ЛЕКЦІЯ 2 ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ В ФІЛОСОФІЇ

думки.
2.Людина: індивід, особа, особливість. Духовність.
3.Проблема життя і смерті в духовному

досвіді людства.
4.Концепції сенсу життя людини.

розумінні людини:
1) у стародавньому світі людина розумілася

як суспільна (політична) тварина, яка наділена розумом, можливістю розрізняти добро і зло, справедливість та несправедливість (Арiстотель);
2) в епоху Середньовіччя людина розумілася як творіння та образ Бога, головне в ній дух, а не тіло;
3) в епоху Відродження людина сприймалася як культурне, творче , діяльністне створіння;
4) у Новий час людина розумілася як розумне створіння;
5) у ХХ ст. акцент перемістився на інші здібності людини, а саме:
а) інтуїція (А.Бергсон);
б) воля (Ф. Ніцше, А Шопенгауер);
в) інстинкт («Воно») (З. Фрейд);
6) марксизм розглядає людину як продукт соціального середовища;
7) екзистенціалізм розуміє людину як створіння, що не має заздалегідь визначеної суті. Свою сутність людина створює своїми справами та вчинками.

природна істота; 2) як соціальне створіння.
Сутнісними рисами людини

є:
- вміння виготовляти засоби праці;
- свідомість, наявність потреб, інтересів, ідеалів, об'єктів поклоніння( «тотем»)
-соціальність (життя в суспільстві);
-життєдіяльність людини не запрограмована її природою( як тварин), а має свідомий, вольовий характер;
- знання моральних заборон(«табу»);

духовний світ (в якому визначено сенс життя, цінності, норми, ідеали),

її прагнення до самовдосконалення.

Духовність передбачає прагнення:
1) до знань;
2) до добра, морального життя;
3) до красоти.

обмеженням самого себе; 2) угамуванням своїх гордощів;

3) постійною працею над собою з метою самовдосконалення.

Хто може бути духовним лідером для певної спільноти( суспільства, нації, групи):
Політичний діяч
Мудрець, вчений, мислитель
Релігійний діяч (святий).
Популярний представник мистецтва, спорту тощо.

1) відсутності вірі в Бога, у світле майбутнє,

в себе, свої сили та можливості.
2) скороченні сакральних (святих) зон у житті людини.


Сакральна зона - це зона, в якій немає місця меркантильним відносинам, кощунству, сарказму, навіть юмору тощо.

поділяються на:
1) біологічні ознаки;
2)

соціальні ознаки.
Біологічними ознаками життя є:
а) обмін речовин;
б) адаптація;
в) розмноження.
Соціальними ознаками життя є:
а) діяльність, праця;
б) свобода;
в) творчість;
г) спілкування;
д) емоційне відношення до навколишнього світу;
е) дотримування загальнообовязкових правил (норм) суспільного життя

учасником суспільного життя, продовжує впливати на нього суспільно значущими не

тільки для її сучасників, але також і для нащадків результатами своєї "прижиттєвої" діяльності.

Неминучість біологічної смерті ставить перед людиною масу проблем, серед яких :
- проблема права людини на вбивство іншої людини,
-права на евтаназію (допомогти легко померти );
-проблема смертної кари;
-проблема права на самогубство.
-

Смерть - це припинення існування людини, яке може бути біологічним або соціальним.

3) демографічна концепція
4) ігрова концепція
5) престижна концепція

6) лідерська концепція
7) гедоністична концепція
8) конформістська концепція
9) релігійна концепція

лише цією людиною (власна стратегія життя); б) смисл

життя повинен змінювитися у часі в зв'язку з досягненням певної мети; в) життя варте зусиль, щоб бути прожитим за любих обставин. г) краще дотримуватися концепції «малих діл»

“Лунь Юй”?

Хто автор виразу – «Все тече, все змінюється.

Неможливо двічі уввійти в одну й ту саму воду»