Тема: Надання невідкладної допомоги п p и о т p уєнні г p ибами Виконала:

гpупи А-45
Pяхова Даpья
Викладач: Покусай Наталія Петpівна
Хаpьков 2019

поганкою;
Ознаки отруєння мухомор;
Ознаки несправжніми рядками;
Інтоксикація несправжніми опеньками;
Лікування;

країн,
спостерігається зростання захворюваності на гострі отруєння. За даними
Всесвітньої Федерації Токсикологічних

Центрів у світі відбувається
формування токсичної ситуації, яка зв'язана з ростом числа отруєнь,
зареєстрованих у всіх країнах світу. Близько 5% від числа всіх звернень за
невідкладною медичною допомогою у дорослих зв'язані з гострими
отруєннями і від 2-5% - з отруєннями у дітей

діють, в залежності від їх хімічного складу. Щодо особливостей дії

цих токсинів виділяють 4 типи отруєння:

Несправжніми опеньками, сироїжками, жовчним грибом. Уражається шлунково-кишковий тракт аж до виразкових дефектів і внутрішніх кровотеч, серцево-судинна система – падає тиск, частішає пульс.

Рядками (дощовиком), що містять гальвелловую кислоту. Уражаються клітини печінки, мозку, руйнуються еритроцити (гемоліз).

Мухоморами, що містять мускарин та атропіноподібні токсини. Пригнічують симпатоадреналовую систему: звужуються зіниці, послаблюється пульс сповільнюється серцевий ритм, пригнічується дихання, рясно виділяються слина і піт, з’являються галюцинації.

Блідою поганкою, що містить фалоїдин, амантин. Відбувається руйнування клітин печінки за рахунок пригнічення важливих клітинних структур – АТФ, ДНК, ферментів, розвивається гостра печінкова недостатність. Різко знижується рівень глюкози, страждає центральна нервова система. Також пошкоджуються клітини нирок без можливості відновлення. Якщо хворий виживає після таких отруєнь, то йому потрібна трансплантація нирок, печінки.

симптомів, характерних для всіх видів, і специфічних, зумовлених дією певних

токсинів. Загальними симптомами є:

Нудота, блювання;

Пронос;

Загальна слабкість;

Почастішання пульсу;

Зниження артеріального тиску;

Озноб, підвищення температури тіла;

Похолодання кінцівок через порушення мікроциркуляції крові.

На тлі цих симптомів проявляються і специфічні ознаки отруєння грибами.

з’являються через кілька годин до доби: багаторазова блювота, сильні спазми

в животі, пронос з домішками крові, сильна спрага, різка блідість, зниження зору. Потім настає явне поліпшення протягом доби, після чого стан різко погіршується, з’являється жовтушність, набряки, падає тиск, утруднюється дихання, розвивається кома і настає смерть. Летальний результат при отруєнні блідою поганкою дуже високий і досягає 90%.

Бліда поганка

болі в животі, блювота, пронос, звужуються зіниці, виступає рясний піт,

з’являється слинотеча, задишка, падає тиск, пульс стає рідкісним, порушується свідомість, з’являються галюцинації. Стан рідко буває важким, смертність не перевищує 5%.

Мухомор

болі в животі, пронос, головний біль, загальна слабкість. На 2-е

добу з’являється жовтушність шкіри, пізніше розвивається пригнічення функції мозку – сплутаність свідомості. Отруєння рідко бувають важкими, летальність становить близько 1%.

Несправжні рядки (дощовики)

грибів: нудота, блювання, болі в животі, озноб, загальна слабкість, пронос

з кров’ю, падіння тиску і почастішання пульсу. Якщо потрапило багато токсину з грибами, порушується функція мозку – дезорієнтація, галюцинації, сплутаність свідомості. Як правило, ці отруєння проходять безслідно, якщо надана допомога та проведене лікування.

Несправжні опеньки

Якщо це виявляється, в залежності від виду порушень, застосовується поновлення

прохідності дихальних шляхів, поновлення порушених вентиляції та кровообігу; при необхідності – інтубація трахеї, ШВЛ, непрямий масаж серця,оксигенотерапія,інотропна підтримка.
Найскоріша госпіталізація.

2.При збереженій свідомості та відсутності порушень з боку гемодинаміки шлунок промивається товстим зондом або викликається блювання (при перебуванні пацієнта у ясній свідомості). Блювотні засоб(сироп іпекакуани тощо) не показані. Якщо реєструються порушення свідомості (сопор, кома), порушення показників гемодинаміки – вони усуваються застосуванням реанімаційних заходів.Промивання шлунку відтерміновується до госпіталізації хворого успеціалізоване відділення інтенсивної терапії.

3.Призначення перорально або введення у шлунок через зондактивованого вугілля (1г/кг маси тіла) у суміші з проносними засобами(сорбіт 1г/кг маси тіла за добу). В разі діареї проносні засоби не
призначаються.

0,01 – 0,003 мг/кг до отримання клінічних ознак помірної атропінізації.
5.

При переважанні симптоматики інтоксикації мускаридіном в якості антидотних засобів призначається в/в фізостигмін 0,5–2 мг повільно або аміностигмін в/м 0,01 мг/кг чи галантамін 0,5 – 0,75 мг/кг за добу.

6. Лікування судомного синдрому при його виникненні мало чим відрізняється від загальноприйнятої терапії у подібних випадках. В/в вводиться ГОМК у дозі 100–150 мг/кг або сібазон (0,5 мг/кг), діфенін в/в 15–20 мг/кг повільно, попередньо розведений у 50–100 мл 0,9%розчину NaCl.

7. Госпіталізація до спеціалізованого відділення інтенсивної терапії.

порушень.
2. У випадку самозвернення або при невиконанні пунктів 1–6 на
догоспітальному

етапі – виконання їх у стаціонарі.

3. При рецидиві холінергічного синдрому: атропін 0,1% по 0,001-0,003 мг/кг в/в до прояв помірної атропінізації; антихолінергічного синдрому - фізостигмін повторно по мірі необхідності через 20-30 хвилин, аміностигмін в/м 0,01 мг/кг до 4 р. на добу, галантамін 0,5 –0,75 мг/кг на добу за 4 прийоми.

4. Антиконвульсанти – у випадку рецидиву судом в половинних дозах.

5. Інфузійна терапія: у хворих з вираженими водно-електролітними втратами – інфузійні розчини болюсно 15-20 мл/кг маси тіла (0,9% NaCl, ацесоль, дисоль, трисоль, розчини Рінгера, Рінгера лактату,Хартмана), далі під контролем діурезу, ЦВТ, тургору і вологостішкірних покровів, слизових оболонок, наповнення підшкірних вен,даних аускультації легень. При відсутності водно-електролітнихвтрат надалі – до 40-50 мл/кг за добу (кристалоїди, 3-4% розчинигідрокарбоната натрію, препарати гідроксиетилкрохмалю,реополіглюкін, реосорбілакт тощо), при продовженні блюваннята/або проносу – відповідна компенсація водно-електролітних втрат.

годин після первинного прийому – повторне призначення половинної дози послаблюючого.
7.

При продовженні блювання та проносу – протиблювотні та протипроносні засоби не призначаються з метою кращого самостійного очищення шлунка та кишковика від грибних токсинів.

8. Симптоматична терапія.

9. Обстеження при госпіталізації:
загальний аналіз крові та гематокрит;
глюкоза крові;
загальний білок;
час згортання крові, коагулограма (при труднощах для її
виконання – протромбіновий індекс);
електроліти крові;
білірубін, АлАТ, АсАТ;
сечовина крові, креатинін;
-амілаза крові або діастаза сечі;
групова приналежність крові, визначення Rh-фактору;
загальний аналіз сечі;
ЕКГ у осіб старше 40 років, а також при тахикардії (>120),
брадикардії (< 60), порушеннях серцевого ритму;

на добу; при відхиленні від нормальних показників – по мірі

необхідності, але не менш як двічі на добу

спостерігатися у лікаря і приймати призначені їм медикаменти, вітамінні препарати.

Для відновлення пошкодженої слизової оболонки шлунка і кишечника необхідна щадна дієта, прийом обволікаючих засобів, трав’яних настоїв.

обмежити тваринні жири, виключити грубу клітковину (сирі овочі і фрукти).

Також потрібно відмовитися від гострих страв, приправ, соусів, копченостями, солінь, маринадів, здоби, кондитерських виробів, цитрусових. Виключити продукти, які спричиняють метеоризм кишечника – незбиране молоко, бобові. Корисні свіжі нежирні кисломолочні продукти, сир.

гарячі і не холодні. Кратність прийомів їжі потрібно збільшити до

5-6 разів на добу, а її разовий обсяг зменшити до 250-300 мл З напоїв краще неміцний зелений чай ромашковий і липовий чай, мінеральна вода, некислі соки. Не можна вживати газовані напої та алкоголь. Тривалість відновного періоду індивідуальна, вона може становити від 3 діб до 1-2 місяців, залежно від тяжкості отруєння.

знешкодити грибні токсини, тому зволікання зі зверненням за медичною допомогою

може призвести до розвитку важких наслідків, таких як:

Гостра печінкова недостатність.

Гостра ниркова недостатність.

Недостатність функції дихання.

Шлунково-кишкова кровотечею.

Гіпоксія мозку з розвитком набряку і мозкової коми.

У віддаленому періоді після важких отруєнь може розвинутися цироз печінки, хронічна ниркова недостатність, хронічний гастрит, коліт, виразкова хвороба.