Загальні основи і закони ринкової економіки

ринків.
Основні закони ринкової економіки.

між продавцями та покупцями у процесі купівлі-продажу товарів та послуг.

Ринок - це певна сукупність економічних відносин між різними типами фірм та індивідами з приводу купівлі-продажу товарів та послуг, де відбувається остаточне визначення їх вартості та реалізація.
Економіка, в якій товарно-грошові відносини є пануючими, називається ринковою економікою.

реальній свободі форм власності та господарювання;
необмежена кількість учасників ринку;
здатність різних

суб'єктів підприємницької діяльності впливати на рівень цін (відсутність монополій);
розвинуте антимонопольне законодавство та наявність механізмів його реалізації;
добре розвинута система економічного та адміністративного регулювання економіки країни шляхом створення передумов для існування реального ринку;
наявність та доступність всебічної інформації про ринок, розвинута маркетингова діяльність;
конкурентна боротьба між різними суб'єктами підприємницької діяльності;
розвинутий та розгалужений комплекс об'єктів власності, які можуть стати об'єктом купівлі-продажу.

ресурсів;
Свобода вибору для споживачів;
Особистий інтерес.

метою забезпечення всього необхідного для їх життєдіяльності, тобто об'єднаних спільним

веденням домашнього господарства.
Держава - виступає організатором економічної, політичної, правової та ідеологічної влади в суспільстві, за допомогою якої забезпечуєть­ся її цілісність, безпека, здійснюється виконання загальнолюдських та класових соціально-економічних функцій.
Фірма - індивідуальний економічний суб'єкт ринкових відносин, один з основних агентів ринку, який є незалежним учасником відносин з іншими фірмами, підприємцями, домогосподарствами, державою.

національної економіки або світового ринку, ринків окремих регіонів та взаємодія

між ними.
Виділяють такі класифікатори ринків:
за видами діяльності: фінансовий; робочої сили; засобів виробництва; предметів споживання; послуг; інформації; інтелектуальних ціннос­тей; дорогоцінних металів, валютний;
за територіальною ознакою: внутрішній, який включає національний регіональний, локальний (місцевий), зовнішній;
з позиції права: легальний та тіньовий.

потреба, забезпечена грошами.
Величина попиту – це кількість товару чи послуги,

яка буде придбана за певної ціни, за певний період часу.
Закон попиту: чим менша ціна товару, тим більшою є величина (обсяг) попиту, і навпаки, чим вища ціна, тим менше знайдеться покупців на даний товар.

населення;

зміни цін на інші товари, особливо на товари – замінники

(субститути);

економічна політика уряду;

зміна уподобань споживачів під впливом реклами, моди та ін.

і продаються на ринку. Ринкова пропозиція визначається бажанням і здатністю

продавців надавати товари для продажу.
Величина пропозиції – це та кількість товару, яка буде запропонована для продажу за даної ціни, за певний період часу. Залежність між ціною і величиною пропозиції вже не зворотня, а пряма.
Закон пропозиції передбачає, що в міру збільшення цін виробники пропонують до продажу більшу кількість товару, а в міру їх падіння – меншу.

джерел ресурсів, податкової політики тощо.;

поява на ринку нових фірм;

зміна

цін на інші товари, яка призводить до переливу ресурсів з цих галузей. Вихід фірм з галузі зменшить пропозицію;

природні катастрофи, політичні події, війни, руйнуючи економіку, викликають скорочення пропозиції.

змінилися, називається еластичністю.
Залежність об'єму попиту на товар від зміни ціни

на нього називається еластичністю попиту за ціною або прямою еластичністю.
Формула коефіцієнта еластичності попиту за ціною виглядає так:



де Q - обсяг попиту;
Р - ціна.

межах від 0 до безкінечності. Залежність об'єму пропозиції на ринку

від зміни ціни на товари називається еластичністю пропозиції за ціною. Формула коефіцієнта еластичності пропозиції за ціною виглядає так:



де, Q - обсяг пропозиції;
Р - ціна.

між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів та

послуг, за привласнення найбільших прибутків.
Закон конкуренції - об'єктивний економічний закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між відособленими товаро­виробниками (у їх суперництві й боротьбі за найвищу результативність виробництва), з одного боку, і споживачами їх продукції - з іншого, внаслідок чого підприємці змушені знижувати витрати виробництва, поліп­шувати якість товарів і послуг тощо.
Методи конкурентної боротьби - це діяльність суб'єктів ринку, спрямована на поліпшення якості товарів і послуг, оновлення асортименту товарів, дизайн, надання гарантій і після продажних послуг, тимчасове зниження цін, умов оплати тощо.

одну і ту ж саму потребу, але мають відмінності у

ціні, якості і дизайні;
міжгалузева (функціональна) - боротьба ведеться між товарами різних галузей, які задовольняють різні споживчі та виробничі потреби;
цінова - це конкуренція між виробниками, що здійснюється за рахунок зниження чи підвищення ціни;
нецінова - конкуренція яка ведеться не за рахунок зміни цін, а за рахунок підвищення якості продукції, реклами, дизайну. Найбільш поширена у сучасному світі;
недосконала конкуренція - конкуренція між великими компаніями і малими і середніми фірмами;
вільна конкуренція - конкуренція для якої характерні велика кількість конкурентів-виробників і конкурентів-покупців, вільний доступ товаровиробників до будь-якого виду діяльності.