Адміністративна реформа як комплексна соціально-управлінська проблема

виконавчої влади як на центральному, так і на місцевому рівнях

управління;
формування сучасної системи місцевого самоврядування;
запровадження нової ідеології функціонування виконавчої влади і місцевого самоврядування
надання державних та громадських послуг;
організація на нових засадах державної служби та служби в органах місцевого самоврядування;
створення сучасної системи підготовки та перепідготовки управлінських кадрів;
запровадження нового, більш досконалого адміністративно-територіального устрою

Микола Азаров заявив, що у ході адміністративної реформи в Україні

відбудеться скорочення комітетів, відомств, штату чиновників і т.д. "Мета адміністративної реформи - у підвищенні ефективності управління державою", - зазначив Азаров.

напрямах за три етапи. Ці напрями мають включати:
- створення

нової правової бази, що регламентуватиме державне управління в Україні;
- формування нових інститутів, організаційних структур та інструментів здійснення державного управління;
- кадрове забезпечення нової системи державного управління;
- зміцнення та формування нових фінансово-економічних основ функціонування державного управління;
- наукове та інформаційне забезпечення системи державного управління, формування механізмів наукового та інформаційного моніторингу її функціонування

Програми здійснення адміністративної реформи. На цьому етапі розв´язуються першочергові питання,

пов´язані з поточним удосконаленням елементів існуючої системи державного управління;
- запроваджуються організаційно-правові засади реформування ключових елементів системи державного управління;
- поглиблюються трансформаційні процеси, формуються нові інститути, організаційні структури та інструменти державного управління

з одного боку, в комплексній перебудові існуючої в Україні системи

державного управління всіма сферами суспільного життя. З другого, у розбудові деяких інститутів державного управління, яких Україна ще не створила як суверенна держава.

здійсненню адміністративної реформи.
До основних засобів забезпечення адміністративної

реформи можна віднести наступні:
*організаційне забезпечення,
*правове забезпечення,
* кадрове забезпечення,
фінансово-економічне,
*інформаційне,
* науково-просвітницьке та культурно-освітнє забезпечення адміністративної реформи

база, прийнята значна кількість нормативно-правових актів, серед яких більшість становлять

укази Президента України, зокрема:

“Про Державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи”
“Про положення про Державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи”
“Про склад Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи”
“Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні”
“Про положення про робочу групу з проведення реформи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та державної служби”
“Про положення про робочу групу з проведення реформи центральних органів виконавчої влади”
“Про першочергові заходи з проведення в Україні адміністративної реформи”
“Про проект Концепції адміністративної реформи в Україні”
Про стратегію реформування системи державної служби в Україні”

поклавши її обов'язки на Міністерство освіти та науки, молоді та

спорту України;
Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, поклавши його функції на Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України та Державну інспекцію техногенної безпеки України;
Український інститут національної пам'яті; Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва (Держкомпідприємництва);
Державний комітет України у справах національностей та релігій

на місцевому рівні повинно опиратися на принципи реальної автономії його

діяльності стосовно державної адміністрації (автономія устрою, компетенційна і фінансова автономія)
2. Адміністративна реформа повинна бути спрямована в першу чергу на задоволення потреб громади з метою покращення рівня їх життя та якісного надання управлінських послуг, а не просто зруйнування усталеної системи органів влади.
3. Інституалізація делегування державній адміністрації завдань територіального самоврядування повинна бути ліквідована як така, що суперечить ідеї самоврядування.
4. Слід підтримувати активність та співучасть мешканців в управлінні місцевими справами, зберігаючи водночас інтегрованість громад як базових адміністративних одиниць.
5. Необхідний нагляд та контроль за діяльністю територіального самоврядування, особливо що стосується системи фінансового управління [11, с. 12].
6. Реформа повинна бути впроваджена за допомогою цілісної системи законів, аби не залишитися половинчастою. Крім того, вона повинна базуватися на комплексній роботі професійних юристів, які спеціалізуються на адміністративному праві та обізнані з іноземним досвідом проведення схожих реформ.
7. Вибори до місцевих органів влади повинні проходити або на мажоритарній основі, або на основі відкритих списків.
8. Подолання корупції шляхом запровадження більш жорсткої кримінальної відповідальності державних службовців за діяння, які мають ознаки злочину. Збільшення розмірів заробітної платні державного службовця при одночасному посиленню його відповідальності.
9. При проведенні адміністративно-територіальної реформи слід врахувати, що на території України є дотаційні райони в які рішенням уряду на підставі Закону України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 року № 1560-ХІІ мають бути направлені інвестиції для розвитку галузей економіки, що притаманна лише цим районам.
10. Реформа повинна проводитися комплексно і відповідати в першу чергу інтересам місцевої громади.

формування фінансово-економічних засад комунальних об'єднань територіальних громад на основі, по-перше,

встановлення оптимальних параметрів цих об'єднань з метою створення їх достатньої фінансово-економічної та ресурсної бази, по-друге, реалізації заходів щодо формування комунальної власності;
- здійснення заходів, спрямованих на формування фінансів територіальних громад, які повинні базуватися на таких місцевих фінансових інститутах, як місцеві бюджети, позабюджетні, валютні та цільові фонди, місцеві податки і збори, комунальний кредит, комунальні платежі, фінанси комунальних підприємств [35, c. 78];
- забезпечення реального відокремлення бюджетів об'єднань територіальних громад від Державного бюджету України, що є необхідною передумовою їх самостійності. Основою самостійності бюджетів територіальних громад та їх об'єднань мають стати власні та закріплені доходи. Власні доходи формуються за рахунок місцевих податків і зборів, зокрема, податку на землю, податку на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, прибуткового податку з громадян, місцевих акцизів та інших;
- забезпечення можливостей надання всіма територіальними громадами та їх об'єднаннями громадських послуг на рівні державних мінімальних соціальних стандартів, подолання з цією метою вертикальних - та горизонтальних фіскальних дисбалансів в державі шляхом вжиття заходів фінансового вирівнювання.

включає три етапи:
– підготовчий етап – мають бути розроблені та

офіційно схвалені Концепція адміністративної реформи та Програма здійснення адміністративної реформи. Розв’язуються першочергові питання, пов’язані з поточним удосконаленням елементів існуючої системи державного управління.
– запровадження організаційно-правових засад реформування ключових елементів системи державного управління.
– поглиблення трансформаційних процесів, формування нових інститутів, організація структури та інструментів державного управління

враховувати такі вимоги: жодний орган виконавчої влади не повинен реалізовувати

ті функції, між якими можливий конфлікт інтересів.
Таким чином, важливим питанням реформування міністерств є зміна їх внутрішньої організації та засад діяльності керівних працівників.
Вважаємо за доцільне запровадити порядок, згідно з яким Міністр (так само як Прем'єр-міністр, Перший віце-прем'єр-міністр та віце-прем'єр-міністри) займає свою посаду як політичний діяч (політик). За допомогою поняття "політичний діяч (політик)" в цій Концепції визначається правовий статус окремих керівних посад у сфері виконавчої влади (зокрема, членів уряду), який відмежовується від статусу державного службовця, встановленого Законом України "Про державну службу".

концепції державної служби, яка б охоплювала установи і організації всього

державного сектору, що фінансується з державного бюджету. Насамперед слід переглянути законодавство щодо державної служби. Поряд з внесенням змін до чинного закону та удосконаленням діючих нормативно-правових актів у перспективі треба прийняти узагальнюючий закон, який би виконував роль методологічного і регулятивного фундаменту правового врегулювання цілісної державної служби з урахуванням усіх її особливостей на різних етапах розвитку.

підвищення ефективності здійснення державної політики уряду на територіальному рівні; спрямування

їх діяльності на забезпечення реалізації прав і свобод громадян, розширення видів державних (управлінських) послуг та підвищення їх якості; гармонійне поєднання загальнодержавних та місцевих інтересів з урахуванням особливостей територіального розвитку; сприяння становленню та розвитку місцевого самоврядування на основі його чіткого функціонального розмежування з повноваженнями виконавчої влади

від наявності та вираженості політичної волі на її впровадження у

керівників держави та плідної співпраці між усіма гілками влади.
В результаті здійснення адміністративної реформи в Україні відповідно до пропонованої Концепції передбачається поступове формування раціонального механізму державного управління, який дозволить значно зміцнити та підвищити - ефективність реалізації виконавчої влади, поглибити її взаємодію з місцевим самоврядуванням.