Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Західноукраїнські землі в 1921-1939 рр
Содержание
- 1. Західноукраїнські землі в 1921-1939 рр
- 2. План урокуСтатус українських земель у складі Польщі,
- 3. ЗУНРПОЛЬЩАзагарбання Східної Галичини;Рішенням ради Антанти ( 14.03.1923р.)
- 4. Статус українських земель у складі Польщі.Територія східної Галичини поділялася на три воєводства: Львівське, Тернопільське, Станіславське.
- 5. Статус українських земель у складі Польщі.За рішенням
- 6. Українцям заборонялося займати керівні посади в органах
- 7. Полонізація народної освіти в Галичині
- 8. Економічний розвиток українських земель.Польща «А»Польща «Б»Корінні польські
- 9. Політика Польщі щодо українських земель (1921 – 1939 рр.)
- 10. ІІ період(1923–1926 рр.)Після визнання країнами Антанти належності
- 11. ІІІ період(1926–1937 рр.)Спроби пошуку порозуміння з українством.
- 12. Політичні партії в українських землях під владою Польщі (1921 – 1938 рр.)НЕ
- 13. Слайд 13
- 14. УНДО Українське національно – демократичне об’єднанняВиникла 1925
- 15. УСДП Українська соціал – демократична партіяВиникла 1899
- 16. УСРП Українська соціал – радикальна партіяВиникла 1926
- 17. КПЗУ Компартія Західної УкраїниЗаснована 1919 року, з
- 18. УВО(липень 1920 р.)Соціальна база: колишні вояки армій
- 19. Теорія інтегрального націоналізму“Найперше завдання Української нації в
- 20. Засади інтегрального націоналізму Д.ДонцоваЗаперечення ліберальних цінностей;створення самостійної
- 21. ВисновкиСхідна Галичина у міжвоєний період перебувала у
- 22. Українські землі у складі Чехословаччини(20-30-ті рр. ХХ ст.) Національно-визвольний рух та суспільні течії
- 23. Періодизація національно-визвольної боротьби в ЗакарпаттіІ етап: 1920
- 24. Москвофільство (русофільство)
- 25. Слайд 25
- 26. Українофільство (народовство)
- 27. Комуністична течіяПровідна ідеяЄдність українців по обидва боки
- 28. ІІ етап національно-визвольного руху (початок 30-х
- 29. Карпатська Україна (листопад 1938 – березень 1939
- 30. Слайд 30
- 31. Закон Карпатської України (від 15 березня 1939
- 32. Угорська агресія2 листопада 1938 р. – перший
- 33. Політична боротьба в українських землях під владою Румунії(20 – 30-ті рр. ХХ ст.)
- 34. Головні риси румунського правлінняДенаціоналізація, “румунізація” У
- 35. Політика Румунії щодо українських земель (1921 – 1939 рр.)
- 36. Татарбунарське повстання (16 – 25 вересня 1924 р.)
- 37. Політика Румунії щодо українських земель (1921 – 1939 рр.)
- 38. Українська національна партія (УНП, 1927 - 1938)Мета:захист
- 39. Комуністична партія Буковини (1918 – 1926,
- 40. Партія українських працюючих Румунії “Визволення” (1929-1934)Мета:одержавлення економіки;аграрні
- 41. Радикальна націоналістична організація (середина 30-х рр.)Мета:Об'єднання українських
- 42. Політика Румунії щодо українських земель (1921 – 1939 рр.)
- 43. Стан освіти в західноукраїнських землях(20-30-ті рр. ХХ ст.)
- 44. Освітня політика польських властейЛіквідація українських кафедр Львівського
- 45. Стан початкової школи Закриття українських шкіл1924р. –
- 46. Освітня політика румунської владиУкраїнці – «румуни за
- 47. Освітня політика чехословацької владиРозширення мережі українських шкіл
- 48. Українські науково-освітні установи у Чехо-СловаччиніМіж двома світовими
- 49. Українське шкільництво (30-ті рр.)Внаслідок такої політики 70%
- 50. Становище українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини
- 51. Слайд 51
- 52. Слайд 52
- 53. Слайд 53
- 54. Скачать презентанцию
План урокуСтатус українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини.Економічний розвиток українських земель.Політична ситуація. Розгортання українського націоналістичного руху.Стан освіти.
Слайды и текст этой презентации
Слайд 2План уроку
Статус українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини.
Економічний розвиток
українських земель.
Слайд 3ЗУНР
ПОЛЬЩА
загарбання Східної Галичини;
Рішенням ради Антанти ( 14.03.1923р.) Сх.Галичина включена у
склад Польщі
Закарпаття за умовами Сен – Жерменського договору 10.09.1919р. включене
до складу ЧЕХО - СЛОВАЧЧИНИПівнічна Буковина за умовами Сен – Жерменського договору 10.09.1919р. Включене до складу РУМУНІЇ
Поглинання території ЗУНР різними країнами
Слайд 4Статус українських земель у складі Польщі.
Територія східної Галичини поділялася на
три воєводства: Львівське, Тернопільське, Станіславське.
Слайд 5Статус українських земель у складі Польщі.
За рішенням Ради послів від
14.03.1923р. Східна Галичина визнавалася частиною Польщі з наданням їй статусу
автономії.Польща стосовно українських земель здійснювала політику полонізації та асиміляції, нехтування прав і свобод, заборони культури і мови.
Слайд 6Українцям заборонялося займати керівні посади в органах управління, в армії,
поліції, судах.
Польський уряд штучно поділяв українців на лемків, бойків, поліщуків,
волинян, гуцулів, русинів, старорусинів.З 1920р. Східна Галичина офіційно називалася «Східна Малопольща».
Прийняття «кресового» закону 1924р. та поширення «утраквістичних» шкіл
Слайд 8Економічний розвиток українських земель.
Польща «А»
Польща «Б»
Корінні польські землі
Західноукраїнські та західнобілоруські
землі
Підтримка розвитку економіки
Гальмування розвитку економіки
85% підприємств були дрібними
Засилля іноземного капіталу
Високі
залізничні тарифиРозвиток кооперативного руху
Слайд 10ІІ період
(1923–1926 рр.)
Після визнання країнами Антанти належності Сх. Галичини Польщі
польський уряд узяв курс на асиміляцію українського населення.
Було заборонено
вживання термінів «Україна» і «українці». Переслідування українських політичних партій і діячів.
Роздача українських земель польським осадникам.
Українці зазнавали відкритої дискримінації в усіх областях.
Слайд 11ІІІ період
(1926–1937 рр.)
Спроби пошуку порозуміння з українством.
Регіоном для цього
мала б стати Волинь.
Створення двомовних (утраквестичних) шкіл,
призначення
українців на високі державні посади тощо. Створення табору для політв’язнів у
Березі-Картузькій (1934 р.)
У той же час проводилися акції пацифікації 1930 р.
(умиротворення).
ІV період (1937-1939 рр.) - Повернення до жорсткої
антиукраїнської політики
Слайд 14УНДО Українське національно – демократичне об’єднання
Виникла 1925 р. на основі
НДП
Лідери: В.Бачинський, Д.Левицький, К.Левицький, Ю.Павликовський
Соціальна база: старше покоління діячів національного
руху, заможне селянство Мета: здобуття незалежності правовим шляхом, побудова соборної демократичної України
Д.Левицький
Методи боротьби: парламентська боротьба, компроміс із властями (“нормалізація”)
В. Мудрий
Слайд 15УСДП Українська соціал – демократична партія
Виникла 1899 р.
Характер діяльності:
участь у спробах консолідації національного табору, засуджувала “нормалізацію”, тоталітаризм
Соціальна база:
робітники, незаможні селяни, інтелігенціяМета: возз'єднання західноукраїнських земель з УСРР, комуністична платформа;
Із 1928 р. – соціал-демократична платформа
Методи боротьби: легальні і нелегальні
Із 1920 р. – радянофільські позиції
Група “Вперед”
Слайд 16УСРП Українська соціал – радикальна партія
Виникла 1926 р. шляхом об'єднання
УРП і УПСР (Волинь)
Лідери: Л.Бачинський, І.Макух, С.Жук
Соціальна база: селяни,
батраки, сільська інтелігенціяПрограмні засади: самовизначення і соборність України, соціальна справедливість, передача землі селянам без викупу, критика комуністичного режиму в УСРР
Методи боротьби: легальні, розвиток кооперації
1935 р. – розкол на УСРП-лівицю та УСРП-опозицію, 1939 р. припинила існування
Слайд 17КПЗУ Компартія Західної України
Заснована 1919 року, з 1923 р. –
автономна частина КП Польщі
Мета: возз’єднання з УРСР
Соціальна база: залежно від
суспільно-політичних процесів в УСРР 1932 р. – розпуск “Сельроба”,
1938 р. розпуск КПЗУ під тиском ВКП (б)
Характер діяльності: підпільна, під прикриттям “Сельробу”
Лідери: О.Клірик, Р.Кузьма, М.Заячківський, Г.Іваненко
Слайд 18УВО
(липень 1920 р.)
Соціальна база: колишні вояки армій УНР і ЗУНР,
студенти, молодь, інтелігенція
Мета: незалежна, Соборна Україна
Ідейне підґрунтя – “інтегральний націоналізм”
Д. ДонцоваХарактер діяльності: теракти проти польських урядовців, акції саботажу, експропріаційні заходи
Створена у 1929 р. у Відні на з'їзді УВО
Характер діяльності: підпільна, терористична боротьба, революція
Є. Коновалець
Слайд 19Теорія інтегрального націоналізму
“Найперше завдання Української нації в стані її політичного
поневолення – це відновлення політично-правної організації, означеної як Українська Суверенна
Соборна Держава”Із політичної програми ОУН
Причини виникнення інтегрального націоналізму:
жорстока антиукраїнська політика Польщі;
зневіра в демократичні ідеали;
загальноєвропейська тоталітарна тенденція в національно-визвольних рухах;
неможливість легальної боротьби за відновлення української державності.
Дмитро Донцов
Слайд 20Засади інтегрального націоналізму Д.Донцова
Заперечення ліберальних цінностей;
створення самостійної Української держави;
воля до
життя, влади, рішучість у боротьбі за здійснення мети;
“творче насильство ініціативної
меншості” – лідерів, які ведуть народ за собою;аморальність – національна ідея вища за загальнолюдські цінності.
Слайд 21Висновки
Східна Галичина у міжвоєний період перебувала у складі Польщі.
Східна Галичина
була аграрно – сировинним придатком Польщі.
Суспільно – політичне життя характеризувалось
наростанням конфронтації між українцями та польською владою.
Слайд 22Українські землі у складі Чехословаччини
(20-30-ті рр. ХХ ст.)
Національно-визвольний
рух та
суспільні течії
Слайд 23Періодизація національно-визвольної боротьби в Закарпатті
І етап: 1920 – початок 1930-х
рр.
Участь населення у роботі демократичних інституцій влади;
Формування основних течій національно-визвольного
руху в краї;Вироблення програмних установок, з'ясування позицій (“мовна дискусія”);
Домагання реалізації закріплених у Сен-Жерменському договорі автономних прав для краю (звернення до Ліги Націй 1922 р.)
Слайд 24Москвофільство (русофільство)
Основна ідея
Карпатські українці – частина російського народу;
право автономії у
складі Чехословаччини або УгорщиниСоціальна база
Підтримувалися чехословацькими аграрною, народно-соціалістичною, народно-демократичною партіями
Окремі представники греко-католицького духовенства, інтелігенції
Просвітницьке “Общество им. Духновича”
Слайд 25 Русинство
Ідейні засади
Русини – самобутня європейська нація
Мета
Автономія Закарпаття,
у перспективі - незалежність
Соціальна база:
мадяризовані
священики.Народної підтримки не було
Слайд 26Українофільство (народовство)
Провідна
ідея
Єдність українців по обидва боки Карпат
Соціальна база - більшість населення
краю.Провідна сила - Християнсько-народна партія
Мета: пробудження національної самосвідомості населення,
автономія в ЧСР, приєднання до Соборної України
Августин Волошин
Слайд 27Комуністична течія
Провідна ідея
Єдність українців по обидва боки Карпат
Мета: боротьба за
соціальні права населення;
автономія в ЧСР;
у перспективі – приєднання до радянської
УкраїниОсобливості діяльності: ідею соборності України використовувала як тактичний хід під час виборів
Слайд 28ІІ етап національно-визвольного руху
(початок 30-х – 1938 рр.)
Формування самостійних українських політичних партій і блоків
Слайд 29Карпатська Україна
(листопад 1938 – березень 1939 рр.)
Умови державотворення
Мюнхенська змова –
розчленування Чехо-Словаччини
(30.09.1938 р.);рішення першого Віденського арбітражу (2.11.1938 р.) на користь Угорщини;
угорська експансія (листопад 1938 – березень 1939 рр.)
Етапи державотворення
23 жовтня 1938 р. – закон про автономію Підкарпатської Русі;
27 жовтня 1938 р. – призначення прем'єр-міністром А.Волошина;
30 грудня 1938 р. – зміна назви «Підкарпатська Русь» на «Карпатська Україна».
15 березня 1939 р. – проголошення незалежності Карпатської України
Слайд 31Закон Карпатської України (від 15 березня 1939 р.)
§ 1. Карпатська
Україна є незалежна держава.
§ 2. Назва держави — Карпатська Україна.
§
3. Карпатська Україна є республіка на чолі з президентом, вибраним Соймом Карпатської України.§ 4. Державна мова Карпатської України є українська.
§ 5. Кольори державного прапора Карпатської України — синій і жовтий.
§ 6. Державний герб Карпатської України є дотеперішній краєвий герб.
§ 7. Державний гімн Карпатської України — «Ще не вмерла України...»
Августин Волошин – президент Карпатської України
Слайд 32Угорська агресія
2 листопада 1938 р. – перший Віденський арбітраж
10
листопада 1938 р. – вступ угорських військ на територію областей
14
березня 1939 р. – відкрита агресія Угорщини у Карпатській Україні;18 березня 1939 р. – окупація більшої частини території Карпатської України Угорщиною;
Кін. Березня 1939 р. – еміграція уряду та президента до Румунії
Угорський,
Іршавський,
Мукачівський,
Севлюський повіти
Слайд 34Головні риси румунського правління
Денаціоналізація, “румунізація”
У північній Буковині проживають
“аж ніяк не українці, а слов'янізовані румуни ”
Колоніальна економічна політика
“Не буде перебільшенням, якщо скажемо: гуцули в даний момент – у стадії вимирання”“Царський батіг був поганий, та в порівнянні з румунським гнітом, він був іграшкою”
Вайда-Воде, прем'єр Румунії
Слайд 38Українська національна партія
(УНП, 1927 - 1938)
Мета:
захист інтересів українського населення;
захист від
румунізації;
створення Соборної України;
легальна діяльність.
Тактика: “органічна робота”, компроміс з існуючим
режимомСоціальна база: інтелігенція, селянство
Лідер: В.Залозецький
Слайд 39Комуністична партія Буковини
(1918 – 1926, крайова організація КПР)
Мета:
світова революція;
радикальні
соціальні перетворення;
побудова комунізму;
приєднання до УСРР.
Соціальна база:
робітники, найбідніше селянство, інтелігенція
Методи боротьби:
нелегальні, збройні повстанняЛідери: С.Канюк, В.Гаврилюк, Ф.Стасюк
Слайд 40Партія українських працюючих Румунії “Визволення”
(1929-1934)
Мета:
одержавлення економіки;
аграрні перетворення;
приєднання до радянської України;
побудова
комунізму.
Соціальна база:
робітники, селянство, інтелігенція, молодь
Методи боротьби: легальні,
захист соціальних
прав робітників
Слайд 41Радикальна націоналістична організація (середина 30-х рр.)
Мета:
Об'єднання українських земель у Соборну
Українську Державу
Ідейне підґрунтя:
Інтегральний націоналізм
Соціальна база: радикальна молодь
Лідери:
О.Зибачинський,
І.Григорович,
Д.Квітковський.
Відомі організації:
“Мазепа”, “Залізняк”
Слайд 44Освітня політика польських властей
Ліквідація українських кафедр Львівського університету;
невиконання обіцянки заснувати
окремий Український університет;
полонізація вищих навчальних закладів Львова - університету, Політехніки,
Академії ветеринарної медицини та Академії зовнішньої торгівлі;обмеження доступу до вищої освіти через високу платню та дію процентного обмеження прийому українців до вузів (Львівський університет — 5%);
переслідування і закриття альтернативних навчальних закладів (закриття у 1925 р. Таємного університету у Львові);
перетворення шкільництва на засіб виховання польського державного патріотизму та асиміляції українців.
Слайд 45Стан початкової школи
Закриття українських шкіл
1924р. – “кресовий закон” –
утраквістична (двомовна) школа – основний тип школи
Слайд 46Освітня політика румунської влади
Українці – «румуни за походженням, що забули
рідну мову»
Закон про шкільництво від 26 липня 1924 року
Скорочення кількості
українських початкових шкіл:Закриття всіх гімназій і професійних шкіл з українською мовою навчання, культурно-просвітницьких товариств.
Заборона на ввезення українських книг та музичних товарів.
Призначення замість українських вчителів румунських (1926), із збільшенням зарплати на 50%.
Закриття у Чернівецькому університеті всіх українських кафедр.
Слайд 47Освітня політика чехословацької влади
Розширення мережі українських шкіл
У 1938 р.
налічувалося
майже 500 народних шкіл,
5 гімназій,
4 учительських семінарії,
один
вищий навчальний заклад — «Богословський ліцей».
Помірна чехізація
1925 р. - українська мова була визнана «чужою» для населення Закарпаття
Слайд 48Українські науково-освітні установи у Чехо-Словаччині
Між двома світовими війнами у Празі
постали й активно діяли
Український вільний університет,
Високий педагогічний інститут ім.
М.Драгоманова (1923–1933 рр.), українська мистецька студія,
історико-філологічне товариство,
наукова асоціація,
Музей Визвольної боротьби України,
Господарська академія у Подебрадах (1922–1935рр.)
Слайд 49Українське шкільництво
(30-ті рр.)
Внаслідок такої політики 70% дорослих залишалися неписьменними. (Польща)
Внаслідок
такої політики 80% дорослих залишалися неписьменний. (Румунія)
