Слайд 1Країни Азії, Африки і Латинської Америки у ІІ половині ХХ
століття на початку ХХІ ст.
Ліквідація колоніалізму в країнах Азії
і Африки. Розвиток незалежних держав.
Після ІІ світової війни склалися передумови для здобуття державної незалежності багатьма країнами:
Капітуляція Японії;
Послаблення позицій В. Британії, Франції, Нідерландів;
Зміцнення національної буржуазії, поява інших соціальних верств здатних до самостійного управління своїми державами;
Виникнення патріотичних партій та організацій та проголошення ними боротьби за незалежність;
“Холодна війна” між СРСР та США, яка давала можливість маневру між великими державами і цим сприяла занепаду колоніалізму.
Слайд 2Етапи деколонізації:
І.1945 – середина 50х рр. – визволення народів Азії;
ІІ.
Середина 50х – сер. 60х рр. – визволення народів Північної
та Тропічної Африки;
ІІІ. Початок 70х – 1990р. – остаточний занепад колоніалізму, визволення Південної Африки.
Слайд 3В. Британія:
Розв'язала свої колоніальні проблеми переважно мирним шляхом;
1947 – 1950рр.
– стали незалежними Індія, Пакистан, Бірма, Цейлон
Слайд 4Франція, Нідерланди:
Намагалися зупинити процес деколонізації за допомогою війни;
1946 – 1954
рр. – війна Франції у Індокитаї4
1954 – 1962 рр. –
війна Франції у Алжирі4
1945 – 1950 рр. – війна Нідерландів в Індонезії.
Слайд 5ООН:
14 грудня 1960 р. – ООН прийняла декларацію “Про надання
незалежності колоніальним країнам і народам”;
1960 році – 17 країн Африки
отримали незалежність!
1990 р. – незалежність отримала остання колонія у світі – Намібія !!
Слайд 6Проблеми незалежних держав:
Статус аграрно – сировинних придатків колишніх метрополій;
Залежність від
зовнішніх інвестицій;
Відсталість, епідемії, голод, фінансова заборгованість, етнічні та територіальні проблеми;
Необхідність
вироблення власної внутрішньої та зовнішньої політики;
Встановлення характеру влади і формування суспільно – політичного устрою;
Економічна орієнтація.
Слайд 7Загальна характеристика країн та проблем регіону
Індія, Пакистан, Філіппіни, Кенія, Марокко,
Туніс – після отримання незалежності обрали шлях ринкового плюралізму;
Ангола, Алжир,
Гвінея – Бісау, Ефіопія, Мозамбік, Ємен – після отримання незалежності обрали шлях “соціалістичної орієнтації”;
Південна Корея, Тайвань, Гонконг, Сінгапур – через швидкі темпи економічного розвитку відносять до т. зв. категорії “азійських драконів”.
Слайд 8Японія
Після ІІ світової війни територія країни була окупована американськими військами
на чолі з генералом Дж. Макартуром;
3 травня 1947 року –
набрала чинність Конституція Японії;
7 вересня 1951 року – підписання Сан – Франциської мирної угоди між Японією та США;
Жовтень 1956 року – підписання Спільної декларації між Японією та СРСР, яка юридично припинила між ними стан війни;
1960 рік – ліберально – демократична партія започаткувала т. зв. план Ідзангі, що передбачав подвоєння національного прибутку. Японське економічне диво!
Слайд 9продовження
Перехід Японії від індустріальної до постіндустріальної системи виробничих сил;
Широке використання
досягнень НТП;
Японія виробляє 2\3 промислових роботів, 2\4 надвеликих інтегральних схем,
80% мікропроцесорів, 30% автомобілів, 60% телевізорів;
Початок ХХІ ст. – перше місце у світі за обсягом золотовалютного резерву (85 млрд. дол.);
Японія – головний кредитор світу.
Слайд 10Китай
1 жовтня 1949 року – проголошення КНР;
Голова КПК, лідер країни
- Мао Цзедун;
1958 рік – початок політики “великого стрибка”, форсована
індустріалізація;
1965 – 1969 роки – проведення т. зв. “культурної революції”, усунення політичних суперників, встановлення диктатури Мао Цзедуна;
1984 рік – початок реформ управління промисловістю під керівництвом Ден Сяопіна;
Слайд 11продовження
Середньорічний приріст економіки Китаю складає 9,8% і за цим показником
країна займає І місце у світі;
Початок ХХІ ст. – Китай
лідер за збором зерна, видобутком вугілля, виробництва цементу, бавовни, м'яса. Обсяг зовнішньої торгівлі – 200 млрд. дол.;
15 жовтня 2003 року – Китай запустив у космос свого першого космонавта.
1 липня 1997 року – перехід Гонконгу до Китаю.
Слайд 12Арабо – палестинська проблема
23 листопада 1947 року – Генеральна Асамблея
ООН прийняла рішення про створення на території Палестини двох незалежних
держав: арабської (1млн. 240 тис. чол.) та єврейської (553 тис.);
15 травня 1948 року – проголошення держави Ізраїль;
16 травня 1948 року – напад на Ізраїль арабських держав (Єгипет, Сирія, Ліван, Йорданія);
25 січня 1949 року – закінчення війни. Перемога на боці Ізраїлю, який приєднав до своєї території 6,7 тис. км.; 900 тис. арабів залишили свої рідні місця і стали біженцями;
Початок існування однієї з найгостріших міжнародно – правових проблем сучасності – палестинської проблеми.
