Лекція Тема № 2. Основи сучасного загальновійськового бою. Організаційно-штатна

та сучасне озброєння підрозділів Сухопутних військ

Заняття № 1.
Основи сучасного

загальновійськового бою

Кафедра тактики та загальновійськової підготовки

Кандидат військових наук
ЗАЙЦЕВ Дмитро Володимирович

Факультет військової підготовки Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка

сучасного загальновійськового бою, характерні риси і принципи, що пред’являються до

нього.
2. Ознайомити студентів з основними видами сучасного загальновійськового бою. Дати їх стислу характеристику.
3. Довести основні тактичні поняття, визначення та терміни, що застосовуються у військовій справі.

Час: 2 години.

Вид заняття: лекційне.

Метод проведення заняття: лекційне викладання матеріалу.

Навчальні питання:
Визначення, характерні риси і принципи сучасного загальновійськового бою – 30 хв.
Сутність і види сучасного загальновійськового бою. Їх стисла характеристика – 40 хв.

А К О Н У К Р А Ї Н

И “Про Збройні Сили України”, 1992, N 9, ст.108 та внесені до нього зміни
З А К О Н У К Р А Ї Н И “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”, 2010, N 40, ст. 527 та внесені до нього зміни
З А К О Н У К Р А Ї Н И “Про оборону України”, 1992, № 9, ст.106 та внесені до нього зміни
5. Указ Президента України “Про Стратегію сталого розвитку “Україна-2020” № 5/2015 від 12 січня 2015 р.
6. Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року “Про нову редакцію Воєнної доктрини України” №555/2015 від 24 вересня 2015 р.
7. Біла книга 2015: оборонна політика України. – К.: Заповіт, 2015, ст. 104
8. Періодичні видання "Військо України", "Народна армія" тощо
9. http://www.mil.gov.ua (офіційний сайт МО України)
10. http://www.niss.gov.ua (офіційний сайт НІ стратегічних досліджень)
11. http://www.Catalog_2000

статут Сухопутних військ. Ч. ІІ, “Паливода”, МО України, 2015.
2. Бойовий

статут Сухопутних військ. Ч. ІІІ, “Паливода”, МО України, 2015.
3. Зайцев Д.В., Пахарєв С.О., Луценко С.О. Робота командира взводу в основних видах бою. Навч. посібн. К.: ВПЦ "Київський університет", 2016 – 144 с.
4. Мірошніков С.В., Каленський А.А. Тактична підготовка солдата, механізованого відділення і взводу: Навч.-метод. посібн., К.: Видавництво географічної літератури "Обрії", 2008. – 128 с.
5. Вішняков В.В., Дробаха Г.А., Каленський А.А., Смірнов Є.Б. Тактика. Підручник. К.: ВПЦ "Київський університет", 2009. – 535 с.
6. Казанцев О.Ю., Шваб В.К. Озброєння підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України (у схемах і таблицях). К.: ВПЦ "Київський університет", 2004. – 71 с.
7. Шваб В.К., Сірий А.В., Сидоров О.В., Крихта В.В., Борзак О.М. Інформаційно-аналітичні матеріали. Рекомендації особовому складу підрозділів ЗСУ, які беруть участь у АТО на сході України. Ч.І-IV. К., 2015.
8. Черенков Є.О. Атлас першої допомоги в червоній та жовтій зонах на війні та при надзвичайних ситуаціях. Навч. посібн. Бориспіль: Загін швидкого реагування Червоного Хреста України, 2016 – 59 с.

Назвіть загальну структуру ЗС України.
4. Назвіть види Збройних сил України.
5.

Які окремі роди ЗС України були створені у 2016 році?

Питання ???

та методичних рекомендацій у 2014 та 2015 роках організував і

провів комплексний огляд сектору безпеки і оборони України.
За його результатами у травні 2015 р. затверджено Стратегію національної безпеки України розраховану на реалізацію до 2020 р. пріоритетів політики національної безпеки, а також реформ, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС і Стратегією сталого розвитку “Україна-2020”.
Метою Стратегії є створення нової системи забезпечення національної безпеки і оборони, спроможної гарантувати державний суверенітет і територіальну цілісність України від усього комплексу можливих загроз, насамперед збройної агресії, а саме:
- мінімізація загроз державному суверенітету та створення умов для відновлення територіальної цілісності України у межах міжнародно-визнаного державного кордону України, гарантування мирного майбутнього України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави;
- утвердження прав і свобод людини і громадянина, забезпечення нової якості економічного, соціального і гуманітарного розвитку, забезпечення інтеграції України до Європейського Союзу та формування умов для вступу в НАТО

України
від 02 вересня 2015 року
"Про нову редакцію Воєнної

доктрини України“

від 24 вересня 2015 року № 555/2015

Тимчасова окупація Російською Федерацією частини території України – Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, розпалювання Росією збройного конфлікту в східних регіонах України та руйнування системи світової та регіональної безпеки і принципів міжнародного права зумовлюють перегляд та уточнення доктринальних положень щодо формування та реалізації воєнної політики України.

загальновійськового бою
Факультет військової підготовки
Київського національного університету імені Т.Шевченка

з виконанням яких досягається мета бою;
сили та засоби, що визначаються

для виконання завдань у бою;
бойовий порядок підрозділів для ведення бою;
побудову оборони (наступу);
побудову системи вогню;
порядок управління та взаємодії;
завдання бойового (всебічного) забезпечення бою;
нормативні показники бою;
роль і місце підрозділу в бою;
зміст підготовки бою;
характерні риси та принципи бою.

Основи загальновійськового бою – це система визначень, понять і категорій теорії і практики підготовки та ведення бою підрозділами, частинами і з'єднаннями родів військ Сухопутних військ.

підрозділів, узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і

маневр військових частин, підрозділів (кораблів, літаків) для відбиття ударів противника, його знищення (розгрому) та виконання інших завдань в обмеженому районі впродовж короткого часу.

тактичних дій військ, сукупність узгоджених і взаємозв’язаних за метою, завданнями,

місцем і часом ударів, вогню і маневру військових частин і підрозділів родів військ, видів ЗС України, інших військових формувань та правоохоронних органів (ІВФ та ПрО) для відбиття ударів противника, його знищення та виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу.
Загальновійськовий бій ведеться об’єднаними зусиллями військових частин і підрозділів різних родів військ Сухопутних військ у взаємодії з іншими видами ЗС України, ІВФ та ПрО.

ураженні противника потужною дією на нього зброєю або військами.
Удар,

як складова загальновійськового бою

2. Вогонь — складовий елемент бою, який

полягає в ураженні противника стрільбою з різних видів зброї з метою знищення, подавлення, виснаження противника або зруйнування його об'єктів.

У сучасному бою військовослужбовцю необхідно вміти вести вогонь з особистої зброї як самостійно, так і в складі підрозділу по окремих, групових і повітряних цілях, вдень і вночі, з різних положень.

тактичними завданнями, що вирішуються (на знищення, подавлення, виснаження та ін.)

Вогонь розрізняють

б) за видами зброї (зі стрілецької зброї, гранатометів, зброї БМП (БТР), танків, артилерії, мінометів, протитанкових керованих ракетних комплексів, зенітних засобів та ін.)

в) за способами ведення (прямою, напівпрямим наведенням, із закритих вогневих позицій та ін.)

г) за напруженістю стрільби (одиночними пострілами, короткими або довгими чергами, безперервний, кинджальний, залповий та ін.)

напрямами стрільби (фронтальний, фланговий та перехресний вогонь)

Вогонь розрізняють:

е) за способами стрільби (з місця, із зупинки, з ходу, з борту, з розсіюванням по фронту, з розсіюванням у глибину, по площі та ін.)

є) за видами вогню (по окремій цілі, зосереджений, загороджувальний, багатоярусний, багатошаровий вогонь та ін.)

Вогонь буде більш ефективним, якщо його поєднувати з маневром

і підрозділів у ході бою з метою зайняття вигідного положення,

зосередження сил і засобів на новому напрямку, відведення підрозділів з-під ударів противника тощо.

військ з-під ударів переважаючих сил противника, виграшу часу та заняття

більш вигідного рубежу (району).

1. Обхід - глибокий маневр, який проводиться підрозділами для удару по противнику з тилу

2. Охоплення - маневр, який здійснюється підрозділами з метою виходу для удару у фланг противника

полягає в одночасному або послідовному зосередженні вогню по найважливіших об’єктах

противника або в розподіленні (розосередженні) вогню для ураження декількох об’єктів, а також у перенацілюванні їх на нові об’єкти.

в будь-який
час організовано, у встановлені строки
вступити в бій

і успішно виконати поставлені завдання

2. Рішучість, активність і безперервність – прагнення до повного
розгрому пр-ка, завдання йому потужних ударів, створення
для нього невигідних умов, у сміливих діях,
які проводяться наполегливо вдень і вночі за будь-яких умов

3. Раптовість і застосування військової хитрості
дозволяють застати противника зненацька, викликати паніку,
паралізувати його волю до опору, дезорганізувати управління
військами

4. Організація і підтримання безперервної взаємодії -
узгодження дій підрозділів усіх родів військ, підрозділів
забезпечення і тилу між собою

узгодженням дій між собою, вогневим ураженням
пр-ка за завданнями, напрямками,

рубежами, часом і способами
ведення бою

6. Рішуче зосередження зусиль на головному напрямку:
– розподіл сил і засобів по завданнях, напрямках, районах
і об'єктах ударів;
– використання на головному напрямку більшої частини сил і
засобів та найбільш боєздатних підрозділів;
– масоване застосування засобів ураження;
– маневр силами, засобами й вогнем у ході бою.

7. Маневр підрозділами, ударами і вогнем дає змогу захоплювати та
утримувати ініціативу, приховувати замисли від противника й
успішно вести бій у обстановці, що змінилася

знати і формувати морально-психологічну обстановку
в підрозділі через постійне спілкування

з підлеглими;
розуміти їх потреби, поєднувати високу вимогливість з турботою
про забезпечення всім необхідним для життя і бою;
- підтримувати високий рівень в/дисципліни
та здатність протистояти психологічному впливу противника

9. Своєчасне відновлення боєздатності підрозділів, всебічне
забезпечення бою – підготовка та здійснення заходів,
спрямованих на підтримання підрозділів у високій б/готовності,
збереження їх боєздатності та створення
сприятливих умов для виконання поставлених завдань

10. Тверде і безперервне управління
дозволяє найбільш ефективно та повно використовувати
б/можливості підлеглих та сприяє розгрому противника з
найменшими втратами й досягненню перемоги в бою

особливості, що розкривають характер бою
1. Рішучість бойових дій характеризується:
-

рішучістю цілей та визначенням характеру майбутнього бою;
- високими моральними якостями воїнів;
- застосуванням сучасних засобів збройної боротьби.

2. Висока маневреність забезпечується:
- застосуванням потужних засобів ураження,
- ростом рухомості механізованих частин
- наявність проміжків та відкритих флангів на лінії розмежування сторін.

3. Напруженість бойових дій обумовлена прагненням і можливостями
протидіючих сторін вести активні бойові дії з рішучими цілями
довготривалий час.

пр-ка;
- спроможністю військ за короткий термін завдавати ураження противнику;
-

завершувати його розгром слідом за вогневими ударами;
- у високому темпі розвивати успіх у глибину оборони противника.

5. Швидкі і різкі зміни обстановки визначається
часом, протягом якого відбуваються істотні зміни положення, стану
і характеру дій військ сторін

6. Різноманітність застосовуваних способів ведення бою
обумовлена застосуванням в сучасному бою різноманітних засобів
ураження та швидкою зміною видів бою

7. Розгортання бойових дій на землі й у повітрі, на широкому
фронті, на велику глибину стало можливим завдяки
різкому збільшенню бойових можливостей, далекобійності й
ефективності засобів ураження.

Київського національного університету імені Т.Шевченка

характеристика.

Факультет військової підготовки
Київського національного університету

імені Т.Шевченка

родів військ Сухопутних військ у взаємодії з іншими видами ЗС

України, ІВФ та ПрО.

Основним способом ведення бою із застосуванням звичайної зброї є послідовний чи одночасний розгром противника.

Успіх в бою досягається:
- надійним вогневим ураженням противника з одночасним вогневим впливом на його резерви і важливі об’єкти в глибині;
- своєчасним зосередженням сил і засобів для утримання важливих рубежів (районів, позицій);
- терміновим нарощуванням зусиль для розвитку успіху на головному напрямку;
- постійною готовністю до дій в умовах застосування противником зброї масового ураження.

Сутність загальновійськового бою

артилерійські, авіаційні, стрілецькі боєприпаси, ракети, бомби у звичайному спорядженні, боєприпаси

об’ємного вибуху, термобаричні, запалювальні боєприпаси і суміші.

Високоточна зброя - розвідувально-ударні (розвідувально-вогневі) комплекси, а також інші комплекси (системи) озброєння, де застосовують керовані, самонавідні ракети та боєприпаси, здатні уражати цілі з імовірністю більшою ніж 0,5.

Запалювальні боєприпаси і суміші застосовуються для ураження живої сили і вогневих засобів противника, що розміщуються відкрито або у фортифікаційних спорудах, а також його озброєння, техніки та інших об’єктів.

Факультет військової підготовки
Київського національного університету імені Т.Шевченка

метою:
Відбиття наступу сил противника, які переважають.
Завдання максимальних втрат

противнику.
Утримання важливих районів (об’єктів) місцевості.
Створення сприятливих умов для переходу в наступ.

По відношенню до противника

Навмисно

Залежно
від умов бойової обстановки

Способи переходу до оборони

Залежно
від наявності сил та засобів

Вимушено

В ході бою

Завчасно

В умовах
відсутності зіткнення з противником

В умовах
безпосереднього зіткнення з противником

завдання максимальних втрат противнику в ході наполегливого утримання підготовлених до

оборони районів місцевості.
Позиційна оборона застосовується на більшості напрямків, і передусім там, де втрата території недопустима.

Збереження своїх сил шляхом послідовних оборонних боїв на завчасно підготовлених

і ешелонованих в глибину рубежах у поєднанні з короткими контратаками.

У ході маневреної оборони підрозділ, що її веде, у взаємодії з іншими підрозділами змушує противника наступати в тому напрямку, де підготовлена стійка позиційна оборона, або противник затягується в район, який забезпечує вигідні умови для його розгрому контратаками.


МО допускає залишення деякої частини території

якої обладнуються:
Основні і запасні окопчики для стрільців (бойових груп), гранатометника,

ком. відділення, площадка (окопчик) для ручного кулемета.





2. Укриття для особового складу (щілина, бліндаж, перекрита ділянки траншеї).






3. Ніші для бойових і господарчих запасів.

4. Відхоже місце, водозбірна яма і хід сполучення до БМП (БТР)

усі підступи перед фронтом і на флангах були під дійсним,

особливо фланговим і перехресним вогнем, а загородження і перешкоди добре проглядалися і прострілювалися.

Відстань між ними при рівномірному розміщенні особового складу може бути 14 – 16 м, між бойовими групами (“двійками”, “трійками”) – 20 – 30 м, а між собою в середині – до 5 м.

вогневі засоби старших командирів.

Командир відділення керує підлеглими, розташовуючись у такому

місці, звідки зручніше керувати відділенням, спостерігати за місцевістю і сигналами командира взводу.

ділянка місцевості, яка підготовлена в інженерному відношенні та зайнята взводом

разом з засобами посилення у відповідному бойовому порядку.
Перша траншея є переднім краєм оборони та обороняється механізованими відділеннями взводів першого ешелону.

відстані 400-600 м від першої траншеї, з таким розрахунком, щоб

взвод, що її обороняє, міг своїм вогнем підтримати підрозділи, які займають першу траншею.
400 – 600 м. 600 – 1000 м.









Третя (четверта) траншея обладнується на відстані 600–1000 м від другої (третьої) траншеї розрахунку, щоб розташовані в ній вогневі засоби могли вести вогонь у смузі між другою і третьою (четвертою) траншеями, а на окремих ділянках – і перед переднім краєм оборони батальйону.
Машини механізованого взводу на автомобілях розташовуються за другим ешелоном (резервом) батальйону разом із підрозділом забезпечення.

400 м.
Глибина ВОП - до 300 м
Відстань між позиціями відділень

- до 50 м.
Відстань між БМ по фронту до 200 м, в глибину – до 100 м від 1-ї траншеї

1 мвід

3 мвід

2 мвід

1 мв

Опорний пункт мв
складається із:
позицій відділень;
вогневих позицій БМП (БТР);
позиції ГрУ та ВП;
- вогневих позицій приданих вогневих засобів.

оволодіння важливими районами (рубежами, об`єктами) місцевості.


Зміст (сутність) наступу:


ураження противника всіма засобами, які є в наявності;
 рішуча атака, стрімке просуванні підрозділів в глибину бойового порядку противника;
 знищення та полонення живої сили, захоплення озброєння, техніки та намічених районів (рубежів) місцевості.

інших умов обстановки механізований взвод (відділення) може наступати:
- в пішому

порядку (взимку на лижах);
- на БМП (БТР);
- десантом на танках.

ВИДИ. Наступ може вестися на противника, який:
- обороняється;
- наступає (зустрічний бій);
- відходить (переслідування).

УМОВИ. Наступ взводу (відділення, танка) на противника, який обороняється, здійснюється:
- з положення безпосереднього зіткнення з ним;
- з ходу (з висуванням з глибини).

бойової лінії з інтервалом між солдатами 6-8 м (10-12 кроків);
БМП

(БТР), яка діє за бойовою лінією відділення на віддаленні до 200 м, на її фланзі або безпосередньо в бойовій лінії.

Стаття 199. Бойовий порядок мвід, яке наступає в пішому порядку

К

6-8 м

(10-12 кроків)

К від.

до 200 м

50 м
2 мвідд
100-200 м
до 50 м
до 50 м
до 300 м
1

мвідд

3 мвідд

- цеп особового складу;
- лінія бойових машин;
- група управління і вогневої підтримки;
- засіб посилення.

взводу, який наступає в пішому порядку.

200 м
до 200 м
Бойовий порядок мв –
лінія бойових машин

та засіб посилення

Бойовий порядок тв -
лінія бойових машин

до 200 м

бою. Організаційно-штатна структура та сучасне озброєння підрозділів Сухопутних військ.

Заняття №

1. Основи сучасного загальновійськового бою.


Навчальні питання:
Визначення, характерні риси і принципи сучасного загальновійськового бою
Сутність і види сучасного загальновійськового бою. Їх стисла характеристика

Наступне заняття:
семінарське

семінару
1. Характерні риси сучасного загальновійськового бою.
2. Сутність та основні принципи

ведення сучасного загальновійськового бою.
3. Характерні риси загальновійськового бою та їх стисла характеристика.
4. Удар, вогонь, маневр та їх характеристика.
5. Вогонь. Види вогню. Класифікація
5. Засоби сучасного загальновійськового бою.
6. Основні види сучасного загальновійськового бою (ОБОРОНА, НАСТУП), їх стисла характеристика.
7. Тактичні показники оборони та наступу.