Слайд 1МІЖНАРОДНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ВІДНОСИНИ ЯК СПЕЦІАЛІЗОВАНА ГАЛУЗЬ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА
Слайд 2План:
Асиметрія інформаційного розвитку.
“Інформаційний” розрив.
Основні поняття МІВ. Актори МІВ.
Формування МІВ
як спеціалізованої
галузі міжнародного співробітництва
Слайд 3Література:
Макаренко Є.А. Міжнародні інформаційні відносини. – К.: Наша культура і
наука, 2002.
Вступ до спеціальності “Міжнародна інформація” / В.П.Гондюл, М.М.Рижков, О.М.Андрєєва.
– К: ВПЦ “КУ”, 2009.
Технологический прогресс и современные международные отношения: Учебник. – М.: Просвещение, 2004.
Инновационные направления современных международных отношений: Учебное пособие для студентов вузов. – М.: Аспект Пресс, 2010.
Почепцов Г.Г., Чукут С.А. Інформаційна політика: Навч. посіб. — К.: Знання, 2006. – 663 с.
Слайд 4Міжнародні інформаційні відносини
«Міжнародні інформаційні відносини» (МІВ) – спеціалізована галузь міжнародного
співробітництва, спрямована на вирішення глобальних інформаційних і комунікаційних проблем світового
співтовариства.
Міжнародні інформаційні відносини включають сукупність інформаційних аспектів політичних, економічних, правових, військових, дипломатичних зв’язків між усіма суб’єктами міжнародних відносин (державами, системами держав, різноманітними політичними та соціально-економічними силами, організаціями тощо).
Слайд 5 «Американська дипломатія розглядає соціальні мережі як один з основних інструментів
зовнішньої політики США». У добу віртуальних технологій традиційна дипломатія повинна
принципово змінитися, тому що Фейсбук чи Твіттер пропонують урядам потужний інструмент прямого спілкування з величезним числом громадян, дозволяють легко з'ясувати їхні настрої.
Бен Скотт, радник американського держсекретаря, Конференція з питань соціального виміру Інтернету (Гамбург, 2012р.)
Слайд 6"Відповідь на кібер-атаку проти США може не обмежуватися кібер-простором. У
разі нападу на нас подібним чином нами будуть застосовані всі
необхідні засоби".
"У разі нападу на нас ми залишаємо за собою право вживати будь-які дії у відповідь у будь-якому поєднанні і обсязі - так само, якщо б мова йшла про військовий напад. Як один з варіантів, не виключаються й військові дії. Є й інші варіанти".
представник Пентагону
полковник Девід Лейпен (2012 р.)
Слайд 7Майбутні інтернет-магнати разом із сьогоднішніми корпораціями Google або Facebook будуть
контролювати величезну кількість даних і зосередять у своїх руках більшу
кількість інформації в режимі реального часу, ніж яке б то не було з світових урядів.
широке використання комунікаційних технологій не тільки дозволить людям об'єднуватися і кидати виклик уряду, як це було під час "арабської весни", але і дасть урядам "безпрецедентну можливість стежити за своїми громадянами"
доповідь американської
Національної ради з розвідки
"Глобальні тенденції 2030: Альтернативні світи"
Слайд 8Глобальне інформаційне середовище
Внаслідок науково-технологічної та інформаційної революцій формується глобальне
інформаційне середовище.
До глобального інформаційного середовища переносяться найважливіші складові політичної,
економічної, соціальної та культурної діяльності, для якої кордони держав вже не є перешкодою і яка може відбуватися у міжнародному масштабі.
Слайд 9Мережеве суспільство
та міжнародна політика
Глобальна мережа Інтернет перетворюється на геополітичну
комунікацію, а інформація в Інтернеті – на стратегічний ресурс, що
не має територіально-державної організації.
Слайд 10Мережеве суспільство
та міжнародна політика
Внаслідок науково-технологічної та інформаційної революцій виникло
глобальне мережеве суспільство.
Слайд 11Мережеве суспільство
та міжнародна політика
Особливо високими темпами розвиваються соціальні мережі
(наприклад, Фейсбук, Твіттер та інші), де формується нова мережева ідеологія
і опозиція «світовому уряду» і державним інститутам.
Лідером в глобальному інформаційному просторі стали не традиційні ЗМІ, а мережевий проект.
Слайд 12Мережеве суспільство та інформаційна геополітика
Нова доба в сучасній геополітиці -
доба панування віртуальних технологій в боротьбі за простір. Інформаційна революція
принесла в сферу геополітики новий, віртуальний вимір простору, змусивши переосмислити всі норми і правила геополітичного протиборства.
Слайд 13Інформаційний простір в своєму розвитку досягнув такого якісного рівня, який
дозволяє розглядати його поряд з традиційними географічно детермінованими геополітичними просторами
як вид життєвого простору, що впливає на стан і зміни соціально-політичного життя.
Інформаційна геополітика - розділ геополітичної науки, що вивчає залежність (взаємозв'язок) соціально-політичного життя (політичних подій) від "віртуалізованого" сукупного життєвого простору.
Слайд 14Наслідки формування глобального електронного середовища
Економічна сфера - Інформаційна економіка (інформаційна
індустрія, електронна комерція та електронний бізнес, електронний маркетинг, електронні розрахунки,
віртуальні підприємства, віртуальні компанії, віртуальні офіси тощо).
Інформаційна економіка – форма економічної діяльності, в якій переважає господарська діяльність у сфері інформаційних послуг, їх виробництва та обміну, де основними ресурсами є інформація та знання.
Слайд 15Політична сфера – інформаційна політика, електронна держава, електронна демократія тощо.
Міжнародна
інформаційна політика — узгоджена стратегія міжнародного співробітництва на багатосторонній основі
в галузі інформації та комунікації , інших сферах міжнародних відносин, складовим компонентом яких виступає глобалізація комунікації
Слайд 16Наслідки формування глобального електронного середовища
Безпекова сфера – інформаційна безпека, нові
типи і форми конфліктів, інформаційні війни, інформаційно-психологічні операції, інформаційні озброєння,
асиметричні конфлікти тощо.
Міжнародна інформаційна безпека»
взаємодія акторів міжнародних відносин з операцій підтримання сталого миру на основі захисту міжнародної інфосфери, глобальної інфраструктури та суспільної свідомості світової спільноти від реальних і потенційних інформаційних загроз;
як стан міжнародних відносин, що виключає порушення міжнародної стабільності і створення загрози для безпеки держав і світового співтовариства в інформаційному просторі;
Слайд 17Наслідки формування глобального електронного середовища
Право – Інформаційне право
Соціальна сфера –
електронне суспільство, електронні послуги (електронна дистанційна медицина, електронна дистанційна освіта,
електронні транспортні послуги, дистанційна робота тощо).
Духовна сфера – нові підходи до розвитку наукових знань, інформаційна етика, інформаційна екологія, інформаційна культура, цифрове мистецтва, трансформація свідомості тощо)
Слайд 18Наслідки формування глобального електронного середовища
У зовнішній політиці з'являються нові напрями,
а в дипломатичній діяльності - нові завдання, пов'язані із забезпеченням
інтересів держави в інформаційній сфері, та нові інструменти - віртуальна дипломатія, медіадипломатія, методи “м'якого” впливу тощо;
Трансформація понять “суверенітет” та “територія”.
Слайд 20ГЛОБАЛЬНЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО
нове планетарне співтовариство, засноване на інформації (знаннях, інтелектуальних
ресурсах), нова політична, соціально-економічна і технологічна система в еволюції цивілізації;
цивілізація, в основі розвитку та існування якої лежить особлива матеріальна субстанція з умовною назвою "інформація", що взаємодіє як з духовним, так і матеріальним світом людини.
Слайд 21МІЖНАРОДНІ ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ
Інформаційні ресурси - окремі документи і масиви документів,
результати інтелектуальної, творчої та інформаційної діяльності, бази даних, всі види
архівів, бібліотеки, музейні фонди та інші, які містять дані й знання, зафіксовані на відповідних носіях інформації, є об`єктами права власності всіх суб`єктів міжнародного інформаційного простору і мають споживацьку вартість (політичну, економічну, соціокультурну, оборонну, історичну, інформаційну).
Якість прийняття керівних рішень суттєво залежить від інформаційних ресурсів, що використовуються при вирішенні конкретних завдань.
Слайд 22Властивості ІР
ІР-ми одночасно може користуватись безмежна кількість споживачів;
під час споживання
/ використання ІР, на відміну від матеріальних благ, не тільки
не зменшується, а навіть збільшується (як й їх корисність); зростання відбувається також внаслідок зростання наукових знань та інтелектуальної діяльності;
зникають просторові межі на шляху споживання / використання ІР, оскільки продукт знання має тенденцію до поширення і заповнення всього наявного простору;
ІР завдяки новим технологіям можуть бути нескінченно розмножені;
ІР, на відміну від матеріальних, неможливо забрати чи повернути тощо.
Слайд 23Якісні, кількісні, ціннісні характеристики
Достовірність (коректність)
Об'єктивність
Однозначність
Надійність/достовірність джерела (чистота)
Порядок
Повнота
Релевантність (релевантний – той,
що має відношення до справи)
Вартість
Актуальність
Випередження подій
Таємність
Слайд 24Дезінформація та спрямована інформація – це інформація, що може бути
абсолютно неправдивою, уточненою, напівправдою, що безсвідомо підштовхують до хибних суджень
про проблему, процеси або особу.
Слайд 25Прийоми дезінформації
Пряме приховування фактів,
Тенденційний підбір даних,
Порушення логічних та часових зв'язків
між подіями,
Подачі правди в такому контексті, щоб вона сприймалася як
брехня,
Викладення важливих даних на тлі яскравих подій, що відволікають увагу,
Змішування різноманітних суджень та фактів,
Подання інформації у такій словарній формі, яка може приводити до неправильного тлумачення,
Приховування ключових деталей факту.
Слайд 26ІР у політичній сфері – основа для ухвалення керівних політичних
рішень
ІР в економічній сфері – основа для формування інформаційного та
інтелектуального капіталу
ІР у суспільній сфері – основа для формування суспільства достатку, в якому інформаційні блага прирівнюються до соціальних благ
Слайд 27У світлі процесів глобалізації комунікації сформовані інформаційні ресурси можна розглядати
як світові або міжнародні.
Світові ІР - об'єктивна реальність, яка відображає
удосконалення та ускладнення національних інформаційних ресурсів, що постійно зростають, тому підтримувати цей процес зусиллями однієї країни або групи країн неможливо, оскільки для цього потрібні значні фінансові, людські та матеріальні ресурси.
Слайд 28В умовах формування нового суспільства, що базується на знаннях, ІР
перетворюються на головну цінність суспільства, потенціал його розвитку та збагачення.
Тому важливою передумовою побудови збалансованого, вільного і відкритого суспільства знань є формування ІР у всіх сферах життєдіяльності суспільства (політичній, економічній, науковій, технічній, культурній суспільній та ін.) та гарантія доступу до них на недискримінаційній основі.
Слайд 29Інформаційна парадигма
світової політики
У новій інформаційній парадигмі світової політики XXI
століття відносини між державами визначаються насамперед інформаційною перевагою у віртуальному
просторі.
Сформувалася нова геополітична концепція світового порядку «Хто володіє інформацією, той володіє світом».
Новий світовий порядок буде визначатися можливостями контролю віртуального простору державою-світовим інформаційним лідером.
Слайд 30Чинники, що впливають на потужність держави:
військова сила,
науково-технічний потенціал,
виробничо-економічний потенціал,
організаційний ресурс,
сукупний креативний ресурс (потенціал виробництва інновацій,
що мають найбільший попит).
Слайд 31Глобальний рейтинг сукупної потуги 50 провідних країн світу
Оцінка статусу і
прогнозної динаміки процесу державного розвитку здійснюється за такими базовими критеріями:
1.
Система державного управління
2. Територія
3. Природні ресурси
4. Населення
5. Економіка
6. Культура і релігія
7. Наука та освіта
8. Збройні сили
9. Зовнішня політика (геополітичне позиціонування)
Слайд 33ЕННІАГРАММА СТРАТЕГІЧНИХ КРИТЕРІЇВ
Слайд 34НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ
ТА ОСВІТНІЙ ЧИННИК
рівень розвитку критичних технологій у порівнянні з
провідними країнами світу;
комплексність науково-технічного розвитку країни (повнота спектра сучасних виробництв,
наявність космічної, літакобудівної промисловості)
ступінь розвитку інформаційних технологій;
відповідність національних освітніх стандартів світовому рівню;
відсоток грамотності населення;
обов'язковість середньої освіти;
кількість учнів у вищих навчальних закладах на 1000 чол. населення країни у порівнянні з провідними постіндустріальними країнами.
Слайд 35Глобальний рейтинг інтегральної потуги 50 провідних країн світу
Наддержава — держава
з колосальною політичною, економічною і військовою перевагою над більшістю інших
держав
Великі держави зі зростаючим впливом - це потенційні претенденти на статус наддержави. Великі держави з падаючим впливом - це як правило держави, чий статус знижується до регіональної.
Регіональна держава - держава, що має вплив насамперед у регіональному масштабі, але не володіє важливими атрибутами великої держави (обсяг ВВП, рівень технологічного розвитку, статус у міжнародних союзах, якість соціального капіталу).
Мала держава - означає країни, значимість і територія яких навіть в регіональному вимірі незначні
Слайд 36Сучасний та прогностичний рейтинг
Слайд 47Глобальна інформаційна інфраструктура
Глобальна інформаційна інфраструктура – сукупність інтерактивних електронних мереж,
телекомунікаційних систем та мереж загального користування, які уможливлюють використання нових
комунікаційних засобів, інформаційних послуг та міжнародний інформаційний обмін для транскордонної передачі інформації та забезпечення доступу користувачів до інформації і знань.
Слайд 48Глобальна інформаційна інфраструктура
До ГІІ відносять сукупність поділених за територіальною ознакою
державних і корпоративних інформаційних систем, ліній зв’язку, мереж і каналів
передачі даних, засобів комутації і управління інформаційними потоками.
Слайд 49Глобальна інформаційна інфраструктура
Концепція ГІІ вперше була сформульована у виступі віце-президента
Сполучених Штатів Альберта Гора у березні 1994 року на першій
конференції МСЕ в Буенос-Айресі.
Найважливіші принципи концепції ГІІ - забезпечення рівності можливостей для всіх громадян; забезпечення різноманітності змісту, в тому числі культурного та лінгвістичного тощо.
Слайд 50ГІІ (за функціональним підходом) – перетин низки базових індустрій, зокрема,
комп'ютерної, телекомунікаційної, індустрії побутових електронних приладів (consumer electronics) і індустрії
інформаційних змістів або додатків (content або application industry).
ГІІ складається з таких рівнів:
мережева інфраструктура (Network infrastructure);
програмне забезпечення середнього рівня (Middleware);
рівень додатків (Application).
Слайд 51Глобальна інформаційна інфраструктура
Інформаційна інфраструктура (за інституційним підходом) - система інститутів,
що забезпечують обмін інформацією під час руху товарів.
На глобальному рівні
склад інформаційної інфраструктури можна виявити лише за укрупненими блоками, тобто групами інститутів ГІІ, необхідних для нормального функціонування всіх інститутів ринкової інфраструктури
Інституціональний склад ІІ включає як традиційні елементи - бібліотеки і ЗМІ, так і нові, що з'явилися в останні роки – бази та банки даних. Всі ці групи інститутів інтегровані за допомогою Інтернету та інших відкритих інформаційних систем, завдяки чому відбувається безперервний інформаційний обмін між інститутами ІІ
Слайд 52Глобальна інформаційна інфраструктура
Слайд 53Міжнародний / глобальний інформаційний простір
Міжнародний або глобальний інформаційний простір -
сукупність інформаційних ресурсів та інфраструктур, які складають державні і міждержавні
комп’ютерні мережі, телекомунікаційні системи і мережі загального користування, інші транскордонні канали передачі інформації.
Слайд 54Властивостями МІП
континуальність (безперевність) простору, що охоплює всі території та усі
сфери життєдіяльності спільноти;
висока технологічність;
демократичність;
інтернаціональний характер.
Слайд 55Чинники формування ГІП
економічні
політичні
культурні
науково-технічні
емоційно-психологічні
Слайд 56Національний інформаційний простір
Національний інформаційний простір – середовище, в якому здійснюється
продукування, зберігання та поширення інформації і на яку розповсюджується юрисдикція
країни.
Держава виступає гарантом суверенітету і цілісного функціонування, розвитку і захисту національного інформаційного простору.
Відкрите суспільство з власним інформаційним простором неминуче тяжіє до виходу у глобальний інформаційний простір, до проникнення в інформаційний простір інших суверенних держав.
Слайд 57Міжнародний інформаційний обмін
Міжнародний інформаційний обмін – обмін інформацією, інформаційними послугами
та продуктами через кордони держав.
МІО – це глобальний процес,
що впливає на зовнішню політику міжнародного співтовариства, виступає каталізатором суспільних процесів, стимулює розвиток економіки та обмін досягненнями.
Метою МІО є забезпечення міжнародних та національних інтересів у всіх сферах життєдіяльності спільнот.
Слайд 58Міжнароднй інформаційний потік
Міжнароднй інформаційний потік – сукупність інформації в усній,
документованій або електронній формі, яка переміщується у просторі і часі
через державні кордони (по горизонталі та вертикалі).
Міжнародний інформаційний потік вимірюється як за матеріальними, так і за змістовими (контент ними) показниками.
Матеріальні показники: країни Півдня мають лише 4% комп'ютерів. У дев'яти найбагатших країнах світу сконцентровано 75% телефонів, в Японії телефонів більше, ніж в 50 країнах Африки. У 39 країнах, що розвиваються немає жодної газети, ще в 30 - тільки одна, тоді як у Японії - 125 щоденних газет, в США -1687. У багатих країнах 911 радіоприймачів на 1000 чоловік населення, у бідних - 142 на 1000. Відповідно вони мають 447 і 36 телевізорів на 1000 чоловік населення.
Таке насичення технікою одночасно відображає і напрямок інформаційних потоків: з Півночі на Південь йде в 100 разів більше інформації, ніж у зворотному напрямку.
Слайд 60АКТОРИ МІВ
держави та міждержавні об’єднання
міжнародні міжурядові організації
міжнародні компанії та
транснаціональні корпорації (ТНК)
міжнародні засоби масової інформації та комунікації
транснаціональні
неурядові об'єднання
індивіди
Слайд 61Держава як актор МІВ
Держава як провідний актор МІВ
виступає власником
державних інформаційних ресурсів і технологій,
формує інформаційну політику країни,
забезпечує
її єдиний інформаційний простір,
вирішує проблеми міжнародного інформаційного обміну урядовими, адміністративними, правовими, культурними, освітніми та науковими матеріалами у будь-якій формі,
виступає гарантом інформаційного суверенітету та інформаційної безпеки країни,
обстоює національні інтереси та забезпечує їх гідне представлення на міжнародній арені.
Слайд 62Моделі розвитку держав
Інноваційна модель - держава ставить на перше місце
виробництво нових знань (виробництво ноу-хау).
Технологічна модель - зорієнтованість на
нові процеси та вироби, які будуються на основі «чужих» фундаментальних досліджень.
Сировинна модель - держава робить ставку переважно на експорт сировини.
Нульова модель («ніяка») – держава є монопродуктовою і не беруть участь у науково-технічному прогресі.
Слайд 63Інноваційна діяльність
«Інновації є ключовим чинником економічного зростання та забезпечення більш
якісного працевлаштування, а також необхідним елементом підтримання конкурентоспроможності країн, районів,
промисловості і підприємств».
Генеральний директор Всесвітньої організації інтелектуальної власності Френсіс Гаррі
Слайд 64Інноваційна діяльність
Інновація – кінцевий результат інноваційної діяльності, що втілився у
вигляді нового або удосконаленого продукту, й реалізується на ринку, у
вигляді нового або удосконаленого технологічного процесу, що використовується у практичній діяльності.
Інновація – це система нових знань, отриманих у результаті творчої діяльності, спрямованої на створення або удосконалення продукту, способу, речовини, технологій тощо, що реалізується у процесі підприємницької діяльності.
Слайд 65Дифузія інновацій
Дифузія інновацій – це процес поширення новацій у суспільстві,
закономірність поширення нових продуктів, технологій, ідей серед потенційних споживачів (користувачів)
з моменту їх появи (Еверетт Роджерс (Everett М. Rogers) Diffusion of lnnovations, 1962г.).
Слайд 66Інноваційний потенціал
Інноваційний потенціал – сукупність різних видів ресурсів, у тому
числі, матеріальних, фінансових, інтелектуальних, інформаційних, науково-технологічних та інших, необхідних для
здійснення інноваційної діяльності.
Інноваційний потенціал країни (регіону) – це науково-технологічний потенціал країни (регіону), представлений науково-дослідними, проектно-конструкторськими, технологічними організаціями, експериментальними виробництвами, дослідними полігонами, навчальними закладами, персоналом і технічними засобами цих організацій.
Слайд 67ТЕХНОПОЛІС
ТЕХНОПОЛІС (з грец. techne - мистецтво і polis - місто)
- одна з форм вільних економічних зон, створена для активізації,
прискорення інноваційних процесів, сприяння швидкому та ефективному застосуванню техніко-технологічних новацій. Ядро технополіса формує регіональний центр розробок і освоєння виробництва високотехнологічної продукції світового класу. Програма діяльності технополіса як правило включає проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень з подальшим впровадженням їх результатів у виробництво. Технополіси користуються державною підтримкою.
Слайд 68Технопарк
Технопарк — спеціальна організація, яка об'єднує науково-дослідні інститути, об'єкти індустрії, ділові
центри, виставкові майданчики, навчальні заклади, а також об'єкти обслуговування.
Метою
створення технопарків є концентрація на одній території висококваліфікованих спеціалістів загального профілю діяльності задля проведення досліджень, викладання у навчальних закладах та участі у процесах впровадження результатів дослідження.
Слайд 69Технополіси та технопарки
Технополіс - більш складна форма науково-виробничої інтеграції,
що охоплює значну територію, на якій розташовані об'єкти науки і
промисловості, населеними пунктами та інфраструктурою.
Технопарки, як правило, не включають до свого складу систему розселення, а основою їх розвитку є вузькоспеціалізована виробничо-технологічна діяльність.
Обидві складні системи самоорганізуються, створюючи власну структуру та управління, ієрархію підсистем (переважно у технополісах), прагнуть підтримати стан стабільності.
Слайд 70Технополіси та технопарки
Перші технопарки звилися у США (поч.50-х рр. ХХ ст.,
потім у Франції, Бельгії (поч.70-х рр. ХХ ст.), ФРН (1983
р.), Канаді, Сінгапурі, Австралії, Бразилії, Індії, Малайзії, Китаї, Японії (80-і рр. ХХ ст., СРСР /Россії (1990 р.), Бєларусі (1992 р.), Україні (2000 р.).
Провідні технополтси та технопарки:
Стенфордський університет (штат Каліфорнія), «Дослідницький трикутник» (Північна Кароліна)
«Херіот-Уатт» (Единбург); «Трініті коледж» (Кембридж); «Лєвен-ла-Нев» (Бельгія); «Софія-Антиполіс» (Ніцца), «Зона наукових і технічних нововведені та виробництва» (Гренобль)
«Цукуба» (Японія)
Слайд 71Стартап
Стартап або стартап-компанія (від англ. start-up — запускати) — компанія
з короткою історією операційної діяльності. Як правило, такі компанії створені
нещодавно, знаходяться у стадії розвитку або дослідження перспективних ринків. Термін стартап став популярним за часи кризи «дотком».
Нові проекти у галузях високих технологій часто називаються хайтек стартап. Хоча цей термін застосовується до усіх сфер діяльності, він переважно отримав поширення у сфері ІЕ та Інтернет-проектів.
Часто ідеї стартапів виникали випадково, наприклад, створення компанії Lotus, Apple, Yahoo! тощо.
Слайд 72Стартап-проекти
Wikipedia (з січеня 2001 р.), засновники - Jimmy Wales та
Larry Sanger, тип Wiki-based – Encyclopedia, цільова аудиторія: 10 — 80
років
MySpace (з липня 2003 р.), засновники - Tom Anderson та Chris DeWolfe, тип – соціальна мережа, основна цільова аудиторія: 16 — 24 років (підлітки, молодь); придбаний Rupert Murdoch’s Fox interactive Media у липні 2005 за $580 млн.
Слайд 73Стартап-проекти
YouTube (з лютого 2005 р.), засновники - Chad Hurley, Steve
Chen та Jawed Karim, тип – відео-обмін, цільова аудиторія: 16 —
40 (підлітки, дорослі); придбаний Google у жовтні 2006 за $1.6 млрд.
Facebook (лютого 2004 р.), засновник - Mark Zuckerberg, тип – соціальна мережа, основна цільова аудиторія: 20 — 25 років (студенти), швидко змінюється.
Слайд 74Бізнес-інкубатори
Бізнес-інкубатор – це структура, що спеціалізується на створенні сприятливих умов
для виникнення та ефективної діяльності малих інноваційних (венчурних) фірм, які
реалізують оригінальні науково-технічні ідеї. Це досягається шляхом надання цим фірмам матеріальних, інформаційних, консультаційних та інших необхідних послуг.
Головна мета бізнес-інкубаторів — допомогти тим, хто відкриває власну справу, особливо на початковому етапі. Найбільшу користь для підприємців у бізнес-інкубаторах становлять повна концентрація на задачах підприємницької діяльності та зменшення витрат на апарат управління.
Слайд 75Технополіси та технопарки
Саме криза в економіці завжди була поштовхом до
створення технопарків (США, Велика Британія, Франція, Німеччина та ін.). Вони
— ефективний механізм відродження й виходу з кризових ситуацій, результат їх діяльності — економічно розвинені регіони, сотні тисяч нових робочих місць.
В ідеї технопарків в умовах ринкових відносин проявляються нові форми і структури інтеграції вищої освіти, науки, промисловості, підприємництва, джерел фінансування, регіональних і місцевих органів управління та влади, що дозволяє ефективно реалізувати технології постіндустріального розвитку.
Слайд 76Базові стадії інновацій
ідеї
Народження
досліджень
Проведення
продукту
Розробка
продукту
Реалізація
Слайд 77Глобальний індекс інновацій 2012
Глобальний Інноваційний Індекс - результат досліджень компаній
Alcatel-Lucent, Booz and Company, Індійської промислової конфедерації та Всесвітньої організації
з охорони інтелектуальної власності.
Індекс розраховується для 141 країни, населення яких становить 93,2% населення планети, а сумарний ВВП - 98% товарів, вироблених у світі.
Слайд 78Глобальний індекс інновацій 2012
Глобальний Інноваційний Індекс розраховується на основі дослідження
елементів національної економіки, які дають можливості для інноваційного розвитку, та
наукової діяльності:
1) інститути (політичне середовище, регулятивна середа, бізнес середовище),
2) людський капітал і дослідження (освіта, фундаментальна освіту, наука і розвиток) ,
3) інфраструктура (ІКТ, енергетика, загальна інфраструктура),
4) ринок (кредити, інвестиції, торгівля та конкуренція),
5) бізнес (кваліфіковані працівники, зв'язок бізнесу з інноваціями, впровадження знань).
6) підсумки наукових досліджень;
7) підсумки творчих пошуків.
Слайд 79Глобальний індекс інновацій 2012
Швейцарія
Швеція
Сінгапур
Фінляндія
Велика Британія
Нідерланди
Данія
Гонконг (КНР)
Ірландія
США
51. РФ
63.
Україна
Слайд 80Найменш інноваційно розвинені держави світу (2012)
Слайд 81Спіраль прогресу
Спіраль прогресу утворює безперервний цикл “дослідження - виробництво”, що
відбувається по висхідній.
Основу спіралі прогресу становлять базові супер- або
метатехнології.
Слайд 82Спіраль прогресу
Всі розвинені країни і країни, що розвиваються вибудовують спіраль
прогресу, що дозволяє створювати власні високі технології та запозичувати технології
конкурентів, відслідковувати та застосовувати на практиці новітні досягнення світової науки.
Поступово знання та навички поширюються в межах цих країн, що робить нові технології доступними для відтворення конкурентами, які мають власні спіралі прогресу.
Слайд 83Базові технології
Базові технології (БТ) – сукупність технологічних процесів, спрямованих на
створення широкого асортименту високотехнологічної продукції, які мають попередньо задані параметри
та базуються на фундаментальних науково-технологічних досягненнях.
У сучасному світі нараховується близько 50 БТ. 90% БТ припадає на високорозвинені країни (з них 50% належать США), 10% - на країни, що швидко розвиваються. Диспропорції залишатимуться, але поступово змінюватимуться на користь країн, що розвиваються. Водночас, проблема інформаційного розриву та інформаційної монополії будуть актуальними.
Слайд 84Технологічний трансфер
Технологічний трансфер (ТТ) – процес використання накопичених знань та
досвіду для задоволення потреб розвитку через процедуру оформлення прав інтелектуальної
власності і комерціоналізації.
ТТ забезпечується певним рівнем знань та досвіду не тільки у сфері НДДКР, але й у сфері управління, промислово-технологічній, правовій, маркетинговій та інших сферах.
Слайд 85Технологічний трансфер
Головна мета ТТ – стимулювання зростання показників національної дослідницької
продукції для підвищення її високотехнологічного рівня і конкурентоспроможності на світових
ринках.
ТТ – це не тільки феномен міжнародного економічного та науково-технологічного співробітництва, а й механізм внутрішнього розвитку.
Слайд 86Технологічний трансфер та НДДКР
ТТ безпосередньо пов’язаний з НДДКР (науково-дослідницькі та
дослідницько-конструкторські розробки).
НДДКР – основа ТТ.
НДДКР охоплює:
фундаментальні дослідження;
дослідження і розроби у сфері оборони;
прикладні дослідження та розробки.
Слайд 87Розробка міжнародних політичної стратегії перетворюється на створення оперативної концепції, що
базується на інформаційній перевазі та дозволяє досягти зростання сукупної потуги
держави за допомогою інформаційних технологій, науково-технологічного та інтелектуального розвитку.
Слайд 88Міжнародні організації як актор МІВ
Міжнародні міжурядові організації виступають сталою, чітко
структурованою формою міжнародного співробітництва у сфері інформації та комунікації, яка
дозволяє у неконфронтаційному, деполітизованому ключі здійснювати пошук рішень глобальних або регіональних проблем інформаційного розвитку.
Слайд 89Міжнародні інформаційні та комунікаційні компанії і ТНК
Міжнародні інформаційні та комунікаційні
компанії і транснаціональні корпорації відіграють провідну роль у розвитку інформаційної
економіки, що базується на широкому застосуванні нових технологій; у створенні й пропонуванні нових видів інформаційного бізнесу та інформаційних продуктів, наприклад, CNN, ВВС, Reuters, BritishTelekom, France Télécom, Deutsche Telekom, Microsoft, Apple, Intel, Vodafone, AOL, Nokia, Ericsson, DoCoMo, Bosch, Siemens, Samsung, Google, Yahoo та ін.
Слайд 90Forbes 2012
Карлос Слім Елу (Carlos Slim Helu), 73 р., Мексика, статок
$69 млрд. дол. США, телекомунікації
Слайд 91Forbes 2012
Білл Гейтс, 57 р., США, статок $61 млрд. дол. США,
засновник і головний акціонер корпорації Microsoft
Слайд 92Forbes 2012
Лоуренс Еллісон, 68 р., США, статок $36 млрд. дол. США,
компанія Oracle
Слайд 93Транснаціональні неурядові об'єднання
В умовах формування глобального громадянського суспільства міжнародні неурядові
об'єднання перетворюються на впливову силу у різних сферах життєдіяльності спільноти.
ТНО / МНПО
перетворюються на потужну економічну силу (через них надходить більше коштів для міжнародної допомоги розвитку, ніж через усю систему ООН, за виключенням Світового банку та МВФ),
можуть заміщувати державні органи у наданні цілої низки послуг (наприклад, у сфері охорони здоров'я або освіти),
можуть суттєво впливати на поведінку держав та міждержавних об'єднань,
впливати на процеси ухвалення політичних рішень, на розробку та здійснення політики відповідно до власних програмних цілей тощо.
Слайд 94Позитивні підходи до визначення ТНО / МНПО
транснаціональні актори
транснаціональні групи тиску
транснаціональні
соціальні рухи
мережі глобального громадянського суспільства
приватні добровільні організації
третій (або “незалежний”) сектор
тощо
Негативні – терористичні угруповання та їх мережі
Слайд 95Мережевий характер діяльності МНПО
Транснаціональні мережі впливу
Організації, що обстоюють інтереси
Дослідницькі мережі
Мережеві
громадські рухи
Віртуальні коаліції
Хактивісти
Альтернативні ЗМІ тощо
Слайд 96В умовах зростання “інформаційної взаємозалежності” між державами та ТНО формуються
2 виміри взаємодії – “інформація для владних структур” та “інформація
про владні структури”.
Зростання обсягів інформації актуалізували співробітництво НТО і держави
Слайд 97Міжнародні засоби масової інформації та комунікації
Міжнародні засоби масової інформації та
комунікації як актори МІВ
забезпечують централізоване поширення тиражованої друкованої, звукової
і візуальної продукції (у вигляді книг, газет, журналів, платівок, аудіо-плівок та відеоплівок, кінострічок, оптичних носіїв, мультимедійних продуктів та ін.) через засоби електрозв’язку (телерадіомовлення, комп’ютерні мережі тощо);
виступають невід’ємною складовою зовнішньої політики держав та важливим засобом формування національної і міжнародної громадської думки, міжнародного іміджу держави у світових інформаційних потоках, інформаційно-роз’яснювальної роботи та зовнішньополітичної пропаганди.
Слайд 98Міжнародні ЗМІ – соціальний простір, в рамках якого індивіди і
інституціональні актори створюють певні уявлення про себе та здійснюють комунікацію
з аудиторією.
ЗМІ включені до мереж, через які здійснюється безперервний взаємообмін інформацією та постійний взаємний моніторинг.
Розвиток ЗМІ призвів до появи нових форм “публічності” – доступ до загальної сфери, в якій взаємний моніторинг є ключовим процесом.
Слайд 99«Ефект CNN»
«Ефект CNN» - вплив, який чиниться безперервним 24-годинним висвітленням
в реальному часі новин, на процес прийняття зовнішньополітичних рішень у
середовищі керівництва країни, вплив, який за часом значно прискорював перебіг цього процесу. За допомогою подачі новин CNN став безпосередньо впливати на поведінку керівників країни, в першу чергу Президента США, що відіграє ключову роль у зовнішньополітичному процесі.
Слайд 100Джуліан Ассанж та Wikileaks
Джуліан Ассанж - один з найвідоміших журналістів
світу. Творець скандально відомого сервісу Wikileaks входить до першої сотні
рейтингу найбільш впливових представників засобів масової інформації за версією журналу Guardian.
Слайд 101Джуліан Ассанж та Wikileaks
2010 р. сайт Wikileaks опублікував понад 250
тис. документів з 270 американських посольств і консульств, які стосуються
дипломатичного листування США по всьому світу
На сайті згадувалися політики, уряди і чиновники різних держав, банки, вчені, величезні корпорації і навіть секти, кіностудії, софтверний гігант Microsoft, а також Facebook, Google, Yahoo тощо.
Слайд 102Карикатурний скандал
12 карикатур, що зображають ісламського пророка Мухаммеда, були опубліковані
в данській газеті Jyllands-Posten (англ.)
Зібравши 12 оригінальних і 3
доданих карикатури разом, Ахмад Абу Лабан і Ахмед Аккарі зайнялися поширенням відомостей про «богохульство» і очолили групу активістів, які об'єдналися в «Європейський Комітет во славу Пророка».
Слайд 103Карикатурний скандал
Будівлі данських дипмісій в Ірані, Сирії та Лівані зазнали
нападу екстремістськи налаштованих прихильників ісламу. Крім Ірану, напади на посольства відбулися
в Лівані і Сирії.
За оцінками датської сторони, сумарний збиток склав 3,4 млн. крон (618 000 доларів). Ліван погодився відшкодувати заподіяну шкоду в розмірі 700 000 крон (127 000 доларів), а Іран і Сирія відмовилися це зробити.
Слайд 104 Іранська газета «Джаван» опублікувала карикатури на християнство
(серпень 2011
р.)
Слайд 105Світська єгипетська газета Аль-Ватан опублікувала карикатури на західний спосіб мислення
(2012 р.)
Слайд 106Газета The Korea Times (квітень 2010 р.)
Слайд 107«Невинність мусульман»
Фільм «Невинність мусульман» спровокував вбивства і заворушення навколо диппредставництв
США в Лівії та Єгипті.
У вівторок 11 вересня 2012 р.
близько двох тисяч єгиптян влаштували демонстрацію біля будівлі американського посольства в Каїрі, протестуючи проти знятого в США фільму, який, на їхню думку, ображає пророка Мухаммеда. Кілька десятків демонстрантів забралися на паркан будівлі посольства і зірвали американський прапор.
В лівійському місті Бенгазі учасники протесту проти фільму обстріляли з гранатометів будівлю американського консульства, внаслідок чого загинув посол США в Лівії.
Слайд 108Індивіди як актори МІВ
Роль індивідуалізованого політичного актора, який активно залучається
до світових політичних процесів, наприклад, як “громадянин світу”.
Слайд 109Індивіди як актор МІВ
Тед Тернер виділив 1 млрд. доларів США
Організації Об’єднаних Націй і цим практично підірвав зусилля одного з
найбільших боржників цієї організації – самих США – пов’язати питання сплати внеску з реформуванням ООН за їх моделлю
Слайд 110Індивіди як суб’єкт МІВ
Мережу руху за заборону протипіхотних мін було
створено за ініціативи Джоді Уільямс для боротьби за законодавчу заборону
застосування протипіхотних мін на міжнародному рівні. Мережі вдалося організувати ефективну лобістську кампанію одночасно на національному та міжнародному рівнях, залучаючи різноманітні громадські організації, і подолати супротив США, які протидіяли ухваленню даного законопроекту.
Джоді Уільямс
Слайд 112Асиметрія інформаційного розвитку. “Інформаційний розрив”
“Інформаційний розрив” (“цифровий розрив”, “цифрова нерівність”,
“інформаційне провалля” тощо) – нерівність доступу до інформаційної інфраструктури через
незбалансованість або асиметричність інформаційного розвитку, неспроможність або свідому відмову від інформаційного розвитку як складової національної стратегії розвитку держави.
Слайд 114Інформаційна ізоляція
“Інформаційна ізоляція” (“інформаційне гетто”) – результат “цифрового розриву”, що
означає відсутність доступу не тільки до інформаційного контенту, а й
до мереж і систем взагалі (відсутність міжнародної взаємодії).
Слайд 115Когнітивний розрив
“Когнітивний розрив” – дисбаланс у головних складових сфери знання
внаслідок відсутності доступу до соціально значущої інформації, до освіти та
освітніх ресурсів, наукових досліджень, продуктів культурного та мовного розвитку народів тощо.
Слайд 116Інформаційний імперіалізм
“Інформаційний імперіалізм” – глобальне домінування окремих націй в інформаційній
сфері, яке здійснюється за рахунок потужної інформаційної та фінансової бази
шляхом нав'язування певної ментальності та світогляду (країни, яка прагне домінувати) і одночасне руйнування самобутності держав - ”жертв” такої політики (країни, на які спрямовано політику інформаційного імперіалізму).
Слайд 117Інформаційна асиметрія
Між континентами
Між країнами одного континенту
Між регіонами країн
Між територіями
Між групами
населення
Слайд 118Чинники, що сприяють інформаційній асиметрії та “цифровому розриву”
Економічні ресурси
Географія
Вікові обмеження
Статева
рівність (гендерні проблеми)
Мова
Освіта
Культура та релігія
Зайнятість
Особливі фізичні потреби
Слайд 119Economist Intelligence Unit
Можливості
Доступ
Вік
Широкосмуговий доступ
Зміст/ контент
Культура
Освіта
Пол
Дохід
Мова
Місцезнаходження
Вимірювання
Мобільність
Навички
Використання
Слайд 124Кількість користувачів Інтернету (станом на 2011 р.)
Слайд 125Кількість користувачів Інтернету (станом на 2011 р.)
Слайд 126Проникнення Інтернету по регіонах (2011 р.)
Слайд 127Мобільний зв'язок у 2011 р.
бл. 5,9 млрд. - кількість мобільних
абонентів у світі.
1,2 млрд. - кількість активних абонентів широкосмугових мереж
мобільного зв'язку у світі.
85% - відсоток мобільних телефонів з попередньо встановленими веб-браузерами.
88% - частка Apple iPad у світовому веб-трафіку планшетних комп'ютерів.
Слайд 130Приз «За кращу інновацію в галузі економіки»
Слайд 133Кількість користувачів
соціальних мереж у 2011 р.
800 + млн. -
кількість користувачів Facebook на кінець 2011 року.
200 млн. - число
користувачів, що зареєструвалися в Facebook протягом 2011 року.
225 млн. - кількість екаунтів Twitter.
2,4 млрд. - кількість екаунтів в соціальних мережах по всьому світу.
Слайд 134Бутан
проект щодо забезпечення об'єднання ізольованих спільнот
у поштових відділеннях по всьому
Бутану були створені 38 телекіосков, що надають доступ до інформаційно-комунікаційних
засобів для жителів сільських і віддалених районів
можливість встановлення з'єднання тут забезпечується за допомогою терміналів з дуже малою апертурою антени, що працюють на сонячній енергії
Слайд 135Ботсвана
"Концепція Ботсвани 2016 року" - стратегія перетворення країни в конкурентоспроможну
і процвітаючу націю.
Центри "кітсонг" (Kitsong центри) - центри знань,
в яких можна отримати доступ до інформаційно-комунікаційних засобів, є інструментами, за допомогою яких уряд Ботсвани скорочує "цифровий розрив" між міськими та сільськими громадами.
для організації центрів був обраний оператор поштового зв'язку «Пошта Ботсвани»
створено вже понад 50 центрів
Слайд 136Бразилія
В рамках проекту "Поштовий банк" (Banco Postal) оператора Empresa Brasileira
де Correios електронної Telégrafos (ECT) його мережа відділень використовується для
надання основних банківських послуг людям, які не мають доступу до яких-небудь офіційно зареєстрованих фінансових установ.
Проект показав, що послуги ІКТ та пошти можна комбінувати для досягнення взаємовигідних результатів, у тому числі зростання ефективності, конкурентоспроможності та рентабельності (поштового сектору), а також активізації використання ІКТ та розширення доступу до них.
Слайд 137Республіка Корея
Оператор поштового зв'язку "Пошта Кореї" використав свої інформаційні системи
для перетворення традиційної системи покупок на дому на підприємство електронної
комерції (ePOST).
Слайд 138Click to edit company slogan
www.themegallery.com
Thank You!