МЕТОДИКА ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ

завдань тестування
Апробація тестових завдань
Складання тесту з базового набору тестових завдань

Структурування навчального матеріалу або складання реєстру елементів знань тем, розділів, дисципліни

Експертне оцінювання змісту тестових завдань викладачами-експертами

Попередня перевірка якості тесту

Експертне оцінювання змісту тестових завдань студентами-експертами

Оцінювання валідності тесту, прийняття рішення щодо його застосування

Вибір типу тестових завдань з урахуванням особливостей змісту та характеру дій студента

Пробне тестування

Розробка комплектів тестових завдань (для контролю знань з теми, розділу, дисципліни)

Відбір валідних тестових завдань до складу базового набору

(освітня, діагностична, виховна, розвивальна, стимулююча, управлінська), принципи контролю (систематичність, об’єктивність,

всебічність та всеосяжність, індивідуальний підхід, диференційованість, різноманітність форм і методів), види контролю (попередній, поточний, тематичний, періодичний, підсумковий, машинний, безмашинний, індивідуальний, груповий), класифікації видів контролю, методи контролю (усне опитування, письмовий контроль, графічна перевірка, практичний контроль, тестовий контроль), форми контролю (іспит, залік, курсова робота, курсовий проект, дипломна робота), типи і види стандартизованих тестових завдань, рівні навчальних досягнень (рецептивно-продуктивний, репродуктивний, конструктивно-варіативний, творчий), критерії оцінювання, якість знань, рейтинг, проміжний рейтинг, підсумковий рейтинг, оцінки за шкалою ECТS.

декілька варіантів приблизно однакових за складністю тестових завдань
Логічна визначеність змісту

завдання. Завдання має бути створено так, щоб воно сприяло продукуванню в досліджуваних правильну відповідь.
Лаконічність завдань. Суть завдання студент має зрозуміти після першого його прочитування. Зміст тестового завдання має бути обмежений 7 +_2 порціями інформації.
Ясність і чіткість завдань. В основі завдання має бути істинне ствердження. Не рекомендується запитувати про те, що не використовується, не робиться, не відноситься тощо.
Усунення ”стрибків трудності”. Питання в тесті слід розташовувати в порядку зростання їх трудності.

(інструкція; зміст завдання; відповіді).
Поєднання в тестах завдань різної форми.
Відповідність змісту

завдань обсягу знань, що перевіряється. У тестах мають використовуватися тільки такі питання, які студенти повинні були вивчити. Запитувати про те, що не вивчалося, не можна.
Складність тестів повинна відповідати рівню підготовленості студентів. В ”ідеалі” розподіл результатів тестування (індивідуальних сумарних балів) має підпорядковуватися нормальному закону.
Система тестових завдань має охоплювати відповідну галузь знань (навчальну дисципліну), а вилучення з тесту хоч би одного завдання приводить до виникнення прогалин у континіумі знань, що перевіряються, і, відповідно, знижує якість вимірювання.

плуг загального призначення:
1. У відповідь вводимо правильні відповіді:
2. У

зміст завдання додаємо в якості помилкових тверджень (дистракторів) назви операцій, які виконують близькі за призначенням машини – лущильники та просапні культиватори.

Остаточне тестове завдання буде мати такий вигляд:
Які із названих операцій виконує плуг загального призначення:

Правильна відповідь: 1; 3; 5.

можуть бути:
1) агломашина;
2) доменна піч;
3) міксер;
4) мартенівська піч;
5)

вагранка;
6) кисневий конвертор;
7) електродугова піч;

Усі елементи із фасета мають бути однорідними.

неправильна – 0)

показників для оранки з обертанням скиб:
Тестове завдання із скороченим

алфавітом
Вкажіть значення показників для оранки з обертанням скиб:

впевненим, що тестовий іспит більш об'єктивний у порівнянні з традиційними

методами контролю.
2. Студента варто попередити, що він може виконувати завдання у будь-якій зручній для нього послідовності. Це сприяє зниженню емоційного стресу в процесі тестування, бо чим точніше студент передбачає свій результат, тим вищий рівень його домагань, і тим менше тривожність.
3. При тестуванні варто попереджати студентів про обмежений час тестування, а також звернути увагу на небажаність введення помилкових відповідей. Слід наголосити на тому, що краще дати неповну відповідь, ніж допустити помилку, яка призведе до незарахування всієї відповіді на завдання.
4. Конфіденційність тесту. Студент має бути переконаний, що його відповіді не будуть відомі іншим, не причетним до іспиту особам.
5. Доцільно звернути увагу студентів на низьку ймовірність випадкового угадування.
6. Щоб уникнути зростання напруженості внаслідок очікування результатів тестового контролю, необхідно максимально скорочувати терміни підрахунків індивідуальних оцінок.
7. Слід після кожного іспиту (чи іншого контрольного заходу) переглядати структуру тестів (закривати ключ відповідей).