на властивості та вартісну оцінку.
Поняття справжності дорогоцінних каменів та методів
її визначення.Класифікація методів синтезу та вирощування кристалів.
Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Тема : Облагородження та поліпшення властивостей дорогоцінних каменів, природа
Содержание
- 1. Тема : Облагородження та поліпшення властивостей дорогоцінних каменів, природа
- 2. План: Види облагородження: термічні обробка,опромінення, хімічна обробка,комбіновані
- 3. У сучасній практиці набувають поширення методи облагородження
- 4. Облагороджування - це сукупність фізичних та хімічних
- 5. 1. Термообробка( нагрівання)зміна кольору каміння під дією
- 6. Крім того, після цього камені вже більше
- 7. ОпроміненняОпромінення - зміна кольору каменя під дією
- 8. Слайд 8
- 9. Зміна кольору каменя відбувається при одночасному впливу
- 10. Хімічна обробка каменів зміна кольору
- 11. Зелене забарвлення багатьох мінералів може досягатися використанням
- 12. 2.Огранювання дорогоцінних каменів,його вплив на властивості та
- 13. Згідно з ДСТУ 3375-96 після огранювання дорогоцінний камінь називається огранованою вставкою
- 14. Основні елементи ограні огранованій вставціГрань (фацета) -
- 15. Основні елементи ограні огранованій вставціКалета - вершина
- 16. Ограновані дорогоцінні камені:
- 17. Основні форми ограні дорогоцінних каменів
- 18. Ограновані дорогоцінні камені.
- 19. Ограновані дорогоцінні камені3. За типом ограновані вставки
- 20. Класифікація діамантів за видами огранювання. Типові види
- 21. Класифікація діамантів за видами огранювання. Типові види
- 22. Основні типи ограні вставок
- 23. Ограновані дорогоцінні камені4. За геометрією (за принципом дотримання пропорцій) вставки поділяють на:класичні (або ідеальні);практичні.
- 24. Огранування ювелірних каменівВиди огранування
- 25. Слайд 25
- 26. Слайд 26
- 27. Слайд 27
- 28. 3. Поняття справжності дорогоцінних каменів, методів її
- 29. 6.визначення твердості ювелірного каменя( дряпають зразок еталонним
- 30. Синтетичні камені та їх імітаціїсинтетичні дорогоцінні камені-
- 31. До окремої групи належать
- 32. .
- 33. Синтетичний алмаз - камінь винятковий і трапляється
- 34. Щодо імітацій, то пересічному покупцеві дуже важко
- 35. 4.Класифікація методів синтезу та вирощування кристалівВперше експерименти
- 36. Отримання синтетичних кристалів грунтується на процесах кристалізації.
- 37. Методи синтезу та вирощування кристалів-Вирощування кристалів з
- 38. 1.
- 39. 1.Вирощування кристалів з розплавів. > 1.Спосіб плавлення
- 40. Рутин - інша назва мінералу - нигрин.
- 41. 1.Вирощування кристалів з розплавів.2. Витягування кристала з
- 42. 1.Вирощування кристалів з розплавів.Метод Чохральського дозволяє отримати
- 43. 1.Вирощування кристалів з розплавів.3. Спосіб Бриджмена-Стокберга =>
- 44. 2.Вирощування кристалів з розчинів
- 45. 2.Вирощування кристалів з розчинів1. За методом флюсу
- 46. 3. Вирощування кристалів із газового середовищаВідомі способи
- 47. Основними виробниками синтетичних каменів у наш час є Росія, Китай, Японія, США.
- 48. Маса дорогоцінних каменів Дорогоцінних каменів -метричний карат
- 49. Слайд 49
- 50. 2.Види оцінювання дорогоцінних металів та коштовного каміння..Пробірний
- 51. Слайд 51
- 52. Слайд 52
- 53. ЕкспертизаОсновна мета - надання незалежної і об’єктивної
- 54. ЕкспертизаТоварознавча експертиза- це досл1дження товару з оц1нюванням
- 55. 1.Атрибуція - повна характеристика виробу з наданням
- 56. 2.Ідентифікація коштовностей - дослідження походження виробу з
- 57. 4.Оц1нка1.Експертиза якості - встановлення критеріального показника якості
- 58. •2. Оцінка вартості - прогнозування оціночної вартості
- 59. Методи експертизи- лабораторн1- органолептичн1Експертиза декоративного та нап1вдорогоц1нного
- 60. 3. Ознаки дорогоц1нного кам1ння, класиф1кац11 дорогоц1нного кам1нняКоштовним
- 61. Класиф1кац1я дорогоц1нного кам1ння зг1дно з1 ст.1 Закону
- 62. Гемолог1я- наука про дорогоц1нн1 камен1.Под1ляе ус1 природн1
- 63. Існують різноманітні класифікації коштовного каміння, але найбільш
- 64. За особливостями застосування і відносно вартості розрізняють
- 65. III порядку — демантоїд, аквамарин, берил, кордієрит,
- 66. Напівдорогоцінні каменіНапівдорогоцінне (ювелірно-виробне) каміння — природні та
- 67. Декоративне кам1ння:- андезит, габро,гран1т, дацит, кальциф1р,крацит,лабрадорит,мармур,сиен1т,травертин, туф.
- 68. 4.Будова , властивості ювелірних каменів.Структура дорогоцінних каменів
- 69. Існує клас мінералів, який не належить ні
- 70. Кристалічна гратка
- 71. Внутрішня будова кристала відбивається на його зовнішньому
- 72. Властивості ювелірних каменів1. показник заломлення
- 73. ПлеохроїзмДеякі прозорі кольорові камені видаються забарвленими по-
- 74. Слайд 74
- 75. Скачать презентанцию
План: Види облагородження: термічні обробка,опромінення, хімічна обробка,комбіновані методи.Огранювання дорогоцінних каменів,його вплив на властивості та вартісну оцінку.Поняття справжності дорогоцінних каменів та методів її визначення.Класифікація методів синтезу та вирощування кристалів.
Слайды и текст этой презентации
Слайд 1Тема:Облагородження та поліпшення властивостей дорогоцінних каменів, природа походження дорогоцінного каміння
Слайд 2План:
Види облагородження: термічні обробка,опромінення, хімічна обробка,комбіновані методи.
Огранювання дорогоцінних каменів,його вплив
на властивості та вартісну оцінку.
її визначення.Класифікація методів синтезу та вирощування кристалів.
Слайд 3У сучасній практиці набувають поширення методи облагородження природних дорогоцінних каменів,
тобто методи
штучного підвищення їх якості без суттєвих змін хімічного
складу та фізичних властивостей.Облагородженими, або обробленими, називають природні камені,які пройшли будь-яку обробку з метою надання їм більшої привабливості.
Слайд 4Облагороджування - це сукупність фізичних та хімічних методів обробки, які
використовуються для покращання ювелірних якостей дорогоцінних каменів.
Колір багатьох дорогоцінних каменів
можливо змінити або навіть зовсім видалити. З цією метою використовують такі методи:
1.термічна обробка;
2.опромінення;
3.хімічні методи;
4.комбіновані методи.
Слайд 51. Термообробка( нагрівання)
зміна кольору каміння під дією високих температур.
Вона
є звичайною в практиці роботи з дорогоцінним каменем, і продавці
часто не розкривають факту обробки. Причина зміни забарвлення під час "прогрівання" полягає у перебудові атомів забарвленого мінералу Така обробка практикується і в наш час :-сердоліки блідо-жовтого і жовтогарячого кольору після нагрівання набувають яскравого або темно-червоного кольору;
Тьмяні аметисти набувають жовтого, червоно-бурого, рідше зеленого кольору, що надає їм вигляд цитринів або топазів.
Колір топазів при нагріванні змінюється або зовсім зникає,жовті топази, вони при температурі 150-200°С стають рожевими .
Слайд 6Крім того, після цього камені вже більше не "вицвітають".
Іншим
методом облагородження, який використовується з сивої давнини, є фарбування
Слайд 7Опромінення
Опромінення - зміна кольору каменя під дією у-променів, рентгенівських променів,
пучка електронів, альфа-частинок тощо
Опромінення - дозволяє заживити дефекти дорогоцінних
каменів, значно поліпшує їх якість, надає безкольоровим алмазам, берилам, топазам, турмалінам стійкого, яскравого кольору, що робить їх більш привабливими та значно підвищує ціну.
Слайд 8 Опромінення використовують
для підвищення інтенсивності
забарвлення перлам, кунциту, топазу, аквамарину, геліодору,морганіту,
турмаліну,
цитрину, сподумену, скаполіту, берилу Одним з ефективних методів радіаційного
впливу на забарвлення мінералів є опромінення їх швидкими
електронами
Опромінення рентгенівськими променями дає тимчасовий ефект.
Деякі опромінені камені з часом втрачають
набуте забарвлення і, крім того, вони можуть
тривалий час мати залишкову радіоактивність.
Слайд 9Зміна кольору каменя відбувається при одночасному впливу у-променів і
підвищених
температурах. Процес здійснюється в термостаті.
Цей метод використовують для знебарвлення
алмазів, покращання колірних варіантів топазів.
До комбінованого методу відносять дифузний спосіб внесення барвника
в поверхневий шар каменя з одночасними високотемпературним
відпалом (сапфіри).
Комбінований метод
Слайд 10 Хімічна обробка каменів
зміна кольору відбувається за допомогою
підфарбовування, просочення, знебарвлення,перебудови поверхні, покриття поверхні огранованого каміння кольоровими плівками,
лаками та ін. (бірюза, лазурит, агат, перли).
Для безкольорового просочування в ювелірному виробництві використовують
безкольорову олію, віск, пластмаси, скло. Вони характеризуються різною
глибиною проникнення і забезпечують різний естетичний ефект
внаслідок часткового поновлення та ретуші дефектів.
Слайд 11Зелене забарвлення багатьох мінералів може досягатися використанням
Сполук хрому, а
блакитне - сполук кальцію.
Онікс (чорно-білий смугастий агат) частіше отримують шляхом
вимочування чи кип'ятіння природного агату у розчині цукру чи меду
впродовж тривалого часу (до 3-х тижнів) з послідовною обробкою
сірчаною кислотою. Кислота витягує цукор, а в порах залишається
тільки чорний вуглець.
Слайд 122.Огранювання дорогоцінних каменів,його вплив на властивості та вартісну оцінку.
Огранювання дорогоцінних
каменів є однією
з важливих операцій, яка облагороджує зовнішній вигляд
дорогоцінного каміння та значно поліпшує його естетичні властивості Огранювання - процес шліфування каменя площинами різних форм.
Нанесені площини називаються гранями або фацетами
Слайд 13Згідно з ДСТУ 3375-96 після огранювання дорогоцінний камінь називається
огранованою вставкою
Слайд 14Основні елементи ограні огранованій вставці
Грань (фацета) - це частина плоскої
поверхні каменя, яка обмежена замкнутим контуром, складеним ребрами.
Коронка - лицьова
частина вставки, яка виконує основну декоративну функцію, розташована паралельно до боковинки.Боковинка - частина вставки, часом огранована, яка дотикається до обійми ювелірного виробу і розміщена між коронкою та денцем.
Денце - зворотна частина вставки, розміщена під боковинкою з протилежного боку коронки.
Площинка - грань коронки, паралельна до боковинки, визначає форму ограні.
.
Слайд 15Основні елементи ограні огранованій вставці
Калета - вершина денця у вигляді
маленької площини або лінії, яка розташована паралельно до площинки каменя.
Вісь
вставки - вертикальна вісь симетрії вставки.Основні грані коронки (верху) - ярус граней корони, які в діамантовій ограні мають спільні точки з площинкою, а в східчастій ограні і огранях "клини" і "роза" прилягають основами до верхньої площинки боковинки.
Верхні грані коронки (грані зірки) - ярус граней коронки, що облямовує площинку.
Ніжні грані коронки - ярус граней, які прилягають до боковинки
Слайд 16Ограновані дорогоцінні камені
:
1. За
формою вставки (2 класи):
вставки круглої форми;
вставки фантазійної форми.
Форма
ограні визначається формою верхньої площинки каменя.
Слайд 18Ограновані дорогоцінні камені
.
2. За видом ограні вставки:
Кабошон (кабошон -
гладкошліфований випуклий камінь. Кабошон вважається огранкою, хоча граней на ньому може і не бути. Кабошоном обробляються просвічувані або непрозорі камені. Кабошон підсилює оптичні ефекти каменя.Фацетовані (Фацетній ограні піддаються в основному прозорі камені, яка, своєю чергою, поділяється на 3 підвиди:
брильянтова огрань, коли гранями є трикутники або різні за геометрією многокутники)
східчаста огрань - коли грані верху та низу наносять у вигляді ярусів
змішана, або комбінована огрань, тобто поєднання фацетів у верхній частині і ярусів у нижній, або навпаки ).
Слайд 19Ограновані дорогоцінні камені
3. За типом ограновані вставки поділяють на:
прості (кількість
граней до 20);
проміжні ( кількість граней понад 20, але не
більше 40;повні (кількість граней понад 40).
Тип ограні визначається формою граней, характером їх розташування,
а також кількістю граней.
Слайд 23Ограновані дорогоцінні камені
4. За геометрією (за принципом дотримання пропорцій) вставки
поділяють на:
класичні (або ідеальні);
практичні.
Слайд 283. Поняття справжності дорогоцінних каменів, методів її визначення.
Коштовним називають
природне дорогоц1нне та напівдорогоцінне каміння, яке після огранки та обробки
має високі естетичні властивості та характеризується історико -культурними традиціями їх використання.Методи визначення справжності каміння :
1. визначення показника заломлення та величини подвійного заломлення дорогоцінних каменів ( рефрактометр);
2. дослідження плеохроїзму дорогоцінного каміння( дихроскоп);
3.визначення спектрів оптичного поглинання дорогоцінних каменів
( спектроскоп) ;
4.дослідження люмінесценції дорогоцінних каменів
( ультрафіолетова лампа);
5.визначення природи ювелірного каменя( лупа 10 – кратного
збільшення);
Слайд 296.визначення твердості ювелірного каменя( дряпають зразок еталонним олівцем)
7.визначення густини
ювелірного каменя( за допомогою терезів )
8.визначення теплопровідності та
відбивної здатності ( алмазний тестер) – для розпізнання діамантів та імітацій.
Слайд 30Синтетичні камені та їх імітації
синтетичні дорогоцінні камені- це штучно отримані
моно- або полікристалічні й аморфні хімічні сполуки.
Існує дві групи.Перша- синтетичні камені, що являють собою структурні і хімічні аналоги природних кристалів, але різняться складом і вмістом мікродомішок: алмаз, рубін, сапфір, смарагд, аметист, олександрит.
Друга - штучні камені, що отримані в лабораторних умовах, але вони не мають аналогів у природі: фіаніт, ітрій-алюмінієвий гранат (ІАГ), галій- гадолієвий гранат (ГГГ), синій кварц тощо
Слайд 31 До окремої групи належать імітації - отримані
з натуральних або штучних матеріалів ( тільки за назвою та
зовнішнім виглядом нагадують справжні природні дорогоцінні камені) .
Слайд 32.
Реконструйовані камені
піддають додатковій обробці - подрібнюють, видаляють забруднення
та з'єднують їх за допомогою клею чи полімеру (у випадку, коли природні матеріали дрібні, мають безліч різноманітних включень,для поліпшення споживних властивостей ).Така продукція також є імітацією
Після отримання фіаніту (кубічний оксид цирконію), усі вищеназвані матеріали були майже повністю витиснені з ринку.
Наприкінці 90-х як імітація діаманта на ринку з'являється новий матеріал - синтетичний муассаніт (карбід кремнію), проте коштує дорого.
Слайд 33Синтетичний алмаз - камінь винятковий і трапляється набагато рідше природного.
Серед синтетичних каменів, які не мають природних аналогів, особливою популярністю
користуються фіаніти різноманітних кольорів.синтетичні алмази можуть коштувати і дорожче природних аналогів.
Торговельні назви синтетичних каменів досить різноманітні, найбільш відомими є назви типу "рубін Ромаура", "смарагд Лінде", "опал Жильсо
Слайд 34Щодо імітацій, то пересічному покупцеві дуже важко розрізняти природу справжнього
матеріалу, бо вони мають власні назви ювелірних мінералів .
До імітації
можна віднести і дуплети або триплети, які складаються з 2 або 3 частин різних за властивостями ювелірних матеріалів. Старанно зроблені складові камені дуже важко розпізнати, якщо вони вставлені до обійми ювелірного виробу, яка приховує шви.
Слайд 354.Класифікація методів синтезу та вирощування кристалів
Вперше експерименти із синтезу самоцвітів
були проведені французьким хіміком Марком Годеном у 1857 р. Але
вважається, що історія синтезу каменів почалась з Огюста Вернейля, який в 1896 р. отримав кристали рубіну у полум'ї для створення дорогоцінних каменів
Слайд 36Отримання синтетичних кристалів грунтується на процесах кристалізації.
Процес
відбувається як у результаті перетворення вихідної твердої фази, так і
шляхом утворення твердої фази з рідкої та газоподібної..
Слайд 37Методи синтезу та вирощування кристалів
-Вирощування кристалів з розплавів.
Як руйнівна
сила процесу використовується градієнт температури. Отримання заданих кристалів із розплавленої
суміші визначеного хімічного складу здійснюється при охолодженні.-Вирощування кристалів із розчинів.
Процес кристалізації здійснюється за рахунок утворення градієнта концентрації на межі кристал-розчин.
-Вирощування кристалів із газового середовища.
Процес кристалізації здійснюється в основному завдяки наявності градієнта тиску.
-Вирощування кристалів у твердій фазі
(не використовується для вирощування ювелірних кристалів).
Слайд 391.Вирощування кристалів з розплавів.
> 1.Спосіб плавлення у полум'ї =>
відомий як метод Вернейля, ( для отримання рубінів та сапфірів,
у тому числі зірчастих форм, шпінелі з широкою палітрою забарвлень, олександриту, рутилу, титанату стронцію ).(Для отримання рубіну до алюмінієвих квасців додають 8% оксиду хрому, який забезпечує червоний колір).
Найбільш поширеними основами для отримання синтетичних каменів є синтетичний корунд та шпінель.
Слайд 411.Вирощування кристалів з розплавів.
2. Витягування кристала з розплаву відомий як
метод Чохральського.
За методом Чохральського вирощують рубіни, сапфіри, шпінелі, гранати,
олександрити, ІАГи, (ітрій-алюмінієвий гранат), а також монокристали кремнію для електронної промисловості, зокрема для виготовлення транзисторів та інтегральних схем.Цей метод дозволяє отримати кристали дуже високої якості .
Вирощування кристалів з розплавів.
Слайд 421.Вирощування кристалів з розплавів.
Метод Чохральського дозволяє отримати кристали, які є
чудовим ювелірним матеріалом, тому що вони більш однорідні за кольором,
ніж кристали, що отримані за методом Вернейля. Основними діагностичними ознаками кристалів, отриманих за методом Чохральського, є дугоподібні смуги, незначне коливання інтенсивності забарвлення.
Слайд 431.Вирощування кристалів з розплавів.
3. Спосіб Бриджмена-Стокберга => полягає у тому,
що вихідна шихта, яка розплавлена у тиглі, кристалізується в більш
холодній зоні печі, куди повільно опускають тигель. Даний метод використовують для вирощування кристалів флюориту та шеєліту4.Спосіб зонного плавлення => вихідну шихту, яка являє собою суміш попередньо розжарених оксидів основних вихідних компонентів з домішками, і затравку розташовують в молібденовий човник, який потім повільно протягують вздовж нагрівача.
5.Спосіб гарнісажного плавлення => за цим методом плавлення речовини і кристалізація відбуваються в її власній холодній "сорочці". Використовується для вирощування тугоплавких кристалів (фіаніту, корундів, ІАГів та ін.).
Слайд 452.Вирощування кристалів з розчинів
1. За методом флюсу отримують кристали смарагду,
корунду, олександриту розміром у декілька сантиметрів, рубіни та сапфіри.
2. Метод
гідротермального синтезу поширений для вирощування кварцу різних кольорів та смарагдів та рубіну. 3.Кристалізація алмазів в умовах підвищеного тиску
найбільш поширена для отримання синтетичних алмазів.
Перший синтез алмазів було здійснено в лютому 1956 р. дослідною лабораторією американської фірми General Elektric.
Слайд 463. Вирощування кристалів із газового середовища
Відомі способи синтезу алмазу із
газового середовища, який називається
кристалізація при низькому тиску із
газового середовища.На початку 60-х років цей метод незалежно один від одного було розроблено В. Єверсолом (США) та
Б. Дерягіним і Б. Спіциним (Інститут фізичної хімії, Москва).
Слайд 48Маса дорогоцінних каменів
Дорогоцінних каменів -
метричний карат
1 карат =
200мг= 0,2 г
Дорогоцінних перлів - гран
1 гран = 0,005 г=0,025
каратанапівдорогоцінних – 1гр.
Одиниця вимірювання маси:
Грейнер
1карат= 4 грейнера
1 грейнер = 0,25 карата
Слайд 502.Види оцінювання дорогоцінних металів та коштовного каміння.
.Пробірний контроль та клеймування
Усі
ювелірні вироби з дрогоцінних металів, призначені для продажу, повинні мати
державне пробірне клеймо та іменник.Державні пробірні клейма проставляє інспекція державного пробірного контролю Міністерства фінансів України
Слайд 53Експертиза
Основна мета - надання незалежної і об’єктивної інформації про природне
каміння (інструментальна діагностика каміння( природне чи штучне),розпізнавання імітацій і
підробок,визначення якісних характеристик каміння, прогнозування вартості).Виконується досвідченими фахівцями, які мають спеціальну кваліфікацію та щоденну практику експертних робіт.
За результатами експертизи видається Експертний висновок за формою , затвердженою Міністерством фінансів України.
Слайд 54Експертиза
Товарознавча експертиза- це досл1дження товару з оц1нюванням комплексу критер1альних показник1в
споживних властивостей та наданням компетентного експертного висновку.
Складаеться з 4-х етап1в:
-
атрибуц1я- 1дентиф1кац1я
-екпертиза якост1 :
Експертиза якості ювелірного каміння.
Експертиза якості ювелірного виробу відповідно до існуючої документації.
Відсоток зносу коштовностей.
Стан збереження коштовностей
- оц1нка
Слайд 551.Атрибуція - повна характеристика виробу з наданням компетентного висновку щодо
групи за товарознавчою класифікаційною ознакою, виду виробу, художнього стилю, техніки
виготовлення та декору, року виготовлення, авторства, розміру, географії її створення та побутування
Слайд 562.Ідентифікація коштовностей - дослідження походження виробу з використанням лабораторних та
органолептичних методів з метою встановлення відповідних діагностичних ознак, які забезпечують
однозначне розпізнавання коштовностей і матеріалів, з яких вони виготовленіДля ідентифікації дорогоцінних металів використовуються як руйнівні, так і неруйнівні методи.
Слайд 574.Оц1нка
1.Експертиза якості - встановлення критеріального показника якості за визначними параметрами
(ґатунок, група дефектності, група за кольором, відсоток зносу виробу та
ін).
Слайд 58•2. Оцінка вартості - прогнозування оціночної вартості відповідної асортиментної групи
згідно з визначеними критеріями оцінки
Оцінка коштовностей:
З'ясування мети оцінки виробу.
Встановлення
критеріїв оцінки.Вибір методики розрахунку вартості.
Розрахунок прогнозної вартості
Слайд 59Методи експертизи
- лабораторн1
- органолептичн1
Експертиза декоративного та нап1вдорогоц1нного кам1ння проводится державним
гемолог1чним центром на замовлення ф1зичних та юридичних ос1б.
Слайд 603. Ознаки дорогоц1нного кам1ння, класиф1кац11 дорогоц1нного кам1ння
Коштовним називають природне дорогоц1нне
та нап1вдорогоц1нне кам1ння, яке п1сля огранки та обробки має висок1
естетичн1 властивост1 та характеризується 1сторико -культурними традиц1ями їх використання.
Слайд 61Класиф1кац1я дорогоц1нного кам1ння зг1дно з1 ст.1 Закону Укра1ни в1д 18.11.97р.
№ 637до «Про державне регулювання видобутку , виробництва 1 використання
дорогоц1нних метал1в 1 дорогоц1нного кам1ння та контроль за оперц1ями з ними»( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 9, ст. 34 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1807-III ( 1807-14 ) від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.318 N 1986-III ( 1986-14 ) від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 46, ст.396 N 909-IV ( 909-15 ) від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 39, ст.332 N 1416-IV ( 1416-15 ) від 03.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.256 N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.184 N 995-V ( 995-16 ) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.438 N 2608-VI ( 2608-17 ) від 19.10.2010, ВВР, 2011, N 11, ст.69 N 4395-VI ( 4395-17 ) від 09.02.2012, ВВР, 2012, N 40, ст.479 N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 4, ст.61 }
Слайд 62Гемолог1я- наука про дорогоц1нн1 камен1.
Под1ляе ус1 природн1 камен1 на 3
групи :
- неорган1чн1 (м1цн1 м1нерали природного походження з пост1йною х1м1чною
структурою).Б1льш1сть дорогоц1нних камен1в – неорган1чн1.- орган1чн1(створен1 живими орган1змами та рослинами)- бурштин, перли, корали.
- синтетичн1 камен1(алмаз,ф1ан1т, б1рюза та 1н.)
Слайд 63Існують різноманітні класифікації коштовного каміння, але найбільш поширені основані на
критеріях їхньої цінності і використання. Широко застосовується класифікація, розроблена радянським
професоромЕ. Я. Кієвлєнко.
Згідно неї все коштовне каміння ділиться на три групи:
ювелірні камені (дорогоцінне каміння);
ювелірно-виробні камені;
виробні камені.
У вказаних групах камені розташовані в порядку їх вартості, за яку прийнята ціна каменя високої якості на світовому ринку.
Слайд 64За особливостями застосування і відносно вартості розрізняють дорогоцінні камені:
І порядку
— рубін, смарагд, алмаз, сапфір синій.
II порядку — олександрит, евклаз,
благородний жадеїт (імперіал), сапфір рожевий та жовтий (в деяких країнах — зелений, оранжевий і фіолетовий), опал благородний чорний, шпінель благородна;
Слайд 65III порядку — демантоїд, аквамарин, берил, кордієрит, опал благородний білий
та вогняний, танзаніт, топаз рожевий, турмалін, хризоберил, хризоліт, цаворит, циркон,
шпінель;IV порядку — адуляр, аксиніт, альмандин, аметист, герсоніт, гросуляр, данбурит, діоптаз, кварц димчастий, кварц рожевий, кліногуміт, гірський кришталь, кунцит, моріон, піроп, родоліт, скаполіт, спесартин, сподумен, топаз блакитний, винний та безколірний, фенакіт, фероортоклаз, хризопраз, хромдіопсид, цитрин (крім цього, іноді до цієї групи відносять хризоліт, циркон, кунцит, берил жовтий, зелений і рожевий, альмандин, бірюза).
Слайд 66Напівдорогоцінні камені
Напівдорогоцінне (ювелірно-виробне) каміння — природні та штучні (синтетичні) мінерали,
органогенні утворення та гірські породи в сировині, необробленому та обробленому
вигляді (виробах).Розрізняють ювелірно-виробні каміння:
І порядку — бірюза, жадеїт, лазурит, малахіт, молдавіт, нефрит, тигрове та кошаче око, хауліт, хризокола, цоїзит, чароїт;
ІІ порядку — агат, амазоніт, гагат, гематит, дерево скам'яніле, джеспіліт, егіриніт, епідозит, кахолонг, кварцит кольоровий, кремінь кольоровий, онікс мармуровий, опал, пегматит, пірофіліт, родоніт, сердолік, серпентиніт, скарни кольорові, содаліт, халцедон, шпати іризуючі польові, яшма.
До дорогоцінних камінь І порядку відносять також органомінеральні утворення — перли.
Слайд 67Декоративне кам1ння:
- андезит, габро,гран1т, дацит, кальциф1р,крацит,лабрадорит,мармур,сиен1т,травертин, туф.
Слайд 684.Будова , властивості ювелірних каменів.
Структура дорогоцінних каменів частіше кристалічна, рідше
аморфна чи приховано кристалічна.
Усі мінерали, які використовують для виготовлення ювелірних
виробів (за винятком опалу та обсидіану), являють собою кристалічну речовину, тобто їх атоми утворюють правильну структуру, підпорядковану законам симетрії .Така структура називається ізотропною.• Ізотропність - це здатність каміння виявляти рівномірність властивостей, незалежна від просторового напряму.
Аморфна речовина відрізняється від кристалічної тим, що в ній є відсутнє закономірне розташування атомів, воно має випадковий характер. До аморфної речовини належить скло, мінерал обсидіан - скло природного походження.
Слайд 69Існує клас мінералів, який не належить ні до кристалів, ні
до аморфної речовини. Будову таких мінералів складають дрібні кристали, і
вона має назву приховано-кристалічна або проміжна. Таку будову має опал.У природі дві речовини можуть мати один і той самий хімічний склад, але різну будову. Наприклад, алмаз - кристалічна речовина, графіт - аморфна речовина.
На відміну від аморфної та приховано-кристалічної структури кристалічна структура - має впорядковане розміщення елементарних часточок (атомів, молекул, іонів) у просторі. Коли вони утворюють кристал, то розміщуються рядами, ланцюжками, у вигляді ґратки на однакових повторюваних відстанях.
Слайд 71Внутрішня будова кристала відбивається на його зовнішньому вигляді і на
його формі. Впорядковане симетричне розташування атомів та молекул у кристалах
утворює просторову кристалічну гратку, яка визначає форму кристалів та чинить великий вплив на їх оптичні та інші фізичні властивості.
Слайд 72Властивості ювелірних каменів
1. показник заломлення
13.густина
2.показник подв1йного заломлення
14. гра св1тла3.прозор1сть 15. магнетизм.
4.блиск
5.дисперс1я
6.оптичн1 ефекти
7.електропров1дн1сть
8.кол1р
9. плеохро1зм
10. люм1несценц1я
11.тверд1сть
12.спаян1стть
Слайд 73Плеохроїзм
Деякі прозорі кольорові камені видаються забарвленими по- різному (або з
різною інтенсивністю), якщо дивитись на них з різних боків, наприклад,
зверху або збоку. При розгляді нерухомого каменя неозброєним оком цей ефект роздвоєння променя незначний, але якщо камінь повертати так, щоб промінь світла проходив у різних напрямках, чітко спостерігається зміна кольору мінералу.Промінь світла, що пройшов крізь оптично анізотропний кристал, складається з двох поляризованих променів: звичайного та незвичайного, коливання яких відбувається у двох перпендикулярних площинах. Якщо кристал забарвлений, кожен з променів має різний ступінь та тип поглинання і, виходячи з кристала, має різне забарвлення. Це явище називається плеохроїзмом, а при двоколірному ефекті називається дихроїзмом і визначає властивість каменя змінювати колір залежно від напряму спостереження.
Для вивчення цього явища використовують прилад - дихроскоп.
