Дисципліна Інноваційні технології в освіті

ОСВІТИ


д.пед.н., проф. Л.В. Штефан

у глобалізаційних вимірах

Синергетика як нове світосприйняття

тенденції до взаємозалежності та відкритості

усвідомлення всеосяжних проблем сучасності.

мислення, цілісного сприйняття навколишнього світу, відчуття особистої відповідальності за вирішення

глобальних питань, що стосуються кожного;

формування екологічної поведінки, що забезпечує збереження Землі і людини у їх взаємодії;

виховання у дусі ненасильства, спрямоване на встановлення гуманістичного типу відносин між людьми.

її проявів став Болонський процес, який мав наступні етапи:

І

етап: започаткування Болонського процесу на рівні держав через підписання 29 міністрами освіти різних країн «Болонської декларації»
(19 червня 1999 року в Болонья, Італія);

ІІ етап: підписання Празького комюніке представниками 33 країн Європи (Прага, 19 травня 2001 р.);

ІІІ етап: підписання Берлінського комюніке (Берлін, 18-19 вересня 2003 р.);

ІV етап: Саміт Болонського процесу (Берген, Норвегія 19-20 травня 2005 р.)

що ґрунтується на необхідності підготовки того, хто навчається, до життя

в умовах швидкозмінного та інтегрованого світу

Глобальна освіта

інтересу до освіти;
пошук найбільш ефективних методик та технологій відбору і

трансляції знань в умовах інформаційного вибуху;
освоєння якісно нового етапу ліквідації неписемності, пов’язаного зі зміною її критеріїв, які тепер окрім уміння читати та писати передбачають необхідність ще й розуміння результатів навчальної діяльності;
створення системи безперервної освіти як однієї з умов повноцінного використання людських ресурсів.

екологічною катастрофою

2
3
розділення світу на протиборчі угрупування, що приводять до озброєних

конфліктів у різних регіонах

роздвоєності людської свідомості і душі

забезпечується через органічну єдність усіх компонентів освітянського процесу;
неперервність: реалізується через

створення умов для розкриття творчого потенціалу особистості протягом усього життя;
холістичність: забезпечує цілісність сприйняття людиною світу;
інтегративність: полягає у доповненні змісту освіти глобальними проблемами людства;
технологічність: виступає засобом, що гарантує формування активної особистості, яка успішно адаптується до умов глобального середовища.

усвідомлення неоднорідності сприйняття світу.


Усвідомлення стану планети.


Сформованість кросс-культурності як результату

розуміння культури інших народів.

Наявність знання глобальної динаміки суспільного розвитку.

Усвідомлення вибору поведінкових актів.

несвідомого пристосування до світу на позиції активної та осмисленої соціалізації,

свідомого передбачення й особистісної причетності до світових проблем

Поняття «передбачення» виступає своєрідною широкою вимогою введення у навчання нових ситуацій, передбачення і прогнозування подій та їх наслідків, співвідношення минулого з сьогоденням і майбутнім, особистої ініціативи у визначенні альтернатив й ухваленні відповідальності за ті або інші рішення

Слід формувати особистісну причетність тих, хто навчається, як здібність до активної співпраці, діалогу, взаєморозуміння і співпереживання

можливості прикладного використання знань у реальних умовах;
подання

концепцій і знань у найрізноманітніших формах (а не тільки в текстовій);
підхід до навчання до колективної, а не індивідуальної діяльності;
акцент на процес навчання, а не на запам'ятовування інформації.


Принципових змін у нових умовах зазнає навчальна діяльність тих,
хто навчається!!!

завдань глобальної освіти через:

формування світогляду, в якому особистість визнає

та цінує єдність світу, усвідомлює своє місце у ньому;
розвиток кросс-культурної грамотності;
формування ексцентричної екологічної свідомості;
формування неупередженого погляду на світ

2

Наявність у меті заняття цілей глобальної освіти, які гарантують створення умов для розуміння цілісності світу, єдності людини і природи, подолання розщепленості людської свідомості і душі.

глобальної перспективи через:

фактичний матеріал глобального змісту;
міжпредметність;
відпрацювання універсальних

умінь та навичок;
створення єдиної картини світу;
навчання правилам життєдіяльності;
атмосферу співпраці та свободи на навчальному занятті;
активізацію процесу навчання.

4

Відповідність принципам глобальної освіти

розвитку критичного мислення, тобто мислення, яке допомагає виробити осмислене рішення

у тій, або іншій ситуації.
До компонентів критичного мислення відносяться допитливість, скептицизм, рефлексія та раціоналізм.

1.

2.

Технології співпраці у навчанні, які формують розуміння спільності існування у світі як на мікро -, так і на макрорівнях

яких дозволяє одночасно розвивати як рецептивні, так і репродуктивні уміння.

Основна передумова даного підходу ґрунтується на навчанні функціональній грамотності, де мова використовується як засіб комунікації, що має значущість та значення

3.

4.

Модульні технології, які виступають основою індивідуалізації навчання, як умови самоідентифікації особистості.

особистості

Створення оптимальних умов для соціальної адаптації особистості

Розвиток уявлень про

світ як взаємозалежну екосистему

Інтернаціоналізація виховного процесу

що мають на меті подальший розвиток і вдосконалення підготовки спеціалістів

2
3
4
Розширення

контактів при підготовці фахівців (участь в конференціях, симпозіумах, семінарах, ярмарках, обмін студентами; стажування викладачів, читання лекцій; організація практики та ін.)

Обмін навчально-методичною літературою і нормативною документацією

Розробка заходів щодо формування єдиного міждержавного інформаційно-аналітичного центру

універсальних навчальних планів, що дозволяють здійснювати взаємний обмін студентами, магістрантами,

аспірантами

Стажування викладачів та навчання студентів по програмам взаємообміну

Розробка і реалізація програм сумісних наукових досліджень

1.
2.
3.

Сформувати в особистості здібність

до об’єктивної оцінки явищ дійсності, самостійного аналізу подій і фактів

Здійснити цілеспря-мовану орієнтацію особистості на інновації

4.

Сформувати інтелектуальні властивості особистості на основі ідей розвиваючого навчання

упорядкованих структур у відкритих фізичних, біологічних, соціальних, когнітивних, інформаційних, екологічних

та інших системах

з середовищем енергією, речовиною та інформацією

1.
2.

3.

Достатня віддаленість системи від точки рівноваги

Нелінійність системи,
тобто існування не одного шляху розвитку, а поля шляхів

організованих систем, до яких відноситься й педагогічна, існує два рівні

еволюції. Перший із них характеризується усталеністю, лінійністю та передбачуваністю, другий – навпаки, нестабільністю, нелінійністю та непердбачуваністю.


Сенс концепції нелінійності полягає в тому, що для самоорганізуючої системи існує не один єдиний шлях розвитку, а поле шляхів, яке містить у собі потенційний спектр структур, виникаючих у процесі зміни цієї системи.

прагне
педагогічна система або її компоненти

Ентропія – міра хаосу педагогічної

системи

Порядок – це стан педагогічної системи,
що має сталі зв’язки між її компонентами
та зовнішніми системами

Флуктація – це відхилення педагогічної системи або
її компонентів від стійкого стану в результаті
зовнішніх або внутрішніх впливів

Точка біфуркації – така точка, у якій педагогічна система або її окремі компоненти знаходяться у стані вибору подальших шляхів розвитку

Хаос – це такий стан педагогічної системи, у якому відсутні зв’язки між нею та іншими системами, а також між її окремими компонентами

)
дидактичні аспекти адаптації ідей синергетики у навчання;
використання синергетики

у моделюванні і прогнозуванні розвитку особистоті;
застосування синергетики в управлінні навчально-виховним процесом.

як методології в розвитку різних галузей наукового знання, оскільки поєднує

два найбільш актуальних підходи – холізм і системність.

умови застосування синергетичного підходу (за Л.Ткаченко )
ставлення до особистості як

до відкритої системи, в якій постійно відбувається обмін інформацією, яка підвладна різноманітним впливам оточуючого середовища, у якій постійно змінюють один одного стани нерівноважності й спокою, що сприяє її розвиткові;
врахування того, що особистість є системою, яка постійно змінюється, і розвиток її в принципі не обмежений;
саморозвиток, базуючись на креативності, виступає чинником самотворчості особистості;
виховний вплив на особистість має відбуватися в суб’єкт-суб’єктній педагогічній взаємодії, в якій розвиваються обидва суб’єкти, за допомогою м’якого управління (урахування флуктуацій і можливості надмалого впливу);

умови застосування синергетичного підходу (за Л.Ткаченко )
педагогічний вплив має бути

орієнтований на внутрішні потреби і властивості суб’єкта розвитку, а отже має спонукати до креативних рішень
відповідно до здібностей та обдарувань особистості;
рушійною силою розвитку особистості є її духовність. Основа духовності – моральність – є тим атрактором, який спрямовує (притягує, визначає, змінює) розвиток креативності особистості, і в точках біфуркації скеровує в русло гуманістичних цінностей.

змінити стан всієї системи – це принципова позиція синергетичної парадигми

в педагогіці, на якій формується інноваційна освіта!

станом на 1 березня 2005р. / Упоряд. Г.О.Андрощук, М.В.Гаман. –

К., 2005.
Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – К., 2004.
Освіта та наука в умовах глобальних викликів / Матеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції 10-12 червня 2011 р.,– Судак: ВіТроПринт, 2011. – 224 с.
Юсуфбекова Н.Р. Общие основы педагогической инноватики. – М., 1991.
Паламарчук В.Ф. Першооснови педагогічної інноватики. – К., 2005.
Хуторской А.В. Дидактическая эвристика. Теория и технология креативного обучения. – М., 2003.
Освітні інновації у вищих навчальних закладах України: Каталог /Відп. ред. К.Левківський. – К., 2001.

творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: [зб. наук. праць].

– Запоріжжя : Класичний приватий університет, 2010. – Вип. 6 (59). – С. 403 – 410.
Штефан Л. В. Глобалізація як одна з умов інтенсифікації інноваційних процесів в освіті / Л. В. Штефан // Проблеми інженерно-педагогічної освіти : [зб. наук. праць]. – Х. : ФОП Савченко С.А., 2009. – Вип. 24/25. – С. 49 – 55.
Цикин В.А. Синергетика и образование: новые подходы: монография / В.А.Цикин, А.В. Брижатый. – Сумы: СумДПУ, 2005. – 276с.