Слайд 1Життєвий та творчий шлях С. П. Корольова
ПІДГОТУВАЛА
УЧЕНИЦЯ 9 КЛАСУ
КРАВЧУК МАРИНА
Слайд 2Перші кроки у конструюванні
Він народився у Житомирі
12 січня 1907 року в сім’ї вчителя словесності Павла Яновича
Корольова та вчительки Марії Миколаївни, дочки ніжинського козака Миколи Москаленка. Впродовж 6 р. хлопчик зростав і виховувався у Ніжині, у високоосвіченій сім’ї Москаленків. Коли Сергієві виповнилося дев’ять років, родина переїхала до Одеси. Неподалік будинку, де мешкали Корольови, розташовувався гідроавіаційний загін. У червні 1923 року, займаючись у гуртку планеристів Товариства авіації і повітроплавання України та Криму, Сергій сконструював свій перший безмоторний літак К–5, який був рекомендований до будування і незабаром показав чудові результати на змаганнях планеристів у Криму.
Слайд 3НАВЧАННЯ
1922 року, Сергій вступив до передвипускного класу Першої одеської
будпрофшколи ТА стає членом щойно організованого Товариства авіації і повітроплавання
України та Криму (ТАПУК). 1923 року Сергій Корольов займався вітрильним спортом, ходив на яхті «Лейтенант Шмідт». У липні 1924 року президія Одеського відділення ТАПУК затвердила проект планера, розробленого Корольовим. З осені 1924-го Сергій Корольов став студентом механічного факультету Київського політехнічного ІНСТИТУТУ. В 1926 РОЦІ ПЕРЕВІВСЯ В МВТУ ім. М. Баумана, Спеціальність — літакобудування.
Слайд 4КАР’ЄРА
Восени 1929 року на VI всесоюзних планерних змаганнях у Криму
вперше було продемонстровано планер конструкції двох Сергіїв, Корольова й Іллюшина,
названий ними на честь місця проведення польотів «Коктебель». У жовтні 1930-го, Корольов виступає з новим своїм дітищем — планером "СК-3 «Червона зірка». Конструктор готувався до рекордного польоту особисто, але захворів на тиф. 1931 року в Москві й Ленінграді при Тсоавіахімі створено Групи вивчення ракетного руху (ГВРР). . 2 вересня 1933 року у Москві на базі МосГВРР і газодинамічної лабораторі (ГДЛ) було сформовано Реактивний науково-дослідний інститут (РНДІ), Корольова було призначено заступником начальника. Згодом Сергій Павлович очолив провідний відділ крилатих ракет, а в 1937 році став начальником групи ракетних апаратів.
Слайд 5УВ’ЯЗНЕННЯ
27 червня 1938 року Корольова було заарештовано. 27 вересня —
закрите судове засідання. І вирок: десять років виправно-трудових таборів із
позбавленням прав на п'ять років та конфіскацією майна. Місце покарання — Колима. 2 березня 1940 року Сергія Павловича етапують до Москви й запроторюють до Бутирської в'язниці. Чотири місяці нестерпного очікування в надії на краще — і 10 липня 1940-го особлива нарада при НКВС під головуванням Л. Берії визначає йому термін вісім років виправно-трудових таборів. У вересні 1940 року так звані запобіжні заходи покарання замінили відбуванням терміну в ЦКБ-29, яким керував «зек» А. Туполєв. 27 липня 1944 року Президія Верховної Ради СРСР приймає рішення про дострокове звільнення Корольова з-під арешту і знімає з нього судимість. 15 серпня він одержує паспорт.
Слайд 6ГОЛОВНИЙ КОНСТРУКТОР
У 1946 році призначають головним конструктором балістичних ракет і
начальником відділу НДІ-88. Під його керівництвом послідовно створюються перші у
Радянському Союзі балістичні ракети: Р-1 — копія німецької А-4/Фау-2, створена на її основі значно вдосконалена Р-2, оперативно-тактична Р-11 та її, знову ж таки, перша в СРСР модифікація для підводних човнів Р-11ФМ, ракета середньої дальності Р-5, модифікація якої Р-5М стала першою в світі ракетою — носієм ядерного боєзаряду. Майже усі перелічені ракети мали також свої геофізичні модифікації і активно використовувались для наукових досліджень верхніх шарів атмосфери. Від серпня 1956 року — керівник і головний конструктор найбільшого в державі ракетного центру — ОКБ-1, йому підпорядковується діяльність багатьох НДІ та КБ. Найважливішим конструкторським досягненням С. П. Корольова була, безперечно, перша у світі міжконтинентальна балістична ракета Р-7, перший вдалий пуск якої відбувся 27 серпня 1957 року. 4 жовтня 1957 року ВИВЕДЕННЯ В АТМОСФЕРУ першого в історії штучного супутника Землі, 12 квітня 1961 року - Перший космічний політ на кораблі «Восток» Юрія Гагаріна. 12 жовтня 1964 року виведено на орбіту перший багатомісний корабель серії «Восход» з екіпажем на борту.
Слайд 8КІНЕЦЬ ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ ВЧЕНОГО
Як свідчить офіційна версія, Сергій Корольов помер
14 січня 1966 року від гострої серцевої недостатності під час
операції на кишківнику. Офіційний медичний висновок було опубліковано 16 січня у газеті “Правда”. Прах видатного конструктора поховано у Москві, у Кремлівській стіні.
Слайд 9ВШАНУВАННЯ
На честь Корольова названо багато вулиць, проспектів, площ та
інших топонімів в Україні та Росії. 12 січня 2017 року
на державному рівні в Україні відзначався ювілей – 110 років з дня народження Сергія Корольова (1907-1966).
Слайд 10МУЗЕЙ КОСМОНАВТИКИ ім.
С. П. КОРОЛЬОВА
В 1970 році в м.
ЖитомирІ було відкрито меморіальний будинок-музей академіка Сергія Павловича Корольова. А
в 1987 році — Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова. Академією наук СРСР у 1967 р. засновано Золоту медаль імені С. П. Корольова.