Слайд 1Людина. Індивід. Особистість
Підготували
Учениці 11-А класу
Мельник І.
Мельник Н.
Кіпеняк Ю.
Слайд 21. Поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність» у сучасній науці
2. Вікові
особливості особистості
3. Вікова динаміка та закономірності психічного розвитку особистості в
онтогенезі
Розвиток особистості
Слайд 3- найвищий ступінь живих організмів на Землі;
- жива істота,
яка досягла найвищого розвитку на Землі, суб’єкт суспільно-історичної діяльності;
- біосоціальна
істота, наділена мовою, свідомістю, вищими психічними функціями
Тлумачення поняття «людина»
Слайд 4Сутність понять “індивід”
Індивід (лат. individuum — неділимий) — людина
як представник людської спільноти, соціуму (групи, класу, нації тощо).
Слайд 5Особистість — соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається
залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин
Особистість
Слайд 6— розумність
— відповідальність
— свобода
— особиста гідність
—
індивідуальність
Особистість характеризують такі ознаки:
Слайд 7Індивідуальність — сукупність зовнішніх та внутрішніх особливостей людини, що формують
її своєрідність, відмінність від інших людей
Сутність поняття «індивідуальність»
Слайд 8
Соціалізація — процес засвоєння індивідом соціального досвіду, системи соціальних зв'язків
та відносин.
Соціалізація
Слайд 9 Критеріями розвитку людини є
анатомічні,
фізіологічні,
психологічні,
педагогічні,
фізичні
показники
стану організму
Вікові особливості особистості
Слайд 10Вікова психологія є галуззю психологічної науки про індивідуальний розвиток людської
психіки в онтогенезі на різних вікових стадіях
Структура вікової психології:
психологія пренатального
періоду,
дитяча психологія,
психологія молодшого школяра,
психологія підлітка,
психологія ранньої юності,
психологія дорослості,
геронтопсихологія
Вікова психологія
Слайд 11Онтогенез
Онтогенез – це індивідуальний розвиток організму від зародження до кінця
життя
Онтогенез людини – це цілісний безперервний процес кількісних і якісних
змін, який охоплює становлення людини в біологічному, психічному і соціальному плані; це становлення людини як організму, як свідомої суспільної істоти і як особистості; це розвиток, формування, дозрівання становлення – необхідні, послідовні, прогресивні зміни живої людської системи.
Слайд 12Психосоціальна концепція періодизації розвитку особистості
(за теорією Еріксона)
Стадія Назва стадії розвитку
Вік
І дитинство До 1 року
ІІ ранній вік 1-3 роки
ІІІ дошкільний вік 3-6 років
ІV шкільний вік 6-11 років
V юнацький вік 11-20 років
VI молодість 20-25 років
VII зрілість до 60 років
VIII старість після 60 років
Слайд 13Теорія розвитку вищих психічних функцій Л.С.Виготського
Становлення людини як індивіда
та особистості, за Л.Виготським, передбачає діалектичну взаємодію двох взаємопов’язаних видів
розвитку – природного (генотип + природне середовище) і соціального (сім’я, суспільство, виховання, научіння).
Слайд 14Основні положення теорії
Л. Виготського
Кожному віку притаманна своя специфічна соціальна
ситуація розвитку
При переході від однієї вікової ступені до іншої виникають
новоутворення
При зміні стабільних періодів виникають вікові кризи
Слайд 154 закони психічного розвитку дитини ( за Л.Виготським)
1. Закон циклічності
2.
Закон нерівномірності розвитку
3. Закон „метаморфози”
4. Закон поєднання процесів еволюції та
інволюції в розвитку дитини
Слайд 16Теорія діяльності О.М.Леонтьєва
Види провідної діяльності:
- емоційно-безпосереднє спілкування немовляти з
дорослими (0-1 рік);
- предметно-маніпулятивна діяльність дітей раннього віку (1-3 роки);
-
сюжетно-рольова гра у дошкільнят (3-6 років);
- навчальна діяльність у школярів;
- інтимно-особистісне спілкування підлітків;
- професійно-навчальна діяльність у старшому шкільному віці.
Слайд 17
Критерії визначення психологічного віку
(за Д.Б.Ельконіним)
1) соціальна ситуація розвитку
2)
провідний тип діяльності;
3) основні новоутворення розвитку;
4) вікові кризи.
Слайд 18За Д.Б.Ельконіним дитинство ділиться на 7 періодів:
1) вік немовляти –
до 1 року;
2) раннє дитинство – 1-3 роки;
3) молодший і
середній дошкільній вік – 3-5 років;
4) старший дошкільний вік – 5-7 років;
5) молодший шкільний вік – 6-10 років;
6) підлітковий вік 10-14 років;
7) ранній юнацький вік – 13 (14-16) 17 років.
Слайд 19Хронологія вікових криз
криза новонародженого (до 1 міс.);
криза одного року;
криза трьох
років;
криза семи років;
підліткова криза (11-12 років);
юнацька криза.
Слайд 20Новонародженість
виховання зводиться в основному до фізичного розвитку дитини і піклуванню
про її здоров'я;
важливим завданням є
створення умов для
активного функціонування
органів чуття, що
забезпечує розвиток
нервової системи, мозку.
Слайд 21Немовлячий період
виховуючий, освітній, навчаючий вплив здійснюють на дитину дії з
предметами, спілкування з дорослими;
завдання виховання полягає в забезпеченні можливості
всіх пізнавальних процесів.
Слайд 22Раннє дитинство
завдання - забезпечити різносторонню діяльність, різноманітні форми спілкування, що
сприяє розвитку самостійності.
від виховання залежить засвоєння моральних норм, вимог, якими
оволодіває дитина;
Слайд 23Дошкільний період
фізичний розвиток
передбачає охорону
здоров'я, розвиток рухових
вмінь;
розумове виховання
формує систему уявлень про оточуючий світ, інтелектуальні вміння;
в моральному
вихованні, спираючись на наслідування, формуються моральні норми, відношення до людей, до себе;
естетичне виховання сприяє розвитку творчих сил дитини, формує естетичний смак.
Слайд 24Молодший шкільний вік
цілеспрямоване виховання
здійснюється в процесі учбової діяльності;
важливо формувати властивості
особистості.
Підлітковий вік
найважливішими умовами результативності виховних впливів є їх відповідність думкам,
переживанням і почуттям підлітків.
Слайд 25Юнацький вік
головним є проблема формування життєвої позиції, світогляду, переконань;
проблема вираження
своїх почуттів тощо.
Період зрілості
виховання здійснюється в продуктивній діяльності;
проблема виховання власних
дітей;
проблема необхідності для інших.
Слайд 26Період старіння
прийняття свого життєвого шляху як єдино можливого;
переоцінка цінностей минулого;
виникнення
цілісності особистості.