Естетичне виховання

до естетичного сприйняття явищ дійсності, творів мистецтва потребу вносити прекрасне

в оточуючий світ, зберігати прекрасне.
- це одна з важливих і складних сторін системи всебічного і гармонійного розвитку особистості. Воно залучає людину до світу прекрасного, допомагає повніше відчувати, розуміти прекраснеі оточуючому світі, цінувати твори мистецтва, формує негативне ставлення до бридкого.
- це сукупність дій вихователя і вихованців у ході їх діяльності, які забезпечують формування естетичної культури особистості.

шляхи і методи формування естетичного ставлення до дійсності.
Суть

естетичного виховання

Полягає у формуванні творчо активної особистості здатної сприймати, відчувати, оцінювати прекрасне, трагічне, комічне, бридке в житті та мистецтві, жити і творити за законами краси

З поняттям естетичне виховання пов'язані:

естетичний розвиток
художнє виховання
художня освіта

здійснення всіх його всіма завдань доступними засобами. Тут повинні бути

враховані та скоординовані впливи школи, сім'ї, засобів масових комунікацій, позашкільних навчальних закладів. Провідну роль у цій роботі відіграє школа, в рамках якої склалася своя підсистема естетичного виховання:

Урок;
Позакласне заняття;
Праця;
Естетика повсякденного життя.

знайомляться з прекрасним в оточуючій природі, людських стосунках, у мистецтві.
Уже

в початкових класах дітей навчають правильній і виразній літературній мові, вмінню цінувати і розуміти прекрасне у природі, праці, стосунках.
Особливе місце серед навчальних предметів займає література. Естетичне виховання на уроках літкратури сприяє розвитку творчих здібностей учнів: у них виникаєпотреба писати вірші, розповіді, критичні нариси і т.д.

Естетичне виховання на уроках

явища мають пізнавальну та виховну цінність
Особливе значення в естетичному

вихованні мають ті розділи курсу історії, де висвітлено розвиток вітчизняної та зарубіжної культури та мистецтва: живопису, література, музики, театру, архітектури.

Природничі науки(біологія, географія) мають важливе значення для виховання почуттів прекрасного (у природі, у рослинному та тваринному світі).

Нарешті, особистість вчителя, його загальна культура, мовлення, естетика манер, одягу, зачіски можуть стати на уроці зразком естетичної поведінки школярів.

напрямками:
Естетична просвіта і розвиток інтересів учнів у галузі естетики;
Розвиток дитячої

художньої самодіяльності.
найбільш поширеною формою естетичної просвіти є гуртки: літературні, виразного читання, образотворчого мистецтва та ін.
Важливим є відвідування театрів, виставок, музеїв, концертів, галерей та ін.
У школі повинні бути сольні та хорові співи, драматургія, виразне читання, хореографія.

й відчуття ритму, темпу, гармонії чітких рухів. Це і радість

спільних переживань у колективно організованій праці. Це і сам трудовий процес.

Учні виконують слюсарні, столярні, токарні роботи, займаються технічною творчістю, і естетична оцінка результатів посилює задоволення від діяльності.
Великою популярністю користуються у школі гуртки випилювання, випалювання, різьби по дереву і металу. Усі ці види праці несуть у собі естетичний елемент.

Система естетичного виховання включає в себе розвиток здатностей помічати, бачити прекрасне у творчій праці, так само як і радість активної участі у процесі праці.

на естетичний смак. Саме тому виховання у школярів загальної культури:

дотримання гігієни, акуратність, ввічливість, делікатність, уважність є необхідною стороною естетичного виховання.


Естетика стосунків між людьми-основа естетики повсякденного життя. Здорові, людські, красиві стосунки в сім’ї, у школі, з товаришами є фундаментом естетичного виховання.


Почуття такту, вміння у складній обстановці знайти правильне рішення і поступитися своїми бажаннями заради близьких людей, здатність ствоювати хороший настрій – все це не тільки моральна вихованість дитини, а й прояв її естетичної культури.

сприяє всебічному гармонійному розвитку особистості, залучення до духовної культури людства,

творчості в різних галузях життєдіяльності тощо, формує ставлення до праці, пізнання, спілкування, природи, світу речей тощо.