1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Групове

та військових частин тилу.

Заняття 1. Організація і методика бойової підготовки

частин тилу.


Старший викладач кафедри військово-спеціальної підготовки
полковник запасу ОСІПОВ В.В.

методику навчання особового складу тилу.

Виховувати почуття гордості та за високе

звання офіцера служби тилу ЗС України, уміння умілого та чіткого керівництва службою.

тилу. 30 хв.

«Про вдосконалення командирської підготовки у ЗСУ».
Наказ командувача Сухопутних військ ЗСУ

від 2006р. № 112 «Про вдосконалення в командирської підготовки в Сухопутних військ ЗСУ».
Програма командирської підготовки офіцерського складу тилу. - Київ: МОУ, 2008.
Програма бойової підготовки тилових підрозділів Сухопутних військ – Київ: МОУ, 2006.

що потрібно на війні".
Вельми образно підтверджував суть цього принципу

генерал М.І. Драгомиров (відомий військовий теоретик і військовий педагог російської армії): "Що марно на війні, то шкідливо вводити в мирне навчання".
Бойова підготовка тилу включає систему заходів щодо навчання і виховання особового складу тилу для виконання задач відповідно до призначення частин і підрозділів тилу.
Основою бойової підготовки є навчання. Навчання і виховання, як єдиний процес здійснюється відповідно до рішень уряду, на основі з сучасних вимог військової науки і військової педагогіки, військових статутів і настанов, керівних документів Міністерства оборони і програм бойової (командирської) підготовки.

діяльності органів військового управління всіх ланок у мирний час.
Під бойовою

і спеціальною підготовкою особового складу підрозділів тилу розуміється система заходів щодо навчання і військового виховання особового складу підрозділів і служб тилу відповідно до їх призначення при вирішенні завдань як у мирний, так і у воєнний час відносно тилового забезпечення підрозділів в ході підготовки і ведення ними бойових дій або виконання інших завдань.

1-ше навчальне питання

у воєнний час і включає в себе:
1. професійну підготовку

офіцерів;
2. командирську підготовку прапорщиків і сержантів;
3. спеціальну підготовку молодших спеціалістів служб тилу;
4. підготовку підрозділів тилу.
Система підготовки офіцерів і прапорщиків тилу передбачає придбання і закріплення знань, навичок і умінь в процесі повсякденного виконання функціональних обов'язків, на навчаннях (командно-штабних, тактико-спеціальних, загальновійськових тактичних) і в ході бойової підготовки.

військовій кафедрі), де він отримує основи знань, передбачає первинні навички

і уміння своєї військової спеціальності.
Важливо зауваження відомого російського флотоводця і вченого адмірала С.О. Макарова: "Офіцер, який вийшов з училища перестає вчитися, не може називатися надійним офіцером".
З офіцерами, уперше призначеними на тилові посади або призваними із запасу, проводяться двотижневі збори, де вони знайомляться зі своїми посадовими обов'язками, майбутньою службовою діяльністю.

метою вдосконалення знань, умінь, навиків та командирських якостей офіцерів. Вона

є складовою частиною бойової та мобілізаційної підготовки.
Командирська підготовка офіцерів тилу організовується та проводиться на підставі вимог статутів, наказів та директив Міністра оборони України, начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, Організаційно-методичних вказівок з підготовки СВ Збройних Сил України і Програми командирської підготовки офіцерського складу тилу.

та виховання підлеглих.
Підготовка офіцерів проводиться за їх посадовим призначенням з

урахуванням завдань що вирішуються підрозділами тилу. на 1-2 ступені вище посади, яку вони обіймають.
Під час організації командирської підготовки має дотримуватися принцип: безпосередній командир (начальник) навчає підлеглих і несе відповідальність їх підготовку.

незалежності України, сутності і змісту воєнної доктрини України, основ воєнної

науки мистецтва військової педагогіки та психології;
оволодіння способами застосування зброї та бойової техніки;
удосконалення практичних навиків у виконанні своїх функціональних обов'язків з управління підрозділами тилу, як в мирний, так і на воєнний час;
вивчення історії України її Збройних Сил;
вивчення тактики і стратегії збройних сил іноземних держав, досвіду війн та сучасних воєнних конфліктів;
вироблення психологічної готовності до ведення бойових дій; удосконалення підготовки, оволодіння передовим досвідом навчання та виховання підлеглих.

основної форми навчання у програмі немає;
комплексне тактичне завдання;
самостійну підготовку.
Командирські збори

проводяться з метою:
удосконалення практичних умінь і навиків в управлінні підпорядкованими військовими частинами (підрозділами) під час підготовки та ведення бойових дій;
засвоєння нових зразків озброєння, бойової техніки, автоматизованих систем управління військами;
розширення знань з питань оперативної та тактичної підготовки;
поглиблення знань про ймовірного противника;
досягнення єдності поглядів щодо виконання завдань бойової підготовки.

і комірники складів частин;
начальники солдатських їдалень;
начальники речових ремонтних майстерень;
начальники польових

лазень;
інструктори-кухарі;
лаборанти;
водії спеціальних машин (водії-паропроводчики, водії-дезинфектори, водії наливних машин);
кухарі;
кравці;
чоботарі і деякі інші.

виховання особового склад в дусі відданості Батьківщині, своєму народу і

уряду;
виконання вимог Військової присяги, військових статутів, наказів і розпоряджень командирів і начальників;
поглиблення військово-спеціальних знань, вдосконалення навичок і умінь у виконанні службових обов'язків по штатному призначенню;
навчання особового складу володінню в досконалість закріпленою зброєю, технікою тилу, а також правильному зберіганню матеріальних засобів.

місячним циклом навчання з одним підготовчим періодом.
Спеціальна підготовка молодших

спеціалістів тилу проводиться з метою удосконалення професійних знань щодо штатної спеціальності, виконання обов'язків з тилового забезпечення підрозділів в мирний і воєнний час. Проводиться на планових заняттях у складі штатних підрозділів, під керівництвом їхніх командирів (начальників), а також на навчальних зборах.
Спеціальна підготовка також проводиться начальниками служб тилу, які можуть залучати для проведення занять начальників складів, їдалень, а також військовослужбовців за контрактом і старшого призову, які володіють твердими знаннями, добрими практичними навичками і умінням виконувати завдання на визначеній посаді за відповідною спеціальністю.

зі спеціальності в процесі технічного обслуговування техніки (технічних засобів), одержанні,

зберіганні, видачі матеріальних засобів, виконанні індивідуальних завдань на робочих місцях.

Бойова і спеціальна підготовка особового складу тилу проводиться переважно в полі. Не менше 60% загального часу планується на польову виучку і практичні заняття; не менше 30% всіх польових занять проводиться вночі.
На бойову і спеціальну підготовку виділяється 8 навчальних днів на місяць. Тривалість навчального дня - 6 годин, навчальної години - 50 хвилин.

у виконанні конкретних функціональних обов'язків по своїй і суміжній спеціальностях,

злагодженість органів управління і підрозділів тилу в цілому для дій на полі бою відповідно до своїх призначень у будь-якій обстановці - включає в себе польова виучка.

Польова виучка підрозділів тилу має ряд специфічних особливостей, які випливають, головним чином, із змісту завдань, які виконуються відносно тилового забезпечення військ, а також наявності великої кількості спеціалістів різного профілю в їхньому складі.

повно забезпечує комплексне навчання їх вмілим і злагодженим діям, підготовку

особового складу до практичного виконання завдань тилового забезпечення за штатним призначенням, вмілому використанню штатної техніки і проведенню її ремонту, надійним захистом від зброї масового ураження, обороні, охороні і маскуванню об'єктів тилу.
Тактико-спеціальна підготовка організовується і проводиться згідно з вимогами керівних документів і повинна бути спрямована на досягнення високої польової виучки і злагодженості дій підрозділів тилу, а також на оволодіння найбільш ефективними способами тилового забезпечення військ в сучасному бою.

функціонального підрозділу (складу, майстерні, лазні та ін.) або штатного підрозділу

тилу.
Одиночна підготовка молодого солдата проводиться протягом певного часу, визначеного Програмою бойової підготовки, з моменту його прибуття у військову частину. За цей час він одержує початкові знання і практичні навички з тактичної підготовки, а також виконанні найпростіших завдань за спеціальністю щодо тилового забезпечення підрозділу (частини) в бою.

чи штатного підрозділу тилу проводиться протягом періоду навчання, а далі

вдосконалюється на тактичних, тактико-спеціальних і тилових навчаннях з метою злагодження підрозділів тилу.
Навчання особового складу і злагодження підрозділів тилу проводиться:
солдата - на тактико-стройових заняттях;
відділення і взводу - на тактико-стройових і тактико-спеціальних заняттях;
роти і батальйону - на тактико-спеціальних заняттях, тактико-спеціальних і тактико-тилових навчаннях;
складу, хлібозаводу та інших підрозділів тилу - на тактико-стройових (тактико-спеціальних) заняттях підрозділів і тактико-спеціальних та тилових навчаннях.

значення тих хто навчається модулів, їх взаємозв’язок в загальної системі

підготовки фахівців тилу;
вивчення закономірності навчання по програмної тематиці та відпрацювання на їх основі форм і методів навчання згідно з цілями та завданням бойової підготовки;
наукове обґрунтування програм бойової підготовки тилу та вимог до навчальних посібників по тиловому забезпеченню військ та методичної підготовці;
розробка вимог до навчально-матеріальної бази тилу;
визначення вимог до методичної підготовки сержантів, прапорщиків, офіцерів тилу як керівників занять;
вивчення досвіду та його застосування в практику навчання особового складу кращих фахівців – методистів керівників занять.

В залежності від змісту навчання для цього визначають методи, форми

і засоби. Під методами навчання розуміється сукупність прийомів і способів, за допомогою яких здійснюється передача і засвоєння знань, формування вмінь і навичок, необхідних особовому складу для практичної діяльності, а також забезпечується злагодженість дій підрозділів тилу та органів управління ними.
В процесі бойової і спеціальної підготовки тилу методи навчання застосовуються в різних сполученнях в залежності від особливостей організації навчального процесу, розподілу часу на заняттях, місць проведення занять і методичної майстерності керівника занять.

2-ге навчальне питання

тилу застосовуються наступні методи навчання:
усне викладання (пояснення, лекція (розповідь));
бесіда (обговорення

навчального матеріалу);
показ (демонстрація);
вправа (тренування);
практична робота;
самостійне вивчення навчальних матеріалів.

положень статутів, настанов та іншого матеріалу, обґрунтуванні дій тих, хто

навчається, а також вихованню в них творчого підходу до вивчення питань тактико-спеціальної підготовки. При усному викладанні навчального матеріалу застосовується пояснення, розповідь та лекція.
Лекція це розгорнуте викладання визначеної програмної теми з аналізом та науковим обґрунтуванням. Вона як правило застосовується на заняттях з командирської підготовки, та при підготовці тих, хто навчається в ВНЗ.

навчається. Бесіда використовується тоді, коли можна спиратися на щось відоме

тих, хто навчається, на їхній особистий досвід, на прочитаний матеріал.
Вона передбачає активне обговорення матеріалу на основі знань та практичного опиту у тих хто навчається..
Показ (демонстрація) служить для формування у тих, хто навчається, правильних уявлень про зміст положень, які вивчаються, практичних прийомів чи дій. В основі показу лежить зразкове виконання різних прийомів дій керівником заняття (за принципом «роби, як я»), окремими військовослужбовцями чи підрозділами. Метод показу застосовується на заняттях з технікою, на навчаннях в стройової, фізичної та вогневої підготовки.

застосовувати знання на практиці, виконувати будь-яку роботу у визначених умовах.

Вправа полягає в усвідомленому і багаторазовому виконанні тими, хто навчається, визначених певних прийомів і дій з метою вироблення і вдосконалення вмінь і практичних навичок.
Практична робота забезпечує вдосконалення навичок особового складу в процесі службової діяльності за функціональним призначенням в умовах, які максимально наближені до бойової дійсності. Це практична робота з виконання тими, хто навчається своїх функціональних обов’язків на робочих місцях, а також у складі підрозділу в умовах максимально наближених до бойових. Ціль закріпити та поглибити знання, навички та вміння отримані іншими методами навчання.

і навичок, отриманих іншими методами навчання.
Самостійне вивчення навчальних матеріалів найбільш

дієвий метод навчання при безпосередній зацікавленості тих, хто навчається, в отриманні нових знань. Воно може здійснюватися самостійно або в присутності керівника занять і обов’язково для усіх категорій, що навчаються.
Але самі методи не дають повного уявлення про процес навчання. Для цього ще треба знати, коли і в яких умовах будуть застосовуватися пояснення, бесіда, показ, вправа, практична робота та інші методи, тобто існує ще і організаційна сторона - форми навчання.

здійснюється навчання, склад і організацію тих, хто навчається, структуру заняття,

місце і тривалість його проведення, а також специфіку діяльності тих, хто навчається, і командирів (начальників), котрі проводять заняття.

Найбільш розповсюдженими формами навчання підрозділів тилу є:
спеціальна підготовка (за фахом),
тактико-стройові і тактико-спеціальні заняття, тактико-спеціальні навчання.

складі штатного підрозділу тилу або функціонального підрозділу (складу, майстерні, лазні

і т. ін.), яке проводиться з метою надання особовому складу навичок в окремому (по елементах) виконанні прийомів і дій з тилового забезпечення, досягнення початкового злагодження підрозділів тилу. Воно є початковою формою тактико-спеціальної підготовки.
Тактико-стройові заняття організують і проводять безпосередньо командири і начальники:
з відділенням - командир відділення;
зі взводом - командир взводу;
з ротою - командир роти;
зі спеціалістами лазні, складу, майстерні та іншими підрозділами тилу - відповідний начальник служби тилу військової частини.

виконанням прийомів і способів дій в умовах, наближених до бойових.

Можуть застосовуватися також пояснення, показ (демонстрація). Заняття проводяться на місцевості на фоні тактико-тилової обстановки.

Тактико-спеціальні заняття - заняття з групою тих, хто навчається, у складі штатного підрозділу чи функціонального підрозділу (складі, майстерні, лазні і т. ін.), яке проводиться на фоні єдиної тактико-тилової обстановки і в суворій послідовності з метою навчити особовий склад застосовувати отримані знання і навчити в умовах, які наближені до бойової обстановки і закріплення початкових навичок із загальновійськової і спеціальної підготовки, завершення початкового злагодження підрозділів тилу.

теми відпрацьовуються у визначеній логічній послідовності, в рамках встановлених нормативів

і на фоні єдиної тактико-тилової обстановки. Окремі прийомі і дії, при необхідності, можуть відпрацьовуватися так, як і на тактико-стройових заняттях.
Основними методами навчання молодих спеціалістів на тактико-спеціальних заняттях можуть бути практична робота і вправи (тренування) у виконанні прийомів і дій по тиловому забезпеченню частин (підрозділів). Командири (начальники) у ході їх удосконалюють свої навички в управлінні підрозділами. Заняття проводяться, як правило, на матеріальній частині.
Тактико-спеціальні заняття організують і проводять командири (начальники) з підлеглими їм по спеціальним питанням підрозділами:
з відділенням - командир взводу;
зі взводом - командир роти;
з речовою ремонтною майстернею, польовою лазнею - начальник речової служби і т. д.

з метою: бойового злагодження підрозділів тилу, рішення завдань щодо тилового

забезпечення військ в різноманітних видах бою; тренування особового складу тилу для вмілого застосування закріпленої бойової і спеціальної техніки; вироблення і вдосконалення навичок командирів (начальників) в управлінні підпорядкованими підрозділами тилу в умовах обстановки, яка наближена до реальної бойової дійсності; підготовки всіх органів тилу до дій на тилових і тактичних навчаннях.
Тактико-спеціальні навчання проводяться окремо з кожною ротою, батальйоном, при цьому спочатку у складі підрозділу, а потім - батальйону.

участь їх у загальновійськових тактичних навчаннях.
На навчаннях підрозділи тилу

виконують свої завдання по забезпеченню військ в польових умовах максимально наближених до бойових. Одночасно необхідно організовувати підготовку особового складу тилу виходжуючи зі складної «Бойової обстановки».
Основний метод навчання при цьому - практична робота. Тактико-спеціальні навчання проводять:
з ротою забезпечення - заступник командира підрозділу з МТЗ; з автомобільними ротами і ротою матеріального забезпечення батальйону матеріального забезпечення - командир батальйону;
з батальйоном матеріального забезпечення - заступник командира бригади з тилу.

тилу.