як утворився торф і кам’яне вугілля

торфоутворювачів в умовах надлишкового зволоження й обмеженого доступу повітря.

є мохи, чагарники, трав'янисті і деревні рослини, розвиток яких визначається

переважно умовами живлення - атмосферного чи ґрунтового. Сутність біохімічних перетворень полягає в руйнуванні мінливих фрагментів рослин і синтезі нових, більш стійких у даних умовах. У торфоутворенні беруть участь водорості найпростіші, дріжджові і цвілі. Ефективність процесу торфоутворення низька. Акумулюється сменше 20% маси відмерлої рослинності у видгляді торфу. Середня швидкість нагромадження торфу складає близько 1 мм на рік.

кліматичних і грунтово-ботанічних зон. Світові запаси торфу оцінюються в 285

млрд. т. В Азії їх зосереджено близько 50 %, у Європі - 31 %, у Північній Америці -- 11 %, а 8 % в інших частинах світу

пояснив, що необхідно для утворення викопного вугілля із залишків рослин

подібно до того, як утворюється торф. Ломоносов назвав умови, які потрібні для перетворення торфу у вугілля: розкладання рослинності «без вільного повітря», досить висока температура всередині Землі та «тягар покрівлі», т. Е. Великий тиск гірських порід. Потрібно велику кількість часу, щоб торф перетворився на кам'яне вугілля. Торф поступово накопичується в болоті. Болото ж у свою чергу заростає все більшими шарами рослин. На глибині торф весь час змінюється. Складні хімічні сполуки, які знаходяться в рослинах, розпадаються на більш прості. Частково вони розчиняються і несуться з водою, частково переходять в газоподібний стан: вуглекислий газ і метан. Важливу роль при утворенні вугілля відіграють бактерії і всілякі грибки, які населяють всі торфовища. Вони сприяють розкладанню рослинної тканини. У процесі таких змін торфу в ньому з часом починає накопичуватися найбільш стійка речовина - вуглець. Зі врмени торф вуглецю в торфі стає все більше і більше.

у вугільних шарах відбитків листів, кори, стовбурів дерев і
т.д., використання

ізотопного методу аналізу) незаперечно довела й
обґрунтувала теорію про їх органічне походження. Разом з тим складність
природних процесів вуглеутворення і впливу на ці процеси таких факторів,
як клімат, умови середовища відкладення, температура, тиск і ін.,
привели до виділення хімічних, мікробіологічних і геологічних аспектів
теорії генезису. Дотепер немає єдиної думки про те, які компоненти
органічних речовин є вихідним матеріалом при утворенні різного вугілля,
немає єдиної схеми і його генетичних перетворень. Відомо, що до складу рослин входить целюлоза, геміцеллюлоза, лігнін,
смоли, віск, жири, білки, вуглеводи, пектинові речовини

древніх рослинах різного виду й у залежності від палеографічних умов

геологічних
епох перетерплював визначені зміни. Проте, численні дослідження дозволили установити, що роль різних частин сучасних рослин і механізму
їхнього перетворення в умовах вуглефікації істотно не відрізняється від ролі рослин ранніх геологічних епох