МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ Військова академія Факультет підготовки офіцерів

ПІДГОТОВКИ
ТЕМА 1. ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА.
Заняття 1. Правові засади військового будівництва

в Україні.

МОДУЛЬ “ОМРОС”

Викладач кафедри тактико- спеціальної підготовки
полковник запасу КУДРЯВЦЕВ А.П..

місце теми у модулі.
2. Вивчити зі громадянами зміст, особливості, принципі

військового будівництва в Україні та правові основи застосування зброї військовослужбовцями Збройних Сил України в мирний час.
3. Виховувати у громадян почуття відповідальності за виконання законів України.

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНА МЕТА:

України 28 червня 1996 року, із змінами, внесеними законом України

від 08.12.2004 №2222).
Постанова Верховної Ради від 11. 10. 1991 № 1659 – 7 “Про Концепцію оборони та будівництва Збройних Сил України”.
Воєнна доктрина України, затверджена Указом Президента України від 24вересня 2015 року № 555/2015.
702/2005 в редакції Президента України від 8 червня2012року
Закон України “Про оборону України” від 6.12.1991 р. (в ред. від 5.10.2000 р. № 2020 – 3).
Закон України “Про Збройні Сили України “ від 06.12.1991р. (в ред. від 05.10.2000р.).
Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Збройні Сили України” від 5.10.2000 р. № 2019 – 3
Закон України “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики України“ від 01.07.10 р.
Закон України "Про основи національної безпеки України"
Закон України " Про боротьбу с тероризмом" від 20.03.2003. в редакції Президента України від 22.08.2014р.
Кримінальний кодекс України
11.. Основи законодавства України. Нова книга. 2002. Підручник.

галузі державної діяльності.

заходів держави, що здійснюються в інтересах зміцнення її обороноздатності.

Серцевиною військового

будівництва в державі є створення військової організації, будівництво і зміцнення Збройних Сил.

До воєнної організації держави відносяться: Збройні сили України - основа воєнної організації держави, Прикордонні війська України, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, інші військові формування, утворені відповідно до законів України, а також відповідні правоохоронні органи.

Військове будівництво

нормативно-правовим актом у цій сфері стала прийнята 24 серпня 1991р.

Верховною Радою України Постанова "Про військові формування на Україні", згідно з якою всі військові формування, дислоковані на території держави, були підпорядковані Верховній Раді, а перед Урядом поставлене завдання утворити Міністерство оборони та започаткувати створення Збройних Сил України та інших військових формувань.

Військове будівництво

«Про оборону України»
Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»

Воєнна доктрина України
Закон України «Про правовий режим воєнного стану»
Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану»
Закон України «Про основи національної безпеки України»
Закон України "Про Національну гвардію України"
Закон України "Про Прикордонні війська України"
Закон України "Про Службу безпеки України"

Законодавчі акти, які визначають і регламентують роль та місце Збройних Сил в забезпеченні національної безпеки України

-
6 грудня 1991 року -
відзначається щорічно як професійне

свято – День Збройних Сил України.

Закон України «Про Збройні Сили України»

функції Міністерства оборони України, як центрального органу виконавчої влади, який

забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонуванні, бойовій та мобілізаційній готовності, боєздатності і підготовки Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань, а в ст. 11 визначаються функції Генерального Штабу Збройних Сил України.
Генеральний штаб Збройних Сил України є головним військовим органом із планування оборони держави, управління застосуванням Збройних Сил України, координації та контролю за виконанням завдань у сфері оборони органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, та правоохоронними органами у межах, визначених цим Законом, іншими законами України і нормативно-правовими актами Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Закон України “Про оборону України“

(ст.85 Конст. Укр.)
затверджує загальну структуру, чисельність визначає функції Збройних Сил

України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;
схвалює рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про перебування підрозділів Збройних Сил інших держав на території України;
затверджує протягом двох днів з моменту звернення Президента України укази про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;
оголошує за поданням Президента України стан війни й укладає мир, схвалює рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України.

та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших

військових формувань;
Здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;
Очолює Раду національної безпеки і оборони України;
Вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України;
Приймає відповідно до законів рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

ст. 9 Закону України “Про оборону України” здійснює заходи щодо

забезпечення обороноздатності і національної безпеки України:

1. визначає потреби в оборонних витратах, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України щодо фінансування заходів у сфері оборони у визначених обсягах;

2. організовує розроблення і виконання державних програм розвитку Збройних Сил України, інших військових формувань та розвитку озброєння і військової техніки, інших програм (планів) з питань оборони;

3. здійснює передбачені законодавством заходи щодо формування, розміщення, фінансування та виконання державного оборонного замовлення на поставку (закупівлю) продукції, виконання робіт, надання послуг для потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;

у користування державного майна, в тому числі земельних (водних) ділянок,

інших природних, енергетичних ресурсів, фондів, майна і послуг, використання повітряного і водного простору, морських і річкових портів, аеропортів та аеродромів (посадочних майданчиків), засобів зв’язку і радіочастотного ресурсу, комунікацій, інших об’єктів інфраструктури держави, навігаційної, топогеодезичної, метеорологічної, гідрографічної та іншої інформації, ведення геодезичних і картографічних робіт, необхідних для належного виконання покладених на ці органи функцій та завдань, як на платній, так і безоплатній основі, у грошовій та інших формах розрахунків;
5. забезпечує комплектування особовим складом Збройних Сил України та інших військових формувань, здійснює заходи, пов’язані з підготовкою та проведенням призову громадян України на строкову військову службу;
6. здійснює згідно із законодавством України заходи з мобілізаційної підготовки та мобілізації, створення державного матеріального резерву, резервного фонду грошових коштів, інших резервів для забезпечення потреб оборони держави;
7. здійснює інші заходи.

Кабінет Міністрів України відповідно до ст. 116 Конституції України та ст. 9 Закону України “Про оборону України” здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України:

якій безпосередньо втілюються функції оборони української держави.

2. Військове будівництво, крім

того, є централізованим напрямком державної діяльності.

3. Військове будівництво тісно пов’язано з усіма галузями національного господарства.

4. Військове будівництво визначається факторами зовнішнього порядку, тобто ступенем воєнної загрози для держави.

та військовій присязі;
верховенства права, законності та гуманності, поваги до людини,

її конституційних прав і свобод;
гласності, відкритості для демократичного цивільного контролю;
поєднання єдиноначальності і колегіального розроблення найбільш важливих рішень;
комплектування шляхом призову громадян на військову службу та прийняття на військову службу за контрактом;
постійної бойової та мобілізаційної готовності;
збереження державної та військової таємниці;
виховання військовослужбовців на патріотичних, бойових традиціях Українського народу, додержання військової дисципліни;
забезпечення державного соціально-економічного та соціально-правового захисту громадян, які перебувають на службі у Збройних Силах України, а також членів їх сімей;
заборони створення і діяльності організаційних структур політичних партій.

Принципи військового будівництва (Стаття 11.).

Сил України в мирний час за досвідом проведення АТО.

Конституція України, Кримінальний кодекс України, Закон України "Про боротьбу с

тероризмом" від 03.03.2003 р. в редакції від 22.08.2014 р, інші закони України, Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом1977р., Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом 1997р., Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму 1999 р., інші міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, укази і розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, а також інші нормативно-правові акти, що приймаються на виконання законів України.
 

тероризмом" від 03.03.2003 в редакції від 22.08.2014р. прийнято з метою

захисту особи, держави і суспільства від тероризму, виявлення та усунення причин і умов, які його породжують, визначає правові та організаційні основи боротьби з цим небезпечним явищем, повноваження і обов'язки органів виконавчої влади, об'єднань громадян і організацій, посадових осіб та окремих громадян у цій сфері, порядок координації їх діяльності, гарантії правового і соціального захисту громадян у зв'язку із участю у боротьбі з тероризмом.

ТЕРОРИЗМ - суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей;

реалізацію терористичних актів;
підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над

фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях;
організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах;
вербування, озброєння, підготовку та використання терористів;
пропаганду і поширення ідеології тероризму;
фінансування та інше сприяння тероризму;
надання чи збір активів будь-якого роду з усвідомленням того, що їх буде використано повністю або частково для організації, підготовки і вчинення окремим терористом або терористичною організацією визначеного Кримінальним кодексом України терористичного акту, втягнення у вчинення терористичного акту, публічних закликів до вчинення терористичного акту, створення терористичної групи чи терористичної організації, сприяння вчиненню терористичного акту, будь-якої іншої терористичної діяльності, а також спроба здійснення таких дій;

Закон України "Про боротьбу с тероризмом"

ГРУПА - група з двох і більше осіб, які

об'єдналися з метою здійснення терористичних актів;

ТЕРОРИСТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ - стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Організація визнається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації;

Закон України "Про боротьбу с тероризмом"

запобігання, виявлення, припинення, мінімізації наслідків терористичної діяльності;
антитерористична операція

- комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності;
район проведення антитерористичної операції - визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція;

Закон України "Про боротьбу с тероризмом"

неухильного додержання прав і свобод людини і громадянина; комплексного використання

з цією метою правових, політичних, соціально-економічних, інформаційно-пропагандистських та інших можливостей; пріоритетності попереджувальних заходів; невідворотності покарання за участь у терористичній діяльності; пріоритетності захисту життя і прав осіб, які наражаються на небезпеку внаслідок терористичної діяльності;
поєднання гласних і негласних методів боротьби з тероризмом; нерозголошення відомостей про технічні прийоми і тактику проведення антитерористичних операцій, а також про склад їх учасників; єдиноначальності в керівництві силами і засобами, що залучаються для проведення антитерористичних операцій;
співробітництва у сфері боротьби з тероризмом з іноземними державами, їх правоохоронними органами і спеціальними службами, а також з міжнародними організаціями, які здійснюють боротьбу з тероризмом.

Закон України "Про боротьбу с тероризмом"

з тероризмом у межах своєї компетенції, є:
Служба безпеки

України, яка є головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю;
Міністерство внутрішніх справ України;
Міністерство оборони України;
Центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері цивільного захисту;
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону;
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань;
Управління державної охорони України.

Закон України "Про боротьбу с тероризмом"

Сил України, зброї масового ураження, ракетної і стрілецької зброї,

боєприпасів, вибухових та отруйних речовин, що перебувають у військових частинах або зберігаються у визначених місцях; організовують підготовку та застосування сил і засобів Сухопутних військ, Повітряних Сил, Військово-Морських Сил Збройних Сил України в разі вчинення терористичного акту у повітряному просторі, у територіальних водах України; беруть участь у проведенні антитерористичних операцій на військових об'єктах та в разі виникнення терористичних загроз безпеці держави із-за меж України;
в разі залучення до проведення антитерористичної операції - забезпечують із застосуванням наявних сил та засобів виконання завдань щодо припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій;
беруть участь у затриманні осіб, а у випадках, коли їх дії реально загрожують життю та здоров’ю заручників, учасників антитерористичної операції або інших осіб - їх знешкоджують.

Міністерство оборони України, органи військового управління, з’єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України:

життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі,

якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим.

До широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення залучаються та використовуються сили та засоби (особовий склад та спеціалісти окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв’язку, інші матеріально-технічні засоби) Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Збройних Сил України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, та органів охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Управління державної охорони України.
Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші особи, які залучаються до антитерористичної операції, на час її проведення підпорядковуються керівнику оперативного штабу.

АНТИТЕРОРИСТИЧНА ОПЕРАЦІЯ

2) затримувати і доставляти в органи внутрішніх справ осіб, які

вчинили або вчиняють правопорушення чи інші дії, що перешкоджають виконанню законних вимог осіб, залучених до антитерористичної операції, або дії, пов'язані з несанкціонованою спробою проникнення в район проведення антитерористичної операції і перешкоджання її проведенню;
3) перевіряти у громадян і посадових осіб документи, що посвідчують особу, а в разі відсутності документів - затримувати їх для встановлення особи;
4) здійснювати в районі проведення антитерористичної операції особистий догляд громадян, огляд речей, що при них знаходяться, транспортних засобів та речей, які ними перевозяться;
5) тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів і пішоходів на вулицях та дорогах, не допускати транспортні засоби, у тому числі транспортні засоби дипломатичних представництв і консульських установ, та громадян на окремі ділянки місцевості та об'єкти, виводити громадян з окремих ділянок місцевості та об'єктів, відбуксировувати транспортні засоби;

У районі проведення антитерористичної операції посадові особи, залучені до операції, мають право:

ділянки, що належать громадянам, під час припинення терористичного акту та

при переслідуванні осіб, які підозрюються у вчиненні такого акту, на територію та в приміщення підприємств, установ і організацій, перевіряти транспортні засоби, якщо зволікання може створити реальну загрозу життю чи здоров'ю людей;

7) використовувати із службовою метою засоби зв'язку і транспортні засоби, у тому числі спеціальні, що належать громадянам (за їх згодо підприємствам, установам та організаціям, за винятком транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав та міжнародних організацій, для запобігання терористичному акту, переслідування та затримання осіб, що підозрюються у вчиненні терористичного акту, або для доставки осіб, які потребують термінової медичної допомоги, до лікувальних закладів, а також для проїзду до місця злочину.

У районі проведення антитерористичної операції посадові особи, залучені до операції, мають право:

метою повернення їх до нормального життя за рахунок коштів Державного

бюджету України. Зазначеним особам надається у разі необхідності психологічна, медична, професійна реабілітація, правова допомога і житло та здійснюється їх працевлаштування. Особи, які беруть участь у боротьбі з тероризмом, перебувають під захистом держави.

ПРАВОВОМУ І СОЦІАЛЬНОМУ ЗАХИСТУ ПІДЛЯГАЮТЬ:
1) військовослужбовці, працівники і службовці центральних та місцевих органів виконавчої влади, які беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичних операціях; 2) особи, які на постійній чи тимчасовій основі сприяють органам, що здійснюють боротьбу з тероризмом, у запобіганні, виявленні, припиненні терористичної діяльності та мінімізації її наслідків;
3) члени сімей осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї частини,якщо потреба в забезпеченні їх захисту викликана участю зазначених осіб у боротьбі з тероризмом.

ПРАВОВОВИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

під час проведення антитерористичної операції, членам її сім'ї та особам,

що перебували на її утриманні, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України одноразова допомога в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів, відшкодовуються витрати на поховання загиблого, призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника, а також зберігаються пільги, які мав загиблий, на отримання житла, оплату житлово-комунальних послуг тощо.

ПРАВОВОВИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

У разі, коли особа, яка брала участь у боротьбі з тероризмом,стала інвалідом внаслідок каліцтва, одержаного під час проведення антитерористичної операції, цій особі за рахунок коштів Державного бюджету України виплачується одноразова допомога в розмірі десяти прожиткових мінімумів і призначається пенсія відповідно до законодавства України.
У разі, коли особа, яка брала участь у боротьбі з тероризмом, під час проведення антитерористичної операції зазнала поранення, яке не потягло за собою настання інвалідності, цій особі виплачується одноразова допомога в розмірі п'яти прожиткових мінімумів.

життю, здоров'ю майну терористів, військовослужбовці та інші особи, які брали

участь в антитерористичній операції, звільняються від відповідальності за цю шкоду відповідно до законів України.
Особи, винні в терористичній діяльності, притягаються до кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому законом.
Непокора або опір законним вимогам військовослужбовців, посадових осіб, які беруть участь у проведенні антитерористичної операції, неправомірне втручання в їх законну діяльність тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом. Організація, відповідальна за вчинення терористичного акту і визнана за рішенням суду терористичною, підлягає ліквідації, а належне їй майно конфіскується.

ПРАВОВОВИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

тому числі і військовослужбовцями Збройних Сил, в сучасних умовах при

проведенні антитерористичної операції є законним.

Правову основу застосування зброї становлять Конституція України, Кримінальний кодекс України, Закон України " Про боротьбу с тероризмом" від 03.03.2003. в редакції від 22.08.2014р, інші закони України, Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом1977 р. Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом 1997 р., Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму 1999 р. інші міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, укази і розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, а також інші нормативно-правові акти, що приймаються на виконання законів України.
Мета заняття досягнута.

ВИСНОВОК ЗАНЯТТЯ:

с тероризмом" від 03.03.2003. в редакції від 22.08.2014р.
2. § 11-12

(ст.208-258) підручника "Основи законодавства України".