Слайд 1ЗНО-2017 З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Ілюстрації до
Переліку пам’яток
архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами
Укладач:
Афанасьєв
Микола Михайлович
Слайд 4••••••••••••••••••••••••••••••••••
Архітектура
Слайд 579. Будівля Держпрому в Харкові.
1925-1928
Держпром або Будинок Державної промисловості — перший радянський 13-поверховий хмарочос, пам'ятка
архітектури в стилі конструктивізму, одна з трьох харківських висоток, збудована впродовж 1926—1928 років. Споруда розташовується на центральній площі міста Харкова — площі Свободи (до 1991 року — пл. Дзержинського).
Слайд 680. Будівля Верховної Ради УРСР в Києві. 1936 – 1939
Буди́нок
Верхо́вної Ра́ди — споруда в Україні, побудована 1939 року за проектом архітектора В. Г. Заболотного. Будинок українського парламенту
використовується для проведення засідань Верховної Ради України.
Слайд 7••••••••••••••••••••••••••••••••••
Образотворче мистецтво
Слайд 881. «Еней та його військо». 1919. Г. Нарбут
1919 року художник
створює своєрідну героїко-епічну живописну поему. Сюжет він бере з безсмертної
поеми І. П. Котляревського, але бурлеску в його творі нема й сліду. «Еней» замислювався не як станкова річ. Він мав стати частиною художнього організму книжки. Проте важко утриматися від того, щоб не уявити його у вигляді монументального розпису.
Слайд 982. Літографія «Гуцул з квіткою», естамп «Карпатська мати». 1923. В.
Касіян
Гуцул з квіткою
Карпатська мати
Васи́ль Іллі́ч Касія́н служив в австро-угорській армії.
Після Першої світової війни навчався в Празькій академії образотворчих мистецтв (учень Макса Швабінського), яку закінчив у 1926 році. Празький період став одним із найяскравіших у творчості художника, приніс йому європейське визнання і утвердження в професійному мистецтві. Низкою високохудожніх творів («Лепта», «Карпатська мати», «У пошуках роботи», «Бездомні безробітні», «Страйк», «Робоча сім'я» та іншими роботами на соціальну тематику) він відобразив нелегке життя робітників.
Слайд 10
Любов
Сім'я
Повернення
Творам митця притаманне органічне поєднання декоративної звучності палітри з реалістичною формою,
гострою лаконічною композицією, чітким вишуканим малюнком. Його вагомий творчий доробок
займає чільне місце в національній мистецькій скарбниці України. Найвідоміші його твори: «Наречена» (1910), «Три віки» (1913), триптих «Життя» (1925—1927), «Свати» (1928), «Мати» (1929), «Переможці Врангеля» (1934—1935), «Веселі доярки» (1937), цикл картин за поемою Т. Шевченка «Катерина» (1937—1940) та багато ін.
83. Картина «Життя». Триптих.
1925-1927. Ф. Кричевський
Слайд 1184. Памятник Тарасові Шевченку в Ромнах. 1918. Скульптор І. Кавалерідзе
Пам'ятник
було відкрито 27 жовтня 1918 року на честь перебування Тараса Шевченка влітку 1845 року
на Іллінському ярмарку в Ромнах. На той час він був єдиним післяреволюційним пам'ятником Тарасу Шевченку в Україні, не враховуючи погруддя роботи Федора Балавенського в Києві.
Пам'ятник українському генію поезії вирішили встановити роменські залізничники, які попрохали про допомогу у його створенні свого земляка, Івана Кавалерідзе.
Слайд 1285. Картина «Бій Богуна з Чернецьким під Монастирищем в 1653
році». 1931. М. Самокиш
У березні 1653 року загони Богуна
виступили проти армії Стефана Чарнецького, який, захопивши Липовець, Погребище та інші міста, рухався вглиб України. Зайнявши оборону в Монастирищі, Богун тривалий час відбивав атаки значно переважаючих сил коронної армії та робив дошкульні вилазки з міста. Так і не досягши успіху, війська Чарнецького, який під Монастирищем сам зазнав поранення, змушені були відступити.
У кінці 1653 року та протягом 1654—1655 років кальницький полковник практично безперервно вів бойові дії проти коронної армії та татарських загонів на Брацлавщині та Уманщині.
Слайд 1386. Картина «Хата в Богданівці». 1955.
К. Білокур
«Країна - це особи, які формують обличчя її історії». «Майстер сновидінь, марень і мріянь, народжена для кольорів химерна художниця, чиї картини - нове язичество, фантастична реальність, або реальна фантастика». Всі ці захоплені відгуки фахівців про творчість унікального художниці-самоука Катерини Василівни Білокур.
Слайд 1487. Картина «Хліб». 1949. Т. Яблонська
Сільська тема в творчості Тетяни
Нилівни – найглибша; найвідоміша її картина – «Хліб» (1949). Творчий метод
Тетяни Яблонської розвивався від оповідної, детальної манери живопису («Хліб») до глибокої, усвідомленої простоти композицій, ретельної розробки кольору в картині.
Слайд 1588. Картина «Гороховий звір». 1971.
М. Приймаченко
Світ
образів робіт Марії Приймаченко, дійсно, казковий, фантастичний і чарівний. В основі його лежать фольклорні легенди, народні казки й оповідання. У її творах фантастичне — життєве, а реальне – фантастичне. Справжнім шедевром серії про звірів став «Гороховий звір» (1977 р.). З усіх тварин, що малювала Марії Приймаченко, він — найліричніший. У нього великі вуха і грива як у лева, тулуб прикрашають червоні «яблука», на чолі, переніссі і щоках — трикутники ластовиння та рожеві лапи, що закінчуються чи то кігтями, чи то клешнями. Круглі чорні очі дивляться допитливо. Та і сам звір — яскрава кольорова пляма — зітканий із сонячного проміння і рожево-червоних хмарин. Зелені стручки гороху, у якому живе звір, разом з синіми квітами утворюють рослинний орнамент. Марії було майже 70 років, коли народилася ця по-дитячому наївна істота.
Слайд 1689. Пам'ятник засновникам Києва (Кий, Щек, Хорив і сестра їх
Либідь). Скульптор В. Бородай
Пам'ятний знак на честь заснування міста Києва (пам'ятник
засновникам Києва) — споруджений в 1982 році на ознаменування 1500-річчя міста Києва. Скульптурну композицію виконано з кованої міді у вигляді плоского човна, на якому встановлено фігури легендарних засновників Києва — братів Кия, Щека та Хорива і їхньої сестри Либіді. Автори — скульптор В. З. Бородай, архітектор Н. М. Фещенко.
Біля підніжжя гранітного постаменту — басейн. Довжина човна — 9 м, висота фігур: братів — 4,3 м, Либіді — 3,8 м.
Слайд 17Показ ілюстрацій до Переліку
пам’яток завершено
Наостанок виконайте
невеличке завдання
Кого з
історичних постатей Ви впізнаєте на картині Артура Орльонова
«Україна славетна»?
(дивись наступний слайд)
Слайд 18Історична картина сучасного українського митця Артура Орльонова «Україна славетна» в
рамках проекту «Україна: історія великого народу».
Слайд 19Бажаємо
успішної підготовки
до ЗНО-2017!