Театральне мистецтво України Ляхова Еліна, Студентка I курсу 151

відображення життя за допомогою сценічної дії акторів перед глядачами.

проявлялося в народних іграх, танцях, піснях та обрядах. З 11

століття відомі театральні вистави скоморохів.

шкіл (16-17 століття). Важливими осередками розвитку релігійної драми у цей

час вважалася також Львівська братська школа та Острозька академія.

Київська Братська школа

маріонеток, які виконували різдвяні драми та соціально-побутові інтермедії.

у Львові.
В Наддніпрянщині, де перші театральні трупи народилися також у

18 столітті, процес відкриття стацінарних театральних споруд просувався повільніше. Так, у Києві перший стаціонарний театр з'явився у 1806 році, в Одесі — в 1809, в Полтаві — в 1810.

Одеський національний академічний театр опери та балету

Котляревського, який очолив театр у Полтаві та Григорія Квітки-Основ'яненка, основоположника

художньої прози в новій українській літературі. Бурклеск та експресивність, поряд з мальовничістю та гумором, що характерні для їх творів, надовго визначили обличчя академічного театру в Україні.

рух. В аматорських гуртках розпочинали діяльність корифеї українського театру —

драматурги і режисери:

Михайло Старицький

Марко Кропивницький

Іван Карпенко-Карий

члени якої виступали під сценічними псевдонімами Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського

і Панаса Саксаганського. Кожен із них не лише створив власну трупу, а й був видатним актором і режисером.

Родина Тобілевичів

Микола Садовський

Панас Саксаганський

уславляла своєю грою звичайних простих людей, розкриваючи безмежність їхніх душ.

Маючи чудовий голос — драматичне сопрано, незрівнянно виконувала у спектаклях українські народні пісні.

ХХ століття
Новий період в історії національного театру розпочався

в 1918 році, коли у Києві утворилися Державний драматичний театр і «Молодий театр» (з 1922 року — модерний український театр «Березіль») Леся Курбаса та Гната Юри.

“Молодий театр”

Мар'ян Крушельницький, Олімпія Добровольська, Олександр Сердюк, Наталя Ужвій, Юрій Шумський

та інші.

Амвросій Бучма

В.Василько, Борис Тягно, З.Пігулович, Л.Курбас, Ф.Лопатинський, Ю.Лішанський. Стоять: Павло Береза-Кудрицький,

І.Крига, А.Ірій.

обстоював позиції авангардизму. З утворенням театру «Березіль» його сцена стала

своєрідним експериментальним майданчиком. Не випадково макети театрального об'єднання «Березіль» отримали золоту медаль на Всесвітній театральній виставці у Парижі в 1925 році. Тут були вперше поставлені п'єси видатних українських письменників і драматургів Миколи Куліша («Народний Малахій», «Мина Мазайло») та Володимира Винниченка («Базар», «Чорна Пантера і Білий Медвідь»). Завдяки генію Лесю Курбасу, який поєднав у собі таланти режисера, актора, драматурга і перекладача світової літератури, були по-новому осмислені на українській сцені твори Вільяма Шекспіра, Генріха Ібсена, Гергарта Гауптмана, Фрідріха Шиллера і Мольєра, здійснені постановки невідомих до цього українському глядачу п'єс європейських драматургів.

і перший театральний журнал. До експериментальних пошуків Леся Курбаса, якого

було репресовано за часів сталінізму, і досі звертаються сучасні митці. У наш час у Києві проходить міжнародний театральний фестиваль «Мистецьке Березілля», присвячений пам'яті Леся Курбаса.

нових театрів, зростає інтерес до народного та вуличного театру. Українське

драматичне мистецтво дедалі активніше інтегрується в європейський культурний простір.

стала вагомим внеском у світову театральну естетику кінця 20 століття.

Андрій Жолдак.

Анатолій Хостікоєв та інші, з великим успіхом знялися у вітчизняних

і зарубіжних кінострічках.

Богдан Ступка

Ада Роговцева

засвідчили свій авторитет у Європі: «Київ травневий» у Києві, «Золотий

Лев» та «Драбина» у Львові, «Тернопільські театральні вечори. Дебют» у Тернополі, «Херсонеські ігри» у Севастополі, «Мельпомена Таврії» у Херсоні, «Різдвяна містерія» в Луцьку, «Інтерлялька» в Ужгороді.

«Мельпомена Таврії» у Херсоні