Слайд 1Творчість Степана Руданського
Мета:
Навчальна: ознайомитись із віршем С. Руданського «Наука»; усвідомити ідейно-художній зміст твору, його значення, визначити проблематику вірша, особливості форми твору.
Розвиваюча: розвивати навички виразного читання ліричних творів, їх аналізу, висловлювати власну власну позицію щодо порушених у творі проблем.
Виховна: виховувати шанобливе ставлення до батька та матері; почуття людської гідності; розкрити любов і ласку батьків до дітей, збагатити душу і серце глибоким почуттям вірності матері, батькові, рідній землі.
Слайд 4
Батьки і діти! Діти і батьки!
Нерозділиме і довічне коло.
Ми засіваємо
житейське поле
І не на день майбутній – на віки!
(Борис Олійник)
Почитай
отца твоего и мать твою,
Чтобы продлились дни твои на земле!
(Пятая Заповедь Христианства)
Слайд 5Степан Руданський
(1834-1873)
Він так любив людей,
що сяяв весь зорею,
Він
серцем сяяв так,
як і його пісні,
У дні, які встають,
Мов
сонце над землею,
І світять людям всім.
В. Сосюра
Слайд 6Народився Степан Васильович Руданський 6 січня 1834 року в селі
Хомутинці Калинівського району Вінницької області в родині сільського священика.
Батько Руданського
був губернським секретарем, тобто мав дворянське походження, отож наділив сина панським іменем — Стефан. Та хлопець змінив його на мужицьке — Степан.
Слайд 7Після початкової науки в дяка вчився у Шаргородській бурсі (1842—1849).
Практику проходив у селі Жорнівка, що нині має назву Руданське.
Слайд 8Згодом у 1849—1855 рр. навчався у Подільській духовній семінарії у
Кам'янці-Подільському.
Слайд 9У 1856 році Руданський, всупереч волі батька, вступає не до
духовної академії, а до Петербурзької медико-хірургічної академії, відомої на той
час як осередок передової науки і культури.
Слайд 10Після закінчення академії Руданський одержав звання повітового лікаря і дозвіл
працювати у Криму. У 1861—1873 рр. Руданський працював міським лікарем
у Ялті.
Слайд 111872 року в Криму спалахнула епідемія холери; в Ялті помер
41 пацієнт. Захворів на холеру й лікар Руданський. Проте місцева
влада зробила винним саме його. Руданського було звільнено, а за півроку, 3 травня 1873-го, письменник помер. Похований Степан Руданський на Полікурівському меморіалі в Ялті.
Слайд 12Вшанування пам’яті
У селі Хомутинці Калинівського району є музей Степана Руданського.
У Ялті один із навчальних закладів, названий іменем українського письменника.
Слайд 14
Руданський називав власні вірші «піснями», гумористичні твори – «приказками». Він
автор співомовок та віршів, що згодом стали відомими піснями: «Повій,
вітре, на Вкраїну…»
Слайд 15Творчість
Перше видання «Співомовок» окремою книгою, яке вмістило двадцять вісім віршів,
здійснила в Києві Олена Пчілка 1880 р. під псевдонімом «Н-й
Г-ь Волинський» (Невеличкий гурток волинський).
Слайд 16Бюст Степану Васильовичу Руданському на території Луганського онкодиспансера.
Слайд 17Психологічний портрет
-поетична людина;
-мрійник;
-сором’язливий;
-чуйний;
-добрий;
-ніжний;
-здатний на сильні почуття;
-емоційний;
-вразливий;
-готовий на самопожертву.
Національний портрет
-любов до
батьків, до Батьківщини;
-любов до країни;
-відповідальний (до професії);
-професіонал своєї справи;
-деяка покірність,
невпевненість.
Слайд 18
«Чудний, дуже чудний панич був, трудно й
пошукати такого. Ще змалечку вдався такий нецеремонливий; до всякого тобі
доступить, до всякого забалакає…
Чи бабу тобі стріне, чи діда якого, то так розбалакається, що аж сміх тебе розбере, слухаючи. Ніде смутним його не побачиш, хоча б яка пригода з ним трапилася…
А скільки він снопів перевозив!.. Батько навіть дивувався, а сестра одговорювала його від такої роботи.»
Слайд 19Літературний словничок
Антитеза (грец. άντίθεσιζ — протиставлення) — це стилістична фігура, яка
утворюється зіставленням слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом.
Наприклад:
«Думав, доля зустрінеться — спіткалося горе»
(Т. Шевченко).
Слайд 22Мати і батько – два сонця гарячих…
(за твором С. В.
Руданського “Наука”)