Діяльність комерційних банків

яких необхідною умовою є достатність ресурсів.
Саме в ре­зультаті пасивних

операцій банки отримують додаткові ліквідні кошти.

депозитів,
продаж цінних паперів, іноземної валюти тощо.

банків і використовуються ними для проведення активних операцій.

кошти (вклади та депозити);
запозичені кошти (отримані від емісії та продажу

облігацій, та кредити, отримані у інших банків).

суб'єктів ринку і необхідною умовою розвитку діяльності банку.
Власний капітал

утворюється за рахунок коштів акціонерів (засновників) банку та капіталізації прибутку.

власників банку (якщо це приватне підприємство) або за рахунок мобілізації

коштів від випуску й розміщення акцій (якщо це акціонерне товариство).

прибутку, розмір яких визначається загальними зборами акціо­нерів банку.

Метою створення

резервного капіталу є покриття загальних ризиків, що випливають із основної діяльності банку щодо яких не формуються спеціальні резерви.

у розпорядженні банку після сплати податків, виплати дивідендів акціонерам та

відрахувань до резервного фонду.
З коштів нерозподіленого прибутку формується ряд спеціальних фондів розвитку банку — розширення його матеріально-технічної бази, матеріального стимулювання персоналу, вирішення соціаль­них питань та ін.

яких становлять депозити — кошти, передані на зберігання у банк

за відповідну плату.

коштів юридичних осіб на поточні, бюджетні, депозитні рахунки;
операції із залучення

тимчасово вільних коштів фізичних осіб на поточні, депозитні рахунки;
операції із залучення тимчасово вільних коштів банків — корес­пондентів на кореспондентські та депозитні рахунки.

на рахунки до запитання (поточні, бюджетні, кореспондентські) з метою подаль­шого

використання для проведення поточних розрахунків;
операції із залучення тимчасово вільних коштів на строкові депо­зитні рахунки для зберігання протягом обумовленого договором періоду.

фіксований процент і, як правило, обмежують можливість їх дострокового вилучення.

з певними обмеженнями (на­приклад, попереднім повідомленням).

отримуючи позики на грошовому ринку — на ринку міжбанківських кредитів,

у центрального банку, на рин­ку євровалют, випускаючи власні боргові зобов'язання, а також укладаючи угоди про продаж цінних паперів із можливістю на­ступного викупу («РЕПО»).

і залучені ресурси з метою отримання при­бутку та забезпечення ліквідності.

і погашенням бан­ківських позичок.

наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове користування (надання кредитів у

готівковій або безготівковій формі, на фінансування будівництва житла та у формі враху­вання векселів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, операцій РЕПО, фінансового лізингу тощо);
прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування (надання гарантій, поручительств, авалів тощо);
операції з купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від свого імені (включаючи андеррайтинг);
будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми.

проведення реальних або фінансових інвестицій за рахунок при­бутку, отриманого від

інвестиційних операцій

статутного капіталу юридичної особи і придбання таким чином корпоративних прав,

емітованих цією юридичною особою.
Порт­фельні фінансові інвестиції — це придбання цінних паперів та інших фінансових активів на організованому (біржовому) ринку.

цінних паперів (як власних, так і третіх осіб) серед інвесторів

та по­середників;
операції з продажу цінних паперів на вторинному ринку за дору­ченням і за рахунок клієнтів (брокерські операції);
операції зберігання й управління цінними паперами (операції ДЕПО);
операції надання кредиту під заставу цінних паперів.

засобів з метою постійного підтримування платоспроможності банку.
Ці резерви поділяються на

дві основні групи — первинні та вторинні.

негайно використані як засіб пла­тежу.

засоби з мінімальною за­тримкою, — це, як правило, інвестиції у

короткострокові дер­жавні цінні папери або боргові зобов'язання інших банків, що дають невеликий дохід, але мають високий рівень ліквідності.

за певну плату (у вигляді комісії), які супроводжуються не формуванням

чи розміщенням ресурсів, а переміщуванням наявних у банку коштів клієнта за його розпорядженням.

- лізинг, факторинг, управління портфелем інвестицій фірми, довірче управління майном

клієнтів (трастові операції).

Як правило, банк купує дебіторські рахунки, пов`язані з постачанням товарів

або надання послуг.

цінностями, виконання інших послуг в інтересах і за дорученням клієнтів

на правах довіреної особи.