Слайд 1
Лекція №4
Конституція України –
Основний Закон держави
Слайд 2
План:
Поняття і загальна характеристика конституції,
Конституціоналізм: поняття, елементи,
Історія розвитку Конституції України,
Класифікація,
форма і структура конституцій.
Слайд 3
1. Поняття і загальна характеристика конституції
Слайд 4
Конституція України
- єдиний, наділений юридичною силою нормативно-правовий акт, через
який український народ і українська держава виражають свою суверенну волю,
утверджують основні принципи устрою суспільства і держави, основи правового статусу особи і громадянина, визначають систему і функції органів державної влади. й органи місцевого самоврядування, механізм реалізації державно-владних повноважень і територіальний устрій держави.
Слайд 5Конституція України
По-перше, Конституція України є актом найвищої юридичної сили, що
об'єктивізує політичну волю народу України як носія суверенітету і єдиного
джерела влади в Україні.
Слайд 6Конституція України
По-друге, вона є головним, найважливішим нормативно-правовим актом у системі
джерел національного права України, основним джерелом конституційного і всіх інших
галузей права України.
Слайд 7Конституція України
По-третє, містить норми, які є нормами прямої дії. Вони
знаходять свій подальший розвиток і деталізуються в інших нормативно-правових актах,
але це не спростовує можливості застосовувати норми Конституції України безпосередньо, особливо ті норми, що визначають основні права і свободи людини і громадянина.
Слайд 8Конституція України
По-четверте, Конституція України, як і конституції більшості інших країн
світу, має особливий порядок прийняття і внесення до неї змін,
що є важливою нормативно-правовою її гарантією.
Слайд 9Конституція України
По-п'яте, за формою Конституція України є формалізованим кодифікованим правовим
актом найвищої юридичної сили. Внесення змін і доповнень до окремих
розділів Конституції України передбачає органічну зміну її тексту в цілому.
Слайд 10Конституція України
По-шосте, за походженням Конституція України є парламентським актом, оскільки
28 червня 1996 р. вона була урочисто прийнята Верховною Радою
України. Парламентський спосіб діє й щодо внесення змін до Конституції.
Слайд 11Конституція України
По-сьоме, за територією дії Конституція України є виключно загальнодержавним
нормативним актом. Дія її положень поширюється на всю територію України
і на всіх суб'єктів права. Тобто Конституція України властива така риса, як універсальність.
Слайд 12Конституція України
По-восьме, за часом дії вона має постійний характер. Дія
переважної більшості її положень не обмежується часом.
Слайд 13
Конституція України
У матеріальному значенні – окремий писаний юридичний документ.
У
формальному значенні – найвищий юридичний документ.
У юридичному значенні – завжди
система правових норм.
У фактичному значенні – відображає реально існуючі суспільні відносини в країні, та закладені перспективи розвитку.
Слайд 14
Юридичні властивості Конституції України
Вища юридична сила
Основоположний характер (визначає основні засади
...)
Народний характер
Реальний характер
Стабільний характер
Підвищений ступінь охорони з боку держави
Слайд 15
Юридичні властивості Конституції України
Особлива юридична природа (пряма дія)
Програмний характер
Правонаступність (держава
не перестає існувати)
Особливий порядок прийняття і внесення змін
Механізм реалізації (через
спеціальне законодавство)
Слайд 16
Принципи Конституції України:
Народний та державний суверенітет.
Пріоритет прав і свобод людини
та громадянина.
Рівноправність громадян.
Унітаризм.
Поділ влади та оптимальне поєднання форм прямої і
представницької демократії.
Визначення природи держави як соціальної, демократичної та правової.
Верховенство права.
Політичний та економічний плюралізм.
Слайд 17
Функції Конституції України
цілеспрямовані напрямки та види впливу Основного Закону
на суспільні відносини.
Слайд 18
Функції Конституції України
політична - закріплює засади конституційного ладу, політичного
режиму,
юридична - норми права мають найвищу юр. силу,
установча
- встановлює основні політ-правові інститути держави і суспільства,
ідеологічна - містить важливі ідеї політичної еліти,
гуманістична - Конституція проявляються в тому, що в ній закріплені права і свободи особи, норми міжнародних договорів,
Слайд 19
Функції Конституції України
організаційна - Конституція стимулює подальший розвиток суспільних
відносин,
стабілізуюча - визначає стратегію розвитку політико-правової системи держави і
суспільства,
консолідуюча - Конституція є результатом суспільної злагоди,
обмежувальна - Конституція створює основу і визначає межі діяльності державного органу
зовнішньополітична - проявляється в тому, що інші держави за змістом Конституції можуть робити висновок про рівень демократизму держави.
Слайд 20
2. Конституціоналізм: поняття, елементи
Слайд 21Конституціоналізм
— це теорія і практика конституційного будівництва. Він становить
собою особливу систему конституційно-правових відносин, які опосередковують у загальному вигляді
повновладдя народу, його суверенітет.
Слайд 22Елементи конституціоналізму
фактична і юридична конституція, конституційна теорія, конституційні відносини, конституційна
правосвідомість, конституційна законність і правопорядок.
Слайд 23Конституціоналізм
Встановлює межі здійснення публічної (державної) влади;
Закріплює таку організацію публічної влади,
яка будується на засадах поділу влади;
Забезпечує надійний захист прав і
свобод людини і громадянина.
Слайд 24Конституціоналізм
Політико-правова теорія;
Правління, обмежене конституцією, політична система, що спирається на конституцію
та конституційні методи правління;
Ідейно-політичний рух
Слайд 25Сутність конституції
— це її внутрішня основа, смисл, найбільш важливі
якості і властивості, які визначають всі структурні та функціональні характеристики
Основного Закону суспільства й держави.
Конституція — явище історичне: вона постійно розвивається і вдосконалюється.
Слайд 26Соціально-політичний аспект конституції
конституція має бути механізмом здійснення консенсусу всіх
соціальних груп, своєрідним суспільним договором, коли різноманітні верстви суспільства немов
передають державі свої повноваження по забезпеченню соціальної гармонії і злагоди на всіх рівнях.
Слайд 27Теоретики становлення конституційної доктрини
Джон Люк (англієць) – розробив концепцію громадських
свобод обґрунтував поділ влад на законодавчу, виконавчу та договірну гілки;
Шарль
Монтеск`є (француз) – запропонував систему „стримувань і противаг”, поділ влад на законодавчу, виконавчу і судову;
Жан-Жак Руссо (француз) – набули подальшого розвитку ідеї суспільного договору, народного суверенітету тощо.
Слайд 283. Основні етапи розвитку Конституції України
Слайд 29Конституція Пилипа Орлика
5 квітня 1710 р. у м. Бендери було
укладено Пакти й конституції законів та вільностей Війська Запорозького.
Положення
цього документу не були реалізовані, хоча формально він діяв на Правобережній Україні до 1714 р.
Слайд 30ІV Універсал Української Центральної Ради (1918)
Перший акт, який безпосередньо започаткував
національне конституційне право України.
Він проголосив Україну як незалежну, самостійну
і суверенну державу. На основі Універсалу було розроблено цілий ряд документів українського ренесансу, зокрема Конституцію УНР 1918 р., яка хоч і не була введена в дію, однак стала своєрідним акумулятором традицій надбань українського правничого досвіду.
Слайд 31Конституція УРСР 1919 р.
Ця Конституція була своєрідною рецепцією, певною мірою
дублікатом Конституції РРФСР 1918 р., у сукупності з якою вона
стала основним джерелом українського радянського державного права;
хоча про дійсно національне конституційне право в Україні не могло бути й мови ні за формою, ні за змістом (тогочасна Україна була квазідержавою, право якої за змістом було декларативним, політичним, формальним).
Слайд 32Декларації про державний суверенітет 1990 р.
Акт проголошення незалежності України
в 1991 р.
Ці документи стали віхою, яка започаткувала народження нового
українського права.
Слайд 33
Конституція України (1996р.)
Була прийнята 28 червня 1996 року.
Історію розробки, прийняття,
реалізації Конституції та внесення до неї змін можна поділити на
4 періоди:
Перший (1991-1996),
Другий (1996-2004),
Третій (2004-2008),
Четвертий (2008 – донині).
Слайд 34
4. Класифікація, форма і структура конституції
Слайд 35
Класифікація Конституції
здійснюється за допомогою таких критеріїв: форма конституції, термін
дії, спосіб прийняття, порядок внесення змін і доповнень, установлені конституцією
форма правління, форма державного устрою і державно-політичний режим тощо.
Слайд 36
Конституція України
є парламентським, формалізованим кодифікованим, загальнодержавним, єдиним нормативно-правовим
актом найвищої юридичної сили, який є Основним Законом суспільства і
держави, має постійний характер, регулює найважливіші суспільні відносини, містить норми прямої дії, має особливий порядок прийняття, внесення до нього змін і доповнень та його захисту, гарантування, відіграє важливу роль щодо розвитку і вдосконалення вітчизняної науки та освіти у сфері конституційного права.
Слайд 37
Класифікація Конституції України
ЗА ФОРМОЮ (СТРУКТУРОЮ) ВИРАЖЕННЯ
Писана, оскільки являє
собою єдиний нормативний акт;
Формально-юридична - наділена найвищою юридичною силою
Кодифікована (консолідована)
– бо це єдиний текст, прийнятий одночасно.
Слайд 38
Класифікація Конституції України
ЗА ЧАСОМ ВИНИКНЕННЯ
Конституція „нового” покоління – бо
приймалась в період після розпаду СРСР, коли міжнародна ситуація сприяла
демократизації суспільного життя.
Слайд 39
Класифікація Конституції України
ЗА ПОРЯДКОМ (ПРОЦЕДУРОЮ) ПРИЙНЯТТЯ
Народна Конституція, оскільки прийнята
всенародно обраним парламентом
Слайд 40
Класифікація Конституції України
ЗА ПОРЯДКОМ ВНЕСЕННЯ ЗМІН, ПОПРАВОК, ДОПОВНЕНЬ
Дуже жорстка,
оскільки це випливає із змісту ст. 157 („Конституція не може
бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.”).
Слайд 41
Класифікація Конституції України
ЗА ЧАСОМ ДІЇ
Постійна Конституція
Слайд 42
Класифікація Конституції України
ЗА ХАРАКТЕРИСТИКОЮ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ
Конституція унітарної держави із
особливістю включення автономії – АРК, яка має не окрему конституцію,
а конституційний закон - ЗУ від 23.12.1998 року № 350-XIV "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим"
Слайд 43
Класифікація Конституції України
ЗА ФОРМОЮ ПРАВЛІННЯ
Республіканська
Слайд 44
Класифікація Конституції України
ЗАЛЕЖНО ВІД ДЕРЖАВНО-ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ
Демократична, така, що встановлює
належну модель організації влади, реально гарантує права і свободи людини
і громадянина на рівні міжнародних стандартів, закріплюють принципи демократичної, правової, соціальної держави, різноманітні форми власності, соціально орієнтовану ринкову економіку.
Слайд 45
Форма конституцій
це спосіб вираження і організації конституційних норм
та інститутів.
Конституція може функціонувати у вигляді:
моноконституційного акта (кодифікована) (конституції
Німеччини, Іспанії, Мексики тощо),
- багатьох актів, що у сукупності складають конституцію(некодифікована) (конституція Швеції складається із трьох актів — Форми правління 1974 р. Акта про престолоуспадкування 1810 р. і Акта про свободу друку 1974 р.).
Слайд 46
Форма конституцій
конституції змішаного типу (Основний Закон Великої Британії
інкорпорує також: парламентські закони; судові рішення-прецеденти; доктринальні тлумачення; статути; конституційні
угоди, тощо) .
Інколи виникають і тимчасово діють неписані конституції, які не мають формального закріплення. (наприклад, в Румунії. В цей час конституція формується, використовуються норми, які узгоджуються з вимогами нового часу).
Слайд 47
Конституція України
„устрій”, „установлення” – це єдиний правовий акт або
система актів, за допомогою яких народ чи орган державної влади
від імені народу встановлює основні принципи устрою суспільства, форми демократії, визначає статус державної влади і місцевого самоврядування, встановлює права і свободи людини і громадянина та механізм здійснення влади.
Слайд 48
Структура Конституції України
внутрішня взаємоузгоджена побудова Основного Закону як
нормативно-правового акта найвищої юридичної сили.
Слайд 49
Структура Конституції України
Конституція України є кодифікованим конституційним актом.
Вона існує у вигляді єдиного нормативно-правового акта, що складається із
трьох основних частин: преамбули, основної частини, прикінцевих і перехідних положень.
Основна частина та прикінцеві і перехідні положення складаються із п'ятнадцяти самостійних розділів, позначених латинськими цифрами, що включають 161 статтю (розділи І-ХІУ) і 14 пунктів (розділ XV), позначених арабськими цифрами.
Окремі статті Конституції України мають декілька абзаців, що не нумеруються, а при посиланні на них позначаються як частини (ч.) відповідної статті.
.
Слайд 50
Преамбула Конституції України
- це звичайна для світової
конституційної практики невелика за обсягом, урочиста, написана навіть із певним
пафосом вступна частина до основного змісту.
Вона виконує принаймні дві основні функції:
по-перше, вказує на те, хто і в якому порядку прийняв конституцію,
по-друге, містить коротку характеристику умов і мотивів прийняття конституції та мотивів, які при цьому переслідуються.
Преамбула конституції має концептуальний характер.
Слайд 51
Структура Конституції України
Розділ І “Загальні положення” включає 20
статей (ст.ст. 1-20). Містить статті, які визначають основи суспільного ладу,
громадянств, стосуються суверенітету України, соціального захисту громадян, екологічної безпеки, статті, що визначають державну символіку.
Розділ ІІ “Права, свободи та обов’язки людини і громадянина” складається із 48 статей (ст.ст. 21-68) містить норми, що визначають фундаментальні права та свободи громадян України, гарантії їх реалізації, а також обов`язки громадян перед державою і суспільством.
Розділ ІІІ “Вибори. Референдум” включає 6 статей (ст.ст. 69-74) присвячений регулюванню порядку здійснення і проведення таких основних форм народного волевиявлення, як вибори й референдуму.
Слайд 52
Структура Конституції України
Розділ ІV “Верховна рада України” (ст.ст.
75-101) закріплює порядок утворення, роботи, повноваження, склад єдиного органу законодавчої
влади – ВР, а також статус народного депутата України.
Розділ V “Президент України” (ст.ст. 102-112) містить норми, що реалізують порядок обрання, компетенцію, правовий статус, умови припинення повноважень Президента, порядок формування та функції РНБО України.
Розділ VІ “Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади” (ст.ст. 113-120) закріплює порядок утворення, діяльності, компетенції та склад Уряду України, місцевих органів влади.
Розділ VII “Прокуратура” (ст.ст. 121-123) формулює завдання, повноваження та структуру органів прокуратури.
Слайд 53
Структура Конституції України
Розділ VIII “Правосуддя” (ст.ст. 124-131) містить
норми, що регулюють порядок утворення та функціонування органів правосуддя, визначають
статус суддів.
Розділ ІХ “Територіальний устрій України” (ст.ст. 132, 133) закріплює основні принципи та систему адміністративно-територіального устрою України.
Розділ Х “Автономна Республіка Крим” (ст.ст. 134-139) визначає становище цієї республіки та її компетенцію, принципи відносин з Україною, повноваження органів цієї республіки.
Розділ ХІ “Місцеве самоврядування” (ст.ст. 140-146) містить норми, що визначають систему органів місцевого самоврядування, їхній склад, статус депутатів, а також повноваження цих органів.
Слайд 54
Структура Конституції України
Розділ ХІІ “Конституційний Суд України” (ст.ст.
147-153) визначає склад, повноваження КС, встановлює гарантії незалежності та недоторканості
суддів.
Розділ ХІІІ “Внесення змін до Конституції України” (ст. 154-159) визначає порядок внесення змін і доповнень до Конституції, процедуру їх розгляду.
Розділ ХІV “Прикінцеві положення” (ст.ст. 160, 161) вказує, що Конституція набуває чинності з дня її прийняття. День її прийняття є державним святом – Днем Конституції України.
Розділ ХV “Перехідні положення” (пп. 1-14) закріплює положення щодо чинності законодавства в частині, що не суперечить Конституції, та порядок вирішення інших питань, які винили у зв`язку з прийняттям нової Конституції.