Тема лекції: Мітральні та аортальні вади серця. Гемодинамічні порушення

клінічна картина
кафедра пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії, доц.Ярема Н.З.

порушує його функцію.

всіх органічних захворювань серця і займають третє місце за поширеності

після гіпертонічної та ішемічної хвороби.

набутих вад серця

коли мітральний клапан під час систоли лівого шлуночка не закриває

повністю атріовентрикулярний отвір і проходить зворотний тік крові із шлуночка в передсердя.

в лівому передсерді підвищується, воно розширюється і гіпертрофується. Під час

діастоли в лівий шлуночок надходить збільшений об’єм крові (звичайний передсердний об’єм і ще об’єм регургітації), що веде до його переповнення і розтягнення. Надалі лівий шлуночок змушений працювати з підвищеним навантаженням, внаслідок чого він гіпертрофується

Патогенез і зміни гемодинаміки.

а останні, внаслідок подразнен­ня барорецепторів, викликають рефлекторне звуження артеріол малого

кола кровообігу (рефлекс Китаєва). Внаслідок підвищення тиску в легеневій артерії зростає навантаження на правий шлуночок. При тривалій мітральній недостатності розвивається гіпертрофія правого шлуночка.

часто з домішками крові (кровохаркання), спостерігається біль в ділянці серця

(ниючий, колючий, тиснучий); зв’язок його з різним навантаженням не завжди вдається виявити.
При пальпації виявляється зміщення верхівкового поштовху вліво, інколи дони­зу, поштовх розлитий, підсилений, резистентний.

Клініка мітральної недостатності.

конфігурація із згладженою серцевою талією).
При аускультації відмічається послаблення першого

тону. Систолічний шум на верхівці, який зливається з першим тоном. Акцент другого тону над легеневим стовбуром. Систолічний шум краще вислуховується в положенні хворого на лівому боці в період затримки дихання після вдиху і проводиться в ліву пахвову ділянку. Часто на верхівці вислуховується ІІІ тон (протодіастолічний „галоп”), що вказує на серцеву слабкість.

підсиленою роботою лівого шлуночка. Це тривалий період доброго самопочуття і

відсутність симптомів недостатності крово­обігу.
Другий період – розвиток „пасивної” (венозної) легеневої гіпертензії внаслідок зниження скоротливої функції лівих відділів сер­ця. У цей період з’являються задишка, кашель, інколи кровохар­кання і напади серцевої астми.
Третій період – правошлуночкова недостатність з усіма характер­ними симптомами, такими, як збільшення печінки, набряки, підвищення венозного тиску.

ущільненні і потовщенні, а також при вкороченні і ущільненні сухожильних

ниток. Клапан набуває ви­гляду лійки або діафрагми із щілиноподібним отвором всередині.

Звуження лівого атріовентрикулярного отвору (stenosis ostii venosi sinistri)

см2 і меншого (норма 4-6 см2) під час діастоли кров

із лівого передсердя не встигає перейти в лівий шлуночок. Ліве передсердя переповнюється, в ньому підвищується тиск, який компенсується підсиленим скороченням передсердя, його гіпертрофією і розтягненням (об’єм в нормі становить 50-60 мл; при стенозі – 100-200 мл, рис.4).

менше);
– значний (площа мітрального отвору 1-0,6 см2);
– помірний (площа мітрального

отвору 1,5-1,1 см2).

mitrale) – ціаноз щік, кінчика носа і ділянки над переніссям.
Якщо

вада розвивається в дитячому віці, спостерігається від­ставання у фізичному розвитку, інфантильність (“мітральний нанізм”). Помітний серцевий поштовх внаслідок розширення і гіпертрофії правого шлуночка.
При пальпації виявляється діастолічне “котяче муркотіння” (пресистолічне тремтіння) fremissement cataire. Найкраще всього визначається в положенні на лівому боці при максимальному видосі.

Клініка мітрального стенозу.

ра­хунок гіпертрофії лівого передсердя і правого шлуночка. Серце на­буває мітральної

конфігурації.
При аускультації – І тон на верхівці голосний, ляскаючий. Набуває відтінку “звуку в пустій посудині”. Після ІІ тону вислуховується додатковий тон відкриття мітрального клапана. Голосний І тон, ІІ тон, тон відкриття мітрального клапана створює для мітрального стенозу мелодію, яка називається „ритмом перепілки” (нагадує крик перепілки).
Для мітрального стенозу характерний акцент ІІ тону на легеневій артерії, діастолічний шум.

півмісяцеві заслінки не закривають повністю аортальний отвір, і під час

діастоли проходить зворотний тік крові із аорти в лівий шлуночок.

тільки із лівого передсердя, але і з аорти за рахунок

аортального кровотоку, що призводить до переповнення і розтягнення лівого шлуночка під час діастоли. Під час систоли лівому шлуночку доводиться скорочуватись з більшою силою для того, щоб “викинути” в аорту збільшений об’єм кро­ві. Наступає гіпертрофія і дилатація лівого шлуночка.

Патогенез і гемодинаміка.

ін.; ритмічне, синхронне з пульсом похитування голови (симптом Мюссе), ритмічна

зміна кольору нігтьового ложа при легкому натискуванні на кінчик нігтя – так званий капілярний пульс (симптом Квінке), ритмічне збільшення і зменшення зони почервоніння шкіри після тертя та ін. Підвищується систолічний тиск і знижується діастолічний.
При огляді ділянки серця – збільшений, зміщений вниз і вліво верхівковий поштовх, легке втягування в ділянці сусідніх міжреберних проміжків.

Клініка аортальної недостатності.

від середньоключичної лінії, розлитий, припіднятий, куполоподібний.
Перкуторно відмічається зміщення меж серцевої

тупості вліво, серце набуває аортальної конфігурації (з вираженою серцевою талією). При сифілітичній етіології вади – розширення аорти.
При аускультації – послаблення І тону на верхівці серця, ІІ тон на аорті також послаблений, а при значному руйнуванні клапанів може зовсім не прослуховуватись. Діастолічний шум на аорті і в точці Боткіна-Ерба. Шум звичайно м’який, протодіастолічний, ду­ючий, спадаючий. На стегновій артерії при натискуванні стетоскопом вислуховуються два тони (подвійний тон Траубе) і подвійний шум Виноградова-Дюрозьє.
Пульс швидкий і високий (celer et altus), великий (magnus).

клапанів або з’являється внаслідок рубцевого звуження аортального отвору.
Стеноз устя

аорти (stenosis ostii aortae)

гіпертрофується. Під час систоли лівий шлуночок спорожнюється неповністю. У період

діастоли до цієї залишеною крові до­бавляється її нормальна кількість, що призводить до переповнення шлуночка і підвищення в ньому тиску.

Гемодинаміка і патогенез.

верхівковий поштовх зміщений вліво, рідше вниз, розлитий, високий, резистентний.
При пальпації

виявляється над аортою систолічне тремтіння (“котяче муркотіння”).
Перкуторно відмічається зміщення лівої межі вліво, аортальна конфігурація серця.

Клініка аортального стенозу.

ІІ тон по­слаблений або не вислуховується, грубий систолічний шум на

аорті, який проводиться за током крові і добре вислуховується на сонних артеріях і міжлопатковому просторі.
Пульс малий, (parvus) повільний (tardus) і рідкий (rarus). Артеріальний тиск переважно знижений, діастолічний нормальний або підвищений, тому пульсовий тиск зменшений.