Разделы презентаций


Світова педагогічна практика XIX – XX ст презентация, доклад

На кінець XIX ст. у провідних західноєвропейських країнах з усією гостротою виявилась невідповідність традиційної педагогіки і нових суспільно-економічних умов. Необхідні були нові підходи до теорії і практики освітньої і виховної справи.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1Світова педагогічна практика XIX – XX ст.
Виконавець
Студент 414 групи
Нікітін

Сергій Анатолійович

Світова педагогічна практика XIX – XX ст.ВиконавецьСтудент 414 групи Нікітін Сергій Анатолійович

Слайд 2На кінець XIX ст. у провідних західноєвропейських країнах з усією

гостротою виявилась невідповідність традиційної педагогіки і нових суспільно-економічних умов. Необхідні

були нові підходи до теорії і практики освітньої і виховної справи. Ці підходи обумовлювались, передусім, стрімким розвитком виробництва, викликаного прогресом науки і техніки.

Перед школою ставляться нові вимоги. Для підприємств, оснащених найновішою технікою, потрібні були робітники нового типу. Прогрес науки і техніки з його тенденцією “одухотворення машинної праці“ вимагав від працівників високого рівня знань. У виробництві збільшується попит на всебічно розвинутого, самостійного, ініціативного, мислячого і винахідливого працівника.

На кінець XIX ст. у провідних західноєвропейських країнах з усією гостротою виявилась невідповідність традиційної педагогіки і нових

Слайд 3При організації народної школи найкраще було б поєднати викладання з

ручною працею і зображально-ілюстративної діяльністю, широко використовуючи дослідницьку і лабораторну

роботу. Програма такої школи передбачала використання різних форм практичної діяльності так, щоб вони складали безперервний ланцюг, при якій кожна вправа послідовно підводить до чергового утруднення, яке дитина в змозі подолати самостійно. Ручна праця вводилась в школу як самостійний навчальний предмет, а сама організація навчання на ранніх його ступенях примикала до ігрової діяльності.

Ставив питання про самостійну духовну роботу, для чого треба зменшити навчальний матеріал і активізувати бібліотеки, в яких вихованці будуть займатися самостійно.

При організації народної школи найкраще було б поєднати викладання з ручною працею і зображально-ілюстративної діяльністю, широко використовуючи

Слайд 4Марія Монтессорі (1870-1952) – італійський педагог і лікар, перша в

Італії жінка-науковець. Вона займала посаду професора антропології і гігієни у

Вищій жіночій школі і в Римському університеті, працювала у психіатричній клініці з розумово відсталими дітьми.

Монтессорі вважала, що дитина є активною істотою і за своєю природою здатна до самостійного розвитку і навчання. Завдання ж виховання – створити таке оточення, яке б давало дітям необхідну “поживу“ для самовиховання. В основу вільного виховання вона ставить принцип свободи, протиставляючи йому існуючу у тогочасних школах систему погроз. Монтессорі ставить вимогу вивчення сутності дитини, яку потрібно виховувати. Вона вперше в історії педагогіки запровадила у практику шкіл систематичні антропологічні обстеження дітей. Школи, на її думку, повинні бути лабораторіями, де вивчається психічна діяльність дітей.

Проголосивши принципи самовиховання і самонавчання, Монтессорі прагнула реалізувати їх на практиці, створюючи школи за своєю системою.

Марія Монтессорі (1870-1952) – італійський педагог і лікар, перша в Італії жінка-науковець. Вона займала посаду професора антропології

Слайд 5В основі поглядів Дьюї на навчання, що вплинули на становлення

світової педагогіки, лежала філософія прагматизму, що прийняла формуінструменталізму. Ця філософія

не визнає класичного критерію істини, за яким істина є відповідність наших думок дійсності, що не залежить від нас. Прагматизм за істинне (реальне) визнає те, що корисно, відсуває на другий план наукове пізнання, а з ним і істину, необтяжену характеристикою корисності.

Дьюї вважав, що дитина пізнає нове не заради самих знань, як думали попередники, а заради діяльності, вона цікавиться саме тим, що може зробити сама. У цьому напрямку Дьюї вперше “поєднав” пізнання і діяльність. При цьому прихильник природничонаукового емпіризму, він визначив місце пізнання і діяльності у розв’язанні повсякденних дитячих проблем. Процес такого вирішення, що спирається на метод експерименту, повинен забезпечити успішне відкриття дітьми нових істин за допомогою п’яти послідовних ступенів

В основі поглядів Дьюї на навчання, що вплинули на становлення світової педагогіки, лежала філософія прагматизму, що прийняла

Слайд 6відчуття проблеми (утруднення);

її виявлення і визначення;

уявлення можливого рішення;

виявлення шляхом умовиводів

наслідків із імовірного рішення;

5) подальші спостереження й експерименти, що дозволяють

зробити висновок, що містить позитивне чи негативне судження.
відчуття проблеми (утруднення);її виявлення і визначення;уявлення можливого рішення;виявлення шляхом умовиводів наслідків із імовірного рішення;5) подальші спостереження й

Слайд 7Френе виділив наступні педагогічні установки. Максимальний розвиток особистості дитини в

розумно організованому суспільстві, яке буде служити йому, і якому він

сам буде служити. Школа завтрашнього буде орієнтована на дитину-члена суспільства. Дитина сама будує свою особу, а ми в цьому йому допомагаємо. Треба створити можливості для вільного вираження кожного в будь-якій області. Праця стане основоположним принципом, рушійною силою і філософією народної школи. Світла голова і вмілі руки краще, ніж розум, переобтяжений непотрібними знаннями. Розумна дисципліна - результат організованої праці. Народна школа не може існувати без демократичного суспільства. Головним у вихованні вважав:

Здоров'я дитини, розвиток її творчих можливостей, прагнення до пізнання;
Створення сприятливого середовища;
Обладнання та технічні засоби (С. Френе запропонував оригінальну конструкцію найпростішої навчальної машини).
Френе виділив наступні педагогічні установки. Максимальний розвиток особистості дитини в розумно організованому суспільстві, яке буде служити йому,

Слайд 8Ще юнаком Штейнер підтримував незалежність освітніх установ від державного контролю.

У 1907 році він написав есе «Виховання дитини в з

точки зору духовної науки», в якому описав основні стадії розвитку дитини. Вміщені в есе думки пізніше послужили основою для формування його підходу до освіти.
У 1919 році Еміль Мольт запросив його прочитати лекцію працівникам на своїй сигаретної фабрики Вальдорф-Асторія в Штутгарті. У результаті цих лекцій з'явилася нова, Вальдорфська школа. У 1922 році Штейнер приїхав зі своїми ідеями в Оксфорд на запрошення професора Міллісент Маккензі. Оксфордська конференція призвела до появи вальдорфських шкіл у Британії. Під час життя Штейнера школи, засновані на його освітніх принципах, з'явилися також у Гамбурзі, Ессені, Гаазі і Лондоні. Зараз по всьому світу налічується більше 1000 вальдорфських шкіл.
Ще юнаком Штейнер підтримував незалежність освітніх установ від державного контролю. У 1907 році він написав есе «Виховання

Обратная связь

Если не удалось найти и скачать доклад-презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое TheSlide.ru?

Это сайт презентации, докладов, проектов в PowerPoint. Здесь удобно  хранить и делиться своими презентациями с другими пользователями.


Для правообладателей

Яндекс.Метрика