Кафедра військової підготовки офіцерів запасу

топографічних картах
Кафедра військової підготовки офіцерів запасу
Навчальна та виховна мета:

1.

Вчити студентів бачити в зображених на карті умовними знаками топографічних елементах місцевості - реальну місцевість в трьохвимірному просторі.
2. Навчити читати умовні топографічні знаки та оцінювати їх тактичні властивості на картах різних масштабів.
3. Виховувати у студентів спостережливість, елементи штабної культури.

Час 2 год

Заняття групове

топографічних картах
Кафедра військової підготовки офіцерів запасу
Навчальні питання
1. Види

умовних знаків топографічних карт Збройних Сил Україні.
2. Сутність зображення рельєфу горизонталями. Типові форми рельєфу, визначення стрімкості схилу.
3. Зображення на картах топографічних елементів місцевості, визначення їх кількісних та якісних характеристик.

Література:
С.Г. Шмаль “ВІЙСЬКОВА ТОПОГРАФІЯ”, Київ 2008 рік, стор. 74-105 Організація та проведення занять з в. топографії, ХФВП НТУ ХПІ,2008р. с. 52-62
Довідник «Умовні знаки топографічних карт», Москва, 1986р.

карти містить такий обсяг інформації про позначену на ньому місцевість,

який не можливо передати лаконічніше будь-яким іншим способом.

Для того, щоб дати характеристику ділянки місцевості зображеній на аркуші карти 1 : 100 000 у середньому треба приблизно 200 000 слів.

Текст такого опису займе близько 400 сторінок книжки звичайного формату.
Карта відображає реальну місцевість, де всі топографічні елементи перебувають у діалектичному взаємозв’язку.

Умовні знаки – літери карти. Знання літер алфавіту ще не свідчить про знання тієї чи іншої мови. Для отримання інформації з карти треба навчитися складати літери у склади, а потім вже – швидкому читанню.

знаків, знаючи які, можна уявити характер і взаємне розташування місцевих

предметів.


Абсолютно всі об'єкти місцевості позначити неможливо, навіть на карті найбільшого масштабу.

З метою підвищення наочності та читання топографічної карти дрібні та незначні об'єкти на ній не позначається.

позначень, яка дозволяє зобразити місцевість на карті.
УМОВНІ ЗНАКИ ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ
Вимоги

до умовних знаків:

знаків не повинно бути багато, тому що їх всі треба знати;

знаки мають нагадувати об’єкт, який зображають;

знаки мають бути простими зображення та запам’ятовування.

предметів розміри яких виражені в масштабі карти;

лінійні –

у яких за картою можна вимірювати довжину, але не можна виміряти ширину;

пояснювальні – вказують на рід рослинності, напрямок течії, глибину;

позамасштабні – для зображення об’єктів, розміри яких не можна показати в масштабі карти.

основи знака
Вершина прямого кута основи знака

за її графічним зображенням:
тип місцевості за рельєфом;
ступінь пересіченості та огляду;
заселеність

району;
густота і напрямок дорожньої мережі

Вивчення місцевості та її оцінка:
визначення кількісних та якісних характеристик окремих елементів місцевості;
виявлення їх тактичних властивостей та впливу на вирішення поставленого бойового завдання.

Висновки
Визначення вигідних варіантів використання сприятливих властивостей місцевості та заходів щодо обмеження її негативного впливу.

Основний принцип – від загального до детального

карті точки однакових висот.
Види горизонталей:
б – основні, які проводяться через

висоту перерізу і служать для відображення основних форм рельєфу;
а – додаткові (напів горизонталі), які проводяться через ½ висоти перерізу і служать

для відображення важливих форм рельєфу, що не виражаються основними горизонталями;
в,г – допоміжні (чверті), які проводяться через ¼ висоти перерізу.
Кожна п’ята основна горизонталь потовщується для полегшення рахунку висоти і зручності читання рельєфу.

горизонталями по висоті

висотою куполоподібне або конічне підвищення, яке має підошву

і вершину.

Хребет - витягнуте підвищення, яке знижується в одному напрямку.

Улоговина – замкнуте чашоподібне заглиблення, яке має край і дно.

Лощина – витягнуте заглиблення, яке знижується в одному напрямку (долина, ущелина, яр, балка).

Сідловина – зниження на гребені хребта між двома сусідніми вершинами

увігнутий схил


4 – хвилястий схил

Визначають її за формулою:
α =60 х h / d

, де:

α - стрімкість схилу;
h - висота перерізу;
d - закладення.

які не можна проглядати.

типу рельєфу
Визначення пересіченості (сильнопересічена, якщо середня відстань між лощинами 2м

і менше)
Детальне вивчення:
визначення взаємовидимості, крутизни схилів, ширини і глибини лощин, балок, ярів та їх впливу на прохідність, спостереження, ведення вогню, маскування, організації захисту від ЗМУ, орієнтування

М 1: 50 000 - глибиною більше ніж 1м
М 1: 100 000 - глибиною більше ніж 2м
М 1: 200 000 - глибиною більше ніж 3м

ТИПУ – нахиленим шрифтом великими літерами
Селище сільського типу – прямим

шрифтом малими літерами
Селище дачного типу – нахиленим шрифтом, малими літерами

Неофіційні назви вказують в дужках;
Під назвою вказують кількість мешканців (дворів);
Підкреслюють ті, де є однойменна залізнична станція;
Магістральні і головні проїзди виділяють більш широким знаком;
Місцеві предмети – орієнтири наносяться поза масштаб ними знаками;

Квартали зафарбовані оранжевим кольором:
на картах М 1:50 000 і нижче – вогнестійкі;
на картах М більше 1:50 000 – населення міста більше 50 тисяч.

економічне значення;
місцеположення населеного пункту та підступи до нього;
планування (площа і

конфігурація міської території,) та головні магістралі;
характер і щільність забудови, матеріал;
наявність підземних споруд (метро, каналізаційні та водогінні трубопроводи, тунелі тощо).

за:
шириною колії (стандартна - 1435мм, 1524мм, вузькоколійні або трамвайні шляхи);
видом

тяги (електрифіковані та не електрифіковані);
кількістю колій (одноколійні, двоколійні, триколійні);
станом (діючі, ті, що будуються, розібрані).
На залізницях позначаються станції роз'їзди, платформи, депо, колійні пости і й будки, насипи, виїмки, насипи, тунелі тощо.

0,5м, ширина не менше 14м, схили не більше 4%);
з удосконаленим

покриттям (удосконалені шосе, покриття шириною не менше 6м);
з покриттям (шосе – мають менш капітальну основу і ширину).

дороги, які не мають основи і покриття.
Ґрунтові дороги

- не профільовані, без покриття. Прохідність залежить від якості ґрунту, пори року і погоди.
Польові й лісові дороги - тимчасові ґрунтові дороги, рух здійснюється епізодично.

мостів, труб і інших споруд;
наявність вузьких місць, радіуси поворотів, крутизна

підйомів (спусків);
можливість рухатись паралельним шляхом;
наявність матеріалу для ремонту зруйнованих дорожніх споруд.

К – кам’яний;
8 - висота над рівнем води;
150 – довжина моста;
10 – ширина проїжджої частини;
100 – вантажопідйомність

ширині 5 метрів і більше на картах 1 : 25

000 і 1 : 50 000 позначаються у дві лінії,
10 метрів і більше на картах 1 : 100 000 .
ІСТРА – назва судноплавної річки
Агра – назва несудноплавної річки
Сухі русла рік показують перерваною лінією коричневого кольору

рукавів, мілин, островів;
ширину долини, пойми, її прохідність і характер грунту;

хвилястість русла річки.

характер берегів (їх форму, висоту і крутизну), скриті підходи до берега;

течію (швидкість і напрямок);

наявність мостів, бродів, гідротехнічних споруджень;

суттєво відрізняються характером своєї поверхні від навколишнього середовища (солончаки, піски

такири, кам'янисті поверхні тощо).

По прохідності грунти поділяються :
Камянисті – важкопрохідні чи непрохідні;
Піщані – в сухому стані важко прохідні;
Супіщані (глини від 3 до 10%) – в сухому стані прохідні, вологі гірше;
Суглинисті (глини 10-20%) – в сухому стані прохідні, вологі значно гірше;
Глинисті (глини більше 30%) – сухі прохідні, вологі важко прохідні;
Торфяні – вологі непрохідні, сухі можна подолати;
Лесові (пиль, пісок, глина) – сухі прохідні, вологі непрохідні;
Солончакові – по сухим можна рухатись

їх на:
прохідні (перервана штриховка),
верхові і торфяні

важко прохідні
низинні

непрохідні (суцільна штриховка).

топлені

Прохідними прийнято вважати болота глибиною не більше 0,6 м, їх глибину на картах, як правило, не підписують.
Глибину важко прохідних і непрохідних боліт вказують з точністю до 0,1м і підписують поруч із вертикальною стрілкою, якщо глибина більше 2-х метрів – записують «глибше 2м».

на топографічних картах
Навчальна та виховна мета - досягнуті!

Після заняття Ви повинні знати види умовних топографічних знаків, навчитись читати умовні топографічні знаки на картах різних масштабів та виявляти їх тактичні властивості.

Завданяя для самостійного вивчення

 
Література:
С. Г. Шмаль "Військова топографія". К:, вид. Паливода. 2008 р.,с. 74-105.

Вивчити умовні знаки топографічних карт !!!!!!!!