Змістовий модуль V Об’єкт і предмет злочину. Об’єктивна сторона злочину. Тема

СТОРОНА ЗЛОЧИНУ.

нездоланної сили, фізичного і психічного примусу.
Причинний зв’язок в кримінальному

зовнішній прояв злочинного діяння
Ознаки об’єктивної сторони складу злочину:
Обов’язкові
(для матеріальних

Обов’язкові
(для формальних складів)

Факультативні
(притаманні не кожному складу злочину)

суспільно-небезпечне діяння

причинний зв’язок

суспільно-небезпечні наслідки

місце

час

обстановка

знаряддя

засоби

спосіб

розмежування злочинів які співпадають за об’єктом та іншими елементами складу

Підстава відмежування злочину від інших правопорушень

Визначається момент закінчення злочину

Показник ступеня суспільної небезпеки

має місце у тому випадку якщо законодавець до обов’язкових ознак

Злочин вважається закінченим з моменту настання суспільно-небезпечних наслідків, при обов’язковому встановленні причинного зв’язку між діянням та наслідками (ст. 115, ст. 185 КК)

Злочин з формальним складом
Об’єктивна сторона складу злочину має обов’язкову ознаку діяння

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення діяння, передбаченого диспозицією відповідної статті (ст. 112, ст. 189 КК)

Злочин з усіченим складом
Злочин момент закінчення якого законодавець визначив на більш ранній стадії вчинення злочину

Злочин вважається закінченим на стадії приготування (ст. 114 КК) або на стадії незакінченого замаху (ст. 187 КК)

є або активна поведінка (дія) або утримання при певних обставинах

Дія – активна усвідомлена та вольова поведінка особи що заборонена законом про кримінальну відповідальність, яка спричиняє шкоду правоохоронюваним об’єктам або створює загрозу спричинення такої шкоди

Бездіяльність – пасивна вольова суспільно-небезпечна поведінка особи, яка полягає в тому, що особа не виконує суспільно корисні дії, які вона зобов’язана виконати, мала на це реальну можливість

Кримінально-правове діяння повинно бути:

усвідомленим

активним (пасивним)

вольовим

Рефлекторні та імпульсивні дії виключаються із сфери кримінально-правового регулювання

тобто коли під впливом різних факторів, особа не має можливості

Застосування фізичного насильства, тобто фізичного впливу однієї особи на іншу, що цілком виключає у останнього можливість висловити свою волю і приводить до виконання ним певних рухів, що спричиняють шкоду, або утримання від певних дій (ч. 1 ст. 40 КК)

Застосування психічного насильства, тобто впливу на психіку особи з загрозою спричинення будь-якої шкоди, метою якого є примусити особу вчинити суспільно-небезпечне діяння (ч. 2 ст. 40 КК)

Суспільно-небезпечні наслідки – шкода, що спричиняється об’єкту кримінально-правової охорони в результаті вчинення суспільно-небезпечного діяння

матеріальні

майнові

фізичні

нематеріальні

моральні

організаційні

соціальні

політичні

діянням та суспільно-небезпечним наслідком
Умови, наявність в сукупності яких свідчить про

Суспільно-небезпечне діяння в часі обов’язково передає суспільно-небезпечні наслідки

Суспільно-небезпечне діяння закономірно, з внутрішньою необхідністю, породжує суспільно-небезпечні наслідки, тобто суспільно-небезпечне діяння створює реальну можливість настання суспільно-небезпечних наслідків

Суспільно-небезпечне діяння є причиною, необхідною умовою настання суспільно-небезпечних наслідків

засоби, спосіб вчинення)
властиві кожному злочину
В тих випадках, коли ці ознаки

В тих випадках, коли факультативні ознаки складу злочину не є ознаками об’єктивної сторони складу злочину, і не вказані в диспозиції статті Особливої частини КК, вони не мають кваліфікуючого значення, та враховуються при індивідуалізації відповідальності і покарання в якості пом’якшуючих чи обтяжуючих обставин

певна територія, географічна точка, де вчинено злочин (ст. 246; ст.

Час вчинення злочину – це конкретний період часу під час якого може бути вчинено злочин, який іноді характеризується повними суспільно-політичними або соціальними подіями, які можуть пом’якшити або обтяжити відповідальність (ст. 248; ст. 249; ст. 429 КК)

Обстановка вчинення злочину – сукупність умов, за яких вчиняється злочинне діяння, має розвиток його об’єктивна сторона (ст. 118; ст. 124 КК)

Спосіб вчинення злочину – сукупність прийомів, методів та визначений порядок їх застосування винною особою для досягнення своїх планів (ст. 185; ст. 187 КК)

Знаряддя та засоби вчинення злочину – це предмети матеріального світу, які застосовуються злочинцем при вчиненні суспільно-небезпечного діяння

(ст. 353 КК)
Злочини, які посягають на два і більше об’єкта

Злочини, які мають змішану форму вини (ч. 2 ст. 121 КК)

Злочини, що тягнуть за собою додаткові тяжкі наслідки (ч. 5 ст. 185; ч. 4 ст. 152 КК)

Триваючі злочини – визначаються як дія або бездіяльність з наступним невиконанням обов’язків, що накладені на винного законом під загрозою покарання (ст. 212; ст. 263 КК)

Продовжувані злочини – складаються з низки тотожніх дій, об’єднаних єдиним наміром, що складають в своїй сукупності єдиний злочин

Злочин в основі якого повторні дії, кожний з яких в основі утворює не злочин а дисциплінарне правопорушення (ст. 391 КК)