Характеристики виду Єнот полоскун за видовими критеріями

А класу Шосткинської гімназії Бут Денис

навколо чорного носа біла шерсть, області очних ямок і лоба

теж чорного кольору, навколо очей широкі чорні лінії з білою окантовкою, які тягнуться до шиї), невеликі вушка, закругленої форми.
Кінцівки. Короткі, але пальчики добре розвинені. Лапа схожа на людську руку: між пальцями немає перегородок і добре розвинена дрібна моторика. Ці властивості допомагають звірку добре управлятися з дрібними деталями. В Інтернеті є ролики, як хитруни відкривають банки з пивом, пробираються у холодильники. Палець лапи закінчується довгим загостреним кігтем, щоб вони могли забиратися по деревах на вершину.
Ступні. Рухливі, повертаються на 180 градусів. Ця фізіологічна особливість дозволяє звірятам перекидатися і виконувати трюки на деревах.
Шерсть. Густа, відрізняється по довжині на різних ділянках тіла, з двох сторін голови – довше (формуються «баки»). Колір: сіро-коричневий. Підшерстя щільний.
Хвіст. Пухнастий, з темно-коричневими або чорними кільцями, яких буває до 10 штук.

передгірних листяних і мішаних лісах, уникаючи хвойних лісів та лісів без водойм. Селиться на околицях полів, у садах та

інших насадженнях, зустрічається в скверах міст і передмість. Взагалі досить легко пристосовується до антропогенного ландшафту. У межах свого природного ареалу, єноти поселяються у низинах і рівнинах, уникаючи регіонів з суворими зимами.
Ворогами єнота є койоти, вовки, руді рисі, алігатори, сови. На дитинчат часто полюють змії.
Веде нічний спосіб життя. День проводить на гілках дерев або в дуплах, на полювання виходить із початком сутінків. У єнотів чудовий нічний зір і гострий слух. Вони дуже вправні альпіністи і чудово лазять по деревах. По землі зазвичай ходять, можуть і бігати. Ходять розміреною ходою, але у випадку небезпеки можуть розвивати швидкість до 24 км/год. Без жодних наслідків для себе можуть зістрибнути (або впасти) з висоти 10-12 метрів. У пошуках їжі єноти за ніч можуть пройти до 2,5 км.
Кількість популяції виду широко змінюється залежно від типів середовища існування. У вологих низинах (болота, припливні зони і заливні рівнини) щільність становить до 50 особин на 1 км². У сільськогосподарськи районах та лісах щільність досягає 20 особин на 1 км², а в приміських районах до 69 на 1 км².

цінних хутрових звірів у Північній Америці. Тому на них здавна

полювали і наставляли тенета. Ще в XIX столітті шкірка єнота була в Америці платіжним засобом. Але інтенсивне полювання все ж таки не призвело до серйозного зменшення чисельності тварин. Єнотів почали розводити заради їхнього хутра у деяких європейських країнах. Так у багатьох країнах з'явилися досить великі популяції тварин, що втекли із зооферм. У багатьох районах вони вважаються шкідниками. Ракун являється також теплокровною твариною, і дихає повітрям

30-х роках 20 ст. Зокрема, його акліматизували в Німеччині, Білорусі, Молдові, Грузії, Азербайджані. Через деякий час ракун поширився

до Нідерландівта Франції.
У дикому вигляді в Україні не зустрічається. Однак відомі випадки, коли бачили групи по 5-10 особин за 10-30 км від кордонів України з Білоруссю, де вони зимували в дуплах вікових дерев. Імовірно, що ці єноти живуть і на теренах України, в північних районах Чернігівської, Київської та Житомирської областей.

ловлять рибу, прісноводих ракоподібних, жаб і водяних черепах. Єноти із

задоволенням ласують черепашачими яйцями. У прибережних чагарниках шукають хом'яків, водяних полівок та мускусних щурів, або ондатр. Інше місце для полювання єнотів - це ліс. На землі вони відшукують комах, личинок, дощових черв'яків і пташині гнізда з яйцями або пташенятами, на деревах - горіхи, ягоди і плоди, також пташині гнізда. У деяких районах єноти вважаються шкідниками, оскільки розоряють курники і гнізда промислових птахів. Значної шкоди єноти можуть завдати кукурудзяним і іншим полям. У містах у пошуках їжі вони прочісують звалища і часто перевертають сміттєві баки. Передніми лапами єноти користуються так само вправно, як і мавпи. Вони збирають ними поживу та відправляють її до рота.