Компетентність і компетенції у результатах початкової освіти

загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів ім. В. І. Чуйкова

Бень Неля Василівна

в школі, більше знань про реальні потреби шкільної освіти;
компетентний вчитель

для компетентного учня.

практики;
неузгодженість між освітніми ланками;
взаємне дублювання змісту.

сучасної української мови:
Добра обізнаність із чим-небудь.
Коло повноважень якої-небудь організації, установи

та особи.
А. В. Хуторський:
задана сукупність взаємопов'язаних якостей особистості; задана вимога, норма освітньої підготовки.

соціально закріплений результат, як реальні вимоги до засвоєння учнями знань,

способів діяльності, досвіду ставлень з певної галузі знань, якостей особистості, яка діє в соціумі.
З. В. Залібовська-Ільницька:
Сфера додаткових знань, умінь, навичок людини.

питань, за якими характеризують певну особистісну якість.
Н.

М. Бібік:
Відчуженою від суб'єкта, наперед заданою соціальною нормою освітньої підготовки учня, яка необхідна для його якісної, продуктивної діяльності в певній сфері.

навколо певної низки об'єктів реальної дійсності, необхідних для здійснення ним

подальшої продуктивної освітньої діяльності.

сучасної української мови:
Який має достатні знання в якій-небудь галузі;
Який має

певні повноваження, повноправний.
Обізнаний в певній галузі, знаючий.
Експерт Ради Європи Вало Хутмахер
Поняття , що за суттю ближче до “знаю як ”, ніж до “знаю що”.

комплекс ставлень, цінностей, знань і навичок, якими забезпечується спроможність особистості

сприймати та задовольняти індивідуальні і соціальні потреби.
В. В. Раєвський, А. В. Хуторський:
результат набуття компетенцій.

на основі здобутих знань, наявність досвіду самостійної діяльності на основі

універсальних знань.
Л. В. Резнічеко:
Загальна здатність і готовність до діяльності, що опирається на знання і досвід набутий у процесі навчання і виховання.

вчитися
Предметні компетентності
соціальна
компетентності з ІКТ
Автономна дія
знання
вміння
ставлення
навички

і основних) та предметних компетенцій особистості.
Як бачимо, компетенцію слід

розуміти як задану вимогу, норму навчання школяра, а компетентність – як його реально сформовані особистісні якості і мінімальний досвід діяльності.

свої дії;
доводити роботу до кінця.

інших культур;
Активна терпимість та підтримання справедливих стосунків між людьми і

народами.

соціально-культурного середовищ.
Знання своїх прав і обов’язків.
Здатність екологічно мислити.
Бережливе ставлення до

природи, до людей, до самого себе.

безпечну поведінку;
усвідомлення здоров’я як вищої життєвої цінності;
взаємозв’язок організму людини з

природнім і соціальним оточенням;
удосконалення фізичної, соціальної, психічної та духовної складових здоров’я;
дбайливе ставлення до свого здоров’я: здорове харчування, розпорядок дня, гігієнічний догляд за тілом, загартовування.

оперувати інформацією.
Вміння добувати, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних

джерел, користуватися різноманітною довідковою літературою.

різних соціальних груп, індивідумів, відповідно до соціальних норм та правил,

наявних в українському суспільстві;
продуктивна співпраця з різними партнерами в групі та команді,
використання різних ролей й функцій у колективі,
прояв ініціативи, підтримка та керування власними взаєминами з іншими;
конструктивне розв’язання конфліктів, досягнення консенсусу,
відповідальність за наслідки вчинків.