ГВАРДІЙСЬКИЙ ордена ЧЕРВОНОЇ ЗІРКИ ФАКУЛЬТЕТ ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ імені

ведення.

теорії і практики підготовки та ведення бою військовими частинами та

підрозділами родів військ Сухопутних військ.

Тактичні дії – це організовані дії військових частин і підрозділів під час виконання поставлених завдань.

Основними формами тактичних дій є
бій, удар і маневр.

часом
військових частин, підрозділів
для відбиття ударів противника, його

знищення (розгрому) та виконання інших завдань в обмеженому районі впродовж короткого часу.

маневр

і взаємозв’язаних за метою, завданнями, місцем і часом ударів, вогню

і маневру військових частин і підрозділів родів військ, видів ЗС України, інших військових формувань та правоохоронних органів (далі – ІВФ та ПрО) для відбиття ударів противника, його знищення (розгрому) та виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу.
Загальновійськовий бій ведеться об’єднаними зусиллями військових частин і підрозділів різних родів військ Сухопутних військ у взаємодії з іншими видами ЗС України, ІВФ та ПрО.

удари військами (силами)
вогневі (ракетні, ракетно-артилерійські, авіаційні)
— складовий елемент бойових

дій, бою, що полягає в одночасному ураженні противника потужною дією на нього зброєю або військами.

За масштабом удари вогневі (за кількістю залучених засобів) можуть бути
зосереджені,
групові,
поодинокі,
у тому числі високоточні

За масштабом удари військами (силами) можуть бути
оперативними
тактичними

зайняття вигідного положення відносно противника і створення необхідного угруповання сил

і засобів на новому напрямку, відведення військ із-під ударів противника, а також перенесення або перенацілювання (масування, розподіл) ударів і вогню для найбільш ефективного ураження найважливіших угруповань і об’єктів противника.

ВИДАМИ МАНЕВРУ Є :
Охоплення Обхід Відхід
Маневр ударами й вогнем

Охоплення - маневр, який здійснюється підрозділами в ході бою для атаки противника у фланг.

Обхід - більш глибокий маневр, який здійснюється підрозділами для атаки противника з тилу.

Відхід - маневр, який здійснюється підрозділами з метою виходу з-під удару переважаючого противника, зайняття більш вигідного положення для наступних дій, виграшу часу, вивільнення сил для дій на інших напрямках.

Маневр ударами й вогнем полягає в одночасному або послідовному масуванні (зосередженні) вогню по найважливіших об'єктах противника в короткі терміни або в розподілі (розосередженні) для ураження декількох об'єктів, а також у перенацілюванні їх на нові об'єкти.

бойових дій,
їх наземно-повітряний характер,
одночасний потужний вогневий вплив на

всю глибину побудови військ,
застосування різноманітних способів ведення бою,
швидкий перехід від одних видів дій до інших,
складна радіоелектронна обстановка,
широке застосування різноманітних сил і засобів видів ЗС, ІВФ та ПрО.

з урахуванням можливості зруйнування об’єктів ядерної енергетики, хімічної промисловості, наявності

у деяких країн зброї масового ураження - і в умовах її застосування.

Способи ведення загальновійськового бою – це обраний порядок застосування сил і засобів підрозділу з метою вирішення поставлених завдань. На вибір способу ведення бою впливають умови обстановки, зброя і техніка, яка залучається до виконання бойового завдання.

Основним способом ведення бою із застосуванням звичайної зброї є послідовний чи одночасний розгром противника.

готовність;
2.відповідність бойових завдань підрозділів їх бойовим можливостям;
3. рішучість, активність

і безперервність ведення бою;
4. організація і підтримання безперервної взаємодії;
5. раптовість дій і застосування військової хитрості;
6. рішуче зосередження зусиль на головному напрямку та у вирішальний момент;
7. маневр підрозділами, ударами та вогнем;
8. усебічне забезпечення бою;
9. повна напруга моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактору в інтересах виконання бойового завдання;
10. тверде і безперервне управління підрозділами;
11. своєчасне відновлення боєздатності підрозділів;
12. надійний захист військ.

час організовано, у встановлені строки вступити в бій і успішно

виконати поставлені завдання.

Відповідність бойових завдань
підрозділів їх бойовим можливостям полягає в детальній оцінці оперативно-тактичної обстановки та їх реальних бойових можливостей з метою визначення найбільш раціональних способів виконання поставлених завдань

до повного розгрому противника, завданні по ньому потужних ударів, нав'язуванні

своєї волі, зриві його планів і створенні для нього невигідних умов, у сміливих і енергійних діях, які проводяться наполегливо, уперто, вдень і вночі та у будь-яку погоду.

Організація і підтримання безперервної взаємодії
є однією з основних умов успіху в бою, яка досягається узгодженими діями підрозділів усіх родів військ, підрозділів забезпечення і тилу між собою, а також вогневим ураженням противника за завданнями, напрямками, рубежами, часом і способами ведення бою в інтересах найбільш успішного виконання бойових завдань загальновійськовими підрозділами.

зненацька, викликати паніку, паралізувати його волю до опору, дезорганізувати управління

військами та створити сприятливі умови для перемоги навіть над переважаючим у силі противником.

Рішуче зосередження зусиль на головному напрямку та у вирішальний момент
дозволяє успішно протистояти чисельно переважаючим силам противника й добиватися над ним перемоги. З цією метою необхідно використовувати на головному напрямку більшість боєздатних підрозділів, найефективніші засоби ураження і сміливо маневрувати ними.

зривати замисли противника й успішно вести бій в обстановці, що

постійно змінюється.

Усебічне забезпечення бою
полягає в підготовці та здійсненні заходів, спрямованих на підтримання підрозділів батальйону (роти) у високій бойовій готовності, збереження їх боєздатності та створення їм сприятливих умов для виконання поставлених завдань.

інтересах виконання бойового завдання є найважливішими умовами досягнення успіху в

бою. Для цього необхідно: глибоко знати і формувати морально-психологічну обстановку в підрозділі через постійне спілкування з підлеглими; розуміти потреби підлеглих, поєднувати високу вимогливість з турботою про забезпечення всім необхідним для життя і бою; підтримувати високий рівень військової дисципліни та здатність протистояти ідеологічному і психологічному впливу противника; постійно вдосконалювати морально-психологічне забезпечення (далі – МПЗ) і бойову виучку; систематично вивчати морально-психологічний стан противника, здійснювати цілеспрямований психологічний вплив на його війська, активно протидіяти його психологічним диверсіям і пропаганді.

Тверде і безперервне управління підрозділами
дозволяє найбільш ефективно і повно використовувати їх бойові можливості. Це досягається: постійним знанням обстановки, своєчасним прийняттям командиром рішення та наполегливим втіленням його в життя; особистою відповідальністю командира за свої рішення, правильне використання підпорядкованих підрозділів та виконання поставлених завдань; чіткою організацією і забезпеченням живучості пунктів управління (далі – ПУ), наявністю стійкого зв’язку з підрозділами.

уточнення завдань підрозділам, що зберегли боєздатність; висування підрозділів, які втратили

боєздатність, у безпечні райони; поповнення підрозділів особовим складом, озброєнням, військовою технікою та іншими матеріальними засобами; відновлення морально-психологічного стану особового складу. Щонайперше відновлюється боєздатність підрозділів, які продовжують виконувати бойові завдання.

Захист військ
спрямований на ослаблення впливу засобів ураження (звичайних, ядерних, хімічних, біологічних, запалювальних, високоточних й інших видів зброї), небезпечних факторів техногенного, радіоелектронного, інформаційного, психологічного, екологічного й іншого характеру, з метою збереження боєздатності підрозділів і створення умов для виконання поставлених завдань.