Т11 АК ППЦ.ppt

ракет”

Тема 11. “Авіаційний комплекс перехоплення повітряних цілей“


Доцент кафедри
кандидат технічних

наук, доцент Войчук В. А.

Київ 2012

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Житомирський військовий інститут ім. С.П.Корольова
Кафедра бойових авіаційних комплексів та радіотехнічного забезпечення

зброєю винищувачів.
Авіаційний комплекс перехоплення повітряних цілей.
Навчальна та виховна мета
Ознайомити з

принципами побудови, особливостями та особливостями експлуатації і бойового застосування авіаційних комплексів перехоплення повітряних цілей.
2. Виховувати у студентів – майбутніх фахівців авіації Повітряних Сил ЗСУ самостійність, творчу ініціативу, наполегливість та високу відповідальність за якісну організацію технічної експлуатації та вміле бойове застосування автономних засобів радіонавігації.

Навчальні питання

вручну (1 бал)?
Чим відрізняється наведення винищувачів з автоматизованих і неавтоматизованих

робочих місць (1 бал)?
Обгрунтуйте умови, при яких ведучим повинен бути РЛПК, а при яких ОЕПрНК (1 бал).
Чим відрізняються цілевказання, підготовка до застосування та умови пуску ракет з РГС та з ТГС (1 бал)?
Порівняйте наведення винищувача методами маневр і погоня. Коли доцільно застосовувати кожен з цих методів? (1 бал).
Порівняйте директорний і ручний способи пілотування літака (1 бал).
Опишіть повітряну і бойову обстановку, представлену на слайді №31 (1 бал).
Опишіть повітряну і бойову обстановку, представлену на слайді №34 (1 бал).
Опишіть повітряну і бойову обстановку, представлену на слайді №36 (1 бал).

Примітка. Мінімальна сума балів по цій темі для отримання позитивної оцінки – 3.0.
Максимальна сума зарахованих балів по темі – 5.0.

(АК ППЦ) призначений для перехоплення і знищення літаків, вертольотів та

крилатих ракет. Він також може застосовуватись для враження наземних (надводних) цілей в умовах їх оптичної видимості.
Основні завдання АК ППЦ:
Контроль і відображення повітряної обстановки.
Підготовка рішень на бойові дії.
Прогнозування втрат.
Розподіл сил по цілям.
Попередні штурманські розрахунки.
Наведення винищувачів на цілі і їх знищення.
Документування бойових дій.
Склад АК ППЦ:
Наземний компонент – командні пункти (КП), пункти управління (ПУ), н аведення (ПН), спостереження (ПС).
Повітряний компонент – повітряний ПУ (ПвПУ), літаки дальнього радіолокаційного спостереження (ДРЛС) А-50.
Активний компонент – винищувачі МіГ-29, Су-27.

Призначення, склад і завдання комплексів

і неавтоматизоване управління БД підрозділів і екіпажів;
автоматизоване управління двома ПН

“Сплав”;
неавтоматизоване управління трьома авіаескадрильями і окремими літаками в повітрі.

Завдання АСУ “Маневр” – “Еталон”.
Збір, обробка, зберігання, відображення інформації про противника і свої війська та про повітряну обстановку.
Підготовка, видача та прийом команд і повідомлень.
Рішення задач наведення, виведення винищувачів в район БД.
Збір, обробка, зберігання, відображення інформації про план польотів і перельотів.
Розрахунки по УПР, безпеці польотів.
Управління черговими засобами.
Передача команд на приведення у вищі степені БГ, контроль виконання.
Оперативно-тактичні розрахунки для прийняття рішення і планування БД.
Підготовка довідок, донесень карт.
Документування.

ПН – пункт наведення;
КДП – командно-диспетчерський пункт;
ЦОРІ, ПОРІ – центр, пост обробки радіолокаційної інформації;

центри бойового управління (ЦБУ) об'єднань.
Управління з'єднаннями, частинами та підрозділами –

командні пункти (КП), запасні командні пункти (ЗКП), пункти наведення (ПН).
Резервна система бойового управління – повітряні пункти управління (ПовПУ).
Управління безпілотними літальними апаратами (БПЛА).
Управління повітряним рухом (УПР).
Управління інженерно-авіаційним забезпеченням (ІАЗ).
Управління тиловим забезпеченням.
Радіолокаційного забезпечення.
Збору і обробки розвідінформації.
Зв'язку і передачі даних.

робочі місця.
Неавтоматизовані робочі місця.
Комплекс засобів зв'язку.
Апаратура документування.
Засоби радіолокаційного забезпечення
Двохкоординатні РЛС

виявлення, наведення і цілевказання (ВНЦ) – П-15, П-18, П-19, П-37, П-40 (апертурні антени, механічне сканування).
Наземні радіовисотоміри – ПРВ-9, ПРВ-11, ПРВ-13, ПРВ-16, ПРВ-17 (апертурні антени, механічне сканування).
Трьохкоординатні РЛС – 19Ж6, 22Ж6, 9С15М, 9С18, 9С19М2 (ФАР, електронне управління ДСА, цифрова обробка, автоматичний супровід цілі, захист від перешкод).

обробка і видача інформації про свої війська.
Збір, обробка і видача

інформації про обстановку в повітрі.
Збір, обробка і видача інформації про фактичну і прогнозуєму метеообстановку.
Передача і прийом команд, розпоряджень, сигналів.
Розрахунок потрібної кількості винищувачів.
Попередні штурманські розрахунки на перехоплення.
Розподіл винищувачів по цілям.
Наведення винищувачів на цілі.
Розрахунок очікуємих втрат своїх і противника.

Неавтоматизоване рішення задач КЗА:
Управління екіпажами і групами при вирішенні бойових задач.
Управління польотами і безпека польотів.
Управління ескадрильями при підготовці і веденні бойових дій.
Управління підрозділами і частинами забезпечення.

КЗА авіабригади винищувальної спряжений з:
КП частини (підрозділу) аеродромно-технічного обслуговування;
КП

інженерно-авіаційного забезпечення;
КП авіаескадрилій;
КП і ЗКП авбрв;
пунктом обробки донесень;
командно-диспетчерським пунктом (КДП);
радіолокаційними постами (РЛП) малої та великої продуктивності;
пунктами наведення (ПН);
пунктом обробки донесень (ПОД);
радіолокаційними станціями (РЛС);
повітряним пунктом управління (ПвПУ);
КП зрбр.

прийом і обробку інформації від спряжених РЛС;
- видачу інформації

в АСУ авіації “Еталон”.
Задачі РЛП МП:
спостереження за повітряним простором і виявлення повітряних цілей;
з׳йом інформації, розпізнавання і супроводження цілей, передача в АСУ координат, параметрів руху, характеристик і держаної приналежності цілей;
ручне наведення на повітряні і наземні цілі;
прийом з КП команд на супровід цілей;
обмін даними з АСУ авіації “Еталон”, “Воздух П-М”.

збір і обробку інформації про повітряну обстановку від спряжених РЛС

і РЛП;
- передачу узагальнених даних про повітряні цілі в АСУ авіації “Еталон” і АСУ ППО “Поляна”.
Задачі РЛП ВП:
збір, обробка і відображення радіолокаційної інформації;
оцінка повітряної обстановки, стану і положення підлеглих засобів;
видача узагальнених даних про повітряну обстановку в АСУ;
управління розпізнаванням;
управління роботою РЛП МП і режимами РЛС;
прийом команд і сигналів оповіщення;
видача донесень про стан і діяльність поста.

і видачу інформації.
Задачі ЦОРІ:
отримання обробка, зберігання і видача інформації про

повітряну обстановку;
передача і прийом сигналів оповіщення, розпоряджень, команд, сигналів;
призначення смуг і секторів відповідальності радіолокаційним постам;
контроль боєготовності і бойової діяльності РЛП;
управління джерелами радіолокаційної інформації по виявленню і розпізнаванню окремих цілей;
управління роботою РЛП в умовах РЕБ.

обстановки;
- розподіл цілей;
- попередні штурманські розрахунки;
- розрахунки по наведенню винищувачів.
2.

Під׳йом винищувачів:
- зльот і збір груп;
- вихід у пункт початку наведення.
4. Наведення винищувачів:
- входження в зв’язок з ПН;
- видача інформації про параметри польоту і ціль;
- виявлення і ототожнення (ідентифікація) цілі;
- оцінка повітряної обстановки і прийняття рішення на атаку.
5. Самонаведення винищувачів і атака цілей:
- вихід в точку початку атаки;
- взяття цілі на супроводження;
- прицілювання і підготовка зброї;
- пуск ракет, підсвітлювання, радіокорекція.
6. Вихід з атаки.
7. Повернення на аеродром базування або на інший аеродром.

цілі винищувач наводиться в упереджену точку (УТ) методом паралельного зближення:

Для перехоплення маневруючої цілі винищувач наводиться в упереджену точку (УТ) методом пропорційного зближення:

В обох випадках забезпечується виведення винищувача в положення, з якого він може виявити ціль бортовими засобами.
Цілевказання полегшує пошук і виявлення цілі.

Методи наведення винищувачів

в розрахункову точку (РТ). Положення РТ визначається так, щоб після

виконання маневру (розвороту в сторону цілі) винищувач опинився в її задній напівсфері в положенні можливого виявлення цілі бортовими засобами.

так, щоб весь час його ось була орієнтована на ціль.

При будь-якому початковому взаємному положення винищувача і цілі в кінці наведення винищувач опиняється у задній напівсфері цілі (ракурс цілі 0/4) в положенні можливого виявлення цілі бортовими засобами.

польотом до цілі на постійній опорній висоті.








Рішення задачі наведення в

автоматизованому режимі здійснюється:
- при командному наведенні (КН) – на землі (кораблі) з передачею на борт команд наведення, цілевказання та разових,
- при бортовому наведенні (БН) – на борту винищувача по координатній підтримці (поточних координатах винищувача і цілі) з землі (корабля).

цілей в ПНС і ЗНС при ближньому варіанті перехоплення на

малих висотах і в стратосфері.
3, 4 - атака цілей в ПНС і ЗНС при дальньому варіанті перехоплення в стратосфері.
5, 6 - атака цілей в ПНС і ЗНС на великих, середніх і малих висотах при дальньому перехопленні.
7 - атака цілей в ПНС і ЗНС при обмеженій дальності виявлення.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ. ВИХІД НА ВЫСОТУ ПОЛЬОТУ ЦІЛІ ЗАБОРОНЕНО.

літаком безпосередньо видаються і відпрацьовуються в САУ, екіпаж тільки контролює

їх відпрацювання по відміткам на ІЛС – рухома директорна відмітка (кільце малого діаметру) повинна співпадати з нерухомим перехрестям;
- директорний (напівавтоматичний) – команди управління літаком видаються і обробляються в САУ, пілоту у вигляді відхилення директорної відмітки (кільця) відносно нерухомого перехрестя через СЄІ на ІЛС видається інформація про напрямок і величину відхилення ручки управління літаком (δГ, δВ) від потрібного положення – команда відпрацьовується пілотом до співпадіння директорної відмітки з перехрестям для усунення помилок пілотування вручну;
- ручний – пілоту через СЄІ на ІЛС видається інформація про відхилення по курсу Δψ і висоті ΔН (кільце великого діаметру) від потрібної траєкторії наведення, помилку пілотування пілот усуває вручну.

Управління літаком при наведенні

км/г) та висота (15800 м) польоту, дальність цілі (стрілка

і шкала дальності), відхилення від траєкторії наведення (положення кільця відносно перехрестя);
інформація про фактичні параметри польоту – швидкість (960 км/г) та висота (10500 м), магнітний курс (положення рухомої шкали відносно нерухомого індексу) і просторове положення літака – крен (поворотом рухомого індексу літака відносно нерухомого перехрестя), тангаж (положенням рухомої лінії тангажа відносно шкали);
інформація про повітряну обстановку, отримана від бортової РЛС – відмітки спостерігаємих цілей (горизонтальні лінії ) в координатах азимут-дальність;
разові команди (наприклад ППС – передняя полусфера, Ф – форсаж, В – вертикаль).

СУО (рос.: система управления вооружением – СУВ).
Система автоматичного управління літаком

САУ.
Бортова радіоелектронна система БРЕС:
- апаратура зв'язку - Р-800Л1, Р-800Л2, Р-862, Р-864Л, Р-855М, СПУ, П-591Б;
- апаратура радіонавігації - АРК, РВ (А-031), МРП (А-611), РСБН (А-323);
- об'єднана антенна система - “Піон-НМ”, “Поток”;
- апаратура державного розпізнавання - СРЗ-П, СРО-П;
- апаратура РЕБ - СПО-15Л, станції активних перешкод “Гардения”, “Сорбція”;
- літаковий відповідач наземним (корабельним) РЛС - СО-69;
- бортова апаратура командної лінії радіоуправління (КРУ) - “Бірюза”, “Спектр”.

Загальна характеристика

СУО), яка забезпечує вибір зброї для враження цілі, підготовку вибраної

зброї до застосування, порядок застосування зброї.
Авіаційні пускові (АПУ) та катапультні (АКУ) установки, бомбоутримувачі (рос.: бомбодержатели – БД), контейнери малогабаритних грузів КМГ-У, блоки викидання Б-8М:
- АПУ та АКУ забезпечують транспортування, підготовку до застосування і пуск керуємих ракет.
- бомбоутримувачі забезпечують транспортування та скидання авіаційних бомб та інших вантажів,
- КМГ-У забезпечують транспортування і скидання малогабаритних вантажів.
- Б-8М забезпечують транспортування і пуск некеруємих ракет.
3. Авіаційні керуємі ракети Р-27, Р-73 для враження повітряних цілей при веденні дальнього ракетного і ближнього маневреного бою.
4. Авіаційні некеруємі ракети С-8, С-24 для враження наземних та надводних цілей.
5. Авіаційні бомби калібру до 500 кг для враження наземних та надводних цілей.
6. Авіаційна гармата ГШ-301 для враження повітряних, наземних і надводних цілей на малих дистанціях.

озброєнням (СУО), призначена для підготовки і застосування всіх типів зброї.

СУЗ забезпечує:
- індикацію наявності зброї на підвісках і її готовності до застосування;
- вибір типу зброї, варіанту її застосування;
- індикацію обраної і резервної зброї;
- видачу команди для формування тонального звукового сигналу частотою 400 Гц при захопленні цілі ракетою с ТГС, ПРГС або готовності ракети з РГС;
- безпечну підготовку і експлуатацію зброї на землі і в повітрі.

локаційні системи різних фізичних принципів отримання інформації (радіолокаційні, теплолокаційні, лазерні,

оптичні);
- спряжені системи: бортова апаратура визначення державної приналежності, бортова апаратура командної радіолінії управління, засоби командного радіозв'язку.
2. Засоби відображення інформації – система єдиної індикації (СЄІ).
3. Засоби обробки інформації і формування команд управління – цифрова обчислювальна система (ЦОС).

Система управління озброєнням літаків Су-27 і МіГ-29

наземних візуально спостерігаємих цілей,
- державне розпізнавання виявлених цілей та індивідуальне

розпізнавання своїх об'єктів,
- попередження про опромінювання радіолокаційними станціями,
- формування і відображення пілотажно-навігаційної, оглядово-прицільної та спеціальної інформації,
- літаковождіння і посадку з використанням бортового навігаційного обладнання, наземних радіомаяків, привідних радіостанцій і обладнання наземних пунктів управління.

вручну встановлюються: положення сектору пошуку у горизонтальній та вертикальній площинах,

напівсфера атаки і режим випромінювання, переключення передавача з еквіваленту на антену.
Пілотування ручне.
При приборному наведенні відповідно до отриманих через КРУ команд автоматично встановлюються режим і параметри роботи РЛПК, які частково відображаються на ІЛС. Пілотування здійснюється шляхом утримання директорной відмітки (мале кільце) або відмітки наведення (велике кільце) на перехресті.



Переключення передавача на випромінювання здійснюється при попаданні цілі в зону дії РЛС. Пілотування автоматичне, напівавтоматичне (директорне) або ручне.

Робота СУВ-27 і СУВ-29 на всіх етапах виконання бойової задачі

1. Наведення на ціль

(ось літака), відмітка літака з мітками нульвого

крену, рухома лінія авіагоризонту зі шкалою тангажу;
- рухома шкала (в десятках градусів) та нерухомий індекс курсу ;
задана 1100 та фактична 960 швидкості з індексом тенденції зміни швидкості;
висота задана 15800 та фактична барометрична 10500 або по р/висотоміру 980Р ;
директорна відмітка при директорному управлінні,
зміщена відносно перехрестя пропорційно помилкам
управління літаком у горизонтальній і вертикальній площинах;
кільце наведення при ручному пілотуванні, зміщене відносно перехрестя пропорційно відхиленню від заданих курсу і висоти;
шкала дальності з масштабом дальності та індексом дальності цілі ;
разові команди ліворуч шкали дальності.

15800
10500

15800
980Р

повітряного простору 4-ма або 6-ма горизонтальними рядками у секторі, величина

і положення якого визначають команди цілевказання з КП (ПН). Положення і розмір сектору по азимуту (слайд №31) відображаються в масштабі ±60° відносно середини ІЛС (синя шкала). На слайді №31 сектор шириною ~50о зміщено відносно осі літака ліворуч на ~35о.
Відмітки цілей у вигляді горизонтальних відрізків теж відображаються в координатах азимут – дальність, але середина сектору співпадає в серединою екрану і масштаб азимуту (червона шкала) подвоєно. На слайді №31 ціль з дальністю 100 км знаходиться праворуч середини сектору на ~20о, а відносно осі літака – ліворуч на ~(35о- 20о)= ~15о. Впізнані свої цілі мають додаткову спеціальну ознаку – так званий “парашут” (на МіГ-29) або подвійну відмітку (на Су-27).

2. Пошук і виявлення цілі в режимі ДРБ

Вибір цілі для атаки вручну здійснюється “кнюппелем” на ручці управління літаком (рос.: ручка управления самолётом - РУС) шляхом:
1) накладання стробу захоплення у вигляді прямокутника на відмітку обраної цілі:


2) натискання кнопки МРК-ЗАХВАТ-ПЗ (МіГ-29) або ВВОД (Су-27) на ручці управління двигунами (РУД).
Внизу ІЛС горизонтальними відрізками відображається наявність ракет на підвісках і їх тип (2 ракети Р-27Р).

з ціллю, яка спостерігається візуально.
РЛС здійснює пошук цілі по вертикалі

у верхній напівсфері у секторі 60° двома рядками у площині, перпендикулярній до площини крил винищувача. У полі зору пілота на ІЛС (а) двома зеленими пунктирними лініями відображаються азимутальні границі зони виявлення РЛС.
Цілевказання РЛС пілот здійснює креном літака у сторону цілі з таким розрахунком, щоб ціль опинилась між пунктирними лініями у полі зору ІЛС або між їх продовженнями вгору вище поля зору ІЛС (б). Захоплення цілі на супроводження здійснюється автоматично після її виявлення РЛС.

відносно шкали дальності і положенням

крапки (рівносигнального напрямку РСН) відносно нерухомого перехрестя (осі літака).



Положення упередженої точки (УТ) зустрічі ракети з ціллю відображається кільцем . Відхилення кільця від перехрестя вказує помилки прицілювання ∆Г і ∆В, які усуваються пілотом вручну.
Вектор швидкості цілі уточнює умови атаки.
Розраховуються і відображаються біля шкали дальності дальня і ближня границі зони пуску. Верхня відмітка дальньої границі зони пуску для неманевруючої цілі, нижня – для маневруючої.
Наявність ракет на підвісках відображається відрізками горизонтальних ліній знизу.

4. Супроводження цілі і підготовка до її атаки

•

зброї для враження цілі (слайд

№36) вказується праворуч від позначок наявності ракет на підвісках. Цифра над позначкою наявності ракети на відповідній підвісці вказує номер готової до пуску ракети, а відмітка означає, що при попередній атаці ракета не зійшла з підвіски №2. Відмітка вказує, що дозволено пуск ракет. Літера позначає атаку цілі, а літера попереджує про необхідність виконання “горки” – маневру з різким набором висоти для атаки цілі, яка знаходиться вище винищувача. При цьому прицільне кільце переміститься вгору.
Пуск ракет здійснюється тільки вручну.

27Р

2

ПР

А

Г

Вихід з атаки здійснюється по команді (ОТВОРОТ), яка відображається безпосередньо під перехрестям. При цьому прицільне кільце різко зміщується вгору і в бік, протилежний напрямку на ціль, стимулюючи енергійний вихід із можливої зони ураження власної пущеної ракети.
.

ОТВ

для:
пошуку і виявлення повітряних цілей по зовнішньому автоматичному або неавтоматичному

цілевказанню чи без цілевказання,
відображення повітряної обстановки і вибору цілі для атаки,
прицілювання та враження цілі самонавідними ракетами з РГС і ТГС у дальньому ракетному бою, самонавідними ракетами з РГС і ТГС чи авіаційною гарматою у ближньому маневреному бою у всьому діапазоні висот польоту цілей, в простих та складних метеоумовах та при дії перешкод,
комплекс також забезпечує при оптичній видимості прицілювання та враження нерухомих і рухомих наземних і надводних цілей некерованими ракетами, авіабомбами та гарматою.

4. Авіаційні комплекси перехоплення повітряних цілей літаків МіГ-29 і Су-27

Призначення, склад і ТТХ комплексів

входять (слад№38):
Система управління озброєнням СУВ-29 (… вооружением - рос.) у

складі:
радіолокаційний прицільний комплекс РЛПК-29,
оптико-електронний прицільно-навігаційний комплекс ОЕПрНК-29,
бортова цифрова обчислювальна система БЦОС.
2. Бортова радіоелектронна система БРЕС у складі:
засоби радіозв'язку Р-862, Р-855У, СПУ-9, П-591,
засоби радіонавігації АРК-19, РВ-15, А-611, А-323, СО-69,
засоби розпізнавання державної приналежності СРЗ-П, СРО-П,
бортова апаратура командної радіолінії Е-502,
засоби РЕБ СПО-15, САП “Гарденія”.
Система автоматичного управління літаком САУ-451.

Комплекс взаємодіє з:
системою управління зброєю СУО-29 (… оружием - рос.),
авіаційними пусковими установками АПУ,
засобами ураження – керованими і некерованими ракетами, авіабомбами, гарматою,
бортовими датчиками та органами управління,
наземним обладнанням АСУ та радіомаяками.

Міг-29

входять:
Система управління озброєнням СУВ-27 (… вооружением - рос.) у складі:

радіолокаційний прицільний комплекс РЛПК-27,
оптико-електронна прицільна система ОЕПС-27,
бортова цифрова обчислювальна система БЦОС.
2. Бортова радіоелектронна система БРЕС у складі:
засоби радіозв'язку Р-800Л, Р-864Л, Р-855У, ЛПП П-515, МІ “Алмаз”,
засоби радіонавігації АРК-22, РВ-21, А-611, А-317, СО-69,
засоби розпізнавання державної приналежності СРЗ-П, СРО-П,
бортова апаратура командної радіолінії “Спектр”,
засоби РЕБ СПО-15, САП “Сорбція”.
Система автоматичного управління літаком САУ-10.

Комплекс взаємодіє з:
системою управління зброєю СУО-27 (… оружием - рос.),
авіаційними пусковими установками АПУ,
засобами ураження – керованими і некерованими ракетами, авіабомбами, гарматою,
бортовими датчиками та органами управління,
наземним обладнанням АСУ та радіомаяками.

Су-27

- кількість точок підвіски – 6 на МіГ-29, 10

на Су-27,
гармата калібру 30 мм, боєкомплект – 150 патронів,
ракети класу “повітря-повітря” Р-27Р (Р-27ЕР): діапазон висот 0.04 … 26 км, діапазон дальностей 0.2 … 40 (50) км ЗНС, 2 … 90 (110) км ПНС, маса – 253 (351) кг.
ракети класу “повітря-повітря” Р-27Т (Р-27ЕТ): діапазон дальностей 0.2 … 20 (30) км ЗНС, 1.0 … 30 ПНС, маса – 216 (347) кг,
ракети класу “повітря-повітря” Р-73: діапазон висот 0.02 … 20 км, діапазон дальностей 0.3 … 16 км ЗНС, 0.3 … 20 км ПНС, маса – 105 кг,
максимальне перевантаження Р-27 – 4 од, Р-73 – 7 од,
ракети класу “повітря-поверхня” С-8 (С-24): діапазон дальностей 1.5 (1.6) … 3 км, маса - 12.6 (236) кг.

задач по перехопленню повітряних цілей на всіх висотах бойового застосування,

на фоні землі, вдень і вночі, в ПМУ і СМУ, в перешкодах, автономно чи у взаємодії з оптико-електронним комплексом.
РЛПК-29 (РЛПК-27) виявляє і захоплює на супроводження ціль з ймовірностями 0.5 і 0.9 на дальностях:

у вільному просторі на великих і середніх висотах в ПНС – 65 … 70 (80 … 100) км і 50 … 55 (65 … 80) км, в ЗНС - >30 (50 … 55) км і >21 (45 … 50) км.
на фоні землі на середніх висотах в ПНС - 60 … 70 (80 … 100) км і 45 … 50 (65 … 80) км, в ЗНС – >30 (50 … 55) км і >21 (45 … 50)км.
на висоті 0.2 … 0.5 км в ПНС – 35 … 45 км і 25 … 30 км, в ЗНС - >18 (20 … 25) км і >12 (18 … 20) км.

цілей і враження наземних (надводних) цілей та навігаційних задач на

всіх висотах бойового застосування, на фоні землі, вдень і вночі, при оптичній видимості, в перешкодах, автономно чи у взаємодії з РЛПК.
ОЕПрНК-29 (МіГ-29) виявляє і захоплює на супроводження в її ЗНС повітряну ціль типу фронтовий винищувач під ракурсом ¾ з ймовірностями 0.5 і 0.9 на дальностях >15 км і 8 … 10 км.
ОЕПС-27 (Су-27) виявляє в її ЗНС повітряну ціль типу винищувач ППО під ракурсами 0/4 … 2/4 на фоні чистого неба на дальності 50 км, на фоні хмар, земної та водної поверхні 20 … 35 км, захоплює її на супроводження на відстані 75% від дальності виявлення.

визначення координат і параметрів руху повітряних цілей;
- ідентифікацію спостерігаємої цілі

з ціллю, на яку наводиться винищувач;
- самонаведення винищувача на обрану для атаки ціль;
- всеракурсне перехоплення цілі;
- атаку обраної цілі в її ПНС чи ЗНС при зближенні з ціллю, на урівнених швидкостях та при відставанні;
- приховану атаку цілі;
- прицілювання, підготовку ракет до застосування, наведення ракет на обрану ціль;
- враження малорухомих наземних цілей при їх оптичній видимості;
- індикацію і фоторегістрацію інформації, що виводиться на ІЛС;
- політ по маршруту, повернення на аеродром, маневр для здійснення посадки і посадку.

прицільний комплекс РЛПК-29;
антенно-фідерні пристрої пілонні АФУ-П;
блоки перетворення інформації БПІ.
Управління озброєнням

– органами пультів ПСР-31, ПУР-31 і ПУ С-31, кнопкою “МРК-ЗАХВАТ-ПЗ” на РУД і “кнюппелем” КУ-31 та гашеткою на РУС.

прицільна система ОЕПС-29 (23С);
- система навігації СН-29;
- система управління зброєю

СУО-29М (20 ПМ);
- система єдиної індикації СЄІ-31;
- спеціалізована ЕОМ Ц100.02-02;
датчики швидкості і прискорення.
Склад ОЕПС-29:
квантова оптико-локаційна система КОЛС (13С) у складі: теплопеленгатор і лазерний дальномір,
- нашлемна система цілевказання НСЦ (Щель-3).

пульту ПУ С-31 в положення ТОРМОЗ і режиму застосування нарізної

зброї НО (нарезное оружие – рос.).
Взаємодія організована по принципу ВЕДУЧИЙ - ВЕДОМИЙ.
Вирішення всіх задач здійснюється відповідно до алгоритму в ЕОМ ведучого каналу.
Вибір ведучого каналу визначається положенням органів управління і обраною для застосування зброєю:

При виборі на пульті ПУР-31 режимів ВСТРЕЧА і ППС/СНП траєкторії до 10 цілей обробляються алгоритмом СНП.
Серед усіх цілей визначається небезпечна по ознаці
При ведучому С-31 РЛПК працює в режимі квазіогляд і визначає дальність по цілевказанню від С-31.

цілі.
РЕЖ СУВ – вибір режиму роботи СУВ:
КБР –

кобрування,
НВГ – навігація,
РЛС – вибір РЛПК,
СТРОБ – вибір ОЕПрНК із стробуванням,
Б.БОЙ – вибір ОЕПрНК у БМБ,
ШЛЕМ – цілевказання від НВУ,
ОПТ – цілевказання кнюпелем,
φ0 – цілевказання способом φ0.

ГЛАВН - ОТКЛ – розблокування пуску, стрільби, скидання.
ЗАЛП - ОДИН - 0.5 К-ТА – режим пуску або скидання.
А-Д – індикація в координатах азимут – дальність або азимут –швидкість.
НАВЕД – режим приборного наведення.
ПОДГ РУЧН – розблокування команди ПР.
? ? ? – ручне управління сектором пошуку.

винищувача і цілі.
РЕЖИМЫ РЛС – режим роботи РЛПК: АВТ – автоматичне

чергування режимів випромінювання ВЧП або СЧП,
Б.БОЙ – режим БМБ,
В – режим ВСТРЕЧА (атака у ПНС),
Д – режим ДОГОН (атака в ЗНС).
ИЗЛ-ЭКВ-ОТКЛ – ручне управління випромінюванням передавача.
КОМПЕНС – включення компенсаційного каналу захисту від перешкод.
- ЗПС – ручний вибір режиму РППК: ВЧП з СНП або СЧП,
АП-ОТКЛ-АПК – режим захисту від перешкод:
АП – від активних перешкод,
ОТКЛ – захист відключено,
АПК - від активних перешкод з компенсацією перешкод по бічним пелюсткам ДСА.

СНП ППС

ТОРМОЗА – управління режимом бомбардування і взаємодії РЛПК і ОЕПрНК

(положення ТОРМОЗ).
ВОЗДУХ-ЗЕМЛЯ – розміщення цілі.
АВТОМ-ОТКЛ-РУЧН – режим роботи фотокінокулемета ФКП.
СПЕЦ АБ ЛЕВ-ПРАВ – скидання спецавіабомби з лівої або правої підвіски.
ВЗРЫВ-НЕВЗРЫВ – вибір режиму роботи бойової частини авіабомби.
АВАР СБРОС – команда аварійного скидання вантажів з підвісок (заблоковано запобіжною кришкою).

Пульт управління системою ПУ С-31

ФКП

застосування комплексу.
3. Методи наведення винищувача.
4. Управління літаком при наведенні.
5.

Загальна характеристика СУО-29.
6. Робота СУВ-29 по етапам виконання бойового завдання.

рекомендованих підручників.
Презентації: АК ППЦ.ppt, РЛС АК.ppt та ІД РЛС.ppt.
П.И.Дудник. Авиационные

радиолокационные устройства. – М.: ВВИА им. Н.Е.Жуковского, 1976, с.380 -384.
Радиоэлектронное оборудование. Под ред. В.М. Сидорина. – М.: Воениздат, 1990, с. 195 -197.
Радиолокационный прицельный комплекс РЛПК-29 истребителя МиГ-29. Ч.1.- Рига, РВВАИУ, 1990.
В.А.Войчук, В.І.Романенко, Д.В.Васягін. Експлуатація й ремонт радіоелектронного обладнання літаків, вертольотів та авіаційних ракет. (Електронний підручник). – К.: НАУ, 2011, тема 11.

Завдання на самостійну роботу