Тканини рослин

і функціонально пов'язаних між собою.

клітин);
Зона всмоктування (всисна зона);
Провідна зона (зона бічних коренів).

і на їх місці утворюються нові клітини. У зоні поділу

клітини активно діляться. У зоні росту клітини ростуть, збільшуються в довжину і стають циліндричними, в них з’являються великі вакуолі.
Кореневий чохлик, зона поділу та росту утворені твірною тканиною (меристемою), ці клітини:
живі,
тонкостінні,
мають велике ядро,
часто поділяються,
позбавлені вакуоль,
практично не мають міжклітинної речовини.
Залежно від розміщення, їх поділяють на:
верхівкову (апікальну) - забезпечує ріст у довжину;
Бічну(камбій) – потовщення;
вставну (інтеркалярну) - видовження.
Розрізняють також первинну та вторинну меристеми. Первинна: розвивається в зародку, зумовлює ріст і розвиток проростку. Вторинна виникає з первинної, забезпечує ріст у товщину стебла і кореня.

кореня, f: поглинання води з мін. речовинами;
утворена покривною тканиною

– епіблемою (ризодермою).
Покривна тканина: f-захист від зовнішнього середовища
Епіблема є первинною покривною тканиною:
утворена з апікальної меристеми;
клітини щільно прилягають одна до одної;
зовнішня стінка потовщена, вкрита кутикулою (іноді віск) f: регуляція випаровування води ;
наявність лейкопластів, продихів,
кутикули .
Вторинна покривна тканина:
корок і кора.

У центрі кореня зосереджена механічна тканина.

і мінеральних солей (від кореня до надземних частин рослини)
Трахеїди –

витягнуті веретеноподібні клітини з одеревенілими кліт.стінками, які мають пори ( пори f: фільтрація)
Судини (трахеї) - довгі пустотілі трубки, у яких цитоплазма відмирає.

транспорт води і органічних речовин (від листків до кореня)
Ситоподібні трубки – живі клітини, без органел, ядра
Клітини-супутники - клітини заповнені цитоплазмою, з великим ядро f: утвор. ферментів для обміну речовин і руху по ситоподібним трубкам.

мертві клітини

- пазушна брунька;
4 - стебло;
5 - міжвузля;
6

– вузол.

Брунька

Клітини конуса наростання утворені верхівковою (апікальною) твірною тканиною. В міру віддалення від конуса наростання, здатність клітин до поділу зменшується і починається диференціація їх з утворенням основних тканин.

– міжклітинники
за певних умов відновлюють здатність до поділу і утвор.

корковий камбій тощо.

корок, луб. Це клітини вторинної покривної тканини. Утворення кори:
Частина клітин

основної тк. відновлює здатність до поділу і утвор. корковий камбій
Назовні виходить корок – клітини з потовщеними стінками, просоченими жироподібною речовиною (f: захист внутр. живих клітин)
Увор. сочевичок -

спеціальні отвори, крізь які проходить повітря, необхідне для дихання рослин, утворені великими клітинами основної тканини з великими міжклітинниками.
4. Процес повторюється багато раз і тоді формується кора.
Луб — сукупність різних типів тканин: провідної (ситоподібної трубки), механічної (луб’яні волокна) та основної.
Камбій — розташована під корою твірна тканина.
Деревина складається з провідної тканини (судин), основної та механічної (деревні волокна) клітини серцевинних променів.
Серцевина — центральна частина стебла., складається з великих тонкостінних, пухко розташованих клітин.

нерівномірно потовщеними стінками;
кутова: клітини шестикутної форми;
пластинчаста: клітини форми паралелепіпеда.
Склеренхіма:
здерев'янілі, переважно

мертві клітини з рівномірно потовщеними сінками;
зруйноване ядро та цитоплазма;
склеренхімні волокна: клітини видовженої форми, мають порові канали у кліт.стінках (стінки дуже міцні, потовщені);
У деревині називаються дерев'янистими волокнами f: захист від тиску інших тканин, ламкості.
У лубі назив. луб'яними ( нездерев´янілі, міцні, еласичні).
склереїди: виникають з клітин основної тканини внаслідок потовщення кліт.стінок.

1 — деревні волокна;
2 — група луб'яних волокон;
3 — склеренхіма

клітини якої живі, безбарвні. Утвор.з верхівкової меристеми, зовнішня стінка цих

клітин потовщена, просякнена мін.речовинами. Зовні епідерміс вкритий кутикулою (воском).
Паренхіма, або основна тканина тут виконує функцію фотосинтезу. Це асиміляційна паренхіма (у лисках її ще називають мезофіл).
Провідний пучок (ксилема і флоема) – провідна тканина.
На нижній частині листка розташовані продихи (устячко) f:газообмін,транспірація
Вони утворені клітинами покривної тканини. Замикаючі клітини продихів містять хлоропласти, вони оточують продихові щілини. Під щілиною є дихальна порожнина, оточена мезофілом. Також продихи оточені опірними клітинами.