1 м. Херсон Інститут державного управління у сфері цивільного захисту Методика

задач з цивільного захисту

2.6.1 Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних

ситуацій техногенного і природного характеру

Тарасенко
Олександр Миколайович

НС техногенного та природного характеру.
2. Привити практичні навички з розв’язання

задач щодо оцінки збитків від НС.

Навчальна мета:

і природного характеру

2. Приклад застосування ''Методики оцінки збитків

від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру (Розв’язання практичних задач)

природного характеру
(затверджено П КМУ від 15 лютого 2002 р. N

175 )

зокрема:
втрати життя та здоров'я населення (Нр);
руйнування

та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції (Мр);
не вироблення продукції внаслідок припинення виробництва (Мп);
вилучення або порушення сільськогосподарських угідь (Рс/г);
втрат тваринництва (Мтв);
втрати деревини та інших лісових ресурсів (Рл/г);
втрат рибного господарства (Рр/г);
знищення або погіршення якості рекреаційних зон (Ррек);
забруднення атмосферного повітря (Аф);
забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря (Вф);
забруднення земель несільськогосподарського призначення (Зф);
заподіяні природно-заповідному фонду (Рпзф).

здоров'я населення (Нр);
руйнування та

пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції (Мр);
невироблення продукції внаслідок припинення виробництва (Мп);
вилучення або порушення сільськогосподарських угідь (Рс/г);
втрат тваринництва (Мтв);

наслідків НС розраховується як сума основних локальних збитків.

З

= Нр +Мр +Мп +Рс/г +Мтв +Рл/г +Рр/г +Ррек +Рпзф +Аф +Вф +Зф

Для кожного типу НС згідно з класифікатором НС встановлюється перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня НС залежно від масштабів шкідливого впливу.
Основні типи НС визначені П КМУ від 15 липня 1998 р. N 1099 "Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій".
Для кожного типу та виду НС залежно від їх рівня визначаються основні види збитків.
Ці види за типами та масштабами НС наведені у таблиці 1 Методики

життя та здоров'я населення визначається:

Нр = S Втрр +

S Вдп + S Ввтг, (2)

де S Втрр - втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва;
S Вдп - витрати на виплату допомоги на поховання;
S Ввтг - витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника;

а) втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва розраховуються на підставі даних, наведених у таблиці 2, Методики:

S Втрр = МлN + МтN + МіN + МзN, (3)

де Мл - втрати від легкого нещасного випадку;
Мт - втрати від тяжкого нещасного випадку;
Мі - втрати від отримання людиною інвалідності;
Мз - втрати від загибелі людини;
N - кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку.

1. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення

= Мдп х Nз,

(4)

де Мдп - 0,15* тис. гривень/людину - допомога на поховання (за даними органів соціального забезпечення);
Nз - кількість загиблих;

в) витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника:

S Ввтг = 12 х Мвтг х (18-Вд), (5)

де 12 - кількість місяців у році;
Мвтг - 0,037* тис. гривень - розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття - 18 років (за даними органів соціального забезпечення);
Вд - вік дитини.
______________
* Примітка. Номінальні розміри видатків затверджуються з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових актів.

майна та продукції
Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів,

знищення майна та продукції:

Мр = Фв + Фг + Пр + Прс + Сн + Мдг, (6)

де Фв - збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення;
Фг - збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення;
Пр - збитки від втрат готової промислової та С/Г продукції;
Прс - збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції;
Сн - збитки від втрат запасів сировини, напівфабрикатів та проміжної продукції;
Мдг - збитки від втрат майна громадян та організацій;

призначення

Загальні збитки від руйнування та пошкодження

основних фондів виробничого призначення складаються із збитків від повного або часткового руйнування і пошкодження споруд, техніки, обладнання та інших видів основних фондів виробничого призначення:

(7)

де — балансова вартість виду основних виробничих фондів, які повністю або частково були зруйновані, з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації;
Кіа — коефіцієнт амортизації виду основних виробничих Фондів;
Лв — ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування.
n - кількість видів основних фондів виробничого призначення, що були частково або повністю зруйновані;

призначення

Загальні збитки від руйнування та пошкодження

основних фондів невиробничого призначення (житла, комунікацій, споруд та будівель допоміжного призначення тощо) розраховуються виходячи із залишкової балансової вартості зруйнованих об'єктів за такою формулою:

(8)

де - балансова вартість i-го виду повністю зруйнованих фондів невиробничого призначення з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації;
Кіа - коефіцієнт амортизації i-го виду фондів невиробничого призначення;
n - кількість видів зазначених фондів, що були повністю зруйновані;
Лв - ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування;

Пр = Прп + Прс

(9)

Збитки від втрат готової промислової продукції (Прп) розраховуються виходячи з її собівартості або за цінами придбання з урахуванням індексації:
, (10)

де C - собівартість одиниці і-го виду промислової продукції;
qі - кількість втраченої продукції і-го виду;
m - кількість видів промислової продукції, втрачених під час НС.

Збитки від втрат готової С/Г продукції (Прс) розраховуються на базі середніх оптових цін для різних регіонів України:

, (11)

де Цij - середня оптова ціна і-го виду С/Г продукції і в j-му регіоні;
qі - кількість втраченої сільськогосподарської продукції i-го виду;
M - кількість видів втраченої сільськогосподарської продукції;

втрат незібраної С/Г продукції (Прс) розраховуються на базі показників середньої

врожайності основних видів С/Г культур для різних регіонів та середнього прогнозованого рівня оптових закупівельних цін на відповідну С/Г продукцію з урахуванням нездійснених витрат, необхідних для доведення її до товарного виду:

, (12)

де Si - площа пошкодження і-ї С/Г культури;
ki - середній коефіцієнт пошкодження посівів i-ї С/Г культури;
yij - середня очікувана прогностична урожайність i-ї С/Г культури в j-му регіоні;
Цij - прогностична середня оптова ціна i-го виду С/Г продукції в j-му регіоні на час після збирання врожаю;
Зiдод - витрати, необхідні для доведення всього обсягу втраченої i-ї С/Г продукції до товарного вигляду;
m - кількість видів втраченої незібраної С/Г продукції.

Розрахунок (Прc) потребує обов'язкового перерахування після збирання врожаю

продукції

Збитки від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, необхідних для

виробництва продукції та надання послуг (Сн), розраховуються виходячи з витрат відповідних підприємств та організацій на їх придбання або із середніх значень оптових цін на сировину, матеріали, напівфабрикати на момент виникнення втрат:

, (13)

де Цісер - середня оптова ціна одиниці і-ї сировини, матеріалів та напівфабрикатів на момент виникнення втрат;
qі - обсяг втрачених сировини, матеріалів, напівфабрикатів.

Збитки від втрат проміжної продукції (Снпром) підприємств розраховуються виходячи з її собівартості за такою формулою:

, (14)
де Cі - собівартість і-го виду проміжної продукції;
qі - кількість втраченої проміжної продукції і-го виду;

від втрат іншого майна (Мдг) розраховуються для організацій виходячи з

його залишкової балансової вартості, а для громадян - виходячи із середньої ринкової ціни відповідного майна на момент його втрати, що оцінюється експертним шляхом:

, (15)

де Рі - балансова вартість і-го виду втраченого майна організацій;
Кіа - коефіцієнт амортизації і-го виду втраченого майна організацій;
кі - індекс зміни цін стосовно часу придбання i-го виду майна;
qіорг - кількість втраченого майна організацій i-го виду;
Цjср - середня ринкова ціна j-го виду втраченого майна громадян;
qjгр - кількість втраченого майна громадян j-го виду;
m - кількість видів майна, втраченого організаціями;
n - кількість видів майна, втраченого громадянами.

від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва (Мп) окремо у даній

методиці не розглядається, тому що для їх визначення повинна бути проведена експертиза.
В цьому разі експертне оцінювання може здійснюватися на основі середньорічних обсягів виробництва, коли термін вимушеного припинення виробництва в цілому чи окремих циклів порівнюється із середніми значеннями нормального функціонування за аналогічний період (у разі сезонних робіт - за відповідний сезонний період).
Збитком у цьому разі буде розмір неотриманого прибутку від реалізації продукції за узгодженими цінами базового періоду.
Якщо виробництво здійснювалося частково, збитком стане прибуток, що розраховується від вартості невиробленої продукції.

збитків провадиться на базі нормативних показників збитків для різних видів

С/Г угідь по регіонах:

Рс/г = Рс/г1 + Рс/г2, (16)

1. Збитки від вилучення С/Г угідь з користування (Рс/г1) :

Рс/г1 = Н х П, (17)

де Н - норматив збитків для різних видів С/Г угідь по регіонах (таблиця 3).
П - площа С/Г угідь відповідного виду, які вилучаються з користування, у гектарах.

2. Збитки від порушення С/Г угідь (Рс/г2) розраховуються на базі коефіцієнта зниження продуктивності:

Рс/г2 = (1-k) x Н х П, (18)

k - коефіцієнт зниження продуктивності угіддя.

розраховуються виходячи з вартості 1 тонни живої ваги тварини, що

зазнала пошкодження внаслідок НС, та загальної ваги постраждалих тварин.
Вартісні показники відображають середні регіональні заготівельні ціни на заріз худоби. Розрахунок збитків проводиться за такою формулою:

Мтв = B x N, (19)

де Мтв - розмір збитків, тис. гривень;
В - вартість 1 тонни живої ваги постраждалої тварини за середніми цінами, які склалися на підприємстві, що зазнало втрат у період, який безпосередньо передував НС, але не більше ніж протягом 6 місяців;
N - загальна вага постраждалих тварин.

Розрахунок провадиться для груп лісів по регіонах з урахуванням коефіцієнта

продуктивності лісів за типами лісорослинних умов:

Рл/г = Рл/г1 + Рл/г2 + Рл/г3, (20)

1. Збитки від знищення лісу та вилучення земельних ділянок лісового фонду для цілей, не пов'язаних з веденням лісового господарства (Рл/г1):

Рл/г1 = Н х К х П, (21)

де Рл/г1 - розмір збитків, тис. гривень;
Н - норматив збитків для груп лісів по регіонах (таблиця 4);
К - коефіцієнт продуктивності лісів за типами лісогосподарських умов областей та Автономної Республіки Крим (таблиця 5);
П - площа лісової ділянки, що вилучається або знищується, у гектарах.

зниження продуктивності угідь:

Рл/г2 = (1-k) х Н х П,

(22)

де Рл/г2 - розмір збитків, тис. гривень;
Н - норматив збитків для груп лісів за регіонами (таблиця 4). Уточнюється згідно з нормативно-методичною базою Держкомлісгоспу на час НС з урахуванням коефіцієнта інфляції;
П - площа лісової ділянки, що зазнала шкідливого впливу НС;
k - коефіцієнт зниження продуктивності угіддя.

3. У разі переведення лісів у менш цінну групу:

Рл/г3 = (Н2-Н1) х К х П, (23)

де Рл/г3 - розмір збитків, тис. гривень;
Н2 та Н1 - нормативи збитків відповідно для груп, до яких угіддя відносилися до та після шкідливого впливу НС (таблиця 4);
П - площа лісової ділянки, що зазнала шкідливого впливу НС;
k - коефіцієнт продуктивності лісів за типами лісорослинних умов (таблиця 5).

виду та кожної стадії розвитку риб:
Рр/г = N +

SN1-5 ,(кг). (24)
Збитки рибного господарства внаслідок забруднення водоймищ визначаються як прямі, так і непрямі - від втрати потомства.

Прямі збитки розраховуються за кількістю загиблої риби, молоді, личинок та ікри на одиницю площі ураження, її середньої ваги і площі негативного впливу на гідробіонтів:

N = П х S х М + П1 х М х S х К1/100 + П2 х М х S х К2/100, (25)

де N - величина збитків у натуральному виразі, кілограмів;
П - середня кількість загиблої риби, штук/кв. метр;
П1 - середня кількість загиблих личинок, штук/кв. метр;
П2 - середня кількість загиблої ікри, штук/кв. метр;
S - площа негативного впливу пошкодження, кв. метрів;
М - середня маса дорослої особини, кілограмів (таблиця 6);
К1 - коефіцієнт промислового повернення від личинок, % (табл. 6);
К2 - коефіцієнт промислового повернення від ікри,% (табл. 6).

Z/100 x Q x C x К/100 х М,

(26)
де N1 - обсяг збитків, кілограмів;
П - кількість загиблої риби, штук;
Z - частка самок, відсотків (таблиця 6);
Q - середня плодючість самки, тис. штук ікринок (таблиця 6);
С - кратність нересту, разів (таблиця 6);
К - коефіцієнт промислового повернення від ікри, відсотків (таблиця 6);
М - середня маса дорослої особини, кілограмів (таблиця 6).

2. 3. Збитки від загибелі кормових організмів:
для планктону: N2 = [S x H x П х Р/В х К1 х 106]/[100 x К2] (27)
для бентосу: N3 = [S x П х Р/В х К1 x 106]/[100 х К2] (28)
де N2,3 - збитки в натуральному виразі, тонн;
S - площа пошкодження, кв. метрів;
Н - глибина водойми, метрів;
П - середня концентрація організмів, г/м3 (для 27) та г/м2 (для 28) (табл. 7);
Р/В - коефіцієнт переведення біомаси організмів у продукцію (таблиця 7);
К1 - показник гранично можливого використання кормової бази риб, відсотків (таблиця 7);
К2 - кормовий коефіцієнт для переведення продукції кормових організмів у рибопродукцію (таблиця 7);
106 - коефіцієнт переведення грамів у тонни.

даних рибопродуктивності нерестовищ:

N4 = S x P,

(29)
де N4 - обсяг збитків, кілограмів;
S - площа пошкодження, гектарів;
Р - середня рибопродуктивність нерестовищ за промисловим поверненням, кілограмів/гектар.

5. Збитки від втрати потомства розраховуються:
N5 = S x П x Z/100 x QC x К/100 х М, (30)
де N5 - обсяг збитків, кілограмів;
S - площа пошкодження, гектарів;
П - кількість плідників на нерестовищах, штук/гектар;
Z - частка самок, відсотків;
Q - середня плодючість самки, тис. штук;
С - кратність нересту, разів;
К - коефіцієнт промислового повернення від ікри, відсотків;
М - середня маса дорослої особини, кілограмів.

Розрахунок збитків від наслідків НС для одного об'єкта рекреаційної зони

провадиться за такою формулою:

Ррек = ТП, (31)
де Т - термін, необхідний для відновлення рекреаційної зони;
П - прибуток у цілому від діяльності установи за одиницю розрахункового терміну на одному об'єкті рекреаційної зони.

Загальні збитки Ррек у рекреаційному центрі, що включає декілька об'єктів розраховуються виходячи із суми збитків рекреаційної зони:
(32) де Зр - збитки об'єкта рекреаційної зони внаслідок НС;
m - кількість об'єктів рекреаційної зони;
Рп - витрати на відновлення ресурсів природного походження;
Рс - витрати на відновлення ресурсів антропогенного походження.

наслідків НС поділяються на невідновлювані та відновлювані

Загальні економічні втрати

об'єкта природно-заповідного фонду від наслідків НС (Рпзф) визначаються як сума витрат на відновлення природного стану та сума збитків від недоотриманих надходжень від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної та іншої діяльності установи:

Рпзф = Пз + Рз, (33)

де Рпзф - загальні економічні втрати об'єкта природно-заповідного фонду від наслідків НС;
Пз - сума витрат на відновлення природного стану об'єкта природно-заповідного фонду;
Рз - недоотримані надходження від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної та іншої діяльності установи природно-заповідного фонду.

(34)
де Ап - витрати на експертизу екологічної та ландшафтної структури об'єкта природно-заповідного фонду;
Анс - витрати на експертизу змін стану біогеоценозів об'єкта;
I - розмір збитків, заподіяних i-му біогеоценозу внаслідок НС за окремими складовими збитків (відповідно до П КМУ від 21 квітня 1998 р. N 521 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, …");
k - кількість типів біогеоценозів.

Втрати від недоотримання надходжень від діяльності (Рз) розраховуються щодо кожної установи за сумою різниці економічного ефекту до і після НС:

Рз = Smj=1 (Q1j – Q2j), (35)
де Q1j - прибуток j-ї установи природно-заповідного фонду до НС;
Q2j - прибуток j-ої установи природно-заповідного фонду після НС.

х Пi х Аi х Кт х Кзi,

(36) де Аф - збитки від забруднення атмосферного повітря, гривень;
Мi - маса i-ої забруднюючої реч-ни, що була викинута в повітря, т;
Пi - базова ставка компенсації збитків у частках мінімальної заробітної плати за 1т умовної забруднюючої речовини, грн/т;
Аi - безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини (розраховується у порядку, визначеному Мінекоресурсів);
Кт - коефіцієнт урахування регіональних соц-еколог. особливостей;
Кзi - коефіцієнт забруднення атмосферного повітря в НП.

Безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини розраховується за такою формулою:
Аi = 1/ГДКi, (37)
де ГДКi - середньодобова ГДК або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) i-ої забруднюючої речовини, мг/м3.

У чисельнику вводиться коефіцієнт 10 для речовин з ГДК понад одиницю.

населених пунктах зони НС, економічного, рекреаційного та природоохоронного значення території:

Кт = Кнас х Кф, (38)
де Кнас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів НП (таблиця у Методиці);
Кф - коефіцієнт, що враховує господарське значення НП (таблиця у Методиці).

Коефіцієнт забруднення атмосферного повітря в НП:

Кзi = q/ГДКi, (39)
де q - середньорічна концентрація забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, мг/м3;
ГДКi - середньодобова гранично допустима концентрація i-ої забруднюючої речовини, мг/м3.

джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
Вф = S

Знс...пв, (40)

1. Збитки від наднормативного скидання забруднених стоків:

(41)
де V - витрати зворотних вод, м3 /годину;
Т - тривалість наднормативного скидання, годин;
Сс.ф. - середня фактична концентрація забруднюючих речовин у зворотних водах, г/м3;
Сд - дозволена для скидання концентрація забруднюючих речовин, г/м3;
0,003 - базова ставка відшкодування збитків у частках неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, НМД/кг;
Аi - показник відносної небезпечності речовин. Визначається як співвідношення 1/Сгдк, де Сгдк - ГДК цієї речовини згідно з СНІП N 4630-88.
n - величина неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у національній валюті;
h - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта;
10-3 - коефіцієнт, що враховує розмірність величин.

(42)

3. Збитки від скидання сировини та речовин у чистому вигляді:

За = М х 0,003 х Аi х n x h, (43)
де М - маса скинутої забруднюючої сировини, кг.


4. Розрахунок збитків від забруднення водного об'єкта сміттям:

Зс = (М х Кх х 0,17) х Аi + Т х 0,1, (44)
де Зс - збитки від забруднення вод сміттям;
Кх - коефіцієнт, характеризує ступінь забруднення води сміттям;
0,17 - вартість перевезення та утилізації сміття в НМД, одиниць;
Аi - показник небезпечності сміття. Визначається як співвідношення 1/ГДК найбільш небезпечної забруднюючої речовини, яка була виявлена в складі скинутого сміття;
Т - термін роботи спецсуден (судна) під час збирання сміття, годин;
0,1 - вартість 1 години роботи спецсудна в НМД, одиниць;
М - маса сміття (в центнерах), зібраного судном-сміттєзбірником.

добуток множення забрудненої площі S на середню масу Wср сміття

з 1 м2 (зібраного в трьох різних місцях забрудненої акваторії на однаковій відстані від її центру - W1, W2, W3 ):

М = S x Wср, де Wср = (W1 + W2 + W3)/3, (45)

де S - площа водної поверхні, забрудненої сміттям, кв. метрів.

5. Обсяг збитків внаслідок забруднення підземних вод нафтопродуктами визначається в розрахунку на 1 м3 забруднених вод:

Зп.в. = Yn x n x Vз x L, (46)
де Зп.в - обсяг збитків від забруднення підземних вод, гривень;
Yn - питома величина збитків, завданих навколишньому природному середовищу, в НМД;
n - розмір НМД;
Vз - об'єм забруднених підземних вод, м3;
L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод:
для ґрунтових - 1,
для міжпластових безнапірних - 1,3,
для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6.

x m x nа,

(47)
де F - площа забруднення, кв. метрів;
m - середня потужність забрудненої частини водоносного горизонту, м;
nа - активна пористість водонасиченої товщі, (таблиця 8).

У разі коли обчислюються збитки в розрахунку на 1 тонну, застосовується така формула:
Зп.в. = Vз x n x M x L, (48)
М - маса скинутої забруднюючої сировини, кілограмів;

Питома величина екологічних збитків Yn розраховується відповідно до таблиці 9 або до таблиці 10.

6. Розрахунок величини збитків внаслідок забруднення підземних вод іншими речовинами (крім нафтопродуктів) здійснюється шляхом введення до формул (41) та (43) коефіцієнта, який враховує екологічну небезпечність забруднюючої речовини (Ki):
Ki = 0,05/ГДКi, (49)
де ГДКi - величини ГДК або безпечного рівня впливу i-ої забруднюючої речовини.

забруднення землі нафтопродуктами розраховуються аналогічно до збитків від забруднення підземних

вод з урахуванням відносної екологічної небезпечності забруднюючої речовини та природної захищеності підземних вод у розрахунку на 1 тонну нафтопродуктів:
Зф = Yn x n x M x L, (50)

де Зф - обсяг збитків від забруднення поверхні землі та ґрунтів, гривень;
Yn - питома величина збитків, завданих навколишньому природному середовищу, в НМД;
n - розмір НМД, гривень;
М - маса скинутої забруднюючої сировини, кілограмів;
L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод:
для ґрунтових - 1,
для міжпластових безнапірних - 1,3,
для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6.

речовинами провадиться шляхом введення до формули (50) коефіцієнта (Кі), за

формулою (49).
Тобто, розрахункова формула така:

Зп.в. = Ki x Yn x n x Vз x L, (51)

Кi = 0,05/ГДКi, ГДКi - величина ГДК i-ої забруднюючої речовини;
Vз - об'єм забруднених підземних вод, куб. метрів;

В умовах повного насичення шару ґрунту рідкими забруднюючими речовинами їх обсяг може бути розрахований за такою формулою:

V = F x H x u, (52)

де V - об'єм забруднюючих речовин, куб. метрів;
F - площа забруднення, кв. метрів;
H - глибина просочування, метрів;
u - дефіцит насичення, в частках від одиниці.

і техногенного характеру»
(Розв’язання практичних задач)

град, злива) було завдано шкоди С/Г культурам, основним виробничим фондам

С/Г підприємств, житловим будинкам.
За даними районного відділу МНС в районі :
1. Було знищено 380 га гречки та
2. Пошкоджено (на 30%) наступні посіви:
- кукурудзи — 800 га,
- жита — 250 га,
- гороху — 471 га,
- озимої пшениці — 870 га,
- ячменю — 450 га,
- цукрових буряків — 380 га.
3. Нанесено збитків 5 житловим будинкам комунальної власності:
- у всіх пошкоджено покрівлі,
- у 2 — зафіксовано обрив електромережі та
- у 2 — пошкоджено зливові каналізаційні мережі.
4. Завдано ушкоджень 18 комбайнових причепам (збиток встановив 50% остаточної балансової вартості).

збитки від втрат не зібраної С/Г продукції (Прс) розраховуються на

базі показників середньої врожайності основних видів С/Г культур для різних регіонів України та середнього прогнозованого рівня оптових закупівельних цін на відповідну С/Г продукцію з урахуванням нездійснених витрат необхідних для доведення її до товарного виду:

(12)

де Si — площа пошкодження і-ї сільськогосподарської культури;
ki — середній коефіцієнт ушкодження посівів і-ї сільгоспкультури;
yij — середня очікувана прогностична урожайність і-ї С/Г культури у j-му регіоні;
Цij — прогностична середня оптова ціна і-го виду С/Г продукції у j-му регіоні на час після збору врожаю;
Зiдод — витрати, необхідні для доведення всього обсягу втраченої і-ї С/Г продукції до товарної форми;
m — кількість видів втраченої (не зібраної) сільгосппродукції.

ділянок (для розрахунків умовно вважаємо, що це сталося на єдиних

ділянках по кожній культурі) існує перелік необхідних показників, окрім витрат, «необхідних для доведення всього обсягу втраченої С/Г продукції до товарної форми" (Зiдод).

У статистичній звітності (форма "Обсяги і структура С/Г ринку") використовується "ціна виробника" і "ціна попиту".
Тобто, фактично перша відбиває собівартість продукції і її можна вважати за показник Цij і знехтувати показником Зiдод. За умов надання місцевими органами влади витрат, що відбивають необхідні для доведення всього обсягу втраченої С/Г продукції до товарної форми, показник цей застосовується разом зі значенням Цij у вигляді "ціна попиту".

Зазначимо, що розрахункова площа пошкодження для гречки становила 100% (посіви

знищено), для інших культур — 30% (коефіцієнт пошкодження, встановлений експертизою місцевих адміністрацій для даної НС).

Таблиця 1

середній врожайності 0,69 тонн/га становило втрачений врожай у 607,2 тонн.

Середня вартість виробництва гречки у Київській області становила 208,5 грн/т.
Таким чином, обсяг заподіяного збитку становив 54668,7 грн.

За формулою розрахунок має вигляд:

= 380 х 1 х 0,69 x 208,5 = 54668.7 (грн.)

Стосовно кукурудзи, розрахунок здійснюється наступним чином:

= 800 х 0,3 х 2,53 х 196,8 = 119496,96 (грн..)

Для здійснення розрахунку використовуємо середню врожайність С/Г культур (статичний збірник Україна у цифрах Держкомстату) та дані щодо обсягів і структури С/Г ринку для Київської області (форма Держкомстату).

наведені у таблиці 2.

Таблиця 2

балансової вартості. За формулою 7 Методики маємо наступний принцип розрахунку

прямих збитків.
Прямі збитки від пошкодження основних фондів Фпв розраховуються виходячи з мінімально необхідних витрат на ремонт, відбудову та оновлення функціонування основних фондів виробничого призначення у повному обсязі.

де — балансова вартість виду основних виробничих фондів, які були зруйновані, з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації;
Кіа — коефіцієнт амортизації виду основних виробничих Фондів;
Лв — ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування.

Балансова вартість причепів складала 650 гри, (за довідкою бухгалтерії ЛТ "Світанок" з урахуванням амортизації). Тобто, коефіцієнт амортизації К вже враховано. Пошкодження знизили вартість на 50%, Таким чином:

= (650 х 0,5) – 0 = 325 (грн..)

Для всіх 18 причепів збиток становить 5850 грн.

Пошкоджено покрівлі 5 житлових будинків комунальної власності (вказується адреса), з

них у 2 пошкоджено електромережі, а у 2 — зливові каналізаційні мережі.


де — балансова вартість пошкоджених фондів невиробничого призначення;
Кіа - коефіцієнт амортизації фондів невиробничого призначення;
n — кількість видів зазначених фондів невиробничого призначення;
Лв - ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування.

Коефіцієнт амортизації розраховуються за формулою:


де Тексп - фактичний термін експлуатації об’єкту (на день виникнення НС);
Nамарт - норма амортизаційних відрахувань (додаток 2 Наказу № 135 від 31.12.1991 Держжитлокамунгоспу).

покрівель надано в таблиці 3.

Таблиця З

в таблиці 5.
Таблиця 5
Отже загальні збитки по району становлять:

Зг =

497733,17+ 5850+ 53578 + 29410+ 1327 = 587848,17 (грн.)

4. Розрахунок збитків від НС затверджується заступником голови ОДА (головою комісії з питань ТЕБ та НС) та підписується головою райдержадміністрації