Тема 2 ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

векселів виданих.
Облік зобов’язань за облігаціями.
Облік зобов’язань з оренди.
Облік відстрочених податкових

активів і відстрочених податкових зобов’язань.
Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками.
Облік розрахунків з учасниками.

і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства,

що втілюють в собі економічні вигоди.
Зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.
З метою бухгалтерського обліку зобов’язання поділяються на:
довгострокові;
поточні;
забезпечення;
непередбачені зобов’язання;
доходи майбутніх періодів.

зобов’язання повинні погашатися впродовж операційного циклу або протягом дванадцяти місяців

із дати балансу.
До довгострокових зобов’язань належать:
довгострокові кредити банків;
інші довгострокові фінансові зобов’язання;
відстрочені податкові зобов'язання;
інші довгострокові зобов'язання.

короткострокові векселі видані;
кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;
поточну

заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків;
інші поточні зобов’язання.

на дату балансу.
Забезпечення створюються для відшкодування наступних (майбутніх) операційних

витрат на:
виплату відпусток працівникам;
додаткове пенсійне забезпечення;
виконання гарантійних зобов’язань;
реструктуризацію, виконання зобов’язань при припиненні діяльності;
виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів тощо.

подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться

або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю;
теперішнє зобов’язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов’язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов’язання не можна достовірно визначити.
Непередбачені зобов’язання відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою.

активів, що одержані в звітному періоді, але відносяться до майбутніх

періодів.
У балансі зобов’язання відображаються у розділах пасиву ІІ “Забезпечення витрат і платежів”, ІІІ “Довгострокові зобов’язання”, IV “Поточні зобов’язання”, V “Доходи майбутніх періодів”. У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:
сума та строки погашення зобов’язання, яке було виключене із складу поточних зобов’язань з обґрунтуванням причин цього;
перелік і суми зобов’язань, що включені до статей балансу “Інші довгострокові зобов’язання”, “Інші поточні зобов’язання”;

на певний обумовлений час. Позичальник повертає позикодавцеві позику – таку

ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики може бути безпроцентним, або під певні проценти, що регламентується Цивільним кодексом України.
Позики класифікуються на:
банківські строкові позики (кредити);
кредитні лінії;
банківські овердрафти (це короткостроковий кредит у межах встановленого ліміту, що дозволяє здійснювати розрахунки, коли коштів на поточному рахунку недостатньо);
лізингові позики (лізинг);
позики інших підприємств (комерційні кредити);
державні позики (державні кредити).

позичальником з приводу одержання останнім позики у грошовій або товарній

формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку. Кредитні операції (кредит) – це вид активних операцій банків, пов’язаних з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування.
Види кредитів:
довгостроковий; короткостроковий;
кредит, що спрямований на фінансування оборотних активів; кредит, що спрямований на фінансування основних засобів;
забезпечені; бланкові.

банківською установою у кредитній справі:
заява на кредит;
техніко-економічне обґрунтування кредиту;
договір купівлі-продажу

між підприємством-позичальником та постачальником;
установчі документи;
фінансова звітність та інші документи, що підтверджують фінансовий стан підприємства;
документи, пов’язані із забезпеченням кредиту;
інші документи на вимогу банку.

розпорядження позичальника на певний період деяку суму коштів, а позичальник,

в свою чергу, бере на себе зобов’язання:
використовувати позичені кошти на умовах і в цілях, визначених договором;
платити усі збори у зв’язку з одержаним кредитом;
повернути основну суму боргу і відсотки в обумовлений період час.

коштами у інших осіб, які не є поточним зобов’язанням, ведеться

на рахунку 50 “Довгострокові позики”.
За кредитом рахунку 50 відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових (відстрочених), за дебетом – погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями.

у національній валюті”;
502 “Довгострокові кредити банків в іноземній валюті”;
503

“Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті”;
504 “Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті”;
505 “Інші довгострокові позики в національній валюті”;
506 “Інші довгострокові позики в іноземній валюті”.

дебетом – сума їх погашення та переведення до довгострокових зобов’язань

у разі відстрочення кредитів (позик).
Рахунок 60 може мати такі субрахунки:
601 “Короткострокові кредити банків у національній валюті”;
602 “Короткострокові кредити банків в іноземній валюті”;
603 “Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті”;
604 “Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті”;
605 “Прострочені позики в національній валюті”;
606 “Прострочені позики в іноземній валюті”.

векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку

платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Векселі можуть бути прості або переказні, відсоткові або безвідсоткові та існують виключно у документарній формі.
Простий вексель – це просте і нічим не обумовлене зобов’язання векселедавця сплатити власнику векселя (векселедержателю) у вказаний строк у вказаному місці вказану суму.
Переказний вексель (тратта) – це письмовий наказ векселедавця платнику (трасату) про сплату векселедержателю певної суми грошей у визначеному місці у визначений час. Причому отримувачем коштів може виступати як перший векселедержатель (ремітент), так i кожний з наступних векселедержателів (індосат).

формі.
Можливості векселедержателя не обмежуються очікуванням терміну погашення векселя чи використанням

векселя в якості платіжного засобу. Власник векселя може, також, отримати банківський кредит, переврахувавши вексель у банку до настання строку його погашення, або надавши вексель банку в заставу.
В залежності від строку погашення векселі поділяються на довгострокові і короткострокові.
Довгостроковий вексель виданий – це вексель, який забезпечує заборгованість перед постачальниками, підрядниками й іншими кредиторам на строк більше 12 місяців.

постачальниками, підрядниками й іншими кредиторам на строк менше 12 місяців.
Облік

розрахунків за заборгованістю постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за одержані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на яку підприємством видані векселі ведеться на рахунку 62 “Короткострокові векселі видані”.
Рахунок 62 може мати такі субрахунки:
621 “Короткострокові векселі, видані в національній валюті”;
622 “Короткострокові векселі, видані в іноземній валюті”.

власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість

цього цінного паперу в передбачений в ній термін з виплатою фіксованого відсотка. Облігації можуть продаватися:
за номіналом (у випадку рівності оголошеної та ринкової ставок облігації);
з премією (якщо оголошена ставка нижче ринкової);
з дисконтом (якщо оголошена ставка більша за ринкову).
Премія по випущених облігаціях – це сума, на яку ринкова ціна облігації перевищує її номінальну вартість.

платежів.
Дисконт на облігації – це метод приведення номінальної вартості облігації

до ринкової.
Для обліку розрахунків з іншими особами за випущеними та сплаченими власними облігаціями строком погашення більше 12 місяців з дати балансу призначено рахунок 52 “Довгострокові зобов’язання за облігаціями”.
Рахунок 52 "Довгострокові зобов’язання за облігаціями" може мати субрахунки:
521 “Зобов’язання за облігаціями”;
522 “Премія за випущеними облігаціями”;
523 “Дисконт за випущеними облігаціями”.

оренди, розрахунки та довідки бухгалтерії, платіжні доручення, виписки банку, акти

приймання-передачі основних засобів, видатковий касовий ордер тощо.
Для узагальнення інформації про стан розрахунків з орендодавцями за необоротні активи, передані на умовах довгострокової оренди, а також за оборотні матеріальні активи, кошти та цінні папери, отримані за договором оренди цілісного майнового комплексу призначений рахунок 53 “Довгострокові зобов’язання з оренди”.
Рахунок 53 може мати такі субрахунки:
531 “Зобов’язання з фінансової оренди”;
532 “Зобов’язання з оренди цілісних майнових комплексів”.

визначена в бухгалтерському обліку і відображена у Звіті про фінансові

результати за звітний період.
Податковий прибуток (збиток) – це сума прибутку (збитку), визначена за податковим законодавством об’єктом оподаткування за звітний період.
Поточний податок на прибуток – це сума податку на прибуток, визначена у звітному періоді відповідно до податкового законодавства.
Різниці між прибутком, визначений за податковим законодавством та П(С)БО, виникають у зв’язку з виникненням податкових різниць.
Податкова різниця – це різниця, яка виникає між оцінкою і критеріями визнання доходів, витрат, активів, зобов’язань за П(С)БО та доходами і витратами, визначеними податковим законодавством.

звітний період, з метою бухгалтерського обліку поділяються на:
податкові різниці щодо

доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
податкові різниці щодо інших операційних доходів;
податкові різниці щодо інших доходів;
податкові різниці щодо собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);
податкові різниці щодо інших операційних витрат;
податкові різниці щодо інших витрат;
податкові різниці щодо надзвичайних доходів;
податкові різниці щодо надзвичайних витрат.

звітному періоді та не анулюється в наступних звітних податкових періодах.

Постійні податкові різниці поділяють на:
постійні податкові різниці, що підлягають вирахуванню (призводять до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) звітного періоду);
постійні податкові різниці, що підлягають оподаткуванню (збільшують податковий прибуток (зменшує податковий збиток) звітного періоду).

звітному періоді та анулюється в наступних звітних податкових періодах. Тимчасові

податкові різниці поділяють на:
тимчасові податкові різниці, що підлягають вирахуванню (призводять до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбутніх періодах);
тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню (включаються до податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах).

повному обсязі при визначенні податкового прибутку (збитку) звітного періоду за

даними бухгалтерського обліку і не враховуються при визначенні податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах.
Тимчасова податкова різниця за господарськими операціями звітного періоду не враховується при визначенні податкового прибутку (збитку) звітного періоду, а враховується при визначенні податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах.

що підлягає відшкодуванню у наступних періодах унаслідок:
тимчасової податкової різниці, що

підлягає вирахуванню;
перенесення податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді;
перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими скористатися у звітному періоді неможливо.
Відстрочене податкове зобов’язання (ВПЗ) – це сума податку на прибуток, який сплачуватиметься в наступних періодах з тимчасових податкових різниць, що підлягають оподаткуванню.

податкові зобов’язання, відстрочені податкові активи) визнаються витратами або доходом у

Звіті про фінансові результати, крім податку на прибуток, що нарахований внаслідок:
дооцінки активів та інших господарських операцій, які відображаються збільшенням власного капіталу;
об’єднання підприємств шляхом придбання.

що підлягають оподаткуванню, за винятком:
гудвілу, якщо його амортизація податковим законодавством

не передбачена;
первісного визнання активу або зобов’язання в результаті господарських операцій (крім об’єднання підприємств), які не впливають на обліковий і податковий прибуток (збиток).

інвестицій у дочірні, асоційовані та спільні підприємства, визнаються відстроченим податковим

зобов’язанням за винятком:
якщо материнське (холдингове) підприємство, інвестор або учасник спільного підприємства визначає і контролює час анулювання тимчасової податкової різниці;
якщо не очікується анулювання тимчасової податкової різниці протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних звітних періодах внаслідок:
тимчасові

різниці між балансовою вартістю активів або зобов’язань та оцінкою цих активів або зобов’язань, яка використовується з метою оподаткування;
перенесення податкових збитків, не використаних для зменшення податку на прибуток у звітному періоді.
Аналітичний облік відстрочених податкових активів відстрочених податкових зобов’язань ведеться за видами активів або зобов’язань, між оцінками яких для відображення в балансі та з метою оподаткування виникла різниця.

обліку і звітності

у балансі окремими статтями оборотних активів і поточних зобов’язань. Відстрочені

податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання відображаються в балансі окремими статтями необоротних активів і довгострокових зобов’язань.

(доходу) з податку на прибуток (поточний податок на прибуток та

всі коригування цієї суми, включаючи відстрочені податкові активи, відстрочені податкові зобов'язання, виправлення помилок тощо);
сума поточного та відстроченого податку на прибуток відображена у складі власного капіталу;
пояснення різниці між витратами (доходом) з податку на прибуток та добутком облікового прибутку (збитку) на застосовану ставку податку на прибуток;
ставка податку на прибуток, якщо вона змінюється порівняно із звітним періодом;
сума та період дії тимчасових податкових різниць, що підлягають вирахуванню, сума податкових збитків і невикористаних податкових пільг, пов’язаних з невизнанням відстроченого податкового активу;
сума тимчасових податкових різниць, пов'язаних з фінансовими інвестиціями у дочірні, асоційовані та спільні підприємства, щодо яких відстрочені податкові зобов’язання не були визнані;
сума визнаних відстрочених податкових активів (за кожним видом) і визнаних відстрочених податкових зобов’язань (за кожним видом);
сума відстроченого податку на прибуток, що включена до Звіту про фінансові результати;
сума витрат (доходу) з податку на прибуток, пов’язаних з прибутком (збитком) від діяльності, що припинена.

за умов наступної оплати або іншого погашення зобов’язань. У випадку

здійснення передоплати в обліку виникає дебіторська заборгованість за авансами виданими.
Якщо спеціалізоване стороннє підприємство виконує будівельно-монтажні роботи, то розрахунки з таким підприємством належать до розрахунків з підрядниками.

виконанні роботи і надані послуги. На цьому рахунку учасник промислово-фінансової

групи веде облік розрахунків за одержані від учасників ПФГ товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги) ведеться на рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”.
За кредитом рахунку 63 відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом – її погашення, списання тощо.
Рахунок 63 може мати такі субрахунки:
631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”;
632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”;
633 “Розрахунки з учасниками ПФГ”.

одного боку, учасники повинні повністю розрахуватися з підприємством за внесками

до статутного капіталу. З іншого – підприємство зобов’язане сплачувати учасникам дивіденди та інші виплати.
Для узагальнення інформації про розрахунки з учасниками та засновниками підприємства, що пов’язані з розподілом власного капіталу (дивіденди, повернення часток тощо) призначено рахунок 67 “Розрахунки з учасниками”.
За кредитом рахунку 67 відображається збільшення заборгованості підприємства перед засновниками та учасниками товариства, за дебетом – її зменшення (погашення), в тому числі реінвестування доходів тощо.
Рахунок 67 може мати такі субрахунки:
671 “Розрахунки за нарахованими дивідендами”;
672 “Розрахунки за іншими виплатами”.

акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу

та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.
Дивіденди – це прибуток, одержаний акціонерами від реалізації корпоративних прав, включаючи доходи, нараховані у вигляді відсотків на акції або на внески до статутного капіталу, за винятком доходів, одержаних від торгівлі корпоративними правами, та доходів від операції з борговими зобов’язаннями та вимогами.
Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.
Право на одержання частини прибутку (дивідендів) пропорційно до частки кожного з учасників мають усі учасники товариства на початок строку виплати дивідендів.
Розмір дивідендів за привілейованими акціями усіх класів визначається у статуті акціонерного товариства і фіксується в проспекті емісії про їх випуск.

акцію. Не нараховуються дивіденди на акції, власником яких є саме

акціонерне товариство.
Проміжні дивіденди – це дивіденди, які можуть бути виплачені акціонерам у вигляді авансового платежу щоквартально або один раз на півріччя. Кінцеві дивіденди оголошуються річними зборами акціонерів за результатами року з урахуванням виплати проміжних дивідендів.
Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальний зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року.