Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки

Кол.: С.В. Степаненко, В.М.Фещенко, С.Н.Антонюк, Н.О.Тимочко та ін. – К.:

КНЕУ, 2006. – 664 с.

Проскурін П.В. Історія економіки та економічних вчень.Економічна історія індустріальної цивілізації: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2008. -400 с.
Економічна історія України і світу: Підручник: Доп. Мін. освіти і науки України / За ред. Б. Д. Лановика.- 5-те вид., стер.- К. Лановик, Б.Д. Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Вікар, 2004.

Злупко С. Економічна історія України : Навч. посібник,К. : Знання, 2006. – 367с, Вступ.

Історія економічних вчень: Опорний конспект лекцій /Бахчеванова Н. В., Шалімова Л. М. –Х:ХБІ УАБС. 2006.

Юхименко П.І., Леоненко П. М. Історія економічних учень: Навчальний посібник. –К.: Знання –Прес, 2005, Гл. 1.

?

Методи дослідження ІЕЕД.
3. Критерії періодизації господарського розвитку суспільства.

досліджень та завдань навчальної дисципліни; з’ясування загальних підходів та критеріїв

періодизації господарського розвитку суспільства
Завдання:
розкрити природу економічної поведінки людей, основні принципи функціонування економіки;
визначити особливості господарської діяльності людей, які реалізуються у межах господарських систем;
з’ясувати місце “ІЕЕД” в системі економічних наук;
скласти уявлення про предмет та методи дослідження навчальної дисципліни;
визначити мету, завдання та функції “ІЕЕД”;
узагальнити існуючі підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства;
вивчити категоріальний апарат теми.

– якої науки включає історію, він не може бути задовільно

викладений без неї
Й. Шумпетер

розподілу, обміну та спожи-вання матеріальних і духовних благ.
Вона реалізується у

межах господарської системи.

Основні компоненти господарської системи

територіальний компонент;
демографічний компонент;
зовнішні та внутрішні ринки;
духовний компонент;
особливості соціально-економічних відносин;
фінанси, грошовий обіг, кредит;
підсистема державного регулювання економіки;
галузі матеріального виробництва тощо

розвиток
економічної думки з первісного ладу до наших днів

ІЕЕД

цікавить, під впливом яких умов змінюються
погляди на економічну дійсність, як еволюціонує
трактовка базових категорій,
удосконалюються методи економічних досліджень.

історії, економічної теорії та конкретної економіки

послідовності та економічну думку, що їм відповідає;
узагальнює досвід господарювання та

проведення економічних реформ, особливості та механізми здійснення останніх;
розглядає економічну політику держави як систему заходів, спрямованих на подолання суперечностей, проблем і досягнення економічного прогресу;
розкриває передумови та закономірності еволюції світової економічної думки,
висвітлює концепції її провідних шкіл і напрямків, знайомить з досягненнями видатних вчених-економістів.

ІЕЕД

виникнення та розвитку для
формування у студентів навичок
самостійних оцінок

та
вироблення альтернативних варіантів
господарчої політики

ЗАВДАННЯ
ІЕЕД

Засвоєння історико
економічних знань

Застосування
позитивного
господарського
досвіту

Коригування
економічних
процесів

історичну критику (тобто перевірку історією),

- історичне обґрунтування

нових економічних теорій.

Дж. Кейнс виділив 3 головні функції науки:

відповідає, в їх історичній послідовності та цивілізаційному вимірі;
методологічна – слугує

теоретичним фундаментом для досліджень;
практична – забезпечення економічної стратегії господарюючих суб’єктів та вироблення альтернативних варіантів господарчої політики;
прогнозна – визначення тенденцій і прогнозування моделей розвитку економіки та економічної теорії;
прагматична – узагальнення та засвоєння досвіду господарського розвитку;
ціннісна – моральна оцінка засобів та результатів різних перетворень;
культурна – збереження спадкоємності у господарчій практиці;
світоглядна – формування логіки та стилю економічного мислення.

ФУНКЦІЇ
ІЕЕД

культури та письменності,

зводи законів, ділові, адміністративні та юридичні документи,

фахові,

періодичні та статистичні видання тощо.

систему знань про шляхи, мето-ди, інструменти та засоби наукового пізнання

Методологія дослідження

Виділяють два рівні наукового пізнання:
1. Емпіричний (спостереження та експеримент)
2.Теоретичний (поняття, судження, ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія).

«шлях до чогось», «шлях пізнання».

Метод

сукупність способів, прийомів, принципів, за

допомогою яких вивчаються шляхи досягнення певної мети, розв’язання конкретного завдання.

допомагають пізнанню саме цієї дисципліни.
Абсолютистський підхід (від лат «самостійний») –

один із підходів, які застосовуються для пізнання предмету ІЕВ, який полягає у тому, що розвиток теорії розглядається як безперервний прогрес від помилкових тверджень до істини. А потім ця істина зводиться у «абсолют». Цей підхід виключає можливість існування інших методологічних підходів.
Кумулятивний підхід (від лат. «накопичення») – підхід, який припускає що теорії, які з’явилися пізніше, є безумовним «покращенням» попередніх «старих». Звідси – старі теорії потрібні лише для кращого розуміння нових, а вивчати їх необов’язково.
Релятивістський підхід (від лат. «відносний») – підхід, який полягає у відкиданні можливості пізнання об’єктивної істини взагалі на підставі повної відносності усіх людських знань.
Еволюційний підхід (від лат. «розгортання») – це підхід, який виходить з того, що закони економічної поведінки з часом змінюються, і інколи те, що не цікавило вчених учора, може стати основою для вивчення нової економічної моделі. Цей підхід не виключає інших методологічних підходів, він «розгортає» їх можливості.

МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ
ІЕЕД

хронологічної послідовності етапів економічного розвитку суспільства та еволюції економічної думки

З

проблемою методології дослідження предмету «ІЕЕД» безпосередньо пов'язане і питання періодизації історії економіки та економічної думки світу

ст н.е.) - середні віка ( 5 – 15 ст. н.е.) -

новий час ( 16 – поч. 20 ст.) - найновійший час ( з 1914 р. до наших днів)

Загально – історична періодизація:

V ст. н.е.);

2. Господарство доби Середньовіччя (кінець V – XV

ст.);

3. Господарство періоду формування індустріального суспільства (XVI – перша половина XIX ст.);

4. Господарство індустріального та постіндустріального суспільства (друга половина XIX ст. – донині).

Автори популярного курсу лекцій з економічної історії
Б. Лановик та М. Лазарович пропонують таку схему періодизації економічної історії світу і України:

та економічної думки, відіграла формаційна теорія К. Маркса.

Однак вона

дещо спрощено розглядала історію як лінійно-прогресивний процес зміни нижчих суспільних форм нижчими, в основі якого лежать матеріальні фактори.

Формаційний підхід

форма власності

історії народів різних
країн (п’ять суспільно-економічних формацій).
Основою переходу від однієї

формації до іншої
є протиріччя між продуктивними силами й
виробничими відносинами

Перехід від однієї системи до іншої має
революційний характер і здійснюється в умовах
класової боротьби

Не враховує ролі соціокультурного
та інших неекономічних факторів
Абсолютизує роль класової

боротьби

суспільства; історично конкретний
стан суспільства

Історія людства є історію
різних цивілізації
Виникнення,

розвиток, загибель
цивілізацій не визначається
ніякими загальними
закономірностями

Посилення ролі людського
фактора у суспільному
розвитку

процесу
Відмова від класових оцінок змісту і цілей системи
Пізнання системи в

єдності економічних і
соціокультурних факторів

Людина є головним суб’єктом цивілізації, її метою

(мисливське господарство);
епоха варварства (скотарство);
епоха цивілізації.
Еволюція цивілізації
(по горизонталі)
Давньогрецька
Давньоримська
Візантійська
Інків

тощо

Англійська

Північно-германська

Азіатська

розвитку техніки
і технології
Заперечення
значення класової
боротьби
Заміна соціальних
революцій технологічними
переворотами

корисних
копалин,
рибальство,
лісозаготівля
Індустріальна
модель
ручна праця
замінюється
механізованою,
провідну роль
відіграє

промислове
виробництво

Постіндустріальна
модель

Домінують наука,
нові види техніки,
автоматизація
виробництва
сприяє появі
робітника
нового типу

який впливає на звичаї, соціальний лад і цінності суспільства. Сучасне

суспільство базується на виробництві послуг та інформації. Нині в розвинених країнах у цій сфері зосереджено 70-80 % ВВП й загальної чисельності зайнятих осіб, понад 2/3 капіталовкладень та основного капіталу, а також великі обсяги нематеріальних активів;
– ключовим ресурсом стають інформація і знання, які можуть вироблятися і нагромаджуватися безмежно і залишатися доступними одночасно будь-якій кількості людей. Глобалізація економіки прискорює оновлення та обмін технологіями і знанням, долаючи традиційні географічні та політичні кордони між країнами;
– корінним чином змінюється саме поняття „благо”. В інформаційному суспільстві розрізняють зовнішні блага – у формі матеріальних товарів, і внутрішні блага – творчі здібності людини. Останні означають як вміння людини використовувати для свого розвитку суспільні інформаційні блага, так і її можливості самій створювати інформаційні продукти.

цивілізаційний;
- ринковий

Періоди розвитку економічної думки, як правило, відповідають:
Зміні
цивілізацій
Якісним зрушенням

в економічний,
соціальній, науковій та духовній
сферах

історико-економічної науки сьогодні відповідає наступна узагальнена схема періодизації курсу (табл.

1), яка базується на цивілізаційному підході і дозволяє зрозуміти внутрішню логіку еволюції економіки та економічної думки світу.

Узагальнена схема періодизації курсу «ІЕЕД»

ви знаєте? Розкрийте їх еволюцію.
Визначте предмет та особливості методології дослідження

навчальної дисципліни “ІЕЕД”.
Назвіть та охарактеризуйте основні підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства.

Змістовний модуль1. СТАНОВЛЕННЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ ТА РИНКОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Тема 1. ВСТУП. Предмет та метод “ІЕЕД”