Київський національний університет будівництва і архітектури Л Е К Ц І Я

Я 2
Теоретичні основи педагогічного проектування

проектування. Функції, етапи, стадії і методи педагогічного проектування.

від 12 березня 2009 р // Освіта. – 2002. –

20-27 лютого.
Указ Президента України «Про Основні напрями реформування вищої освіти в Україні». - № 832/95 . - 12 вересня 1995 року.
Державна національна програма "Освіта" /“Україна ХХІ століття"/- К.,1994.
Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. / З.Н. Курлянд. Р.І. Хмелюк, А.В. Семенова та ін.; За ред. З.Н. Курлянд. – 3-тє вид., перероб. І доп. – К.: Знання, 2007. – 495 с.
Пехота О.М. Освітні технології. – К.: Вид-во А.С.К., 2003. – 255 с.
Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий: В 2 т. Т. 1. М.: НИИ школьных технологий, 2006. – 816 с.
Методика професійного навчання. Дидактичне проектування: методичні вказівки до вивчення дисципліни / уклад.: М.В. Руденко, І.М. Мороз. – КНУБА. – 68 с.

план тощо; прототип, прообраз пропонованого об’єкта”.
Великий тлумачний словник сучасної

української мови таким чином трактує цей термін: “Проектування” походить від дієслова “проектувати”. Проектувати – складати, розробляти проект, конструювати що-небудь, планувати, намічати здійснити щось”.

Узагальненням всіх підходів може бути дефініція, що запропонована В.Є. Радіоновим: проектування

– це “інтелектуальна за своїм характером діяльність, основне призначення якої полягає в дослідженні, передбаченні, прогнозуванні, оцінюванні наслідків реалізації тих чи інших задумів..., шлях створення спеціальних інтелектуальних засобів трансформації задумів через проекти нових технологій, засобів, систем людської діяльності”.

Наша позиція полягає у наступному: проектування – це мисленнєва, розумова

діяльність, а план, модель, програма – практичне її втілення – зовнішня форма проекту, рівень, етап проектування.
Такий умовивід зроблений нами на основі проведеного порівняльного аналізу категорій “проектування”, “моделювання”, “планування”, “програмування”.

процесу навчання і його результатів.
В.С. Безрукова, наприклад, розуміє дидактичне проектування

як діяльність, що включає етап створення моделей освіти, проектів освіти та педагогічних конструктів.
Для нашого дослідження більш приємним є визначення дидактичного проектування, яке надає Коваленко О.Е. Автор розглядає дидактичне проектування як методичну діяльність, тобто діяльність щодо створення проекту навчання.
Виходячи з того, що дидактичне проектування – це є методична діяльність, направлена на розробку дидактичного проекту навчання, а освоєння методичної діяльності проходить через формування методичних вмінь, отже наступним етапом дослідження є визначення переліку методичних вмінь по здійсненню дидактичного проектування, якими повинен володіти інженер-педагог енергетичного профілю.

починається там, де заходить мова про методологію мислення, організацію й

особливо про уявлення знань про світ” . Ми погоджуємося з В.С. Безруковою, яка визначає педагогічне моделювання як етап педагогічного проектування.
“Проектування представляє собою спосіб руху, що призводить до зняття проблеми, а проектування – культурно оформлена діяльність “щодо побудови утопії” – містить спосіб облаштування цього місця (якого сьогодні ще немає)”.
“План – це... 2) задум, проект, що передбачають перебіг, розвиток чого-небудь, текст, документ із викладом такого задуму, проекту // заздалегідь накреслена програма культурних, оборонних заходів, що передбачає порядок і термін здійснення їх; текст, документ з викладом такої програми (стратегічний план)”.

і функціонування;
Засоби і методи їх реалізації.

невідомих йому пед. явищ, ситуацій і процесів);
ОРІЄНТАЦІЇ (в них);
ОПИСУ (якісний

та кількісний, змістовний та формалізований опис перспектив розвитку пед. явищ, процесів, ситуацій, які прогнозуються, в різних формах і видах);
ІНТЕРПРЕТАЦІЇ (сутності, причин, напрямів, шляхів розвитку пед. явищ, процесів, ситуацій в конкретних умовах );
ІНТЕГРАЦІЇ (прогнозної інформації. Засвоєння НПП повного обсягу інформації про події: минулі, теперішні, майбутні. Дозволяє бачити всі зміни у ПС).

випереджальні знання);
Критичної оцінки (стану справ, дозволяє побачити не тільки неузгодженість

між компонентами ПС, а й прогнозувати нові напрями, шляхи, засоби, форми для ліквідації цих неузгодженостей).

стану соціально-педагогічних процесів, явищ. Дозволяє визначити оптимальний варіант);
Планування (дозволяє розробити

конкретний план реалізації обраного варіанту);
Мобілізації (на реалізацію мети)

умов розвитку об`єкта. Прогнозний фон розвитку).
Етап прогнозного діагнозу (вивчення інформації

про прогнозний фон розвитку об`єкта прогнозуванння. Дозволяє виявити закономірності та тенденції розвитку об`єкта).

Ці етапи складають зміст стадії підготовки допрогнозної інформації процесу пед. прогнозування.

прогнозу об`єкта та фону, в результаті чого формується пошукова і

нормативна модель об`єкта і прогнозного фону (умов)).
4. Етап веріфікації процесу прогнозування (оцінка варіантів та обгрунтування вірогідності прогнозу). Результатом є оптимальні варіанти розвитку (та їх альтернативи) об`єкта і фону).
5. Етап синтезування прогнозів (координація міжпредметних (локальниї) прогнозів. В результаті формується комплексний прогноз розвитку ПС або сукупності її окремих елементів).

є теоретичні висновки прогностичного характеру та практичні рекомендації, сформульовані на

основі прогнозу. Формується комплесний прогноз розвитку ПС або сукупності її функцій).
7. Етап прогнозної інформаційної діяльності викладача (доведення результатів прогнозування, підготовка висновків та рекомендацій, обговорення підсумків на наукових семінарах, нарадах, конференціях).
8. Етап прогнозної реконструкції (підготовка та реалізація документів, спрямованих на оптимізацію всієї ПС та окремих її елементів).
Стадія здійснення та оптимізація прогнозу.

наукового дослідження:
вивчення літературних джерел, документів, результатів діяльності;
спостереження;
анкетування;
опитування;
експеримент;
узагальнення незалежних характеристик;
бесіди

тощо.

одержаних на попередній стадії, на майбутнє, з урахуванням зміни (збереження)

умов функціонування прогнозного об`єкта);
Метод експертних оцінок (генерування прогностичних інтелектуальних ідей, їх колективна або індивідуальна оцінка);
Метод моделювання (Він може бути застосований лише до тих процесів і явищ ПС, які можна уявити у вигляді самостійних моделей з параметрами, що регулюються (стан НВП, якісно-кількіснаі характеристики пед. колективу тощо). У моделях відбуваються певні зміни, які потім (на грунті закономірностей та тенденцій їх розвитку) переносяться на реальні педагогічні процеси.

та керівництва, інформаційного забезпечення діяльності.

Серед інших методів:
публікаційний метод;
метод соціального замовлення;
метод

консиліуму (ділові ігри, наради тощо).