Суть освіти. Структурні елементи освіти

всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування їхнього світогляду,

моралі, поведінки, підготовку до праці та життя.

теорія пізнання (гносеологія), теорія всебічного розвитку особистості, принцип єдності теорії

і практики.

і формальної освіти (К. Ушинський, В. Блонський), що обґрунтовує гармонійне

їх співвідношення. Якщо знання фактів впливає на формування мислення, то його розвиток зумовлює можливість оволодіння учнем змістом навчального матеріалу;
теорія культурологічної спрямованості освіти (М. Скаткін, В. Краєвський, І. Лернер), що передбачає включення в систему знань досвіду творчої діяльності та досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу, до власної діяльності;

щоб ознайомити учнів із репрезентативними частинами навчального матеріалу, привчити їх

пізнавати ціле шляхом аналізу будь-якого типового для цієї цілісності факту чи явища;

роль теоретичних знань, дедуктивний шлях побудови та організування навчальної діяльності

учня
- теорія поетапного формування розумових дій (П. Гальперін, Н. Тализіна), згідно з якою розумовий розвиток, засвоєння знань, умінь і навичок здійснюються завдяки інтеріоризації, тобто поетапному переходу зовнішньої діяльності у внутрішній розумовий план.

досвід пізнавальної діяльності,
досвід здійснення відомих способів діяльності,
досвід творчої,

пошукової діяльності,
досвід ціннісного ставлення до об'єктів і засобів діяльності.

людину, суспільство, мислення, виробництво та засоби діяльності, засвоєння яких забезпечує

формування у свідомості учнів наукової картини світу.

досвіду становить система загальних інтелектуальних і практичних умінь та навичок,

яка є основою конкретних видів діяльності: пізнавальної, трудової, художньої, громадської, ціннісно-орієнтаційної, комунікативної - участь у яких забезпечує здатність учнів оволодівати культурою народу.

шляхів розв'язання актуальних проблем, вимагає самостійного застосування раніше засвоєних знань

і вмінь у нових ситуаціях, формування нових способів діяльності на основі вже відомих.

досвід, адже сфера почуттів людини не збігається зі змістом знань

про навколишню дійсність, навичками й уміннями. Система мотиваційно-ціннісних та емоційно-вольових ставлень разом із знаннями та вміннями є умовою формування системи цінностей, ідеалів, світогляду особистості.

взаємозумовлені. Уміння без знань неможливі; творча діяльність здійснюється на основі

сформованих знань і вмінь; знання про діяльність, забарвлену емоціями, передбачають поведінкові навички й уміння.
Залежно від цілей і завдань освіти, основних принципів формування зміст загальної середньої освіти поділяють на державний і шкільний компоненти.

навчання. Деякі вчені вважають,що зміст освіти це також процес,а не

система,тому що навчання повинно бути неперервним і здійснюватися впродовж життя. Оскільки основним завданням освіти є відтворення соц досвіду,його елементи є елементами змісту освіти,хоча вони мають і різні функції у творенні культури. Джерелом,що формує зміст освіти,виступає культура-матеріальна і духовна,яка має бути передана молодому поколінню для збереження, відтворення і розвитку.