Слайд 1Тема лекції: Мітральні та аортальні вади серця. Гемодинамічні порушення. Діагностика,
клінічна картина
кафедра пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії, доц.Ярема Н.З.
Слайд 2Вада серця
це стійка патологічна зміна в будові серця, що
порушує його функцію.
Слайд 3Актуальність теми
Вади серця спостерігаються приблизно в 0,5-1% населення, складаючи 20-25%
всіх органічних захворювань серця і займають третє місце за поширеності
після гіпертонічної та ішемічної хвороби.
Слайд 4Класифікація вад серця
вроджені
набуті
мітральний стеноз
мітральна недостатність
аортальний стеноз
аортальна недостатність
комбіновані вади
Слайд 5ендокардит (частіше всього ревматичний),
інфекційний ендокардит,
сифіліс,
атеросклероз,
неінфекційні ідіопатичні хвороби міокарда.
Етіологія
набутих вад серця
Слайд 6Недостатність мітрального клапана (insufficientia valvulae mitralis)
виникає в тих випадках,
коли мітральний клапан під час систоли лівого шлуночка не закриває
повністю атріовентрикулярний отвір і проходить зворотний тік крові із шлуночка в передсердя.
Слайд 7Під час систоли частина крові повертається в ліве передсердя. Тиск
в лівому передсерді підвищується, воно розширюється і гіпертрофується. Під час
діастоли в лівий шлуночок надходить збільшений об’єм крові (звичайний передсердний об’єм і ще об’єм регургітації), що веде до його переповнення і розтягнення. Надалі лівий шлуночок змушений працювати з підвищеним навантаженням, внаслідок чого він гіпертрофується
Патогенез і зміни гемодинаміки.
Слайд 8
Підвищений тиск призводить до підвищення тиску в легеневих венах,
а останні, внаслідок подразнення барорецепторів, викликають рефлекторне звуження артеріол малого
кола кровообігу (рефлекс Китаєва). Внаслідок підвищення тиску в легеневій артерії зростає навантаження на правий шлуночок. При тривалій мітральній недостатності розвивається гіпертрофія правого шлуночка.
Слайд 10задишка, серцебиття, ціаноз, сухий кашель або з невеликою кількістю харкотиння,
часто з домішками крові (кровохаркання), спостерігається біль в ділянці серця
(ниючий, колючий, тиснучий); зв’язок його з різним навантаженням не завжди вдається виявити.
При пальпації виявляється зміщення верхівкового поштовху вліво, інколи донизу, поштовх розлитий, підсилений, резистентний.
Клініка мітральної недостатності.
Слайд 11При перкусії – зміщення меж серця вверх і вліво (мітральна
конфігурація із згладженою серцевою талією).
При аускультації відмічається послаблення першого
тону. Систолічний шум на верхівці, який зливається з першим тоном. Акцент другого тону над легеневим стовбуром. Систолічний шум краще вислуховується в положенні хворого на лівому боці в період затримки дихання після вдиху і проводиться в ліву пахвову ділянку. Часто на верхівці вислуховується ІІІ тон (протодіастолічний „галоп”), що вказує на серцеву слабкість.
Слайд 12ФКГ при мітральній недостатності
Слайд 13ЕКГ при мітральній недостатності
Слайд 14Рентгенографія при мітральній недостатності
Слайд 15Ехокардіографія при мітральній недостатності
Слайд 16Періоди перебігу мітральної недостатності
Перший період – компенсація клапанного дефекту
підсиленою роботою лівого шлуночка. Це тривалий період доброго самопочуття і
відсутність симптомів недостатності кровообігу.
Другий період – розвиток „пасивної” (венозної) легеневої гіпертензії внаслідок зниження скоротливої функції лівих відділів серця. У цей період з’являються задишка, кашель, інколи кровохаркання і напади серцевої астми.
Третій період – правошлуночкова недостатність з усіма характерними симптомами, такими, як збільшення печінки, набряки, підвищення венозного тиску.
Слайд 17Звуження атріовентрикулярного отвору проходить при зрощенні стулок мітрального клапана, їх
ущільненні і потовщенні, а також при вкороченні і ущільненні сухожильних
ниток. Клапан набуває вигляду лійки або діафрагми із щілиноподібним отвором всередині.
Звуження лівого атріовентрикулярного отвору (stenosis ostii venosi sinistri)
Слайд 18Патогенез, зміни гемодинаміки.
При значному звуженні мітрального отвору до 1,5
см2 і меншого (норма 4-6 см2) під час діастоли кров
із лівого передсердя не встигає перейти в лівий шлуночок. Ліве передсердя переповнюється, в ньому підвищується тиск, який компенсується підсиленим скороченням передсердя, його гіпертрофією і розтягненням (об’єм в нормі становить 50-60 мл; при стенозі – 100-200 мл, рис.4).
Слайд 19Ступені стенозу:
– різкий (площа мітрального отвору до 0,5 см2 і
менше);
– значний (площа мітрального отвору 1-0,6 см2);
– помірний (площа мітрального
отвору 1,5-1,1 см2).
Слайд 21 При огляді виявляється акроціаноз, рум’янець з ціанотичним відтінком (facies
mitrale) – ціаноз щік, кінчика носа і ділянки над переніссям.
Якщо
вада розвивається в дитячому віці, спостерігається відставання у фізичному розвитку, інфантильність (“мітральний нанізм”). Помітний серцевий поштовх внаслідок розширення і гіпертрофії правого шлуночка.
При пальпації виявляється діастолічне “котяче муркотіння” (пресистолічне тремтіння) fremissement cataire. Найкраще всього визначається в положенні на лівому боці при максимальному видосі.
Клініка мітрального стенозу.
Слайд 22При перкусії визначають розширення серцевої тупості вверх і вправо за
рахунок гіпертрофії лівого передсердя і правого шлуночка. Серце набуває мітральної
конфігурації.
При аускультації – І тон на верхівці голосний, ляскаючий. Набуває відтінку “звуку в пустій посудині”. Після ІІ тону вислуховується додатковий тон відкриття мітрального клапана. Голосний І тон, ІІ тон, тон відкриття мітрального клапана створює для мітрального стенозу мелодію, яка називається „ритмом перепілки” (нагадує крик перепілки).
Для мітрального стенозу характерний акцент ІІ тону на легеневій артерії, діастолічний шум.
Слайд 25Рентгенографія при мітральному стенозі
Слайд 26Ехокардіографія при мітральному стенозі
Слайд 27Недостатність клапанів аорти (insufficientia valvularum аortae)
вада, при якій
півмісяцеві заслінки не закривають повністю аортальний отвір, і під час
діастоли проходить зворотний тік крові із аорти в лівий шлуночок.
Слайд 28 Під час діастоли кров поступає в лівий шлуночок не
тільки із лівого передсердя, але і з аорти за рахунок
аортального кровотоку, що призводить до переповнення і розтягнення лівого шлуночка під час діастоли. Під час систоли лівому шлуночку доводиться скорочуватись з більшою силою для того, щоб “викинути” в аорту збільшений об’єм крові. Наступає гіпертрофія і дилатація лівого шлуночка.
Патогенез і гемодинаміка.
Слайд 30Пульсація периферичних артерій, сонних (“танок каротид”), підключичних, плечових, скроневих та
ін.; ритмічне, синхронне з пульсом похитування голови (симптом Мюссе), ритмічна
зміна кольору нігтьового ложа при легкому натискуванні на кінчик нігтя – так званий капілярний пульс (симптом Квінке), ритмічне збільшення і зменшення зони почервоніння шкіри після тертя та ін. Підвищується систолічний тиск і знижується діастолічний.
При огляді ділянки серця – збільшений, зміщений вниз і вліво верхівковий поштовх, легке втягування в ділянці сусідніх міжреберних проміжків.
Клініка аортальної недостатності.
Слайд 31При пальпації верхівковий поштовх в шостому і сьомому міжребер’ї, назовні
від середньоключичної лінії, розлитий, припіднятий, куполоподібний.
Перкуторно відмічається зміщення меж серцевої
тупості вліво, серце набуває аортальної конфігурації (з вираженою серцевою талією). При сифілітичній етіології вади – розширення аорти.
При аускультації – послаблення І тону на верхівці серця, ІІ тон на аорті також послаблений, а при значному руйнуванні клапанів може зовсім не прослуховуватись. Діастолічний шум на аорті і в точці Боткіна-Ерба. Шум звичайно м’який, протодіастолічний, дуючий, спадаючий. На стегновій артерії при натискуванні стетоскопом вислуховуються два тони (подвійний тон Траубе) і подвійний шум Виноградова-Дюрозьє.
Пульс швидкий і високий (celer et altus), великий (magnus).
Слайд 32ФКГ при аортальній недостатності
Слайд 33ЕКГ при аортальній недостатності
Слайд 34Рентгенографія при аортальній недостатності
Слайд 35Ехокардіографія при аортальній недостатності
Слайд 36призводить до утрудненого систолічного скорочення лівого шлуночка.
Виникає при зморщуванні аортальних
клапанів або з’являється внаслідок рубцевого звуження аортального отвору.
Стеноз устя
аорти
(stenosis ostii aortae)
Слайд 37 Вся тяжкість вади лягає на лівий шлуночок. М’яз його
гіпертрофується. Під час систоли лівий шлуночок спорожнюється неповністю. У період
діастоли до цієї залишеною крові добавляється її нормальна кількість, що призводить до переповнення шлуночка і підвищення в ньому тиску.
Гемодинаміка і патогенез.
Слайд 39Запаморочення, головний біль, спостерігається схильність до непритомності.
Огляд. Шкіра бліда,
верхівковий поштовх зміщений вліво, рідше вниз, розлитий, високий, резистентний.
При пальпації
виявляється над аортою систолічне тремтіння (“котяче муркотіння”).
Перкуторно відмічається зміщення лівої межі вліво, аортальна конфігурація серця.
Клініка аортального стенозу.
Слайд 40Аускультація серця виявляє послаблення І тону на верхівці. Над аортою
ІІ тон послаблений або не вислуховується, грубий систолічний шум на
аорті, який проводиться за током крові і добре вислуховується на сонних артеріях і міжлопатковому просторі.
Пульс малий, (parvus) повільний (tardus) і рідкий (rarus). Артеріальний тиск переважно знижений, діастолічний нормальний або підвищений, тому пульсовий тиск зменшений.
Слайд 43Рентгенографія при аортальному стенозі
Слайд 44ЕХо-кардіоскопія при аортальному стенозі