Кровопостачання головного мозку

внутрішніми сонними артеріями і одна третина– хребтовими.
Перші утворюють каротидну,

другі – вертебрально-базилярну систему кровопостачання мозку.
У межах кожної із цих систем розрізняють внутрішньо- і позачерепний відділи.
Каротидна система постачає кров’ю передню і середню частини півкуль головного мозку, вертебрально-
базилярна– його задні відділи та стовбур мозку.

basilaris) та їх гілки.

(a. subclavia), яка, в свою чергу, відходить від дуги аорти.

Її розгалуження поділяються на два рівні: екстракраніальний та інтракраніальний.

відростків
шийних хребців від VI до II.
Далі огинають І шийний

хребець (атлант), проходять через великий отвір потиличної кістки в порожнину черепа і, з’єднуючись з однойменною артерією протилежного боку, утворюють основну(базилярну) артерію.

артерії, задня нижня мозочкова артерія, а також гілочки до передхребтових

м’язів шиї та спиномозкові гілки.

краю моста артерія ділиться на праву та ліву задні мозкові

артерії.

вуха); верхня мозочкова артерія; передня нижня мозочкова артерія та гілки

до моста.
Задні мозкові артерії (a. cerebri posteriores) розгалужуються в речовині потиличної частки півкулі головного мозку.

анастомозів, які забезпечують перерозподіл крові в критичних умовахяк у межах

судин одного судинного басейну, так і між судинами суміжних басейнів.

системи, є артеріальне коло великого мозку(circulus arteriosus cerebri), так зване

Вілізієве коло, розміщене на основі мозку.

забезпечується комплексом міогенного, метаболічного і неврогенного механізмів.

об’єм мозкового кровотоку в умовах змін перфузійного тиску, головним чином,

за рахунок коливань артеріального тиску(АТ).

кровотоку є наслідком підвищення концентрації у нейронах кінцевих продуктів метаболізму.

Найбільш вивченою є реакція тонусу мозкових судин на зміну напруги СО2 в артеріальній крові.

проте вважається, що він забезпечується переважно судинно-руховим центром мозкового стовбура

та судинними нервами.