Темперамент у диференціальній психології

2. Палій А.А. Диференціальна психологія: навч.посіб./ А.А. Палій. –К.: Академвидав,

2010.– 432с. ( Серія « Альма – матер»)

з найважливіших структурних одиниць психодинамічної організації психічної діяльності (темпу, ритму,

інтенсивності окремих психічних процесів і станів), що показує спосіб реагування на події. ТЕМПЕРАМЕНТ – ІНДИВІДУАЛЬНІ властивості психіки, що визначають динаміку психічної діяльності, особливості поведінки і ступеня врівноваженості реакцій на життєві впливи. Найдавнішу теорію темпераменту розробив давньогрецький лікар Гіппократ .

1. Історико – психологічний аналіз трактування темпераменту

Е. Кречмера Конституційна типологія особистостей В. Шелдона
2.

Теорії темпераменту

психосоматичні типи і відповідні їм темпераменти:

Лептосоматик
Пікнік
Атлетик
Диспластик

Залежно

від схильності до різних емоційних реакцій Е. Кречмер розрізняв :
шизотиміків і циклотиміків.

людському організмі однієї з тканин ембріона: ендодерми, з якої утворюються

органи травлення; мезодерми, з якої складаються кістки, м'язи і легені; ектодерми, з якої утворюються шкіра, волосся, нігті, нерви і мозок.
Типи темпераменту : Вісцеротонія, Соматотонія, Церебротонія

характеристиках темпераменту:
1) емоційність - неемоційність.
2) активність - пасивність
3) первинна

функція - вторинна функція.

Типологія темпераментів (за Г. Хеймансом та Е. Вірсмою)

розрізнив типи екстравертів та інтровертів:

екстравертний розумовий, екстравертний емоційний, екстравертний сенсорний, екстравертний інтуїтивний; інтровертний мислительний, інтровертний емоційний, інтровертний сенсорний інтровертний інтуїтивний.

Типологія психічних відмінностей К.-Г. Юнга

почав вивчати відмінності способів реагування людей на певні подразники. При

дослідженні психопатій він виокремив первинні функції (безпосередні реакції на стимуляцію) і вторинні

Регулятивна теорія темпераменту Я. Стреляу запропонував вивчати роль темпераменту в пристосуванні людини до умов її життя і діяльності.

Положення:
1. Індивідуальні відмінності формальних характеристик поведінки - інтенсивність (енергетичний аспект) і час (темпоральний аспект) є відносно стабільними.
2. Темперамент характеризує за якостями інтенсивності і часу не тільки людей, а й усіх ссавців.
3. Темпераментні характеристики є результатом біологічної еволюції і тому повинні мати генетичний базис, який разом із середовищними впливами визначає індивідуальні прояви темпераменту.

Із дорослішанням індивіда і під дією зовнішніх середовищних умов темперамент, вважає Я. Стреляу, частково може змінюватися.

з незалежних базових утворень психіки, що визначає багатство змістових характеристик

людини. Згідно з теорією В. Русалова, темперамент: 1) відображає формальний аспект діяльності і не залежить від її мети, значення, мотиву; 2) характеризує індивідуально-типову міру енергетичної напруги і ставлення до світу і себе; 3) універсальний і виявляється в усіх сферах життєдіяльності; 4) може проявлятися вже в дитинстві; 5) стійкий протягом тривалого періоду життя людини; 6) високо корелює з властивостями біологічних підсистем (нервової, гуморальної, тілесної та ін.); 7) передається спадково.