Курсова робота з дисципліни Народознавство на тему: Роман Шухевич

і політичне життя: 1926–1934
3. Роман Шухевич – головний командир УПА.
4.Роман

Шухевичем — Провідник Організації Українських Націоналістів на Рідних Землях і Головний Командир Української Повстанської Армії.
5. Сімейне життя Романа Шухевича.
6.Роман Шухевич: політик.
7. Герой - Роман Шухевич.
8. Роман Шухевич: життя в Пласті та поза ним.
Висновок

всіх поколінь українського народу від з найдавніших часів його історії.
Форми

тієї боротьби були різними відповідно від ситуації, але український народ, як борець за свої національні права, завжди опирався насамперед на власні сили. Десять років збройно-політичної боротьби УПА, в тому числі майже вісім років боротьби в умовах жорстокої радянської дійсності змушують кожного замислитись над джерелами сили УПА, її основних провідників, що є досі небувалим явищем в історії визвольної боротьби народів.

Вступ

Організації (УВО) і бере активну участь в бойових акціях. В

1929 р. він є членом ОУН – Організації Українських Націоналістів, яка у своїх програмних завданнях поставила мету: створення Самостійної Соборної Української Держави.
У 1928 – 1929 р.р. Р. Шухевич служив у польській армії, пройшов навчання у школі підхорунжих, де вивчав артилерійську справу. Але до іспитів з політичних мотивів не був допущений. Пізніше фахову військову освіту він підвищив на спеціальних старшинських курсах в Данцігу, Берліні, Чехії, куди виїздив за завданням УВО та ОУН.

він готувався з юних літ. Він замолоду опанував давньогрецьку, латинську,

польську мови, згодом добре оволодів німецькою та англійською. Прилучався до надбань української і світової культури, добре грав на фортепіано і скрипці. Виходець із провідної верстви, як мовилось колись про інтелігенцію, він роками готувався, щоб провести за собою багатьох”

юнак восени 1925 р. поступив вільним слухачем на навчання до

Львівської Політехніки по курсу будівельної архітектури. Цього ж року Р. Шухевич став членом УВО.

Після закінчення гімназії планував вступати до Львівської політехніки, однак, хоч і здав вступні іспити на «дуже добре», не був прийнятий до університету з політичних причин. Тому перший рік Шухевич вчився у Данцигу. Лише у вересні 1926 Шухевич вступив до Львівської політехніки на дорожньо-мостовий відділ.

Крайова Команда УВО доручила йому виконати замах на польського шкільного

куратора у Львові Станіслава Собінського, який проводив жорстоку антиукраїнську політику в галузі шкільництва. 19 жовтня 1926 19-річний Шухевич разом із Богданом Підгайним виконав поставлене завдання. Постріл здійснив Богдан Підгайний, у Романа Шухевича револьвер дав осічку. Доручення виконати атентат для молодого члена організації не було взагалі типовим для УВО, в складі якої переважали бувші українські вояки.

навалою Роман Шухевич у 1940 році брав активну участь у

створенні Революційного проводу ОУН, який очолив Степан Бандера.
Початок Другої світової війни ознаменував новий етап у національно-визвольній боротьбі українського народу за свою незалежність. У цих воєнно-політичних умовах у березні 1941 року українські військовики-патріоти вирішили створити національні Збройні сили у вигляді дружин українських націоналістів.

Землях і Головний Командир Української
Повстанської Армії.
В 1940 році

організує і очолює Український Легіон.
В червні 1941 року Український Легіон є єдиною українською військовою
потугою на Українських Землях, котра захищає щойно створений уряд
Незалежної України у Львові. Воїни Українського Легіону оволодівають
важливими громадськими об'єктами у Львові та створюють умови для діяльності української влади по всій Україні.

військової справи, у теоретичному та практичному пляні, в організації збройних

сил, Провідник ОУН прекрасно знав історію України та всесвітню історію, літературу, мистецтво, музику. Крім своєї рідної — української, а також польської та німецької, Шухевич чудово знав старослов'янську, латинську та старогрецьку мови.

УПА посідав найвищі становища, у контактуванні з людьми він був

завжди врівноважений, коректний, відвертий. Головнокомандувач також був вельми витриманою людиною, він ніколи не підвищував голосу, хоча інколи, як військовикові, і годилося б давати інструкції та пояснення, а передовсім накази, більш акцентовано

в польській армії, Роман Шухевич одружився з дочкою пароха села

Оглядів, Наталією Березинською. Там 28 березня 1933 у них народився син Юрій. Після окупації Західної України більшовиками Наталія Шухевич із сином, щоб не потрапити в тюрму, перейшла нелегально кордон і добралася до Кракова, де зустрілась із чоловіком. Тут 16 жовтня 1940 народилася їхня дочка Марія. Під час Другої світової війни у липні 1941 Шухевич перебралася до Львова. Тут із двома дітьми проживала до арешту 17 липня 1945.

від неї забрали й віддали до дитячого будинку в м.

Чорнобиль. Згодом Наталя зі своєю матір'ю Осипою також була відправлена на заслання, а діти — син Юрій та дочка Марія — були передані до дитячого будинку в Донецьку. Згодом Юрія було ув'язнено, і він перебував у таборах понад 32 роки. Сьогодні Юрій Шухевич — відомий громадсько-політичний діяч.

руху сталися важливі кадрові зміни, що суттєво вплинули на його

програму та методи боротьби. Поки в керівництві ОУН тривали дискусії про дочасність розгортання збройного руху (його противником був урядуючий провідник Лебедь), місцеві підпільники вже почали створення лісових збройних загонів, які восени 1942 почали об’єднуватися в єдину структуру, що згодом отримала назву Українська Повстанська Армія.

та Східної України, які спричинили важливу ідейну дискусію всередині організації.
Вони

вимагали конкретизації програмних положень ОУН, висвітлення у них питань про державний устрій, національну та соціальну політику держави, за яку борються націоналісти.

(офіційна назва — Бюро Проводу), в якому він вважався першим

серед рівних. Так Шухевич став політиком.
Саме під його керівництвом ОУН зробила цілий ряд вкрай важливих політичних кроків: в серпні 1943 проведено ІІІ Надзвичайний великий збір ОУН, прийнято розгорнуту програму організації, що була по суті програмою національно-визвольного руху.

значною мірою був змарнований його розосередженістю. Шухевич діяв різко і

рішуче – командирам усіх загонів було поставлено ультиматум визнати єдине повстанське командування, або скласти зброю і припинити боротьбу.
Більшість із них так і зробила, розуміючи, що вимога Шухевича спирається на потужну збройну силу та розгалужену мережу підтримки серед цивільного населення. Інші, що спробували протистояти, відчули на собі цю силу і були ліквідовані.

роки, тобто в період найактивнішої його діяльності, мимоволі помічаєш, що

він зникає в загальній інформації про визвольний рух, його особистість розчиняється у потоці бурхливих політичних подій.
Роман Шухевич справді розчинився в справі, якій присвятив своє життя, поза боротьбою у нього вже майже не залишилося нічого особистого. Він 24 години на добу залишався повстанцем. Його сім’єю, замість репресованих дружини та дітей, стали його вояки, охоронці та зв’язкові, всі його зацікавлення були зосереджені довкола реалій боротьби.

Завдавши масованого удару по повстанському рухові, каральна система СРСР після

1946 зосередилася на агентурній його розробці, яка мала сприяти знищенню підпілля зсередини та на ліквідації його керівників. І в першу чергу ліквідації Романа Шухевича.
НКВД розпочало пошуки Шухевича ще в 1939 році. Масштаби їх продовження після 1944 справді вражали: проти "Вовка" (псевдонім наданий Шухевичу НКВД) розгорнули полювання за участю сотень оперативників, агентів та солдат. І, незважаючи на це, йому вдавалося уникати зустрічей із "мисливцями".

2007 вийшла книга «Роман Шухевич – пластун» (упорядник Андрій Сова).

У книзі зібрані спогади та архівні матеріали, які дають можливість розкрити маловідому сторінку з життя Р. Шухевича, його діяльність в Пласті та молодіжному націоналістичному підпіллі 20-х років.

і під німцями, і під совєтами. У формі радянського офіцера

відвідав у лікарні прооперованого батька, за яким було встановленого нагляд НКВС. Попри те, що держбезпека СРСР збилася з ніг, роками полюючи на Шухевича, він кілька разів їздив на Схід та Південь України. Двічі лікувався в Одесі, у 1948–му і 1949–му роках. На процедури у санаторії завжди брав ампулу з отрутою.

Операцію із захоплення головнокомандувача УПА здійснювали на світанку 5 березня

1950 року. Близько тисячі солдатів радянської міліції блокували село Білогорща, де він переховувався. Наказ був один: взяти Шухевича живим.

висновки:
Переосмислюючи сьогодні події 50-річної давнини, слід зазначити, що

повстанський рух, що увійшов в історію під назвою бандерівський, мав народне походження.
Діяльність ОУН-УПА не може бути охарактеризовано ординарними підходами і однозначними оцінками – від суцільного схвалення і до цілковитого заперечення, як це мало і має місце в зарубіжній ті вітчизняній історіографії тому, що повстанські маси не були однорідними, а серед ідейних борців нерідко траплялися випадкові особи, яких мало хвилювали ідеї та цілі ОУН.