Лекція № 12 Гречка 9.1 Значення, походження. 9.2 Біологічні особливості. 9.3

вуглеводів – 70-80, жирів – 3,1, золи – 2,8, клітковини

– 13,1, органічні кислоти, вітаміни В1, В2 і РР, мінеральні солі й глікозид Р (рутин), мікроелементи (бор, йод, мідь, кобальт).
На корм тваринам – дрібне, щупле зерно, а також висівки, які одержують при переробці зерна, гречана солома, полова.
Луску, яка залишається після переробки зерна гречки на крупу і містить до 40% окису калію, використовують як цінне місцеве калійне добриво і як сировину для виготовлення поташу (К2СО3).
Гречка – цінна медоносна культура (90-100 кг/га).
Агротехнічне значення – для пересівання загиблої озимини та ранніх ярих культур, післяукісні та післяжнивні посіви, добрий попередник.

0,7-1,2 т/га

в умовах короткого і довгого світлового дня.

бутонізація, цвітіння, плодоутворення, достигання.

ранньостиглі – менше 80 днів;
середньоранні – 80-90 днів;
середньостиглі

– 90-100 днів;
середньопізні – понад 100 днів.

На 2015 рік до “Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні” включено 22 сорти.

кукурудза), льон-довгунець, багаторічні бобові трави.
Не бажано висівати її після вівса,

ячменю, та в повторних посівах.

і повітряного режимів.
Використовують напівпаровий або поліпшений зяблевий обробіток:
після зернових, зернобобових

– лущення стерні на 6-8 см;
засмічені багаторічними бур’янами – дискування важкими боронами на глибину 6-8 см, вдруге через 10-15 днів на 10-12см;
зяблева оранка на 20-22 см;
ранньовесняне боронування по діагоналі або упоперек поля;
перша весняна культивація з боронуванням у період сівби ранніх ярих зернових культур на глибину 10-12 см; через 8-10 днів повторна культивація на 8-10 см; передпосівна культивація на глибину 6 см.

середнім рівнем природної родючості, які містять 1,5-3,0% гумусу, доступних форм

фосфору і калію 5-10 мг/100 г ґрунту:
внесення органічних добрив під попередник;
основне внесення мінеральних добрив у дозах 30-60 кг/га д.р.;
припосівне внесення гранульованого простого і збагаченого бором суперфосфату або складних добрив у дозах 10-20 кг/га д.р.;
на широкорядних посівах при міжрядних обробітках проводити підживлення рослин азотними або складними добривами у дозі 10-15 кг/га д.р.
На родючих ґрунтах, які містять понад 3,0% гумусу, доступних форм фосфору і калію понад 10 мг/100 г ґрунту, а також при розміщенні після добре удобрених попередників:
припосівне внесення гранульованого простого і збагаченого бором суперфосфату або складних добрив у дозах 10-20 кг/га д.р.;
на широкорядних посівах – підживлення рослин у період вегетації азотними або складними добривами у дозі 10-15 кг/га д.р.

мікроелементами (марганець, цинк, мідь, бор), азотфіксуючими і фосфатмобілізуючими препаратами, регуляторами

росту.

Сіють, коли ґрунт на глибині 8-10 см прогріється до +10-12°С і мине загроза весняних заморозків звичайним рядковим або широкорядним способом (15 та 45 см).
Норма висіву:
при звичайному рядковому способі сівби в Лісостепу і на Поліссі – 4-5 млн.шт/га (80-110 кг/га), у Степу – 3,0-3,5 млн.шт/га (60-70 кг/га);
за широкорядного способу в Лісостепу і на Поліссі 2,5-3,5 млн.шт/га (50-80 кг/га), у Степу – 2,0-2,5 млн.шт/га (45-50 кг/га).

широкорядних посівах два-три міжрядні розпушування: перше – при появі першого

справжнього листка на глибину 5-6 см, друге – на початку бутонізації на глибину 6-8 см, третє – на початку цвітіння перед змиканням рядків на глибину 8-10 см із захисною зоною близько 10 см;
у роки масового розмноження попелиці, блішок та інших шкідників посіви обробляють інсектицидами.

За 2-3 дні до початку масового цвітіння безпосередньо біля посівів гречки розміщують пасіки з розрахунку 2-3 бджолосім'ї на 1 га.

у ранні або надвечірні години.

Прямим комбайнуванням доцільно збирати лише

скоростиглі та низькорослі сорти, які дружно дозрівають за звичайного рядкового способу сівби.