Аналіз методик оцінки ймовірності банкрутства

прогнозування ймовірності банкрутства, запропоновані західними економістами.
Порівняльна характеристика вітчизняної і зарубіжної

методик визначення ймовірності банкрутства підприємства.
Моделі прогнозування ймовірності банкрутства, запропоновані західними економістами.
Переваги та недоліки зарубіжних моделей визначення ймовірності банкрутства.

визначення ймовірності банкрутства підприємств стоїть особливо гостро, оскільки кількість збанкрутілих

підприємств зростає. Для попереднього визначення загрози банкрутства підприємств, вітчизняними і зарубіжними науковцями розроблено ряд дискримінантних моделей, результати яких вказують на фінансовий стан, платоспроможність та рівень ймовірності банкрутства підприємств.

сучасних економічних умов зросла необхідність пошуку найбільш точної моделі прогнозування

ймовірності банкрутства підприємств.
По-друге, зросла необхідність попередження загрози банкрутства з використанням як вітчизняних, так і зарубіжних методик.
По-третє, оскільки всі підприємства постійно перебувають під вливом несприятливих зовнішніх та внутрішніх факторів, питання прогнозування банкрутства підприємств стає першочерговою необхідністю.

п'ятифакторна модель Альтмана адаптована,
дискримінантна модель Ліса,
дискримінантна модель Таффлера,
показник

діагностики платоспроможності Конана і Гольдера,
коефіцієнт Бівера,
модель Спрінгейта,
дискримінантна модель Терещенка,
модель Сайфуліна, Кадикова, Зай-
цевої та інші.

1,2X1+1,4X2+3,3 X3+0,6 X4+1,0 X5
де X1 = Власний оборотний капітал /
Загальна

вартість активів;
X2 = Нерозподілений прибуток /
Загальна вартість активів;
X3 = Прибуток до виплати процентів /
Загальна вартість активів
X4 = Власний капітал (ринкова вартість)/
Поточні зобов’язання;
X5 = Чиста виручка /
Загальна вартість майна активів.

Модель Спрінгейта
Z = 1,03A+3,07B+0,66C+0,4D
де А = Робочий капітал /
Загальна вартість активів;
В = Прибуток до сплати податків та
процентів / Загальна вартість активів;
С = Прибуток до сплати податків /
Короткострокові зобов’язання;
D = Обсяг продажу /
Загальна вартість активів.

Модель Фулмера
H = 5,528 V1+0,212 V2+0,073 V3+
+1,270 V4 - 0,120 V5+2,335 V6 +
+0,575 V7+1,083 V8+0,894 V9–6,075
де V1 = Нерозподілений прибуток
минулих років / Сукупні активи;
V2 = Об’єм реалізації / Сукупні активи;
V3 = Прибуток до сплати податкув /
Сукупні активи;
V4 = Грошовий потік / Сума зобов’язань;
V5 = Борг / Сукупні активи;
V6 = Пасиви / Сукупні активи;
V7 = log (матеріальні активи);
V8 = Оборотний капітал /
Сукупні зобов’язання;
V9 = Прибуток до сплати процентів і
податків / Сплачений процент.

Модель Конана і Гольдера
Z = 0,16К1 – 0,22 К2 + 0,87К3 +
+ 0,10К4 – 0,24 К5
де К1 = Дебіторська заборгованість +
Грошові кошти та їх еквіваленти /
Валюта балансу;
К2 = Постійний капітал /Валюта балансу;
К3 = Фінансові витрати /Виручка від реалізації;
К4 = Витрати на персонал /Додана вартість;
К5 = Валовий прибуток /Позиковий капітал.

Модель Таффлера і Тішоу
Z = 0,53 A + 0,13B + 0,18C + 0,16D
де A = Операційний прибуток /
Короткострокові зобов’язання;
B = Оборотні активи / Загальна сума зобов’язань;
С = Короткострокові зобов’язання /
Загальна вартість активів;
D = Виручка від реалізації /
Загальна вартість активів

Універсальна дискримінаційна функція
Z = 1,5 X1 + 0,08 X2 + 10 X3 +
+5 X4 + 0,3 X5+0,1 X5
де X1 = cash-flow / Зобов’язання;
X2 = Валюта балансу / Зобов’язання;
X3 = Чистий прибуток / Валюта балансу;
X4 = Чистий прибуток / Виручка від реалізації;
X5 = Запаси / Виручка від реалізації;
X6 = Виручка від реалізації / Валюта балансу.

Модель Ліса
Z = 0,063A+ 0,092B + 0,057C+0,001D
де А = Оборотні активи /
Загальна вартість активів;
В = Операційний прибуток /
Загальна вартість активів;
С = Нерозподілений прибуток /
Загальна вартість активів;
D = Власний капітал / Позиковий капітал.

багатофакторна, так звана, Z-модель (індекс) Альтмана, розроблена Едвардом Альтманом в

1968 році.
Здобуті в процесі розрахунків значення Z-показника свідчать про наступне:
Z < 1,8 – ймовірність банкрутства висока;
1,8 < Z < 2,7 – ймовірність банкрутства дуже висока;
2,71 < Z < 2,9 – банкрутство можливе;
Z > 3 – ймовірність банкрутства дуже низька.

Незважаючи на привабливість даної методики, її використання обмежується необхідністю мати ринкову вартість акцій. А це можливо лише для великих корпорацій, акції яких вільно котируються на фондових біржах. Враховуючи ще й той факт, що фондовий ринок України є недостатньо розвинутим, то звертання українських підприємств до даної методики є некоректним.

банкрутства підприємства доцільно використовувати і показник діагностики платоспроможності Конана і

Гольдера.

значень показників для оцінки фінансового стану з метою діагностики банкрутства,

для чого він рекомендував дослідити тренди показників.

за допомогою методу поетапного дискримінантного аналізу, розробленого Е.І.Альтманом. При створенні

моделі Спрінгейт використовував дані 40 підприємств і досяг 92,5% точності прогнозування неплатоспроможності на наступний рік, проте за часом цей показник зменшується. Пізніше Бодерас, використовуючи дану модель на показниках 50 підприємств із середнім балансом в 2,5 млн. доларів, досяг 88% точності передбачення.
Визначається як:
Z = 1,03A+3,07B+0,66C+0,4D
де А = Робочий капітал /Загальна вартість активів;
В = Прибуток до сплати податків та процентів / Загальна вартість активів;
С = Прибуток до сплати податків /Короткострокові зобов’язання;
D = Обсяг продажу /Загальна вартість активів.

чотирьохфакторною прогнозною моделлю, в якій
обчислюється 80 показників збанкрутілих і платоспроможних
компаній

та будується модель платоспроможності з визначенням
співвідношень, що достовірно виділяють дві групи компаній за
рівнем показників банкрутства. Такий вибірковий підрахунок
співвідношень є типовим для прогнозу параметрів діяльності
корпорацій. Об'єднання цих показників і групування їх певним
чином в моделі платоспроможності дозволяє діагностувати
фінансовий стан корпорації.
Визначається як:
Z = 0,53 A + 0,13B + 0,18C + 0,16D
де A = Операційний прибуток /Короткострокові зобов’язання;
B = Оборотні активи / Загальна сума зобов’язань;
С = Короткострокові зобов’язання /Загальна вартість активів;
D = Виручка від реалізації /Загальна вартість активів

чотирьохфакторною прогнозною моделлю, в якій
обчислюється 80 показників збанкрутілих і платоспроможних
компаній

та будується модель платоспроможності з визначенням
співвідношень, що достовірно виділяють дві групи компаній за
рівнем показників банкрутства. Такий вибірковий підрахунок
співвідношень є типовим для прогнозу параметрів діяльності
корпорацій. Об'єднання цих показників і групування їх певним
чином в моделі платоспроможності дозволяє діагностувати
фінансовий стан корпорації.
Визначається як:
Z = 0,53 A + 0,13B + 0,18C + 0,16D
де A = Операційний прибуток /Короткострокові зобов’язання;
B = Оборотні активи / Загальна сума зобов’язань;
С = Короткострокові зобов’язання /Загальна вартість активів;
D = Виручка від реалізації /Загальна вартість активів

банкрутства підприємства у відповідності зі значенням моделі R визна-
чається за

допомогою розробленої шкали граничних значень.

Загальна оцінка ймовірності банкрутства підприємства за R-моделлю

на основі
вивчення 95 малих і середніх підприємств Франції та дозволяє

визначити вірогідність затримки платежів фірмою.
Визначається як:
Z = 0,16К1 – 0,22 К2 + 0,87К3 +
+ 0,10К4 – 0,24 К5
де К1 = Дебіторська заборгованість +Грошові кошти та їх еквіваленти /Валюта балансу;
К2 = Постійний капітал /Валюта балансу;
К3 = Фінансові витрати /Виручка від реалізації;
К4 = Витрати на персонал /Додана вартість;
К5 = Валовий прибуток /Позиковий капітал.

зарубіжжя
(Америка)
Практика країн
ближнього зарубіжжя
(Росія)
Вітчизняна
практика
(Україна)
Модифікована модель
Альтмана (1983 р.)
Z = 0,717X1+0,847X2+
+ 3,107 X3

+ 0,42X4 +
+ 0,995 X5
де X1 – власний оборот-
ний капітал (загальна
вартість активів);
X2 – нерозподілений
прибуток (загальна вар-
тість активів);
X3 – прибуток до виплати
процентів (загальна
вартість активів);
X4 – балансова вартість
акцій (залучений капітал);
X5 – чиста виручка (за-
гальна вартість майна
активів)

Універсальна
дискримінаційна
модель О.О. Терещенка
Z = 1,03 X1 + 0,08 X2 +
10 X3 +5 X4 + 0,3 X5+0,1 X5
де X1 – cash-flow (зобов’язання);
X2 – валюта балансу
(зобов’язання);
X3 – чистий прибуток
(валюта балансу);
X4 – чистий прибуток
(виручка від реалізації);
X5 – запаси (виручка від реалізації);
X6 – виручка від реалізації
(валюта балансу)

Іркутська модель (R-модель)
R = 8,38К1 + К2 + 0,054 К3 + 0,63 К4
де К1 – оборотний капітал (актив);
К2 – чистий прибуток (власний капітал);
К3 – виручка від реалізації (активи);
К4 – чистий прибуток (інтегральні витрати)

Рейтингове число Р.С. Сайфуліна та Г.Г. Кадикова
R = 2КО + 0,1 КПА + 0,08 КІ + 0,45 КМ + КПР
де КО – коефіцієнт забезпезпеченості власним капіталом;
КПА – коефіцієнт поточної ліквідності;
КІ – інтенсивність обігу капіталу, що авансовується, яка характеризує обсяг реалізованої продукції, що припадає на одну грошову одиницю коштів, вкладених в діяльність підприємства;
КМ – коефіцієнт менеджменту, характеризується відношенням прибутку від реалізації до виручки від реалізації;
КПР – рентабельність власного капіталу (відношення прибутку до власного капіталу)

Комплексний коефіцієнт О.П. Зайцевої
Ккомпл = 0,25Куп + 0,1Кз +0,2Кс + 0,25Кур +
+ 0,1Кфр + 0,1Кзаг
де Куп – коефіцієнт збитковості підприємства, який характеризує відношення чистого збитку до власного капіталу;
Кз – відношення кредиторської і дебіторської заборгованості;
Кс – показник відношення короткострокових зобов’язань і найбільш ліквідних активів, цей коефіцієнт є оберненою величиною показника абсолютної ліквідності;
Кур – збитковість реалізації продукції, яка характеризується відношенням чистого збитку до обсягу реалізації цієї продукції;
Кфр – відношення позичкового і власного капіталу;
Кзаг – коефіцієнт завантаження активів як величина, обернена коефіцієнту оборотності активів

дав
змогу визначити основні переваги та недоліки відповідних теорій та розрахунків

за умов, що склалися у
практиці підприємств України. Умови загострення кризи та погіршення фінансового стану значної частини
підприємств потребують постійних досліджень та відповідних пропозицій з урахуванням: оперативного конт-
ролю та аналізу показників звітності, що потребують відповідного удосконалення до вимог часу; адаптування
системи показників щодо оцінки ймовірності банкрутства, їх перегляд та звуження відповідно до вдос-
коналення існуючих методик.