Разделы презентаций

Форми організації процесу формування фахових компетенцій майбутніх

Содержание

Основною метою вітчизняної вищої освіти є підготовка фахівців, здатних забезпечити перехід від індустріального до інформаційно- технологічного суспільства через новаторство у навчанні, забезпечення високої якості університетської підготовки майбутнього магістра-філолога та його адаптованості

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1 Форми
організації
процесу формування фахових компетенцій майбутніх магістрів-філологів

Форми організації процесу формування фахових компетенцій майбутніх магістрів-філологів

Слайд 2Основною метою вітчизняної вищої освіти є підготовка фахівців, здатних забезпечити перехід

від індустріального до інформаційно- технологічного суспільства через новаторство у навчанні, забезпечення високої

якості університетської підготовки майбутнього магістра-філолога та його адаптованості до ринку праці, інформатизацію навчального процесу.
Основною метою вітчизняної вищої освіти є підготовка фахівців, здатних забезпечити перехід від індустріального до інформаційно- технологічного суспільства

Слайд 3Необхідність реалізації цієї мети визначено європейською орієнтацією України в освітній

діяльності, модернізацією вітчизняної вищої освіти в контексті європейських вимог.

Необхідність реалізації цієї мети визначено європейською орієнтацією України в освітній діяльності, модернізацією вітчизняної вищої освіти в контексті

Слайд 4Україна чітко визначила орієнтири щодо входження в освітній простір Європи,

практичної реалізації вимог Болонського процесу.

Україна чітко визначила орієнтири щодо входження в освітній простір Європи, практичної реалізації вимог Болонського процесу.

Слайд 5Провідною метою модернізації вищої освіти в Україні є досягнення принципово

нового рівня якості підготовки випускника вищої школи. В умовах впровадження компетентнісного

підходу змінюється сам зміст поняття «знання».
Провідною метою модернізації вищої освіти в Україні є досягнення принципово нового рівня якості підготовки випускника вищої школи.

Слайд 6Сьогодні науковці, практики, представники ділового світу занепокоєні занадто високою академічністю

знань, які отримують магістранти, не розвиненістю у випускників вищих шкіл умінь

використовувати отримані знання, застосовувати їх на практиці.
Сьогодні науковці, практики, представники ділового світу занепокоєні занадто високою академічністю знань, які отримують магістранти, не розвиненістю у випускників

Слайд 7Вирішення цих завдань значною мірою залежить від педагогічних кадрів –

викладачів, які безпосередньо забезпечують успішність вищих навчальних закладів у підготовці

майбутніх фахівців.
Вирішення цих завдань значною мірою залежить від педагогічних кадрів – викладачів, які безпосередньо забезпечують успішність вищих навчальних

Слайд 8Викладач вищої школи у сучасних умовах є головним суб'єктом інновацій

у сфері вищої освіти, інноваційного розвитку вищого навчального закладу і

успішного врахування зовнішніх факторів інноваційних процесів у суспільстві.
Викладач вищої школи у сучасних умовах є головним суб'єктом інновацій у сфері вищої освіти, інноваційного розвитку вищого

Слайд 9Водночас, сьогодні існує проблема щодо рівня педагогічної компетентності викладачів вищих

навчальних закладів.

Водночас, сьогодні існує проблема щодо рівня педагогічної компетентності викладачів вищих навчальних закладів.

Слайд 10Проблема загострюється ще й тим, що в умовах компетентнісного підходу

до підготовки фахівців з вищою освітою поняття «якість освіти» набуває

нового звучання і охоплює не тільки знання уміння й навички, а й особистісні утворення особистості, що забезпечують їй успіх у подальшій професійній діяльності.
Проблема загострюється ще й тим, що в умовах компетентнісного підходу до підготовки фахівців з вищою освітою поняття

Слайд 11Відкритість суспільства, інформаційне середовище і технології сприяють підвищенню інтелектуального і

технологічного рівня студентства, а, з іншого боку, дестабілізація соціокультурного процесу

у суспільстві, зміст інформаційного середовища, розрив між цінностями, що декларуються, і реальними, породжує зміни у ставленні студентів до явищ, які раніше одностайно засуджувалися, до утвердження у студентському середовищі прагматизму, меркантилізму, цинізму.
Відкритість суспільства, інформаційне середовище і технології сприяють підвищенню інтелектуального і технологічного рівня студентства, а, з іншого боку,

Слайд 12Спостерігається спад морально-психологічної та ціннісно-формувальної спрямованості навчального процесу. Це питання

пов'язане із проблемою послаблення виховного потенціалу вищої школи, що значною

мірою зумовлено непідготовленістю педагогічних кадрів до роботи в нових умовах, а також нерозумінням викладачами власного місця і ролі у формуванні особистості майбутнього фахівця. Сьогодні у багатьох викладачів відсутній потяг до самовдосконалення, до змін адекватних реаліям сьогодення .
Спостерігається спад морально-психологічної та ціннісно-формувальної спрямованості навчального процесу. Це питання пов'язане із проблемою послаблення виховного потенціалу вищої

Слайд 13У нових соціально-економічних умовах постіндустріального суспільства, в Україні стає принципово

важливим формування у системі освіти нової генерації професіоналів, здатних реалізувати

стійкий та динамічний розвиток економіки на основі наукоємних технологій та міжнародних стандартів.
У нових соціально-економічних умовах постіндустріального суспільства, в Україні стає принципово важливим формування у системі освіти нової генерації

Слайд 14Характерною особливістю наповнення змісту освіти підготовки магістрів є побудова потужного

лінгвістичного, лінгводидактичного та світоглядного фундаменту знань. Магістр повинен отримати системно-інтегровані

знання про природу, суспільство, а також загально-професійні та спеціально-професійні знання, які б забезпечували виробничу діяльність у проблемних ситуаціях.
Характерною особливістю наповнення змісту освіти підготовки магістрів є побудова потужного лінгвістичного, лінгводидактичного та світоглядного фундаменту знань. Магістр

Слайд 15Проблемою, яка потребує нагального вирішення є диспропорція між ступенем підготовленості

системи вищої освіти України до неформального переходу на принципи Болонського

процесу та вимогами, на яких він ґрунтується. Саме такий перехід під час розгляду процесу входження України до європейського освітнього середовища, на нашу думку є більш конструктивнішим, аніж пояснення всіх складнощів модернізаційного поступу простим небажанням або інертністю професорсько-викладацького складу.
Проблемою, яка потребує нагального вирішення є диспропорція між ступенем підготовленості системи вищої освіти України до неформального переходу

Слайд 16Зауважимо, що у національній вищій школі не завжди є розуміння

стратегічної мети Болонського процесу, його пріоритетів, а головне – не

має чіткого усвідомлення власного місця в ньому, а також програми конкретних дій входження України у європейський освітній простір
Зауважимо, що у національній вищій школі не завжди є розуміння стратегічної мети Болонського процесу, його пріоритетів, а

Слайд 17Необхідне також розуміння усіма учасниками навчально-виховного процесу у вищій школі

України того, що Болонський процес не передбачає уніфікації змісту освіти

і нівелювання національних особливостей освітніх систем країн-учасниць.
Необхідне також розуміння усіма учасниками навчально-виховного процесу у вищій школі України того, що Болонський процес не передбачає

Слайд 18Кожна країна повинна зберегти національну самобутність та надбання у змісті

освіти і підготовці фахівців, гармонійно поєднуючи їх з інноваційними прогресивними

підходами до оптимальної організації перспективних форм навчально-виховного процесу задля формування фахових компетенцій майбутніх магістрів-філологів.
Кожна країна повинна зберегти національну самобутність та надбання у змісті освіти і підготовці фахівців, гармонійно поєднуючи їх

Слайд 19У педагогіці проблема вибору форми має давню історію: перший науковий

підхід до цього поняття знаходимо у "Великій дидактиці" Я. Коменського.

У педагогіці проблема вибору форми має давню історію: перший науковий підхід до цього поняття знаходимо у

Слайд 20Структурні та понятійні упорядкування, форми організації навчально-виховного процесу досліджували сучасні

дидакти та лінгводидакти З. Бакум, О. Горошкіна, Т. Донченко, М. Скаткін, М. Буланова-Топоркова, М. Фіцула, С. Мартиненко,

О. Кучерук, Р. Піонова, К. Плиско, М. Пентилюк та ін.
Структурні та понятійні упорядкування, форми організації навчально-виховного процесу досліджували сучасні дидакти та лінгводидакти З. Бакум, О. Горошкіна, Т. Донченко, М. Скаткін,

Слайд 21Одним із проблемних питань дидактики вищої школи є питання про

чітке визначення сутності та змісту поняття "форма організації навчання". Як

зазначає В. Безрукова, "більшість вчених обходять це питання і обмежуються повсякденним уявленням про сутність цієї категорії [48].
Одним із проблемних питань дидактики вищої школи є питання про чітке визначення сутності та змісту поняття

Слайд 22Аналіз спеціальної літератури щодо визначення поняття "форма організації навчання" показує

неоднорідність підходів науковців до обґрунтування важливого поняття. Різний зміст вкладають

дослідники до розробок концептуальних засад поняття "форма організації навчання", зазначаючи, зокрема, що:
Аналіз спеціальної літератури щодо визначення поняття

Слайд 23форму навчання слід розуміти як конструкцію відрізків, циклів процесу навчання,

що реалізуються в поєднанні керуючої діяльності того, хто навчає, та

керівної навчальної діяльності тих, хто навчається, щодо засвоєння певного змісту навчального матеріалу й засвоєння способів діяльності.
форму навчання слід розуміти як конструкцію відрізків, циклів процесу навчання, що реалізуються в поєднанні керуючої діяльності того,

Слайд 24Являючи собою зовнішній вигляд, зовнішнє окреслення відрізків, циклів навчання, форма

віддзеркалює систему їх стійких зв'язків і зв'язків компонентів усередині кожного

циклу навчання, і, як дидактична категорія, позначає зовнішню сторону організації навчального процесу, яка пов'язана з кількістю тих, хто навчається, часом, місцем навчання, а також порядком його здійснення"
Являючи собою зовнішній вигляд, зовнішнє окреслення відрізків, циклів навчання, форма віддзеркалює систему їх стійких зв'язків і зв'язків

Слайд 25 форма організації навчання як дидактична категорія означає зовнішній бік

організації навчального процесу, пов'язаний з кількістю суб'єктів навчання, часом і

місцем навчання, а також із порядком його здійснення

форма навчання є цілеспрямованою, чітко організованою, змістовно насиченою і методично оснащеною системою пізнавального та виховного спілкування, взаємодією стосунків викладача та студентів. Форма навчання реалізується як органічна єдність цілеспрямованої організації змісту, навчальних засобів та методів

форма організації навчання – це спосіб організації навчальної діяльності, який регулюється певним, наперед визначеним розпорядком; зовнішнє вираження узгодженої діяльності суб'єктів, що здійснюється у визначеному порядку і певному режимів

форма організації навчання як дидактична категорія означає зовнішній бік організації навчального процесу, пов'язаний з кількістю суб'єктів

Слайд 26 форма організації навчання у вищих закладах освіти – це

зовнішній вид навчально-виховного процесу, спосіб існування та відображення змісту навчання.

Інакше, ніж через форми, не можна подати та відобразити зміст навчальних дисциплін

форма навчання – це зовнішня сторона структури навчального процесу, що відображає внутрішній зміст та взаємодію всіх його компонентів

форма організації навчання у вищих закладах освіти – це зовнішній вид навчально-виховного процесу, спосіб існування та

Слайд 27Слушною є думка Л. Мацько, що розвиток суспільства спонукає нас до

пошуку таких навчальних форм, у яких би були природними життєві

мовні ситуації і виокремлювалося індивідуальне мовлення, одночасно здійснювалося мовне виховання і формувалося усвідомлення позитивної мовленнєвої поведінки
Слушною є думка Л. Мацько, що розвиток суспільства спонукає нас до пошуку таких навчальних форм, у яких би

Слайд 28Ретроспективний аналіз дидактичних та лінгводидактичних джерел дає підстави стверджувати сучасна

педагогічна думка та практична її реалізація, яка й спонукає до

розробки і впровадження новітніх технологій навчання, дає змогу констатувати своєрідну структурну організацію форм навчання в системах вищого навчального закладу, як водночас і те, що попри існування значної кількості прийомів реалізації форм організації навчання, все ж сталою є така система:
Ретроспективний аналіз дидактичних та лінгводидактичних джерел дає підстави стверджувати сучасна педагогічна думка та практична її реалізація, яка

Слайд 30Найбільш стійкою формою організації навчання у вищому педагогічному закладі, що

виправдала себе з точки зору ефективності й заощадливості в застосуванні

до одночасного масового навчання, є лекція.
Найбільш стійкою формою організації навчання у вищому педагогічному закладі, що виправдала себе з точки зору ефективності й

Слайд 31В основі лекції лежить спосіб передачі знань у готовому вигляді.

Основна мета лекції – це формування орієнтовної основи для наступного

засвоєння магістрантами навчального матеріалу.
Основні функції лекції:
В основі лекції лежить спосіб передачі знань у готовому вигляді. Основна мета лекції – це формування орієнтовної

Слайд 33В "Енциклопедії освіти" лекція (лат. lectio – читання) – одна

з провідних форм навчального процесу і одночасно метод навчання і

виховання у вищій школі. Сутність лекції – послідовний, логічний, переважно монологічний виклад навчального матеріалу із певної дисципліни. Зародилася у V–IV ст. до н. е. в античній Греції в академії Платона та ліцеї Арістотеля: лекція-бесіда була там основним методом викладання.
В

Слайд 34З появою в світі перших університетів (XII –ХІІІ ст.) лекція

стала в них провідною формою роботи. У середньовіччя лекція поступилася

в університеті іншим формам роботи, зокрема читанню джерел з наступним коментуванням. Лекційні методи навчання набули поширення в XIX–XX ст. в університетах Росії, України.
З появою в світі перших університетів (XII –ХІІІ ст.) лекція стала в них провідною формою роботи. У

Слайд 35Лише на короткий термін у 1930-ті роки була спроба відмовитися

у вищій школі колишнього СРСР від лекцій, які замінили бригадно-лабораторним

методом викладання. Але вже з 1932 р. лекція знову відіграє провідну роль у навчальному процесі вищого навчального закладу
Лише на короткий термін у 1930-ті роки була спроба відмовитися у вищій школі колишнього СРСР від лекцій,

Слайд 36У дослідженні лекцію тлумачимо як логічно завершений, науково обґрунтований і

систематизований виклад навчального, наукового матеріалу; одну з основних організаційних форм

навчальних занять у вищій школі, що формує у магістрантів основи знань з певної наукової галузі, визначає напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи магістрантів з відповідної навчальної дисципліни.
У дослідженні лекцію тлумачимо як логічно завершений, науково обґрунтований і систематизований виклад навчального, наукового матеріалу; одну з

Слайд 37Типологія лекції надзвичайно різноманітна. І. Зимня залежно від мети визначає таки

типи лекцій:

Типологія лекції надзвичайно різноманітна. І. Зимня залежно від мети визначає таки типи лекцій:

Слайд 38Вступна лекція ознайомлює магістрантів з метою викладання певного курсу, його

структурою, порядком вивчення. Установча, як правило, поряд з певною сумою

знань дає установки магістрантам щодо самостійної роботи над певним завданням чи курсом загалом. Під ординарною розуміють одну з чергових лекцій курсу. Оглядові лекції, як правило, читаються перед державними екзаменами і мають на меті акцентувати увагу магістрантів на основних проблемах курсу. Заключні лекції підбивають підсумки вивчення певного модуля або дисципліни загалом.
Вступна лекція ознайомлює магістрантів з метою викладання певного курсу, його структурою, порядком вивчення. Установча, як правило, поряд

Слайд 39Відповідно до обраного критерію С. Смирнов виділяє такі типи лекцій:

Відповідно до обраного критерію С. Смирнов виділяє такі типи лекцій:

Слайд 40Кожен із типів лекції, без сумніву, має потенційну комунікативну спрямованість, проте

більшість із зазначених лекцій, на думку дослідника, не мають чітко

окресленого активного функціонального спрямування, оскільки не передбачають потенційну комунікативну участь студентів у процесі одержання інформації.
Кожен із типів лекції, без сумніву, має потенційну комунікативну спрямованість, проте більшість із зазначених лекцій, на думку

Слайд 41Наприклад, такі види лекції, як лекція-інформація, настановча лекції та ін.

не спонукають студентів до відтворення інформації, а тільки до сприйняття.

По суті, під час таких форм роботи комунікація студентів рефлексує тільки на рівнях сприйняття, запам'ятовування та написання.
Наприклад, такі види лекції, як лекція-інформація, настановча лекції та ін. не спонукають студентів до відтворення інформації, а

Слайд 42З метою формування комунікативної компетенції майбутнього магістра-філолога оптимально для викладання

в системі дисциплін комунікативно мовленнєвого циклу використовувати більшою мірою такі

види лекцій, які розділено за формами подання матеріалу:
З метою формування комунікативної компетенції майбутнього магістра-філолога оптимально для викладання в системі дисциплін комунікативно мовленнєвого циклу використовувати

Слайд 43Форма організації лекції-візуалізації виникла в результаті пошуку нових можливостей реалізації

принципу наочності у вищому навчальному закладі. Психолого-педагогічні дослідження засвідчують, що

наочність не тільки сприяє більш успішному сприйняттю та запам'ятовуванню навчального матеріалу, а й дозволяє глибше проникнути в суть пізнавальних можливостей особистості магістранта.
Форма організації лекції-візуалізації виникла в результаті пошуку нових можливостей реалізації принципу наочності у вищому навчальному закладі. Психолого-педагогічні

Слайд 44Вивчення закономірностей візуального мислення свідчить про його зв'язок із творчими

процесами прийняття рішень, підтверджує роль візуального образу в діяльності людини

(В. Зінченко). Процес візуалізації являє собою перекодування різних видів інформації у візуальну, яка надалі слугує для суб'єкта опорою при розгортанні розумових і практичних дій. Підготовка викладача до лекції-візуалізації полягає в пошуках шляхів переконструювання навчальної інформації у візуальну форму.
Вивчення закономірностей візуального мислення свідчить про його зв'язок із творчими процесами прийняття рішень, підтверджує роль візуального образу

Слайд 45Розвиток доступність відео та комп'ютерних технологій в умовах вищого навчального закладу

відкривають ефективні шляхи для функціонування сучасних форм організації навчання мовознавчих

та лінгводидактичних дисциплін з використанням візуалізації навчального матеріалу, що є продуктивним у засвоєнні нормативності мовлення на різних рівнях мовної системи.
Розвиток доступність відео та комп'ютерних технологій в умовах вищого навчального закладу відкривають ефективні шляхи для функціонування сучасних форм

Слайд 46«Візуалізація» – «це одержання видимого зображення яких-небудь предметів, явищ, процесів, недоступних

для безпосереднього спостереження». Основні цілі візуалізації в процесі навчання полягають

у тому, щоб привернути увагу до інформації, яка повідомляється, підвищити рівень засвоєння знань, пришвидшити їх сприйняття, повторне нагадування про цю інформацію. Основною функцією візуалізації інформації є її сприйнятливість індивідуумом
«Візуалізація» – «це одержання видимого зображення яких-небудь предметів, явищ, процесів, недоступних для безпосереднього спостереження». Основні цілі візуалізації

Слайд 47М. Буланова-Топоркова, візуалізовану лекцію розглядає як усну інформацію, що перетворена у

візуальну форму. Відеоряд, будучи сприйнятим та усвідомленим, зможе служити опорою

адекватних думок та практичних дій [411, с. 110-112].
М. Буланова-Топоркова, візуалізовану лекцію розглядає як усну інформацію, що перетворена у візуальну форму. Відеоряд, будучи сприйнятим та усвідомленим,

Слайд 48Зважаючи на пропоноване визначення, підкреслимо, що викладач, обираючи формою викладу

матеріалу лекцію-візуалізацію, повинен бути, по-перше, добре обізнаним щодо властивостей та

можливостей технічних засобів навчання, по-друге, дібрати такий матеріал для демонстрації під час лекції, який би відповідав потребам магістрантів, а також мав змістове практичне значення.
Зважаючи на пропоноване визначення, підкреслимо, що викладач, обираючи формою викладу матеріалу лекцію-візуалізацію, повинен бути, по-перше, добре обізнаним

Слайд 49Основними вимогами до організації та проведення лекції-візуалізації є такі:
організовувати лекції

з використанням сучасних відео та комп'ютерних технологій, програмного забезпечення до них;
виокремлювати

на лекції час для узагальнення почутого та побаченого з обов'язковою демонстрацією певних норм у мовленні, тобто орієнтуватися на власне створений міні-текст, висловлювання, репліку;
виділяти головні пункти відповідно до кожної опрацьованої теми;
створювати в аудиторії атмосферу креативного мислення, взаємодію викладача та магістрантів, в основі якої індивідуальний, особистісно зорієнтований підхід.
Основними вимогами до організації та проведення лекції-візуалізації є такі:організовувати лекції з використанням сучасних відео та комп'ютерних технологій,

Слайд 50Застосування інноваційних форм під час проведення лекції-візуалізації сприятиме не тільки

пожвавленню процесу удосконалення комунікативних навичок, а й привчатиме до моделювання

нестандартного розв'язання навчальних завдань, у майбутньому ж – до викладання української мови в школах нового типу, різнопрофільних вищих закладах та у педагогічному виші.
Застосування інноваційних форм під час проведення лекції-візуалізації сприятиме не тільки пожвавленню процесу удосконалення комунікативних навичок, а й

Слайд 51Одним із ефективних різновидів лекції у сучасній вищій школі, як

показало проведене дослідження, є модернізована й адаптована до умов навчального

процесу у магістраті лекція вдвох, проведення якої забезпечують на засадах партнерства викладач випускової кафедри і один із магістрантів академічної групи. Особливість такої лекції в тому, що обговорення однієї й тієї ж проблеми в аудиторії відбувається з різних позицій, часом діаметрально протилежних.
Одним із ефективних різновидів лекції у сучасній вищій школі, як показало проведене дослідження, є модернізована й адаптована

Слайд 52Лекція вдвох планується таким чином, що її проводять викладач і

магістрант, якій веде лекцію разом з викладачем.. Підходи до проведення

лекції вдвох найрізноманітніші. Апробовуються на заняттях різні варіанти. Варіант 1.
Лекція вдвох планується таким чином, що її проводять викладач і магістрант, якій веде лекцію разом з викладачем..

Слайд 53Викладач і магістрант обговорюють одну й ту ж проблему з

різних точок зору. При цьому важливо, щоб лектори були здатними

до імпровізації, могли швидко реагувати не тільки на аудиторію, а й на свого партнера-лектора. Складність сприйняття лекції такого типу полягає в тому, що магістранти повинні не тільки слухати те, що говорить кожен лектор, а й оцінювати наведену ними інформацію з позицій вірогідності, актуальності, практичної значущості.
Викладач і магістрант обговорюють одну й ту ж проблему з різних точок зору. При цьому важливо, щоб

Слайд 54Це ускладнює дії слухачів, не дає можливості конспектувати, але підвищує

вимоги до уважності, попередньої підготовки до сприйняття матеріалу. Лекція вдвох

найбільш ефективна в тих випадках, коли є необхідність переконати в чомусь, підтримати увагу до матеріалу, що з успіхом здійснюється за рахунок зміни лектора, його стилю викладання, техніки читання лекції. Проведення такого типу лекції доцільне тільки у період підготовки до асистентської практики.
Це ускладнює дії слухачів, не дає можливості конспектувати, але підвищує вимоги до уважності, попередньої підготовки до сприйняття

Слайд 55Варіант 2. Лекція читається викладачем і магістрантом за принципом ланцюжка.

Перше питання лекції висвітлює викладач, друге – магістрант, і так

упродовж усієї лекції. У кінці лекції аналізується рівень готовності магістранта до викладацької діяльності у відповідному навчальному закладі (профільна школа, вищий непедагогічний заклад, вищий педагогічний навчальний заклад).
Варіант 2. Лекція читається викладачем і магістрантом за принципом ланцюжка. Перше питання лекції висвітлює викладач, друге –

Слайд 56Варіант 3. Лекція читається двома магістрантами за матеріалами лекції викладача,

яка заздалегідь обговорюється й рецензується на консультації лише викладачем.

Варіант 3. Лекція читається двома магістрантами за матеріалами лекції викладача, яка заздалегідь обговорюється й рецензується на консультації

Слайд 57Варіант 4. Лекція читається викладачем і чотирма або п'ятьма магістрантами

(ланцюжком) відповідно до кількості пунктів плану лекції у такій послідовності:

перше питання лекції висвітлює й інтерпретує викладач, друге питання викладає магістрант №1, третє питання викладає магістрант №2, четверте – магістрант №3 і т.д.
Варіант 4. Лекція читається викладачем і чотирма або п'ятьма магістрантами (ланцюжком) відповідно до кількості пунктів плану лекції

Слайд 58Принагідно зазначимо, що термінологічне визначення лекція удвох має деяку умовність

щодо кількості осіб, що проводять таку лекцію, і передбачає обов'язкового

партнера – лектора (або двох, трьох, чотирьох і т. д.) з числа магістрантів, який працює в системі "викладач-магістрант-магістранти" на засадах інтерактивної взаємодії, адаптуючи здобуті фахові знання до потреб сучасного суспільства й інтерпретуючи їх у практичну площину.
Принагідно зазначимо, що термінологічне визначення лекція удвох має деяку умовність щодо кількості осіб, що проводять таку лекцію,

Слайд 59Лекція-прес-конференція покликана задовольнити пізнавальні потреби магістрантів, які вони можуть окреслити

добором для обговорення питань із теми, що їх цікавлять. Викладач систематизує

їх і вибудовує лекцію таким чином, щоб у процесі логічного викладу було висвітлено всі отримані від магістрантів питання. Наприкінці заняття викладач разом з магістрантами аналізує зміст питань і робить висновок про рівень обізнаності магістрантів з обраної проблеми. Лекції такого типу краще проводити або на початку вивчення теми (вступна лекція), або наприкінці (підсумкова).
Лекція-прес-конференція покликана задовольнити пізнавальні потреби магістрантів, які вони можуть окреслити добором для обговорення питань із теми, що

Слайд 60Доцільно лекцію-конференцію проводити двічі на рік усередині першого та другого

семестрів за заздалегідь розробленою програмою та порядком проведення конференції, яка

є до певної міри аналогом науково-практичних чи наукових конференцій початківців-дослідників, режим роботи яких близький магістрантам, постійним та активним учасникам таких заходів.
Доцільно лекцію-конференцію проводити двічі на рік усередині першого та другого семестрів за заздалегідь розробленою програмою та порядком

Слайд 61Створений оргкомітет для підготовки і проведення лекції-прес-конференції є дієвим ресурсом

у формуванні уміння планувати, організовувати, готувати та проводити лекції-прес-конференції, де

особливо увиразнюється дидактична інтеракція, моделюються суб'єкт-суб'єктні стосунки на засадах продуктивної міжособистісної взаємодії учасників навчального процесу.
Створений оргкомітет для підготовки і проведення лекції-прес-конференції є дієвим ресурсом у формуванні уміння планувати, організовувати, готувати та

Слайд 62Зміст, обсяг та актуальність винесених на обговорення лекцій-прес-конференцій магістрантами питань

дозволяє викладачеві з'ясувати рівень їхньої обізнаності з вузловими питаннями дисципліни,

а також гіпотетично спрогнозувати недостатньо опрацьований ними теоретичний матеріал з відповідної теми чи розділу.
Зміст, обсяг та актуальність винесених на обговорення лекцій-прес-конференцій магістрантами питань дозволяє викладачеві з'ясувати рівень їхньої обізнаності з

Слайд 63Лекція-конференція. Порівняно з іншими формами навчальних занять, лекція-конференція вимагає від

магістрантів досить високого рівня самостійності, яка проявляється в умінні працювати

з декількома джерелами інформації, бути активними, працювати під час обговорення, робити власні висновки й узагальнення. Інтенсивність роботи залежить від участі кожного магістранта.
Лекція-конференція. Порівняно з іншими формами навчальних занять, лекція-конференція вимагає від магістрантів досить високого рівня самостійності, яка проявляється

Слайд 64Одним із варіантів методики підготовки лекції-конференції може бути передбачена така форма

проведення, при якій кожен магістрант готує заздалегідь питання чи тему

виступу. Щоправда, може бути реалізована і групова форма підготовки до обговорення. Кожна група детально вивчає одне-два питання: виготовляє наочність до виступу, визначає доповідача, обговорює способи зацікавлення аудиторії та форми запису основної інформації, яка буде пропонуватись увазі слухачів.
Одним із варіантів методики підготовки лекції-конференції може бути передбачена така форма проведення, при якій кожен магістрант готує заздалегідь

Слайд 65До інших питань, винесених на обговорення, готуються запитання, які будуть

задаватися представникам інших підгруп. Причому викладач може зорієнтувати магістрантів на

те, що залежно від змісту питань за їх підготовку можна отримати різну кількість балів. Якщо представники інших підгруп не знатимуть відповіді на поставлене питання, то право першої відповіді отримує підгрупа, яка його підготувала. Активізація учасників конференції здійснюється шляхом їх залучення до постанови питань доповідачу з кожної групи, а також доповненнями виступів основних представників груп новою, цікавою, цінною інформацією.
До інших питань, винесених на обговорення, готуються запитання, які будуть задаватися представникам інших підгруп. Причому викладач може

Слайд 66Завдання викладача під час планування та проведення лекції-конференції полягає в

створенні умов для проведення дискусії. Як свідчать психологи, дидакти та

лінгводидакти, для того щоб дискусія була достатньо ефективною, необхідно із самого початку чітко визначити її мету. Метод групової дискусії корисний для обговорення питань, стосовно яких не існує єдиної думки та не може бути єдиної правильної точки зору.
Завдання викладача під час планування та проведення лекції-конференції полягає в створенні умов для проведення дискусії. Як свідчать

Слайд 67Мета обговорення таких питань полягає не в тому, щоб обов'язково

прийти до їх однозначного вирішення, а в тому, щоб усвідомити

зміст питання та його можливі розв'язки, оцінити та зважити їх. Головне в дискусіях те, що члени групи вчаться логічно мислити, повідомляти та відстоювати власну думку, переконувати та слухати інших, тобто навчаються ефективній особистісній і діловій взаємодії. У колективних дискусіях члени групи починають краще розуміти один одного, точніше формулюють свої думки.
Мета обговорення таких питань полягає не в тому, щоб обов'язково прийти до їх однозначного вирішення, а в

Слайд 68Навчальний матеріал під час проведення лекції-конференції засвоюється свідоміше і глибше.

Це відбувається за умов:

Навчальний матеріал під час проведення лекції-конференції засвоюється свідоміше і глибше. Це відбувається за умов:

Слайд 70На лекції-конференції магістранти "перевтілюються" у дослідників з конкретної проблеми, що

зазначена у планах заняття (здебільшого п'ять-сім питань).

На лекції-конференції магістранти

Слайд 71Перед початком лекції-конференції створюється оргкомітет, головою якого призначається викладач, який

проводитиме конференцію. Далі із числа магістрантів призначаються співголови (два-три), члени

оргкомітету (п'ять-сім).
Перед початком лекції-конференції створюється оргкомітет, головою якого призначається викладач, який проводитиме конференцію. Далі із числа магістрантів призначаються

Слайд 72Члени оргкомітету разом із головою, співголовами, заступниками голови готують програму

конференції, в якій зазначається дата проведення, тематика конференції, наприклад: "Українська

мова в освітньому просторі", порядок і регламент роботи конференції, тематика доповідей із зазначенням прізвища, імені та по батькові доповідача (пленарного) лекційного заняття, що проводиться на І парі, а також тематику доповідей, які заслуховуватимуться на ІІ парі, під час роботи секцій.
Члени оргкомітету разом із головою, співголовами, заступниками голови готують програму конференції, в якій зазначається дата проведення, тематика

Слайд 73У програмі зазначається кількість секцій, керівники секцій, секретарі, прізвища, імена

та по батькові учасників секцій, якими підготовлено виступи. Магістранти розподіляються

на дослідників-доповідачів (п'ять осіб), опонентів (п'ять осіб) учасників конференції (більшість магістрантів).
У програмі зазначається кількість секцій, керівники секцій, секретарі, прізвища, імена та по батькові учасників секцій, якими підготовлено

Слайд 74На лекцію-конференцію запрошуються студенти IV курсу, викладачі кафедри, представники директорату

і ректорату. Викладач, залежно від мети заняття, може бути ментором

або координатором-спостерігачем. Головне завдання – підготувати магістрантів до участі у конференції, тому питання лекційного заняття будуть доповідями. Підсумки заняття проводяться на секції за визначеними напрямами.
На лекцію-конференцію запрошуються студенти IV курсу, викладачі кафедри, представники директорату і ректорату. Викладач, залежно від мети заняття,

Слайд 75Лекція із запланованими помилками має на меті розвинути в магістрантів

уміння аналізувати, самостійно виконувати ті операції, що пропонує викладач. Підготовка

викладача полягає в тому, що він повинен визначити найбільш типові помилки теоретичного, методичного, практичного характеру, яких найчастіше припускаються магістранти під час застосування матеріалу, що вивчається.
Лекція із запланованими помилками має на меті розвинути в магістрантів уміння аналізувати, самостійно виконувати ті операції, що

Слайд 76Помилки викладач має так замаскувати, щоб магістранти не помітили їх

під час викладання матеріалу. Це вимагає високої майстерності та фахової

підготовки. Наприкінці лекції оголошується кількість допущених помилок і магістрантам пропонується їх відшукати та виправити. Така пропозиція підвищує інтерес магістрантів, заохочує до діяльності, під час якої повторно переглядається матеріал, що сприяє його кращому запам'ятовуванню.
Помилки викладач має так замаскувати, щоб магістранти не помітили їх під час викладання матеріалу. Це вимагає високої

Слайд 77Лекції такого типу можна застосовувати не тільки з метою стимуляції

активної діяльності магістрантів, а й для перевірки якості їх попередньої

підготовки з мовознавчих та лінгводидактичних дисциплін. Аналіз помилок може слугувати для викладача основою для створення проблемних ситуацій.
Лекції такого типу можна застосовувати не тільки з метою стимуляції активної діяльності магістрантів, а й для перевірки

Слайд 78Аналіз спеціальної літератури дозволяє стверджувати, що вид лекції визначається основною

метою, яку ставить викладач при плануванні змісту лекційного курсу, основними

видами навчальної діяльності, які прогнозуються під час проведення лекції.
Аналіз спеціальної літератури дозволяє стверджувати, що вид лекції визначається основною метою, яку ставить викладач при плануванні змісту

Слайд 80Репродуктивно-інформаційний
різновид лекції передбачає виклад максимальної кількості теоретичного матеріалу, однак не

передбачає повного та остаточного його осмислення магістрантами саме під час

лекції. В практиці роботи комплекс таких лекцій називають іноді "начиткою", коли магістрантам на початку навчального семестру викладається основний зміст навчальної дисципліни, даються завдання для вивчення курсу, перелік теоретичних джерел та завдання для самостійної роботи.

Репродуктивно-інформаційнийрізновид лекції передбачає виклад максимальної кількості теоретичного матеріалу, однак не передбачає повного та остаточного його осмислення магістрантами

Слайд 81Репродуктивний різновид лекцій посідає важливе місце в циклі лінгвістичних та

лінгводидактичних дисциплін навчального плану магістрату в умовах вищого навчального закладу.

Репродуктивний різновид лекцій посідає важливе місце в циклі лінгвістичних та лінгводидактичних дисциплін навчального плану магістрату в умовах

Слайд 82Пояснювально-ілюстративний
різновид лекції передбачає під час викладення теоретичного матеріалу застосування ілюстрацій

та демонстрацій окремих прикладів, які підтверджують об'єктивність і достовірність.

Пояснювально-ілюстративнийрізновид лекції передбачає під час викладення теоретичного матеріалу застосування ілюстрацій та демонстрацій окремих прикладів, які підтверджують об'єктивність

Слайд 83У магістратурі вищого педагогічного закладу пояснювально-ілюстративний метод використовується завжди в

поєднанні з іншими методами навчання й у сучасних умовах, для

яких є характерним посилення самостійної та науково-дослідницької роботи магістрантів в процесі формування їхніх фахових компетенцій, починає поступатися тим методам організації лінгводидактичної підготовки магістрантів, які спроможні забезпечити вимоги часу. Цей метод найчастіше використовується викладачем на вступних, інформаційних та оглядових лекціях із вивчення, узагальнення та поглиблення теми, розділу.
У магістратурі вищого педагогічного закладу пояснювально-ілюстративний метод використовується завжди в поєднанні з іншими методами навчання й у

Слайд 84Проблемний різновид лекції має на меті створити умови для осмисленого

сприймання магістрантами змісту лекції, усвідомлення та аналітичного засвоєння пропонованого матеріалу

саме під час лекції. Тому прийоми, які застосовує викладач можуть відзначатися індивідуальними особливостями. Під час лекції викладач може ставити магістрантам проблемні запитання і частково їх обговорювати, вирішуючи таким чином поставлену проблему. Викликати до дошки магістрантів для вирішення окремих прикладів і доведення гіпотез тощо.
Проблемний різновид лекції має на меті створити умови для осмисленого сприймання магістрантами змісту лекції, усвідомлення та аналітичного

Слайд 85Лекції проблемного характеру плануються таким чином, що процес пізнання наближається

до пошукової, дослідницької діяльності. При цьому забезпечується досягнення трьох основних

цілей навчання, засвоєння теоретичних знань, розвиток теоретичного мислення, формування пізнавального інтересу до змісту навчальної дисципліни. Успішність у досягненні цілі проблемної лекції забезпечується спільними зусиллями викладача й магістрантів.
Лекції проблемного характеру плануються таким чином, що процес пізнання наближається до пошукової, дослідницької діяльності. При цьому забезпечується

Слайд 86Основне завдання викладача полягає не стільки в передачі інформації, скільки

в залученні магістрантів до розв'язання поставлених проблем. Це породжує їх

пізнавальну активність. Під час співпраці з викладачем магістранти не тільки відкривають для себе нові знання, а й опановують методичні підходи до планування та підготовки лекцій як одного з видів своєї подальшої роботи.
Основне завдання викладача полягає не стільки в передачі інформації, скільки в залученні магістрантів до розв'язання поставлених проблем.

Слайд 87На проблемній лекції залучення магістрантів до активного сприймання матеріалу здійснюється

шляхом створення проблемних ситуацій. Включення магістранта до проблемної ситуації можна

охарактеризувати як уведення його до стану, в якому магістрант сам собі задає питання про невідоме для нього знання, спосіб розумової дії або практичне застосування раніше відомої інформації. Завдання викладача й полягає в тому, щоб спонукати магістрантів до постановки таких питань. Для цього він має виділити, загострити певне протиріччя, з якого й може виникнути проблема.
На проблемній лекції залучення магістрантів до активного сприймання матеріалу здійснюється шляхом створення проблемних ситуацій. Включення магістранта до

Слайд 88Впровадження комп'ютерних технологій у навчально-виховний процес породило новий різновид лекцій

– електронну лекцію, яка може бути текстовою, звуковою, візуальною. Зберігаючи

індивідуальну манеру викладача, вона надає магістрантові можливості обрати бажаний темп та порядок роботи над лекцією. Недолік її – відсутність можливості поставити викладачу запитання.
Впровадження комп'ютерних технологій у навчально-виховний процес породило новий різновид лекцій – електронну лекцію, яка може бути текстовою,

Слайд 89Такі лекції мають, як правило, оглядовий характер. В умовах запровадження

в Україні кредитно-модульної системи навчання роль лекцій змінюється. По-перше, зменшується

їх кількість, по-друге вони все більше набувають установчого, консультаційно-оглядового характеру, оскільки у навчанні на перший план виходить самостійна робота магістранта [320].
Такі лекції мають, як правило, оглядовий характер. В умовах запровадження в Україні кредитно-модульної системи навчання роль лекцій

Слайд 90Ефективними формами організації навчальної діяльності магістрантів задля формування у них

фахових компетенцій є семінарські, практичні та лабораторні заняття.

Ефективними формами організації навчальної діяльності магістрантів задля формування у них фахових компетенцій є семінарські, практичні та лабораторні

Слайд 91Семінарське заняття –

це форма навчального заняття, на якому викладач

організовує вивчення попередньо визначених тем. Семінарські заняття можуть проводитися у

формі дискусій, бесід, обговорення, наприклад, загальних питань граматичної теорії, актуальних теоретичних проблем синтаксичної семантики відмінкових грамем сучасної української мови, теоретичних питань методики навчання мовознавчих дисциплін у вищій школі, усних лінгвістичних повідомлень, доповідей тощо.
Семінарське заняття – це форма навчального заняття, на якому викладач організовує вивчення попередньо визначених тем. Семінарські заняття

Слайд 92Семінарські заняття проводяться з основних і найбільш складних питань (тем,

розділів) програми навчальної дисципліни.

Семінарські заняття проводяться з основних і найбільш складних питань (тем, розділів) програми навчальної дисципліни.

Слайд 93Основне завдання семінарських занять – поглибити і закріпити знання, одержані

магістрантами на лекції та в процесі самостійної роботи над навчальною

і науковою літературою, прищепити їм навички пошуку, узагальнення, критичного аналізу навчального матеріалу, вміння висувати ідеї та захищати свої погляди з паць, що розглядаються.
Основне завдання семінарських занять – поглибити і закріпити знання, одержані магістрантами на лекції та в процесі самостійної

Слайд 94Для якісної підготовки магістрантів до семінарських занять на кафедрі розробляються плани

семінарських занять, завдання для самостійної роботи, які видаються магістрантам до

початку вивчення відповідної теми навчальної дисципліни. Плани семінарських занять розміщуються на сайті кафедри.
Для якісної підготовки магістрантів до семінарських занять на кафедрі розробляються плани семінарських занять, завдання для самостійної роботи, які

Слайд 95На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені магістрантами доповіді, усні

повідомлення, реферати, виступи, активність у дискусії, вміння магістрантів формулювати та відстоювати

свою позицію, обґрунтовувати мовні та лінгводидактичні теорії, стилістично впорядковувати кожну фразу, формуючи індивідуальну манеру професійного мовлення.
На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені магістрантами доповіді, усні повідомлення, реферати, виступи, активність у дискусії, вміння

Слайд 96Ми поділяємо думку Т. Симоненко, яка слушно зазначає, що у системі

вищого навчального закладу на філологічних факультетах, по суті, кожне практичне

заняття має формувати комунікативні вміння магістрантів поряд із основними тематичними цілями кожного заняття.
Ми поділяємо думку Т. Симоненко, яка слушно зазначає, що у системі вищого навчального закладу на філологічних факультетах, по

Слайд 97Формування ж професійної мовнокомунікативної компетенції майбутнього фахівця насамперед здійснюється під

час викладання дисциплін лінгвістичного та комунікативно-мовленнєвого циклів, отже, комунікативна спрямованість

занять повинна передбачати поряд із основною (дидактичною) метою заняття також комунікативну мету.
Формування ж професійної мовнокомунікативної компетенції майбутнього фахівця насамперед здійснюється під час викладання дисциплін лінгвістичного та комунікативно-мовленнєвого циклів,

Слайд 98Мета та комунікативний зміст практичного заняття з дисциплін комунікативно-мовленнєвого циклу

визначається залежно від принципів побудови програми навчально-методичного комплексу комунікативного спрямування, що ставить

за мету формування професійної мовнокомунікативної компетенції майбутнього філолога.
Мета та комунікативний зміст практичного заняття з дисциплін комунікативно-мовленнєвого циклу визначається залежно від принципів побудови програми навчально-методичного

Слайд 99На думку дослідниці, під час вивчення дисциплін комунікативно-мовленнєвого циклу на практичних

заняттях не тільки моделюються різні комунікативні ситуації (інтерв'ювання, рольові ігри, відтворення,

наприклад, фрагменту уроку чи заняття та ін.), в яких магістрант як суб'єкт мовленнєвої діяльності бере активну участь, але, по суті, показується, що проведення практичних занять у такий спосіб розглядаються як основна та провідна форма організації власне комунікативної діяльності студентів-філологів.
На думку дослідниці, під час вивчення дисциплін комунікативно-мовленнєвого циклу на практичних заняттях не тільки моделюються різні комунікативні

Слайд 100Комунікативний розвиток та динаміка спостерігається не тільки під час вивчення

комунікативно зорієнтованих дисциплін, а й при правильній побудові та організації,

доборі відповідних методів та прийомів і в системі дисциплін інших напрямів, наприклад, лінгвістичного, загальногуманітарного тощо [492, c. 260].
Комунікативний розвиток та динаміка спостерігається не тільки під час вивчення комунікативно зорієнтованих дисциплін, а й при правильній

Слайд 101Комунікативний підхід до організації практичних занять передбачає не тільки формулювання

дидактичної та комунікативної мети заняття, як можуть постати в єдності

та збалансованості, а й змісту навчального практичного заняття, що зорієнтований на вдосконалення комунікативної компетенції магістранта.
Комунікативний підхід до організації практичних занять передбачає не тільки формулювання дидактичної та комунікативної мети заняття, як можуть

Слайд 102Зміст практичного заняття реалізується в навчально-методичних комплексах через план практичного

заняття, який упорядковується викладачами та затверджується на засіданнях випускової кафедри.

Зміст практичного заняття реалізується в навчально-методичних комплексах через план практичного заняття, який упорядковується викладачами та затверджується на

Слайд 103У дослідженні практичні заняття розглядаються як організаційна форма навчального заняття,

при якій викладач організовує детальний розгляд магістрантами окремих теоретичних положень

навчальної дисципліни та формує вміння й навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання магістрантами відповідних завдань.
У дослідженні практичні заняття розглядаються як організаційна форма навчального заняття, при якій викладач організовує детальний розгляд магістрантами

Слайд 104Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених

необхідними технічними засобами навчання, дидактичними матеріалами тощо.

Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, дидактичними матеріалами тощо.

Слайд 105Практичне заняття складається з кількох етапів: проведення попереднього контролю знань,

умінь і навичок магістранта, постановка загальної проблеми викладачем та її

обговорення, розв'язування контрольних завдань, їх перевірка та оцінювання.
Практичне заняття складається з кількох етапів: проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок магістранта, постановка загальної проблеми

Слайд 106Під час проведення практичного заняття навчальна група за необхідності може

ділитися на підгрупи відповідно до обраної теми магістерської роботи.

Під час проведення практичного заняття навчальна група за необхідності може ділитися на підгрупи відповідно до обраної теми

Слайд 107Зміст кожного практичного заняття комунікативно зорієнтованих дисциплін має враховувати сутність

позиці «комунікативний мінімум», тобто до кожного практичного заняття викладач добирає

насамперед термінологічний комунікативній мінімум, комунікативні вправи та завдання, які повинні бути орієнтовані на реалізацію під час заняття продуктивного типу мовленнєвої діяльності (говоріння): доповіді магістрантів, реферативні відповіді, розгорнуті відповіді, демонстрація фрагментів уроків, занять, інформаційні повідомлення тощо.

Зміст кожного практичного заняття комунікативно зорієнтованих дисциплін має враховувати сутність позиці «комунікативний мінімум», тобто до кожного практичного

Слайд 108На вдосконалення практичної підготовки майбутніх магістрів-філологів спрямовані й лабораторні заняття з

основних комунікативних дисциплін та спецкурсів.

На вдосконалення практичної підготовки майбутніх магістрів-філологів спрямовані й лабораторні заняття з основних комунікативних дисциплін та спецкурсів.

Слайд 109Найголовніша мета лабораторних занять – закріплення, поглиблення та розширення знань,

які одержані магістрантами в аудиторії під час вивчення теоретичного матеріалу,

роботи з підручником та іншими джерелами інформації.
Найголовніша мета лабораторних занять – закріплення, поглиблення та розширення знань, які одержані магістрантами в аудиторії під час

Слайд 110У дослідженні лабораторне заняття розглядається як форма організації навчального заняття,

при якому магістрант під керівництвом викладача особисто проводить експерименти чи

досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обчислювальною технікою, методикою експериментальних досліджень у конкретній галузі.

У дослідженні лабораторне заняття розглядається як форма організації навчального заняття, при якому магістрант під керівництвом викладача особисто

Слайд 111Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням

устаткування, пристосованого до умов навчального процесу.

Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу.

Слайд 112Лабораторне заняття проводиться із магістрантами, кількість яких не перевищує половини

академічної групи.

Лабораторне заняття проводиться із магістрантами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Слайд 113За результатами виконання завдання на лабораторному занятті магістранти оформлюють індивідуальні

звіти з його виконання та захищають ці звіти перед викладачем.

За результатами виконання завдання на лабораторному занятті магістранти оформлюють індивідуальні звіти з його виконання та захищають ці

Слайд 114Лабораторні заняття передбачають використання достатньої кількості комплектів документів (журнал для

календарного планування, журнал контролю рівня знань тощо).

Лабораторні заняття передбачають використання достатньої кількості комплектів документів (журнал для календарного планування, журнал контролю рівня знань тощо).

Слайд 115Перевагою лабораторних занять є те, що вони не тільки розвивають

мовлення магістрантів, привчають висловлюватися та оперувати професійною термінологією, але й формують

самостійність, сприяють закріпленню фахових умінь.

Перевагою лабораторних занять є те, що вони не тільки розвивають мовлення магістрантів, привчають висловлюватися та оперувати професійною термінологією,

Слайд 116Викладач є дентальною фігурою навчального процесу і йому належить стратегічна роль

у розвиткові особистості магістранта загалом й професійної комунікативної підготовки зокрема.

Викладач є дентальною фігурою навчального процесу і йому належить стратегічна роль у розвиткові особистості магістранта загалом й

Слайд 117Важливим фактором, що визначає ефективність педагогічного спілкування під час формування професійної

мовнокомунікативної компетенції магістрантів, є тип настанови викладача, тобто вміння правильно реагувати

на ситуації навчально-виховного процесу, взаємодії
Важливим фактором, що визначає ефективність педагогічного спілкування під час формування професійної мовнокомунікативної компетенції магістрантів, є тип настанови викладача,

Слайд 118Досить ефективною формою організації навчання магістрантів, що передбачає розвиток професійної

мовнокомунікативної компетенції, є колоквіум.

Досить ефективною формою організації навчання магістрантів, що передбачає розвиток професійної мовнокомунікативної компетенції, є колоквіум.

Слайд 119Колоквіум – це бесіда викладача зі студентами (магістрантами) з метою

з'ясування і підвищення їх знань"

Колоквіум – це бесіда викладача зі студентами (магістрантами) з метою з'ясування і підвищення їх знань

Слайд 120С. Гончаренко вказує, що "колоквіум" (від лат. colloquium – розмова, бесіда)

–
1. Одна з форм навчальних занять у системі освіти, що

має на меті виявити та поліпшити знання студентів.
2. Наукові збори, на яких заслуховують і обговорюють доповіді з різних проблемних питань.
3. У Російській імперії – бесіда як форма перевірки кандидатів на будь-яку посаду. 4. У середні віки колоквіами називали релігійні бесіди між представниками різних віровчень"
С. Гончаренко вказує, що

Слайд 121Р. Піонова вважає, що "колоквіум – це одна з форм організації

навчання у вищій школі поряд з такими, як лекція, спецкурси,

практичні заняття... Основні функції колоквіуму – узагальнювальна та контрольна"
Р. Піонова вважає, що

Слайд 122На думку дидактів, наприклад, М. Фіцули, "колоквіум – це важлива форма

тематичної перевірки й оцінки знань студентів. Головне завдання колоквіуму -

мобілізація студентів на поглиблене вивчення найважливіших тем чи розділів курсу.
На думку дидактів, наприклад, М. Фіцули,

Слайд 123Мета колоквіуму – допомогти студентам глибше розібратися в теорії питання,

стимулювати їхню дослідницьку роботу"

Мета колоквіуму – допомогти студентам глибше розібратися в теорії питання, стимулювати їхню дослідницьку роботу

Слайд 124Ефективність колоквіуму як форми організації навчання засвідчують і практики. Так,

наприклад, П. Підкасистий зазначає, що "достатньо ефективною формою навчання мови є

колоквіум, який посідає певне місце у системі семінарських та лабораторних занять.
Ефективність колоквіуму як форми організації навчання засвідчують і практики. Так, наприклад, П. Підкасистий зазначає, що

Слайд 125Мета заняття-колоквіуму - узагальнення та систематизація знань магістрантів.

Мета заняття-колоквіуму - узагальнення та систематизація знань магістрантів.

Слайд 126Б. Лихачев уважає, що "колоквіуми продовжують займати чільне місце в

навчальному процесі, особливо на гуманітарних факультетах..., колоквіуми сприяють контролю за

самостійною роботою студентів, ефективно допомагають прививати навички активної та систематичної самостійної роботи над підручником та монографічною літературою"
Б. Лихачев уважає, що

Слайд 127Аналізуючи дидактичні джерела та публікації лінгвістів, науковців-методистів, викладачів-практиків, констатуємо, що

чітких меж між колоквіумом як формою організації та навчання та

колоквіумом як формою контролю немає.
Аналізуючи дидактичні джерела та публікації лінгвістів, науковців-методистів, викладачів-практиків, констатуємо, що чітких меж між колоквіумом як формою організації

Слайд 128В. Мусієнко колоквіум розглядає тільки як форму контролю самостійної пізнавальної діяльності

магістранта, а й найперше як форму навчання “. Тобто, колоквіум

у системі вищої школи може бути одночасно і формою навчання, і формою контролю.

В. Мусієнко колоквіум розглядає тільки як форму контролю самостійної пізнавальної діяльності магістранта, а й найперше як форму навчання

Слайд 129Існують різні типології колоквіуму як форми контролю знань студентів. Найбільш

прийнятною вважаємо класифікацію, що упорядкувала В. Мусієнко в роботі "Навчальний потенціал

колоквіуму" [378]. В. Мусієнко пропонує розрізняти такі типи колоквіумів:
Існують різні типології колоквіуму як форми контролю знань студентів. Найбільш прийнятною вважаємо класифікацію, що упорядкувала В. Мусієнко в

Слайд 130Ученими розроблено й різні методики проведення колоквіумів. І. Прокоп'єв уважає, що

"методика колоквіуму може бути такою: слухачам попередньо оголошується тема та

мінімум питань, указується література.
Ученими розроблено й різні методики проведення колоквіумів. І. Прокоп'єв уважає, що

Слайд 131Для зацікавлених магістрантів проводиться консультація. Колоквіум частіше за все проводиться

перед практичним заняттям

Для зацікавлених магістрантів проводиться консультація. Колоквіум частіше за все проводиться перед практичним заняттям

Слайд 132Однак ми схильні вважати, що викладач-практик, спираючись на досвід роботи,

аналіз наукових джерел, рівень підготовки магістрантів може напрацювати власні розробки

проведення колоквіумів, що дозволить загалом підвищити рівень фахової компетенції майбутніх магістрів-філологів.
Однак ми схильні вважати, що викладач-практик, спираючись на досвід роботи, аналіз наукових джерел, рівень підготовки магістрантів може

Слайд 133Зазначимо тільки, що питання для колоквіуму мають стосуватися тільки тих

тем, що розглядалися в аудиторії та виносилися для самостійного опрацювання

на момент проведення контролю. Саме така організація колоквіуму дає можливість магістрантам виявити прогалини у знаннях, приділити більше уваги тому матеріалу, який недостатньо засвоєно.
Зазначимо тільки, що питання для колоквіуму мають стосуватися тільки тих тем, що розглядалися в аудиторії та виносилися

Слайд 134Тобто, колоквіум у системі комунікативно зорієнтованих дисциплін – це "сигнал",

"корекційний шлях" магістранта до знань. Основна умова колоквіуму – це

активна участь магістранта у процесі такого виду контролю.

Тобто, колоквіум у системі комунікативно зорієнтованих дисциплін – це

Слайд 135Вважаємо, що колоквіум як форма організації навчання, засобами якого можуть

бути система розроблених запитань для співбесіди, дискусії, є однією з

ефективних у процесі реалізації проблеми формування професійної мовнокомунікативної компетенції майбутніх магістрів-філологів, оскільки проведення колоквіуму дає змогу виявити рівень теоретичної та практичної підготовки студентів, проілюструвати міжпредметні зв'язки лінгвістичних дисциплін, виявити "ізоморфізм" як у структурі окремих знань, так і в системі завдань до кожного Заняття, підвищити ступінь узагальнення того матеріалу, що вивчається.
Вважаємо, що колоквіум як форма організації навчання, засобами якого можуть бути система розроблених запитань для співбесіди, дискусії,

Слайд 136Крім того, колоквіум сприяє узагальненню навчальної та наукової основи дисципліни,

створює умови для розвитку дискусійно-полемічних якостей, динаміки наукового мовлення студентів,

які є складовими їх професійної як мовної, так і прагматичної компетенції
Крім того, колоквіум сприяє узагальненню навчальної та наукової основи дисципліни, створює умови для розвитку дискусійно-полемічних якостей, динаміки

Слайд 137Вважаємо, що кожен викладач мас право обирати такі форми роботи,

які відповідають меті навчальної дисципліни. Безумовно, викладання гуманітарних дисциплін у

вищій школі потребує змін. Цей процес довготривалий. Він залежатиме, передусім, від активності магістрантів, їхнього бажання постійно самовдосконалюватися, від вимог та запитів сучасного інформаційного суспільства.

Вважаємо, що кожен викладач мас право обирати такі форми роботи, які відповідають меті навчальної дисципліни. Безумовно, викладання

Слайд 138Важливими формами формування фахових компетенцій майбутніх магістрів-філологів є індивідуальна робота

як форма організації навчальної роботи викладача із магістрантами, яка здійснюється

шляхом створення необхідних умов для виявлення й реалізації творчих можливостей магістрантів через індивідуально-спрямований розвиток їхніх здібностей, науково-дослідницьку роботу и творчу діяльність.

Важливими формами формування фахових компетенцій майбутніх магістрів-філологів є індивідуальна робота як форма організації навчальної роботи викладача із

Слайд 139Індивідуальні заняття здебільшого спрямовуються на поглиблене вивчення магістрантами лінгвістичних та

лінгводидактичних дисциплін і передбачають безпосередню участь магістрантів у виконанні наукових

досліджень та творчих завдань.

Індивідуальні заняття здебільшого спрямовуються на поглиблене вивчення магістрантами лінгвістичних та лінгводидактичних дисциплін і передбачають безпосередню участь магістрантів

Слайд 140Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача у позааудиторний час за

окремим графіком, що складений кафедрою з урахуванням потреб і можливостей

магістрантів.
Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача у позааудиторний час за окремим графіком, що складений кафедрою з урахуванням

Слайд 141Графік індивідуальних занять викладачів складається кафедрою разом з навчальним відділом

на початку кожного семестру, затверджується деканом (директором) структурного підрозділу, погоджується

проректором з навчально-методичної роботи і оголошується разом з основним розкладом занять.
Графік індивідуальних занять викладачів складається кафедрою разом з навчальним відділом на початку кожного семестру, затверджується деканом (директором)

Слайд 142Індивідуальне завдання – це частина навчального матеріалу, яка мас на

меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які магістранти отримують у

процесі навчання, а також застосування, цих знань на практиці.

Індивідуальне завдання – це частина навчального матеріалу, яка мас на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які

Слайд 143Індивідуальні завдання магістранти виконують повністю самостійно або під керівництвом викладачів.

Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним магістрантом. У тих

випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатись декілька магістрантів.

Індивідуальні завдання магістранти виконують повністю самостійно або під керівництвом викладачів. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним

Слайд 144Різновидом індивідуальних занять в Університеті є індивідуальні навчально-дослідницькі завдання.

Різновидом індивідуальних занять в Університеті є індивідуальні навчально-дослідницькі завдання.

Слайд 145Індивідуальні навчально-дослідницькі завдання (ІНДЗ) є видом позааудиторної індивідуальної роботи магістрантів

навчального, навчально-дослідницького або проектно-конструкторського характеру, що використовується в процесі вивчення

програмового матеріалу навчальних дисциплін лінгвістичного та лінгводидактичного спрямування і завершується обов'язковим звітом про його виконання.

Індивідуальні навчально-дослідницькі завдання (ІНДЗ) є видом позааудиторної індивідуальної роботи магістрантів навчального, навчально-дослідницького або проектно-конструкторського характеру, що використовується

Слайд 146Наявність індивідуального навчально-дослідницького завдання обов'язково відображається у робочій навчальній програмі

дисципліни.

Наявність індивідуального навчально-дослідницького завдання обов'язково відображається у робочій навчальній програмі дисципліни.

Слайд 147До відома магістрантів доводиться зміст індивідуального навчально-дослідницького завдання, графік звітності

з кожного індивідуального навчально-дослідницького завдання протягом вивчення дисципліни, кількість балів,

які магістранти можуть одержати за результатами звітування щодо виконання індивідуального навчально-дослідницького завдання, та ін.
До відома магістрантів доводиться зміст індивідуального навчально-дослідницького завдання, графік звітності з кожного індивідуального навчально-дослідницького завдання протягом вивчення

Слайд 148Наукова робота у дослідженні розглядається як індивідуальне завдання науково-дослідницького, творчого

та проектно-конструкторського характеру, яке виконує магістрант упродовж першого семестру для

подання роботи на Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт.
Наукова робота у дослідженні розглядається як індивідуальне завдання науково-дослідницького, творчого та проектно-конструкторського характеру, яке виконує магістрант упродовж

Слайд 149Наукова робота є однією з форм виявлення теоретичних і практичних

знань, вміння їх застосовувати при розв'язуванні конкретних наукових, соціальних та

психолого-педагогічних завдань.
Наукова робота є однією з форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв'язуванні конкретних

Слайд 150Наукова робота виконується кожним магістрантом упродовж першого семестру, подається на

розгляд комісії для вибору кращої роботи. Магістрантам надається право вільного

вибору теми роботи із запропонованого кафедрою переліку, а також можливість пропонувати власні теми для написання роботи.
Наукова робота виконується кожним магістрантом упродовж першого семестру, подається на розгляд комісії для вибору кращої роботи. Магістрантам

Слайд 151Теми, що запропоновані, магістрантами для написання наукової роботи, обговорюються на

засіданні кафедри і, при позитивному рішенні, вносяться до переліку тем

наукових та магістерських робіт за даною навчальною дисципліною. Наукова робота доповнюється, розширюється й переростає після конкурсу у магістерську роботу.

Теми, що запропоновані, магістрантами для написання наукової роботи, обговорюються на засіданні кафедри і, при позитивному рішенні, вносяться

Слайд 152Керівництво роботами (науковою, а в подальшому магістерською) здійснюють професори і

доценти, які мають досвід науково-педагогічної та практичної роботи.

Керівництво роботами (науковою, а в подальшому магістерською) здійснюють професори і доценти, які мають досвід науково-педагогічної та практичної

Слайд 153Захист наукової роботи І туру конкурсу може проводитися перед комісією

у складі не більше трьох викладачів кафедри, у тому числі

керівника наукової роботи.

Захист наукової роботи І туру конкурсу може проводитися перед комісією у складі не більше трьох викладачів кафедри,

Слайд 154У дослідженні магістерська робота тлумачиться як індивідуальне завдання науково-дослідницького характеру,

яке виконує магістрант на завершальному етапі фахової підготовки за освітньо-кваліфікаційним

рівнем «магістр».
У дослідженні магістерська робота тлумачиться як індивідуальне завдання науково-дослідницького характеру, яке виконує магістрант на завершальному етапі фахової

Слайд 155Магістерська робота є однією із форм виявлення теоретичних і практичних

знань, уміння їх застосовувати при розв'язуванні конкретних наукових завдань та

містить елементи наукової новизни в галузі лінгвістики та лінгводидактики.

Магістерська робота є однією із форм виявлення теоретичних і практичних знань, уміння їх застосовувати при розв'язуванні конкретних

Слайд 156Якість виконання наукової роботи та результати її захисту оцінюються за

шкалою ECTS перед державною атестаційною комісією.

Якість виконання наукової роботи та результати її захисту оцінюються за шкалою ECTS перед державною атестаційною комісією.

Слайд 157Консультація проводиться з метою отримання відповіді магістрантом на окремі теоретичні або

практичні питання, для пояснення певних теоретичних положень та аспектів та

їх практичного застосування.

Консультація проводиться з метою отримання відповіді магістрантом на окремі теоретичні або практичні питання, для пояснення певних теоретичних положень

Слайд 158Консультація може бути індивідуальною абр проводитись для групи магістрантів. Графік

консультацій викладачів складається випусковою кафедрою на початку семестру і доводиться

до відома магістрантів завчасно за погодженістю з кожним із них.

Консультація може бути індивідуальною абр проводитись для групи магістрантів. Графік консультацій викладачів складається випусковою кафедрою на початку

Слайд 159Самостійна робота є основним засобом засвоєння навчального матеріалу без участі

викладача в час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Самостійна робота є основним засобом засвоєння навчального матеріалу без участі викладача в час, вільний від обов'язкових навчальних

Слайд 160Метою самостійної роботи є засвоєння в повному обсязі навчальної програми

та послідовне формування у магістрантів самостійності як риси характеру, що

відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації.

Метою самостійної роботи є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у магістрантів самостійності як

Слайд 161Навчальний час, відведений для самостійної роботи магістрантів, визначається навчальним планом

і знаходиться в межах від 1/3 до 2/3 від загального

обсягу дисципліни.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи магістрантів, визначається навчальним планом і знаходиться в межах від 1/3 до

Слайд 162Зміст самостійної роботи з кожної навчальної дисципліни визначається робочою навчальною

програмою дисципліни та відповідними методичними рекомендаціями.

Зміст самостійної роботи з кожної навчальної дисципліни визначається робочою навчальною програмою дисципліни та відповідними методичними рекомендаціями.

Слайд 163Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочою навчальною програмою для засвоєння магістрантом

у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд із

навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних занять.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочою навчальною програмою для засвоєння магістрантом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий

Слайд 164Одним із головних напрямів гуманітаризації є надання магістрантам інструментів, за

допомогою яких вони могли б самостійно здобувати знання. Гуманітаризація освіти

є процесом створення умов для самореалізації, самовизначення особистості магістранта у просторі сучасної культури, створення у педагогічному університеті гуманітарної сфери, що сприяє розкриттю творчого потенціалу особистості, формуванню ціннісних орієнтацій та моральних якостей з подальшою їх актуалізацією у самостійній навчальній діяльності.

Одним із головних напрямів гуманітаризації є надання магістрантам інструментів, за допомогою яких вони могли б самостійно здобувати

Слайд 165Найбільш поширеними видами самостійної роботи у лінгводидактичній підготовці магістрантів є:


виконання вправ, розв'язання задач;
складання схем, таблиць, діаграм;
вивчення окремого питання

теми;
виконання лабораторних, практичних, творчих робіт, індивідуальних і групових завдань трудових операцій;
проведення спостережень;
використання довідкової літератури;
робота з комп'ютером;
написання рефератів доповідей;
проведення дослідницької роботи;
конструювання, моделювання, обґрунтування.
Найбільш поширеними видами самостійної роботи у лінгводидактичній підготовці магістрантів є: виконання вправ, розв'язання задач;складання схем, таблиць, діаграм;

Слайд 166Особливе місце як у навчанні, так і в самоосвіті має

робота з друкованим матеріалом; вивчення окремих питань за підручником, іншим

джерелами; попереднє ознайомлення з навчальним матеріалом з теми наступного лекційного, практичного чи семінарського заняття; підготовка запитань до викладача, аналіз таблиць, діаграм; складання плану, тез, конспектів, анотування; підготовка рецензій, захисти проектів, підготовка портфоліо магістра-філолога та ін.

Особливе місце як у навчанні, так і в самоосвіті має робота з друкованим матеріалом; вивчення окремих питань

Слайд 167Самостійна робота як діяльність є формою суспільного життя, процесом, який

реалізує розвиток здібностей і соціалізацію індивідів, передачу їм накопичених людством

знань, умінь, навичок з метою їх забезпечення в інтересах удосконалення та гармонізації суспільства.

Самостійна робота як діяльність є формою суспільного життя, процесом, який реалізує розвиток здібностей і соціалізацію індивідів, передачу

Слайд 168Проблема самостійної навчальної діяльності не є новою для педагогіки, вона

знайшла своє відображення у працях багатьох науковців. Окремі аспекти цієї

проблеми досліджувалися останнім часом такими вченими: С. Архангельським, А. Алексюком, О. Галацьких, О. Голуб, Л. Григоренко, О. Малихіним, М. Князян, П. Підкасистим Ю. Полікарповою та іншими і ґрунтуються на їх працях стосовно організації навчального процесу у вищій школі.

Проблема самостійної навчальної діяльності не є новою для педагогіки, вона знайшла своє відображення у працях багатьох науковців.

Слайд 169Питання самостійності в навчанні, самостійної навчальної діяльності взагалі протягом усієї

історії становлення були тісно пов'язані з розробкою різних аспектів самостійної

роботи.

Питання самостійності в навчанні, самостійної навчальної діяльності взагалі протягом усієї історії становлення були тісно пов'язані з розробкою

Слайд 170Самостійну робочу розуміємо як складову самостійної навчальної діяльності. На рівні

педагогічної категорії поняття самостійна робота є багатогранним, тому має безліч

тлумачень у загальнопедагогічній і власне дидактичній літературі.

Самостійну робочу розуміємо як складову самостійної навчальної діяльності. На рівні педагогічної категорії поняття самостійна робота є багатогранним,

Слайд 171За С. Архангельським, самостійна робота – це самостійний пошук необхідної інформації,

набуття знань, використання цих знань для розв'язання навчальних наукових і

професійних завдань
За С. Архангельським, самостійна робота – це самостійний пошук необхідної інформації, набуття знань, використання цих знань для розв'язання

Слайд 172О.  Малихін розглядає самостійну роботу як таку, що виконує пізнавальну,

навчальну й виховну функції, а як метод навчання – контролюючу

функцію, отже розширює й поглиблює отримані на заняттях знання, сприяє формуванню вмінь і навичок вивчення літератури, виховує самостійність, творчість, переконаність.
О.  Малихін розглядає самостійну роботу як таку, що виконує пізнавальну, навчальну й виховну функції, а як метод

Слайд 173Самостійна робота визначається основною формою організації самостійної навчальної діяльності магістрантів.

М. Князян вважає самостійну роботу діяльністю, що складається з багатьох елементів:

творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу в ході лекції, підготовки до занять, екзаменів, заліків, виконання курсових і дипломних робіт
Самостійна робота визначається основною формою організації самостійної навчальної діяльності магістрантів. М. Князян вважає самостійну роботу діяльністю, що складається

Слайд 174На думку П. Підкасистого, самостійна робота є навчальним завданням, тобто об'єктом

діяльності суб'єкта, пропонованим викладачем чи передбаченим програмою, посібником.

На думку П. Підкасистого, самостійна робота є навчальним завданням, тобто об'єктом діяльності суб'єкта, пропонованим викладачем чи передбаченим програмою,

Слайд 175А з іншого боку є формою вияву певного способу діяльності,

спрямованого на виконання від повідного навчального завдання, а саме способу

діяльності магістранта задля отримання зовсім нового, раніше невідомого йому знання або задля впорядкування й поглиблення вже наявних знань
А з іншого боку є формою вияву певного способу діяльності, спрямованого на виконання від повідного навчального завдання,

Слайд 176Самостійна робота розглядається як різновид пізнавальної діяльності яка спрямована на

різносторонню підготовку магістранта до подальшого життя. Самостійна робота передбачає вивчення

і засвоєння великого обсягу навчальної інформації, що постійно зростає, задля формування особистості спеціаліста в будь-якій галузі та його конкурентоспроможності в суспільстві.
Самостійна робота розглядається як різновид пізнавальної діяльності яка спрямована на різносторонню підготовку магістранта до подальшого життя. Самостійна

Слайд 177Категорія самостійної роботи різними вченими розглядається: як форма організації, метод,

засіб навчання та як різновид навчальної діяльності.

Категорія самостійної роботи різними вченими розглядається: як форма організації, метод, засіб навчання та як різновид навчальної діяльності.

Слайд 178Отже, самостійна робота спрямована на засвоєння нових знань, передбачає готовність

до пошукової роботи, співвідноситься з творчими здібностями та формується у

процесі активної інтелектуальної діяльності майбутніх магістрів-філологів.

Отже, самостійна робота спрямована на засвоєння нових знань, передбачає готовність до пошукової роботи, співвідноситься з творчими здібностями

Слайд 179Однією з форм організації навчання магістрантів, що повною мірою дає

змогу оволодіти комплексом необхідних фахових умінь, озброїтися як комунікативними навичками,

так і системою дидактичних знань, є асистентська та науково-дослідницька практика.

Однією з форм організації навчання магістрантів, що повною мірою дає змогу оволодіти комплексом необхідних фахових умінь, озброїтися

Слайд 180Практиками, які проходять магістранти, передбачено безперервність та послідовність їх проведення

для одержання потрібного достатнього обсягу практичних знань і умінь відповідно

до освітньо-кваліфікаційного рівня.

Практиками, які проходять магістранти, передбачено безперервність та послідовність їх проведення для одержання потрібного достатнього обсягу практичних знань

Слайд 181Метою практики є оволодіння магістрантами сучасними методами, формами організації навчально-виховного

процесу в галузі їх майбутньої професії, формування у них на

базі одержаних у виші професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних професійних умовах .
Метою практики є оволодіння магістрантами сучасними методами, формами організації навчально-виховного процесу в галузі їх майбутньої професії, формування

Слайд 182Завданнями практик є знайомство з основами майбутньої професійної діяльності, прищеплення

первинних професійних навичок, а також закріплення впевненості в правильному виборі

майбутньої професії.

Завданнями практик є знайомство з основами майбутньої професійної діяльності, прищеплення первинних професійних навичок, а також закріплення впевненості

Слайд 183Підготовка до проведення асистентської практики розпочинається на лекційних та практичних

заняттях з предметів лінгвістичного та мовознавчого циклу.

Підготовка до проведення асистентської практики розпочинається на лекційних та практичних заняттях з предметів лінгвістичного та мовознавчого циклу.

Слайд 184Значне місце у фаховій підготовці магістрантів належить курсу "Методики навчання

мовознавчих дисциплін у ВНЗ", який охоплює широке коло питань психологічних

та педагогічних основ навчання мови.
Значне місце у фаховій підготовці магістрантів належить курсу

Слайд 185Глибокі знання лінгводидактики вищої школи дають можливість магістрантам пізнати дидактачні принципи

науковості та доступності виучуваного матеріалу, систематичності й послідовності в навчанні,

зв'язку теорії з практикою, свідомості й активності, наочності, наступності й перспективності та міцності засвоєння знань; дає можливість простежити взаємозв'язок і взаємозумовленість мовних явищ, виявити закономірності у розвитку мови та з'ясувати причини відхилень, викликані позалінгвістичними чинниками.

Глибокі знання лінгводидактики вищої школи дають можливість магістрантам пізнати дидактачні принципи науковості та доступності виучуваного матеріалу, систематичності

Слайд 186Важливим етапом у підготовці магістрантів до асистентської практики є вивчення

й аналіз підручників з фахових дисциплін та методично-дидактичної літератури, а

також огляд статей у фахових журналах.

Важливим етапом у підготовці магістрантів до асистентської практики є вивчення й аналіз підручників з фахових дисциплін та

Слайд 187Під час педагогічної практики магістранти повинні усвідомити, що у педагогіці,

зокрема в теорії педагогічної майстерності, існує поняття педагогічної техніки, яка

складається із зовнішніх та внутрішніх компонентів.

Під час педагогічної практики магістранти повинні усвідомити, що у педагогіці, зокрема в теорії педагогічної майстерності, існує поняття

Слайд 188Зовнішня педагогічна техніка це особистісні засоби аудіовізуального та іншого відчуттєвого

впливу викладача на аудиторію. До них належать: зовнішній вигляд викладача,

його хода, постава, погляд, рухи, жести, міміка, пантоміміка, якості, пов'язані з мовленням, – артикуляція, дикція, інтонація, орфоепія та ін.

Зовнішня педагогічна техніка це особистісні засоби аудіовізуального та іншого відчуттєвого впливу викладача на аудиторію. До них належать:

Слайд 189Внутрішня педагогічна техніка – це комплекс розумово-психологічних якостей, які визначають

рівень та ефективність професійної компетентності викладача в його практичній педагогічній

діяльності. До нього комплексу належать: професійні якості, комунікативні та перцептивні якості, особистісні моральні якості, креативні(творчі) якості.

Внутрішня педагогічна техніка – це комплекс розумово-психологічних якостей, які визначають рівень та ефективність професійної компетентності викладача в

Слайд 190Зовнішність викладача, його манери спілкування, особливо на перших етапах знайомства

зі студентами, справляють враження, яке значною мірою визначає результативність навчально-виховного

впливу викладача на студентів у подальшій роботі.

Зовнішність викладача, його манери спілкування, особливо на перших етапах знайомства зі студентами, справляють враження, яке значною мірою

Слайд 191Вимоги до викладача з цього приводу можна висловити дуже просто:

викладач має мати академічний (зразковий) зовнішній вигляд; своїм спілкуванням викладач

повинен справляти позитивне враження на студентів.

Вимоги до викладача з цього приводу можна висловити дуже просто: викладач має мати академічний (зразковий) зовнішній вигляд;

Слайд 192Але це не означає, що викладач повинен вдаватися до загравання

зі студентами реченнями банального змісту, ..панібратства" тощо.

Але це не означає, що викладач повинен вдаватися до загравання зі студентами реченнями банального змісту, ..панібратства

Слайд 194Поступово комплекс зазначених якостей з набуттям досвіду педагогічної діяльності переростає

в педагогічну культуру особистості викладача.

Поступово комплекс зазначених якостей з набуттям досвіду педагогічної діяльності переростає в педагогічну культуру особистості викладача.

Слайд 195Однією з умов ефективного проведення науково-дослідницької практики у вищому педагогічному

закладі є формування у майбутніх магістрів-філологів методологічної культури, що передбачає

синтез знань про методи дослідження і правила наукового пошуку, трансформування теоретичних знань у площину практичного використання.

Однією з умов ефективного проведення науково-дослідницької практики у вищому педагогічному закладі є формування у майбутніх магістрів-філологів методологічної

Слайд 196Сучасний магістр-філолог має самокритично осмислювати й оцінювати власну діяльність з

наукових позицій, розвивати й реалізовувати власний творчий потенціал. Оволодіння навичками

дослідницької діяльності має стати невід'ємною складовою його професійної діяльності, щоб орієнтуватися в науковому полі педагогічного дискурсу.

Сучасний магістр-філолог має самокритично осмислювати й оцінювати власну діяльність з наукових позицій, розвивати й реалізовувати власний творчий

Слайд 197За відсутності теоретично розробленої моделі науково-дослідної практики в магістраті кожен

педагогічний університет напрацьовує власний досвід.

За відсутності теоретично розробленої моделі науково-дослідної практики в магістраті кожен педагогічний університет напрацьовує власний досвід.

Слайд 198Достатньо ефективною під час дослідного навчання виявилася розроблена нами програма

науково-дослідної практики магістрів, що технологічно передбачала проведення настановчої конференції з

обгрунтуванням чітко прописаних мети, завдань, етапів, термінів.
Достатньо ефективною під час дослідного навчання виявилася розроблена нами програма науково-дослідної практики магістрів, що технологічно передбачала проведення

Слайд 199 До змісту науково-дослідної практики включено:

До змісту науково-дослідної практики включено:

Похожие презентации

Наши руки не знают скуки Наши руки не знают скуки 330
Администрация города Екатеринбурга Комитет по молодежной политике МБУ Центр Администрация города Екатеринбурга Комитет по молодежной политике МБУ Центр 210
Аудиторское заключение Аудиторское заключение 317
Животные впадающие в спячку Животные впадающие в спячку 573
Экономическая политика красных и белых Экономическая политика красных и белых 208
Декорирование фоторамки в Винтажном стиле Декорирование фоторамки в Винтажном стиле 166
Символика и атрибутика Олимпийских игр Символика и атрибутика Олимпийских игр 254
Федеральное медико-биологическое агентство Федеральное государственное Федеральное медико-биологическое агентство Федеральное государственное 328
Культурно-обучающая ассоциация Дружба 1952 г Культурно-обучающая ассоциация Дружба 1952 г 193
ФОРУМ МЕЖДУНАРОДНОЕ ВОЕННО-ПОЛИТИЧЕСКОЕ И ВОЕННО-ЭКОНОМИЧЕСКОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО: ФОРУМ МЕЖДУНАРОДНОЕ ВОЕННО-ПОЛИТИЧЕСКОЕ И ВОЕННО-ЭКОНОМИЧЕСКОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО: 211
Реферат по дисциплине Химия окружающей среды на тему: Научные основы Реферат по дисциплине Химия окружающей среды на тему: Научные основы 247
Тема №9 Тема №9 319
Фитнесс- вид рекреационной деятельности человека Фитнесс- вид рекреационной деятельности человека 251
Центральная регуляция стресс Центральная регуляция стресс 242
Презентация для урока Презентация для урока "Мен көңілді мерекеге қатыстым" 166
Слайд-лекция № Слайд-лекция № 314
Тема урока Тема урока 332
1 Алюминий 1 Алюминий 266
Марий калык вургем Марий калык вургем 426
Презентация на конкурс (2) Презентация на конкурс (2) 193

Обратная связь

Если не удалось найти и скачать доклад-презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое TheSlide.ru?

Это сайт презентации, докладов, проектов в PowerPoint. Здесь удобно  хранить и делиться своими презентациями с другими пользователями.

Для правообладателей

Яндекс.Метрика