Документальні та друковані джерела інформації, їх місце і роль в наукових дослідженнях

наукових дослідженнях
Підготувала:
студентка групи MБС 112
Невойт Г.І.

відомості, які є зрозумілі і корисні для користувача. Іншими словами,

інформація — це комплекс нових знань щодо явищ і подій дійсності, які отримує споживач (суб’єкт) у процесі своєї діяльності.

головним чином на інтуїтивному рівні.
Найважливішими, з практичної точки

зору, властивостями інформації є цінність, достовірність та актуальність.

користувача.
Достовірність — відповідність отриманої інформації об'єктивній реальності навколишнього світу.
Актуальність —

це міра відповідності цінності та достовірності інформації поточному часу (певному часовому періоду)

є пізнавальна діяльність людей, суспільства.
Мовна природа — інформація виражається за

допомогою мови — знакової системи будь-якої природи, яка служить засобом спілкування, мислення, висловлювання думки. Мова може бути природною, що використовується у повсякденному житті та служить формою висловлення думок і засобом спілкування між людьми а також штучною, створеною людьми з певною метою (наприклад, мова математичної символіки, інформаційно-пошукова, алгоритмічна та ін. мови.

уривки тексту, а у плані змісту — поняття, висловлювання, описання

фактів, гіпотези, теорії, закони тощо.
Старіння — головною причиною старіння інформації є не сам час, а поява нової інформації, з надходженням якої попередня інформація виявляється невірною, перестає адекватно передавати явища та закономірності матеріального світу, людського спілкування та мислення).
Розсіювання — існування у багатьох джерелах.
Незалежність від творців;
Невідривність від мови носія.

будь-яке наукове дослідження ґрунтується на методах документалістики, тобто дослідженні документів,

в яких відображена інформація про стан об’єкта дослідження, його зміну та використання. Таке дослідження дозволяє виявити динаміку зміни об’єкта за окремими періодами, з’ясувати причини та наслідки цієї зміни, проаналізувати фактори, які впливають на стан чи поведінку об’єкта дослідження.

інформація для її збереження та подальшого використання у науковій, практичній

діяльності та ін.

іншим способом зафіксовані наукові відомості (дані) чи науково-технічна інформація, у

якій повинно обов'язково вказуватися ким, де і коли він був створений.

редакційно-видавничу обробку (книги, журнали, брошури).
За періодичністю випуску друковані

видання поділяють на одноразові (книги) і періодичні (журнали, газети).

представлені поліграфічним виробництвом у формі книг, брошур, рекламних буклетів та

ін.
У форматі альбомів видається нормативно-виробнича документація (технологічна, проектна та ін.), рекламна, каталоги.
Машинописні документи – носії інформації, які не пройшли редакційно-видавничу обробку і не видані засобами поліграфії (науково-технічні звіти, документи обліку господарської діяльності, дисертації та ін.).
У науково-інформаційній діяльності прийнято поділ документів науково-технічної інформації на дві категорії: первинні і вторинні.

є результатом науково-дослідної діяльності, проектно-конструкторської і практичної діяльності (документи відображають

господарські операції) або нове осмислення відомих ідей і фактів. До них відносять більшість книг (виняток становлять довідники), періодичні видання, науково-технічні звіти, дисертації, депоновані рукописи тощо.

первинних документів. До вторинних документів відносять бібліографічні описи, анотації, реферати,

огляди, довідкові та інформаційні видання, переклади, бібліотечні каталоги, бібліографічні покажчики і картотеки. Крім того, до вторинних документів відносять регістри бухгалтерського обліку господарської діяльності підприємств і підприємців, складені на підставі первинної документації.

інформації, тому вони широко застосовуються у наукових дослідженнях з економіки.