Слайд 1
Тема:
Дослідницькі методи в соціології
Слайд 2Соціологічне дослідження –
система логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних
процедур для отримання наукових знань про соціальне явище, процес.
Слайд 3Етапи соціологічних досліджень
1. Підготовчий (вироблення програми та інструментарію –
анкети, бланка інтерв’ю тощо).
2. Збір первинної соціологічної інформації.
3. Упорядкування та
обробка зібраної інформації.
4. Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розробка рекомендацій.
Слайд 4Класифікація соціологічних досліджень
Слайд 5За метою дослідження виокремлюють:
фундаментальні дослідження – спрямовані на встановлення
та аналіз соціальних тенденцій, закономірностей розвитку і пов’язані з вирішенням
найскладніших проблем суспільства;
прикладні дослідження – націлені на вивчення конкретних об’єктів, вирішення певних соціальних проблем
Слайд 6За глибиною аналізу виділяють:
- пошукові;
- описові;
- аналітичні
Слайд 7За затратами часу:
Довгострокові (більше 3 років)
Середньострокові (6місяців – 3 роки)
Короткострокові
(2-6 місяців)
Експрес-дослідження (2 тижні – 2 місяці)
Слайд 8За системою вибору одиниць об'єкту
Монографічні
Суцільні
Вибіркові
Слайд 9Пілотажні (пробні, розвідувальні) дослідження проводяться з метою апробації інструментарію
Слайд 10Вибіркові повторні дослідження поділяютсья на:
Панельні
Трендові
Когортні
Слайд 11Функції соціологічного дослідження:
Пізнавальна
Інформаційна
Методологічна
Практична
Управлінська тощо
Слайд 12Програма соціологічного дослідження –
науковий документ методологічних і процедурних основ
дослідження соціального об’єкту.
Слайд 13Програма соціологічного дослідження реалізує такі функції:
Методологічна функція передбачає визначення
наукових проблем; формування мети і завдань дослідження; фіксування вихідних уявлень
про об’єкт
Методична функція програми полягає в розробці загального плану дослідження, розкриває шляхи, методи, способи збору, аналізу інформації, дає можливість провести порівняльний аналіз одержаних результатів аналогічних досліджень.
Організаційна функція забезпечує розробку системи поділу праці в дослідницькому колективі, налагодження контролю за ходом дослідження, публікацію по необхідності результатів
Слайд 14Основні вимоги ідеальної програми
необхідність чіткої, конкретної, аргументованої програми
ясність
і точність, деталізація програми
логічна послідовність всіх елементів програми
гнучкість
програми
Слайд 15Структура програми дослідження
Методологічна частина
обгрунтування проблеми
визначення обєкту і предмету, мети і
завдань
формулювання гіпотез
інтерпретація понять
Методична частина
розробка плану дослідження
визначення вибірки
вибір і опис методів
збору інформації
інтерпретація зібраної інформації
Слайд 16Гіпотеза в соціологічному дослідженні –
обґрунтоване припущення про структуру, механізми
функціонування і розвитку досліджуваного об’єкта
Слайд 17За змістом виокремлюють гіпотези
описові (містять припущення про фактичний стан
об’єкта, його функціонування),
пояснюючі (орієнтовані на встановлення причин, чинників, що
пояснюють механізми функціонування об’єкта),
прогнозні (передбачають тенденції та напрями функціонування і розвитку об’єкта)
Слайд 18За рівнем аналізу гіпотези бувають
теоретичні (існують у формі теоретичних
припущень),
статистичні (формулюються як система показників й індексів статистики),
емпіричні
(постають як операційні поняття, індекси, показники)
Слайд 19Структура звіту про проведене соціологічне дослідження:
обгрутування актуальності дослідження
обєкт (соціальна спільнота)
предмет
мета
і завдання
інтепретація основних понять
наукова новизна
практичне значення
гіпотези (2)
вибірка (тип і обсяг)
метод
збору інформації
Слайд 20Структура звіту про проведене соціологічне дослідження:
зразок анкети
таблиці обробки даних
словесний аналіз
результатів
графічний аналіз (4-5 графіків чи діаграм)
висновок (чи реалізовано мету, чи
доведено гіпотези; висунути пропозиції, рекомендації, розробити прогнози)
Слайд 21У соціології метод –
це спосіб одержання вірогідних соціологічних знань,
сукупність застосовуваних прийомів, процедур і операцій для емпіричного і теоретичного
пізнання соціальної реальності.
Слайд 22В соціології використовують:
загальнонаукові методи (аналіз, синтез і т.ін.),
власне методи соціологічного дослідження
Слайд 23Методи соціологічного дослідження поділяються на
методи збору інформації (метод аналізу
документів, метод спостереження, метод опитування, метод експерименту)
методи аналізу матеріалу
(використання статистичних групувань, шкалування, виявлення кількісних залежностей)
Слайд 24При визначенні методів соціологічного дослідження слід узяти до уваги:
оперативність
та економність дослідження не повинні досягатися за рахунок якості даних;
жоден
метод не є універсальним і має свої, чітко окреслені, пізнавальні можливості. Тому не існує узагалі «добрих» чи «поганих» методів, є методи, адекватні або неадекватні (тобто відповідні і невідповідні) поставленій меті і завданням;
надійність методу забезпечується дотриманням правил його застосування
Слайд 25Спостереження у соціології –
це метод цілеспрямованого, планомірного, певним способом
фіксованого сприйняття об’єкта, який досліджують
Слайд 26Позитивними рисами спостереження є:
здійснення спостереження одночасно з розгортанням і
розвитком явищ, що їх досліджують,
можливість безпосереднього сприйняття поведінки людей у
конкретних умовах і в реальному часі;
можливість широкого охоплення події і опису взаємодії усіх її учасників;
незалежність дій об’єктів спостереження від соціолога-спостерігача.
Слайд 27До недоліків методу спостереження відносять:
обмеженість і частковий характер кожної
ситуації, що спостерігається;
складність, а інколи й просто неможливість повторення
спостережень; соціальні процеси є незворотними,
вплив на якість первинної соціологічної інформації суб’єктивних оцінок спостерігача, його установок, стереотипів тощо.
Слайд 28Соціальний експеримент –
метод отримання інформації про соціальний об’єкт в
результаті впливу на нього деяких факторів.
Експеримент передбачає безпосереднє втручання
дослідника в реальний хід подій.
Слайд 29Загальна логіка експерименту полягає у:
виборі певної експериментальної групи;
вміщенні її
у незвичну експериментальну ситуацію, під вплив певного фактору;
простеження скерованості, величини
і сталості змінних характеристик, які називаються контрольними і котрі настали внаслідок дії введеного фактору
Слайд 30Труднощі використання експерименту полягають у:
складності, багатофакторності і різноманітності соціальних
процесів,
складності, а то й неможливості їх формалізації і кількісного опису;
складності
чіткого з’ясування ефекту впливу на соціальне явище якогось одного фактору;
опосередкованості зовнішніх впливів через людську психіку;
неможливості надати однозначну інтерпретацію поведінки людини або соціальної спільноти тощо
Слайд 31Дж. Геллап
запровадив вибірковий метод до соціології
у 1935 р. створив
Американський інститут громадської думки, який частіше називають Інститутом Геллапа
Слайд 32Вибірковий метод –
науково обґрунтований підхід, за результатами якого роблять
висновки про об’єкт дослідження як ціле, спираючись на дані аналізу
його певної частини
Слайд 33Генеральна сукупність –
обмежений територіально і в часі об’єкт дослідження
Слайд 34Вибіркова сукупність –
певна кількість, відібраних за суворими правилами, елементів
генеральної сукупності
Слайд 35Репрезентативність
вибірки –
здатність вибіркової сукупності відтворювати основні характеристики генеральної.
Вибірка не може абсолютно точно відтворювати генеральну сукупність, тому вона
завжди матиме певні відхилення від неї.
Слайд 36Помилка
репрезентативності –
відхилення вибіркової сукупності за певними характеристиками від
генеральної сукупності
Слайд 37Підвищена надійність припускається при помилці вибірки до 3 %,
звичайна
– до 3-10 %,
наближена – від 10 до 20 %,
орієнтовна – від 20 до 40 %.
Слайд 38Методи відбору
одиниць аналізу
ймовірнісний
цілеспрямований
Слайд 39Механічна вибірка -
вибірка, згідно з якою всі елементи генеральної сукупності
утворюють єдиний список, з якого через рівні інтервали відбирають необхідну
кількість елементів вибіркової сукупності.
Крок відбору визначають за допомогою спеціальної формули:
К= N / п,
де К – крок відбору,
N – величина генеральної сукупності,
п – величина вибіркової сукупності.
Слайд 40Стратифікаційна (районована) вибірка -
передбачає попереднє групування одиниць генеральної сукупності за
певними критеріями, які повинні впливати на досліджуване явище. Одиниці сукупності
повинні істотно відрізнятися. Тобто розділяють генеральну сукупність так, щоб її частини виявилися одноріднішими, ніж початкова сукупність
Слайд 41Серійна або гніздова
вибірка -
є протилежною до районованої. Якщо при
районуванні дослідник виокремлює різнотипні підсукупності, то при гніздовій вибірці генеральну
сукупність розбивають на однотипні групи («гнізда»), всередині яких містяться різнорідні одиниці спостереження.
Слайд 42n1=(Ni*n)/N
n1 – кількість елементів, які слід вибрати із певної серії
Ni
– кількість одиниць у серії
n – вибіркова сукупність
N – генеральна
сукупність
Слайд 43Квотна вибірка -
будується як модель, відтворююча структуру генеральної сукупності у
вигляді квот (пропорцій) розподілу ознак, що вивчаються
Найчастіше використовують показники
за статтю, віком, освітою,
типом поселення тощо.
Слайд 44Стихійна вибірка -
її основу складає вибірка
без жорсткого визначення
структури масиву респондентів.