Слайд 1
Лекція на тему:
“Становлення і розвиток
систем управління якістю”
Лектор: к.т.н., професор
Лозова
Тетяна Михайлівна
Слайд 2План
1. Зміна ставлення до якості
2. Етапи еволюції управління якістю
3. Основоположники
концепцій управління якістю
Слайд 3Етапи розвитку управління якістю
Слайд 4Спочатку до 1900 р. кожний працівник сам відповідав за продукцію
власного виготовлення, виконану за допомогою ручної або машинної праці. Тому
цей період отримав умовну назву «Механічний контроль».
Слайд 5І етап «Перевірка якості та випробування»
припадає на період з 1900
по 1920 р., який отримав ще назву «Контроль майстра».
Суть
полягала в тому, що основна відповідальність за якість лягала на майстра.
Почало розвиватися конвеєрне промислове виробництво.
У цей період відбувалося активне впровадження системи американського інженера Тейлора, датованої 1905 р., яка встановлювала вимоги до якості продукції у вигляді полів допусків або певних шаблонів, з верхньою та нижньою межею допусків, тобто прохідних і непрохідних калібрів.
У ній обґрунтовувалася необхідність введення незалежної посади інспектора по якості, були розроблені методи впливу на якість продукції, система штрафних санкцій за брак. Система Тейлора ввела поділ продукції на якісну і дефектну (брак).
На цьому етапі якість продукції визначалася як відповідність стандартам.
Слайд 6На ІІ етапі «Контроль якості»
(20-50 рр.) набуло розвитку масове
промислове виробництво. Почали з’являтися обґрунтовані Тейлором інспекції по якості (назва
етапу до 40-х рр. «Інспекційний контроль»). Набув поширення організований 100%-ний контроль якості виробленого товару. Контроль якості переходив до рук спеціально навчених незалежних інспекторів по якості. Вперше стали застосовуватися методи статистичного контролю: контрольні карти, обґрунтовувалися вибіркові методи контролю якості продукції.
Заслуги в розробці контрольних карт належать В. Шухарту. Його роль в історії якості пов’язана також з розробкою сучасної філософії якості продукції.
Ці роботи послужили початком статистичних методів управління якістю, які згодом, завдяки д-ру Е. Демінгу, стали широко застосовуватися в Японії і виявили досить істотний вплив на економічну революцію в цій країні.
На цьому етапі період від 40 до 50-х рр. (навіть до 60-х рр.) отримав умовну назву «Статистичний контроль», тому що в цей час активно поширювалися статистичні методи контролю якості. Розроблені в США статистичні методи, які не отримали широкого визнання, стали активно використовуватися на японських підприємствах. Більше того, після зведення проблеми якості в ранг національної програми за участі К. Ісікави, вивченням цих методів почали займатися в Японії зі шкільної лави. На підприємствах їх вивчали в гуртках якості.
Стали складнішими відносини «постачальник-споживач». У них більшу роль почали відігравати стандартні таблиці на статистичний приймальний контроль. Якість продукції, процесів, діяльності визначалася як відповідність ринковим вимогам. Здійснювався контроль проектування і виробництва.
Якість визначалася як відповідність стандартам і стабільності процесів. Проводився контроль готової продукції.
Слайд 7ІІІ етап «Забезпечення якості»
(1950-1980 рр., а в альтернативних теоріях
на еволюцію – з 1960-1980 рр.)
Важливим підходом є задоволення вимог
конкретного замовника, які можуть бути специфічними, обумовлені контрактом, а не загальноприйнятими. Забезпечення якості полягає в обов’язковому контролі всіх процесів, що формують якість. Воно відбувається в циклі: планування, регулювання і контроль якості. Фірма веде документацію, яка є об’єктивним доказом забезпечення якості. Проводиться координація діяльності з метою запобігання дефектів. З’являються «гуртки якості», система «нуль дефектів». Широкомасштабними внутрішньофірмові системи за кордоном називаються системами контрою якості: TQC (Фейгенбаум), (Ісікава, сім інструментів якості), CWQC QC-circles (методи Тагуті). Розвиток одержали статистичні методи контролю якості: контрольні карти, вибіркові методи контролю.
На цьому етапі великий внесок у розвиток керування якістю зробили Е.Демінг і Дж. Джуран. Їм вдалося переконати керівництво японських компаній у важливості забезпечення якості продукції. Особливу роль у цьому вони надавали саме вищому керівництву фірми. Демінгом були сформульовані 14 принципів, які покладені в основу реформування системи управління виробництвом в Японії. Філософія якості і методи її забезпечення, розроблені цими вченими, пізніше стали основою теорії «Загального управління якістю».
Слайд 8Формується напрям, який на відміну від управління якістю, називається інжиніринг
якості.
У цей період американським фахівцем з якості А. Фейгенбаумом
була розроблена ідея комплексного керування якістю, яка передбачала урахування всіх факторів, що впливають на якість та управління на всіх етапах виробництва і між усіма підрозділами компанії. Набула поширення концепція «систем забезпечення якості», яка забезпечувала не тільки проектування і виготовлення якісною продукції, а й якість усієї діяльності фірми.
В Японії була створена власна система якості, яка отримала назву «Керування якістю в рамках фірми». Завдяки Демінгу, Джурану, Фейгенбауму, Ісікаві та іншим вченим у Японії відбувся прискорений процес поліпшення якості продукції, який отримав назву «японське чудо».
Слайд 9Все більша увага приділяється навчанню. У Японії та Кореї працівники
вчаться в середньому від декількох тижнів до місяця, використовуючи в
тому числі й самонавчання.
У цей час відбувалося збільшення обсягів міжнародної торгівлі, підвищувалися вимоги ринку. Посилена увага стала приділятися проблемам безпеки й екології. Здійснювався поступовий перехід від Загального контролю якості (TQC) до Загального управління якістю (TQM). Впровадження і розвиток концепції TQM в Японії відбувалося найскоріше, проте всі основні ідеї зароджувалися в США і Європі. У Європі стали приділяти увагу документуванню систем забезпечення якості та їх реєстрації або сертифікації незалежною (третьою) стороною.
Якість визначалася як задоволення вимог і потреб замовників, відповідність вимогам ринку. Здійснювався контроль усієї діяльності виробника.
Слайд 10ІV етапі «Управління якістю»
(1980-1990 рр., а за деякими поглядами
1980-2000 рр.)
відбувалося активне поширення принципів TQM, орієнтованих на постійне
поліпшення якості, мінімізацію виробничих витрат і своєчасність постачання.
Відбувається подальший міжнародний поділ праці, становлення транснаціаональних виробничих систем і глобальних міжнародних ринків. Розробляються міжнародні стандарти ISO 9000.
Посилюється конкуренція на міжнародному ринку. Активно впроваджуються ефективні системи «KANBAN» в Японії.
На взаємовідносини постачальника і споживача сильний вплив справляють сертифікація на відповідність МС ISO 9000. Основною метою цих стандартів стало забезпечення якості продукції та надання споживачеві необхідних доказів спроможності підприємства виконати це.
Підвищується увага керівництва фірм до задоволення потреб власних працівників. Була сформована нова концепція якості, яка фокусувалася на споживачах.
Слайд 11З’явилися міжнародні стандарти ISO 14 000, які встановлювали вимоги до систем
управління виробництвом з точки зору навколишнього середовища і безпеки. Створюються
міжнародні стандарти QS 9000 «Вимоги до систем якості» для автомобілебудівних галузей з підвищеними вимогами. Якість визначається як задоволення вимог і потреб суспільства, власників (акціонерів), споживачів і службовців. Здійснюється керування якістю підприємства і якістю суспільства в цілому.
Виходить 3-тє видання МС ISO 9000 версії 2000 року. В основу цих стандартів покладені 8 принципів TQM.
Основні підходи на цьому етапі спрямовані на задоволення потреб споживачів продукції. Управління якістю базується на економічних розрахунках взаємозв’язку якості продукції, прибутку і рентабельності. У рамках системи якості планується підвищення якості.
Якість визначається як задоволення потреб споживачів і співробітників, здійснюється контроль всієї діяльності виробника.
Слайд 12V етап «Загальне управління якістю»
(1990- наш час, а згідно
деяких теорій – 2000 наш час)
який ще називають «Інтегровані системи»
відбувається подальше вдосконалення міжнародних стандартів, посилення впливу суспільства на розвиток виробничих процесів і охорону навколишнього середовища.
Широкого розповсюдження набувають міжнародні стандарти НАССР, ОНSAS та багато інших. Створюються інтегровані системи управління якістю. Посилюється суспільний рух на захист навколишнього середовища, приймаються урядові рішення щодо посилення вимог до стандартів у харчовій промисловості та ін.
На сьогодні в міжнародних стандартах накопичений і закріплений значний практичний досвід, що дозволяє організувати на підприємствах ефективну роботу в області якості.
Еволюція систем управління якістю на сучасному етапі тісно пов’язана із загальнолюдськими цілями – покращання якості життя. Рівень життя визначається через різноманітні показники, у тому числі через якість:
1) продуктів харчування; 2) житла; 3) одягу; 4) медичного обслуговування; 5) освіти; 6) сфери послуг; 7) навколишнього середовища; 8) відпочинку та ін.
Слайд 13У багатьох країнах розробляються різноманітні програми по «якості життя», спрямовані
на підвищення матеріального добробуту людей, створення додаткових робочих місць, поліпшення
екологічної ситуації. Розробляються міжнародні програми та угоди. У результаті виконання цих програм особливо у високорозвинутих країнах, за останні роки підвищився рівень життя населення.
Загальне управління якості передбачає управління на всьому життєвому циклі продукції (маркетингові дослідження, розробка, виробництво, технічне обслуговування, ін.); забезпечення якості всіма службами фірми завдяки новій організаційно-функціональній структурі підприємства з врахуванням зацікавленості; запобігання дефектам; задоволення вимог споживача; постійне підвищення якості та процес навчання, тобто характерна риса такого управління – загальна інтеграція для досягнення поставлених цілей. На відміну від управління якістю TQM загальне управління якістю TQC – це також управління цілями і вимогами та забезпечення якості.
Якість визначається як задоволення потреб споживачів, підприємств і суспільства; здійснюється управління якістю підприємства і суспільства в цілому.
Слайд 14Основоположники концепцій управління якістю
Ф. Тейлор, Г. Форд, В. Шухарт,
Е.
Демінг, Дж. Джуран, К. Ісікава,
А. Фейгенбаум, Г. Тагута, Ф.
Кросбі,
Д. Харрінгтон
Слайд 15Фредерік Тейлор, США.
Один з основоположників теорії наукового виробничого управління, згідно
якої, некваліфіковані робітники виконували найпростіші операції.
Система дозволила значно підвищити
продуктивність праці і знизити її собівартість. Вона встановлювала вимоги до якості деталей у вигляді допусків або шаблонів, що передбачали верхню і нижню межі допусків (певні калібри).
Введені перші професіонали в області якості – інспектори;
встановлена система звільнень і штрафних санкцій за брак.
Теорія на початку ХХ ст. застосовується в промисловості США.
Система Тейлора спрямована на управління якістю кожного виробу.
Слайд 16
Після одержання в Європі юридичної освіти працював інженером у США.
Став відомим винахідником, опублікував понад 100 патентів.
Слайд 17Генрі Форд, США.
Розробив концепцію побудови і використання безперервного (конвеєрного) виробництва,
що дозволило знизити ціни і почати масове виробництво.
Застосував стандартизацію
і уніфікацію, створив нормальні умови для робітників, встановив 8-годинний робочий день і мінімальний рівень заробітної плати, що дозволило збільшити продуктивність праці, підвищити надійність і знизити ціни.
Платив робітникам удвічі більше,
тим самим створив клас «синіх комірців».
Слайд 18Засновник відомої автомобільної компанії «Форд»
Побудував найбільше індустріальне виробництво і
заробив на ньому мільярд (36 млрд. у сучасному еквіваленті).
Слайд 19Вальтер Шухарт, США.
Засновник теорії статистичного управління якістю. Він першим застосував
статистичні методи на підприємстві, запропонувавши статистичне пояснення поводження виробничого процесу
в часі. Розробив і ввів у практику контрольні карти.
Заклав основи теорії варіабельності: всі види продукції піддаються відхиленням від заданих значень, які називаються варіаціями, том потрібен процес моніторингу для постійної діагностики ситуації за допомогою контрольних карт.
Слайд 20У компанії, в якій винайшли телефон, Шухарт застосовував статистичні методи
для боротьби з дефектами, за рахунок профілактичних заходів.
Слайд 21Едвард Демінг, США.
Діяльність його мала значний вплив на відродження післявоєнної
Японії і США. З 1925 р. навчався у Єльському університеті
і отримав докторський ступінь в області фізики. З 1927 р. перебував на державній службі в Департаменті сільського господарства в уряді США. Познайомившись у 1927 р. з Шухартом, захопився ідеями статистичних методів контролю якості та організував курси для навчання, проте не отримав особливого визнання. Проведений семінар у Японії був сприйнятий представниками ділових кіл. Значну допомогу йому надав Каору Ісікава, який був на той час президентом «Союзу японських вчених та інженерів». Демінг надавав особливе значення роботі з вищим керівництвом фірм.
Слайд 22У 1951 р. в Японії була заснована премія імені Демінга
за якість і надійність продукції. У 80-х рр. Демінг здобув
визнання у США, з’явилися численні групи й організації його послідовників. У 1986 р. у книзі «Вихід з кризи» викладено 14 ключових принципів управління якістю. Отримав численні нагороди, у т.ч. від імператора Японії, медаль Шухарта, «Національну медаль» по технології від Президента США. Був обраний до Національної інженерної академії США і почесним доктором різних американських та європейських університетів.
Слайд 23Джозеф Джуран, США.
Соратник Демінга, виступав з лекціями на
запрошення японських
промисловців. Пропагував
статистичні методи контролю якості продукції,
застосовував їх у
виробництві. Розробив теорію
постійного поліпшення якості. У 1951 р. у книзі
«Довідник по керуванню якістю» вперше
сформульовано поняття «керування якістю»,
класифіковано витрати на забезпечення якості з
виділенням 4 основних категорій:
витрати на попередження дефектів;
на оцінку якості;
через внутрішні відмови;
через зовнішні вимоги.
Слайд 24Обґрунтував перехід від контролю якості до керування якістю і розробив
концепцію щорічного поліпшення якості. У 1979 р. заснований у США
Інститут якості. Джуран став академіком Міжнародної академії якості.
Слайд 25Каору Ісікава, Японія
Закінчив у 1915 р. інженерний факультет Токійського
університету,
згодом став доктором інженерних наук,
професором.
На початку 50-х рр.
розпочав кампанію по навчанню
методам статистичного контролю всіх керівників
фірм вищої ланки. З його ініціативи з 1962 р. почали
розвиватися «Гуртки якості».
У практику був введений графічний метод аналізу причинно-
наслідкових зв’язків, що став називатися «Діаграма
Ісікави».
Сформулював основні особливості
японського керування якістю в рамках компанії:
загальна участь працівників у керуванні якістю;
введення регулярних внутрішніх перевірок функціонування системи керування якістю;
безперервне навчання кадрів;
широке впровадження статистичних методів контролю.
Нагороджений премією імені Демінга.
Слайд 26Арманд Фейгенбаум, США.
Автор теорії комплексного керування якістю, яке повинно охоплювати
всі стадії створення продукції і всі рівні управлінської структури підприємства.
Працював у відомих компаніях, був Головою і засновником міжнародної академії якості, президент Американського товариства контролю якості.
Слайд 27Геніті Тагуті, Японія.
Відомий фахівець в області математичної статистики, що належать
до статистичних методів планування експерименту і контролю якості, займався питаннями
удосконалення промислових процесів і продукції.
Розробив методи, які є принципово новим підходом до вирішення питань якості, що стали називатися «методами Тагуті», головний з яких – підвищення якості з одночасним зниженням витрат.
Автор багатьох праць, 4 рази лауреат премії ім. Демінга та ін. престижних нагород в області якості.
Слайд 28Філіпп Кросбі, США.
Ідеолог системи «нуль дефектів».
Отримав широке визнання в
США, Європі, зокрема Німеччині.
Зосереджує увагу на завданнях в області
управління підприємством, запропонував підприємницьку культуру, в основі якої усвідомлення значення якості.
Сформулював 14 принципів, що визначають послідовність дій щодо забезпечення якості на підприємствах.
Створив теорію на основі практичного досвіду розробки і впровадження системи якості на автомобільних заводах компанії «General Motors». Визначив 4 основні постулати успішного розвитку компанії:
якість – це відповідність вимогам;
основний принцип досягнення якості – це попередження»
нуль дефектів – стандарт підприємства;
масштаб якості – витрати, пов’язані з невиконанням вимог.
Слайд 29Джеймс Харінгтон, США.
Протягом багатьох років працював на різних посадах та
у складі служби забезпечення якості корпорації IBM.
Обирався президентом Американського
товариства з контролю якості.
У 1987 р. опублікував книгу «Керування якістю в американських корпораціях».