Тема лекції

освіти».
2. Властивості іміджу вихователя ЗДО як різновиду професійного іміджу

(специфічність, позитивна спрямованість, цілісність, яскравість, індивідуальність, узгодженість деталей, динамічність, гнучкість, інформативність, функціональність).
3. Відповідність іміджу педагога очікуванням цільової аудиторії, важливість його підкріплення якісною професійною діяльністю.
4. Види та компоненти професійного іміджу вихователя ЗДО.
5. Складники іміджу колективу дошкільної установи.
 

пособие для вузов / Беляева М. А., Самкова В. А.

изд.2-е дополненное. – Москва; Екатеринбург: Кабинетный ученый, 2017. – 228 с.
Крутій К. Формування позитивного іміджу навчального закладу / Катерина Крутій // Практика управління дошкільним закладом. – 2011. – № 2. – С. 4 – 10
Марєєва Т. В. Підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до створення позитивного професійного іміджу: автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Марєєва Тетяна Вікторівна. – Глухів, 2017. – 26 с.
Попиченко С. Роль комунікативної компетенції в технології створення іміджу педагога-вихователя дошкільного навчального закладу / С. Попиченко // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. – 2012. – № 41. – С. 53–58.

манеру спілкування, уміння індивідуалізувати свій образ, надавати йому естетичної виразності»

(Н.Гузій);
«символічний образ суб’єкта, який створюється в процесі взаємодії педагога з учасниками педагогічного процесу» (А. Калюжний);
проекція особистості фахівця, що функціонує в процесі соціальних комунікацій, де в зашифрованому вигляді відбиті основні психічні процеси (рівень тривожності, рефлекторного копіювання, емоції тощо) ( А. Кононенко)

особистісних, індивідних, індивідуальних і професійних якостей педагога, покликаних продемонструвати його

бажання, готовність і здатність до суб’єкт-суб′єктного спілкування з учасниками освітнього процесу ( Л. Донская);
соціально-психологічний образ, формування якого обумовлене наявністю яскраво виражених спонтанно або свідомо презентованих якостей викладача, що легко сприймаються оточуючими під час першого контакту і, який відповідає очікуванням студентської аудиторії та є прологом для формування авторитету (Т. Бусигіна)

якості, риси характеру, елементи зовнішнього вигляду тісно переплетені з його

професійними здібностями. Це дозволяє розглядати педагогічний імідж у двох аспектах – індивідуальному, притаманному кожному окремому педагогові та в професійному, свого роду образі-зразкові представника освітньої галузі.

дозволяє найбільш вигідно й привабливо проявитися найкращим особистісно-діловим якостям фахівця

(М. Апраксіна);
якісна характеристика особистості педагога, що сприяє прояву її внутрішніх установок, особистісних якостей, життєвих позицій, знань і професіоналізму через зовнішні виразники – зовнішній вигляд, поведінку, особливості вербального і невербального спілкування, специфіку оформлення рукотворного середовища, які суттєво впливають на організацію міжособистісної взаємодії та реалізацію професійних функцій фахівця (Т. Марєєва).

та індивідуальність
Ситуативність іміджу
Динамічність і гнучкість
Інформативність.
Функціональність (ціннісні і технологічні функції)

вихователь повинен пам'ятати про його властивості і функції.

1) наявність у нього ґрунтовних знань з дошкільної педагогіки і

психології, фахових методик;
2) уміння спілкуватися з усіма учасниками освітнього процесу в ЗДО, спостерігати та аналізувати свої дії і дії інших, грамотно вирішувати конфліктні ситуації, самовдосконалюватися та розвиватися, створювати привабливий зовнішній вигляд;
3) любити дітей і свою професію, бути гуманним, тактовним, відповідальним та порядним.

особистості педагога, яка дозволяє формувати в свідомості різних учасників освітньої

взаємодії й громадськості інтегрований динамічний образ фахівця, що ґрунтується на його високому професіоналізмі, авторитеті, а також довірі дітей та дорослих до нього і характеризується позитивними емоційними та поведінковими реакціями з їх боку під час взаємодії з вихователем як у дошкільній установі, так і за її межами (Т. Марєєва).
 

(чуттєвий);
Професійний імідж вихователя і його особистісний імідж;
Оригінальний (креативний) і типовий;
Чоловічий

і жіночий;
Імідж вихователя-початківця, досвідченого вихователя, вихователя-майстра;
Загальний і ситуативний;
Середовищний, габітарний, вербальний, кінетичний, ольфакторний

її зовнішнім виглядом, габітусом (конституція, одяг, зачіска, макіяж, аксесуари, загальний

ступінь доглянутості, здоровий зовнішній вигляд);
Ольфакторний імідж передбачає формування враження про людину на основі сприйняття запаху, який іде від неї

основі аналізу й оцінки її вербальної продукції, до якої належать

слова, написані і вимовлені, дикція, темпоритм мовлення, паузи та змістові й психологічні наголоси, інтонація, близькомовленнєві характеристики (слова-паразити) тощо.
Невербальний або кінетичний імідж - уявлення, що створюється про людину на основі її кінетики – типових рухів і положень частин її тіла у просторі під час взаємодії. Проявами кінетичного мовлення є постава, міміка, пантоміміка, жести, візуальний контакт, такесика тощо

користується вихователь (документація, візитівки, буклети та ін.);
Середовищний імідж характеризує

середовище перебування та існування (дім, групова кімната, ділянка ЗДО тощо) вихователя .

на зміну Я-концепції індивіда в напрямку її наближення до ідеального

Я, підвищення самооцінки і покращення самовідчуття індивіда);
імідж, орієнтований на сприйняття (спрямований на наближення Я-концепції до Я-для-інших з метою подачі іміджформувальної інформації, відповідно до очікувань цільової аудиторії).

здорова «Я-концепція», що включає адекватну самооцінку, високий рівень духовності та

благородства;
Імідж, що сприймається – це те, як бачать нас інші і те до чого ми прагнемо, у зв’язку з чим його іноді визначають як бажаний імідж. Він виникає на основі сприйняття іншими зовнішнього вигляду людини, її манер, зовнішньої й внутрішньої культури, уміння себе подати;
Імідж, що вимагається або потрібний, необхідний, слушний імідж найчастіше пов'язаний з конкретними професіями, котрі і визначають іміджеві характеристики своїх носіїв (суворий офіцер, турботливий і здатний до розуміння лікар, вихователь, що багато знає і вміє передати знання вихованцям тощо)

(зовнішній вигляд, невербальні засоби комунікації, предметне середовище вихователя);
аудіальний (володіння

технікою та комунікативними якостями мовлення, ораторським мистецтвом);
професійний (компетентність вихователя, якість його праці в цілому, досвід, репутація, вміння самовдосконалюватися);
внутрішній (педагогічна спрямованість, психічне й психологічне, соціальне і духовне здоров’я, особистісно-професійні якості педагога)

складники іміджу вихователя характеризуються найбільшою динамічністю?
Від чого залежить зміна компонентів

іміджу вихователя?
Який компонент іміджу вихователя більшою мірою впливає на якість виконання ним професійних функцій?

суспільне значення професійної діяльності вихователя, престижність його професії, рівень життя

педагогів дошкільної ланки загалом і кожного окремо взятого зокрема, наявність системи моральних і матеріальних заохочень для підвищення рівня професіоналізму та майстерності тощо.
Внутрішні умови - це рівень професійної готовності та майстерності педагогів, їх прагнення до самовдосконалення, актуальний рівень знань із педагогічної іміджології та умінь їх практичного застосування у своїй роботі за фахом, наявність та усвідомлення потреби до іміджотворення.

вихователь може бути носієм кількох видів іміджу одночасно.
Найбільшою динамічністю характеризуються

візуальний та аудіальний компоненти іміджу вихователя.
Найменшою динамічністю характеризується внутрішній імідж.
Кожен із складників іміджу вихователя в більшій або меншій мірі зазнає змін і трансформацій залежно від тих вимог, які висуваються різними суб’єктами освітньої взаємодії – дітьми, їх батьками, колегами й керівництвом ЗДО, громадськістю тощо, та тих, які предʼявляє до себе педагог.

виконанні посадових обов'язків, точність виконання роботи, поінформованість, висококваліфікована професійна підготовка;
культура:

комунікабельність (привітність у спілкуванні, усмішливість), правильність мови, соціально-психологічні характеристики викладачів;
соціально-демографічні й фізичні дані: вік, стать, освіта.

завдання на основі фахових знань і умінь, що інтегруються з

розвитком особистісних професійно значущих якостей, серед яких провідними є любов до дітей, вимогливість, емпатія та комунікативність (Г. Бєлєнька)

особистості, що сприяють успішному прийому, розумінню, засвоєнню, використанню й передаванню

інформації.

членів, що проявляється у всіх різноманітних формах їхньої діяльності (М.

Бровко).

навчально-виховних завдань);
стимулююча (реалізація емоційного потенціалу, життєвої енергії колективу);
стабілізуюча

(забезпечення стійкості внутрішньоколективних відносин, створення передумови для успішної адаптації нових учасників);
регулятивна (утвердження норм взаємин, етичного оцінювання поведінки індивідів)

макросередовище: сукупність економічних, культурних, політичних та інших умов.;
локальне макросередовище: особливості

організації, до якої входить колектив;
фізичний мікроклімат, санітарно-гігієнічні умови праці;
характер діяльності;
організація спільної праці;
психологічна сумісність членів колективу на психофізіологічному психологічному, соціально-психологічному рівнях;
характер комунікативної організації, комунікативна компетентність членів колективу; стиль керівництва.

іміджу ЗДО, є складноструктурованим утворенням. Його основні компоненти – професійна

компетентність педагогів, культура мовлення і спілкування, соціально-психологічний клімат, зовнішній вигляд педагогів.