Людина з серцем на долоні

Череповця. Мати була акушеркою, працювала в селі неподалік від міста

Череповець. Жили бідно — мати на роботі не брала подарунків, і це послужило для нього прикладом на все життя. Батько пішов на війну 1914, а коли повернувся, то незабаром покинув сім’ю. З 12 до 18 років навчався в Череповці у школі, потім — там же — в механічному технікумі. З 1932 р. працював у Архангельську, начальником зміни робітників на електростанції при лісопильному заводі.

Початок біографії

лікарні в Череповці. Працював у комісії з мобілізації, а через

деякий час призначений головним хірургом у Польовий пересувний госпіталь. Після того працював хірургом у Москві.
В 1952 — переїхав до України в Київ, де прожив 49 років. У березні 1953 р. захистив докторську дисертацію з медицини на тему «Резекції легень при туберкульозі» і очолив кафедру в Київському медичному інституті.

Перші кроки в хірургії

України.
1962 — обраний членом-кореспондентом Академії медичних наук УРСР. В тому ж

році отримав Ленінську премію, обраний депутатом Верховної Ради СРСР.
З 1969 —академік Української Академії Наук. 17 січня 1963 провів перше в СРСР протезування мітрального клапана серця.
У 1965 році М. М. Амосов повідомив про досвід вдалих імплантацій напівкульових протезів клапанів серця хворим з невеликим лівим шлуночком, коли не вдавалося вшити кульові протези.

Сходинки майстерності

науки Київського науково-дослідного інституту туберкульозу та грудної хірургії. Одночасно він

очолював кафедру грудної хірургії Інституту удосконалення лікарів (1955-1970).

З 1983 року — директор Інституту серцево-судинної хірургії.
М. М. Амосов обирався депутатом Верховної Ради СРСР п’яти скликан (1962-1979). Він був удостоєний багатьох високих урядових нагород СРСР і України. Член Комісії з охорони здоров’я і соціальному забезпеченню Ради Союзу. Народний депутат СРСР (1989-1991).

Великі досягнення

в Німеччині, йому вшили біологічний аортальний клапан і наклали два

шунти на коронарні артерії.Д
У 1998 році нагороджений Орденом «За заслуги» II ступеня.
12 грудня 2002 року на 90-му році життя помер від інфаркту. Похований на Байковому кладовищі в Києві.

Останні роки життя

Амосов, проживший майже 90 років, своїм прикладом довів, що і

в похилому віці можна залишатись активним та корисним для інших людей.

Цікавий факт