Вплив електроенергетики на екологічний стан навколишнього

В. Юрків Д.

Технологічна схема ТЕС 1.2. Ознаки небезпечної екологічної ситуації

1.3. Загальна схема взаємодії ТЕС з навколишнім середовищем 1.4. Вплив на атмосферу (парниковий ефект, фотохімічний смог, озонові діри, кислотні дощі та тепловий ефект). 1.5. Основні напрями підвищення екологічної ефективності об’єктів теплоенергетики

Загальна характеристика ГЕС 2.2. Екологічна шкода ГЕС на довкілля

2.3. Переваги ГЕС над ТЕС 3. Висновки

на теплову та електричну, мають назву теплова електрична станція. Основне

призначення електричних станцій – забезпечення електричною енергією підприємств промислового і сільськогосподарського виробництва, комунального господарства і транспорту.

велику кількість різного устаткування основним з якого є: котельна і

теплосилова установка. Загальна схема виробництва: Підготовлене паливо потрапляє в котельню, де згоряючи нагріває воду, яка випаровується, піднімається в верх та обертає ротор турбіни і з’єднаний з ним ротор електричного генератора  у якому збуджується електричний струм. Пара охолоджується та конденсується Інколи крім вироблення електроенергії ТЕС використовують для централізованого водопостачання, у такому випадку ККД вищий

районах (наприклад, р. Дніпро), вийшли з природного стану 2. Повітряний

басейн забруднено газовими й аерозольними викидами (СО2, поліциклічні ароматні вуглеводні, СО, NОх, SОх, зола, сажа та ін.). Усе це призводить до таких незворотних процесів, як руйнування озонового шару, виникнення парникового ефекту, утворення «льодового» ефекту
3. Викиди теплової енергії в навколишнє середовище, що є причиною теплового забруднення, призводять до зміни клімату в локальних енергонасичених районах і великих містах.
4. Забруднення ландшафту, знищення лісів, рослинності, диких тварин, плодоносного шару та ін., що впливає на безпеку життєдіяльності людей у таких місцевостях.
5. Оптичне забруднення атмосфери у великих містах
6. Забруднення ґрунтових вод стоками ТЕС та інших промислових об’єктів.
7. Акустичне (шум), електромагнітне й електростатичне забруднення навколишнього середовища.

різного характеру, які порушують рівновагу природного середовища в локальних (місцевих),

регіональних і глобальних масштабах, а також умови проживання живих організмів. Найбільш імовірні газові та аерозольні забруднювальні викиди енергетичного об’єкта наведено в табл. Основні види газових і аерозольних забруднювальних викидів енергетичних об’єктів

У табл. використано умовні позначення, які характеризують імовірність появи тих або тих викидів під час спалювання різних видів палива: «++» – дуже висока; «+» – висока; «–» – низька або немає.

вигляді твердих частинок, які, потрапляючи в атмосферу, утворюють так звані

аерозолі. Аерозолі можуть бути нетоксичними (зола) і токсичними, наприклад частинки вуглецю, на поверхні яких може адсорбуватися бенз(а)пірен (С20Н12) – сильнодіюча канцерогенна сполука

3,4-бенз(а)пірен

У продуктах згорання органічного палива передусім, у димових газах ТЕС, опалювально-виробничих котелень та інших промислових і транспортних об’єктів міститься велика кількість шкідливих для довкілля токсичних речовин.

та ін.) і нетоксичними (СO2 і Н2O). Усі триатомні гази (Н2O,

NO2, SO2 і особливо СO2) належать до «парникових газів», тому що вони характеризуються селективною поглинальною спроможністю в інфрачервоній області теплового випромінювання і сприяють утворенню парникового ефекту.

промислових міст аерозолей, діоксидів вуглецю, сірки і азоту в сполученні

з підвищеною вологістю зменшує дальність бачення, що знижує на 20–50 % кількість сонячних зменшує інтенсивність ультрафіолетового випромінювання. Основні забруднювачі, які впливають на прозорість атмосфери: – викиди, що містять пил, дим, сажу,SO2 та інші газоподібні сполуки сірки, які з високою швидкістю реагують в атмосфері, створюючи сполуки сірчаної кислоти, що

знаходяться у вигляді аерозолю; – NO і NO2, які реагують, утворюючи НNO3 – фотохімічне забруднення повітря, пов’язане з утворенням у результаті фотохімічних реакцій шкідливих аерозолей з частинками субмікрометрових розмірів

і такими забруднюючими речовинами, як діоксид сірки (SO2) і різних

оксидів азоту (NOx). Діоксид сірки, що потрапив в атмосферу, перетерплює ряд хімічних перетворень, що ведуть до утворення кислот. Частково діоксид сірки в результаті фотохімічного окислювання перетворюється в триоксид сірки (сірчаний ангідрид) SO3:2SO2 + О2 → 2SO3,який реагує з водяною парою атмосфери, утворюючи аерозолі сірчаної кислоти:

SO3 + Н2О → H2SO4.Основна частина діоксиду сірки, що викидається у вологому повітрі утворить аерозоль сірчистої кислоти і зображують умовною формулою Н2SO3:
SO2 + H2O → H2SO3.Сірчиста кислота у вологому повітрі поступово окисляється до сірчаної:
2H2SO3 + O2 → 2H2SO4. Аерозолі сірчаної і сірчистої кислот приводять до конденсації водяної пари атмосфери і стають причиною кислотних опадів (дощі, тумани, сніг)

азоту з водяною парою атмосфери:
2NO2 + H2О → HNO3 + HNO2.
Вплив кислотних

дощів на рослини

впливу (у підвищених його концентрація х) на живі організми, зокрема

й на людину, виконує і помітну захисну функцію. Нагромаджуючись у верхніх шарах атмосфери, він утворює озоновий шар, який захищає поверхню Землі від космічного випромінювання: 3О2 + hν → 2О + 2О2 → 2О3

утворення так званих «озонових дір» в атмосфері, у результаті чого

різко збільшується інтенсивність космічного випромінювання, що потрапляє до поверхні Землі і може спричинити незворотні негативні наслідки у вигляді мутації і переродження живих організмів : канцерогенні захворювання, зниження народжуваності населення і погіршення врожайності сільськогосподарських культур.

Головною реакцією, за якою N2O перетворюється в NOx є наступна: N2O + O(1D) → NO + NO Вона може протікати тільки вдень, тільки за наявності Сонця. Потім NO вступає в реакцію з озоном, водночас руйнуючи його, що приводить до утворення іншого оксиду азоту, NO2:
• О3 + NO → NO2 + О2

• NO2 + О → NO + О2
• NO2 + hν → NO + О • NO2 + О3 → NO3 + О2
• NO3 + hν → NO2 + O
• NO3 + hν → NO + О2
Сумарно це приводить до загибелі озону. Процес цей ланцюговий і циклічний.

навколишнього середовища.
Практично вся хімічна енергія спалюваного органічного палива перетворюється на

теплову, причому частина цієї енергії викидається в концентрованому вигляді в навколишнє середовище на самому енергетичному об’єкті: з димовими

газами, охолоджувальною водою, частково із золою та шлаком. Решта розсіюється на різних стадіях виробництва, передачі та споживання електричної або теплової енергії, які вироблює енергооб’єкт. Теплові викиди можуть змінити локальний тепловий баланс в атмосфері і гідросфері, що є причиною зміни мікроклімату в місцях високої концентрації енерговиробництва та енергоспоживання. Відомий феномен перевищення температури повітря у великих містах порівняно із сільською місцевістю на 2...3 °С. Він пов’язаний з утворенням областей з підвищеним локальним викидом теплової енергії в атмосферу – так званих «островів теплоти». Такі «острови теплоти» нестійкі в часі через вплив вітру та інших атмосферних факторів.

Основний результат теплового впливу в цих регіонах полягає в утворенні

стійкого (майже стаціонарного) просторового «купола» повітря з вищою температурою – на 1...4 °С вище рівноважної природної температури.

того, енергія нагрітої води не втрачається, що сприяє покращенню екологічного

стану природних водойм. Воду і енергію економить зворотне водопостачання.
На ТЕС накопичено багато золошлаків, які можуть бути використані як будівельні матеріали. Продукти спалювання ву­гілля на ТЕС - шлак, вода дають значний економічний ефект при використанні в народному господарстві. Шлак можна ви­користовувати в промисловості замість цементу, що приведе до покращення стану навколишнього середовища, адже земля зві­льниться від шлаку, менше буде втрачатися води.

об’єктів можна за рахунок:
– використання природоохоронних заходів та застосування

заходів
щодо енергозбереження, запровадження безвідходних технологій; – застосування екологічного моніторингу; – стимулювання розвитку наукових досліджень і практичного використання новітніх наукових досягнень і науково-технічних розробок.

Запровадження безвідходних технологій передбачає:
1) комплексне використання сировини;
2) створення замкнених газо- і водооборотних систем;
3) розробку принципово нових і вдосконалення діючих процесів виробництва;
4) переробку і використання енергетичних відходів (теплоти, золи, шлаків, продуктів очистки димових газів тощо).

та атомних. ГЕС Дніпровського каскаду (Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Дніпровська,

Каховська) Ташлицька ГАЕС (гідроакумулююча).
Окрім ГЕС і ГАЕС, в Україні нині експлуатуються 49 так званих малих ГЕС.

Каховська ГЕС

завдають шкоди довкіллю.
• На Дніпрі, наприклад, водосховищами затоплено величезні пло­щі

найродючіших у Європі земель: Київським — 922 км2,

Канівським — 675 км2. Кременчуцьким — 2250км2 Дніпродзержинським — 567 км2, Дніпров­ський — 410 км2, Каховським — 2155 км2. У сумі це становить майже 7000 км2 : — чверть території Бельгії! Важко уявити, скільки сільськогоспо­дарської продукції недоодержала Україна через це. Із затоплюваних ділянок довелося відселяти жителів сотень сіл, прокладати нові дороги й комунікації тощо. Пішло під воду багато історичних і ландшафтних пам’яток.

Схема місцевості Дніпровської ГЕС, м. Запоріжжя

заболочується територія, виводяться із сівозмін великі плоїш землі.
• На водосховищах

тривають обвали берегів, які на окремих ділянках відступили вже на сотні метрів.

водо­обмін та погану самоочищуваність і стають уловлювачами промислових забруднень.
Дуже потерпають

від гребель мешканці річок — планктон і риба. Риба не може проходити крізь греблі до місць своїх звичних нерестовищ, які до того ж стають непридатними для нересту через заглиб­лення. Багато риби й планктону гине в лопатях турбін. Водосховища, забруднені стоками й добривами, що змиваються з полів, улітку нерідко «цвітуть», що спри­чинює масову загибель риби та інших мешканців водойм.

20 % електроенергії у світі. Деякі країни з гірським рельєфом

і швидкими річками (Норвегія, Таджикистан, Киргизстан) свої потреби в електро­енергії задовольняють переважно за рахунок ГЕС. Порівняно з ТЕС і АЕС гідроелектростанції мають низку переваг:
• вони зовсім не забруднюють атмосферу;
• поліпшують умови роботи річкового транспорту;
• працюючи в парі з ТЕС, беруть на себе навантаження під час максимального

(пікового) споживання електроенергії;
• агрегати ГЕС уводяться в дію дуже швидко, на відміну від агрегатів ТЕС, яким потрібно кілька годин для розігрівання й виходу на робочий режим (або ж треба утримувати один з агрегатів ТЕС у «гарячому» режимі, витрачаючи дефіцитне паливо).

ГЕС Тукуруї (Бразилія)

знати який вплив матиме діяльність ГЕС та ТЕС на навколишнє

середовище. Для цього потрібно проводити постійний моніторинг за різноманітними чинниками(для ТЕС –концентрації (SO2 ,Nox СН 4 , СО), температура води, наявність забруднення вод. Для ГЕС- контроль за водними організмами та ін) А також впровадження новітніх економічних технологій і безвідходного виробництва

охорона навколишнього середовища. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.

2-ге видання, стереотипне.- Львів: «Новий світ-2000», 2005.-256с.
2. http://eco.com.ua/content/ekologichna-harakteristika-ta-vpliv-na-dovkillya-tes
3. https://uk.wikipedia.org/wiki/Малі_ГЕС_України
4.http://turkarta.com/175_дністровська_гес#lat=48.592&lng=27.4496&z=14&m=2
5. https://ru.wikipedia.org/wiki/Крупнейшие_ГЭС_в_мире