Відокремлені уточнюючі члени речення

вираженого іншими компонентами речення.

Уточнюючі члени речення можуть бути і поширеними,

і непоширеними.

Уточнюючими найчастіше бувають обставини місця і часу.
Стосуються вони таких же обставин, але більш широких за значенням, уточнюють їх, відповідаючи на питання де (звідки, куди) саме? коли саме?: Отут, (де саме?) в низенькій цій хатині, моя любов жила колись (Малишко). Це було літом, (коли саме?) у жнива (Коцюбинський).

з юнацькою енергією, заходився Семен ставити хатину (Коцюбинський).

означення:
На

тлі інших, (яких саме?) низеньких, будинок здається майже гігантом (Із газети).

додатки:
Кільком учням, (кому саме?) переможцям районної спартакіади, вручено призи (Із газети).

сини, (хто саме?) Андрій і Віталій, також стали офіцерами (Із

газети).

іменні частини присудка:
"Я ж робітник, (хто саме?) червонодеревник", — ніяковіючи сказав англієць (М. Олійник);

дієслівні присудки:
Машини запрацювали, (що саме робили?) шуміли, скреготіли, грюкали, свистіли (Із газети).

речення.
Тихо поволі нога за ногою пливе валка битим шляхом у

безлюдній пустелі. На горизонті між жовтим житом та синім небом зеленіли тополі. (М. Коцюбинський) Ви на горі на самому вершечку. (Панас Мирний) В одному з мальовничих місць Ялти біля самого моря височать корпуси будинку відпочинку. (О. Донченко)

члени речення та розставляючи розділові знаки. Поясніть уживання розділових знаків.

Внизу

... був присмерк. У серпні ... смеркає дуже рано. (В. Арсеньєв) Край берега ... прив’язані човни. (Л. Глібов) Звідти ... чуємо крізь садки: гуп-гуп! (О. Гончар)

Довідка: у затишку, та ще в похмурий день, під деревами, згори десь.