Надзвичайні ситуації соціального,природного та техногенного походження,причини

пилові бурі та інші явища) має комбінований характер: техногенний вплив

сполучається з природними явищами.
Порівнюючи природні та техногенні небезпеки, необхідно відзначити важливу обставину. Природні стихійні явища - це відхилення від звичайних процесів. Вони можуть порушити діяльність локальних або регіональних екосистем. Природне середо­вище в цілому, наприклад, у масштабі всієї біосфери, може впоратися з наслідками природних стихій за рахунок саморегулювання за досить невеликий термін. Але для людини вони становлять небезпеку, через те що загрожують здоров'ю та призводять до економічних збитків.
Техногенні небезпеки (аварії на підприємствах, транспорті тощо) в багатьох випадках викликають процеси, не притаманні природним системам, формують стійкі за часом відхилення від нормального стану екосистем. Особливо небезпечні процеси, які призводять до накопичення забруднень у кінцевих ланках ланцюгів живлення.

планети спостерігається кризовий стан природного середовища, а деякі екологічні проблеми

набули глобального характеру: порушення озонового шару, посилення парникового ефекту, забруднення Світового океану, зниження родючості ґрунтів, деградація лісів та ландшафтів, зменшення біологічного різноманіття

тривалості досвіду природокористування на даній території; щільності населення тощо. Причинами техногенних

надзвичайних ситуацій можуть бути: - транспортні аварії, - пожежі і вибухи, - аварії в комунальних системах життєзабезпечення, - викиди сильнодіючих отруйних речовин, - руйнування споруд, - радіаційне забруднення, - інші технічні причини. Аналіз навіть підсумкових результатів достовірно підтверджує вплив техногенної діяльності людини на невпинне зростання природних катаклізм. Якщо таких природних явищ у Х столітті було зареєстровано всього 38, то в ХІХ їх було вже – 675 із загальної кількості 2414

Внаслідок подальшого розвитку технічного прогресу і активної діяльності людини в

галузі сільського господарства і промисловості, а також внаслідок кліматичних змін імовірність виникнення стихійних лих та їх найважчих наслідків може збільшитися. Розмежування несприятливих ситуацій, що викликаються природними й антропогенними факторами, не завжди можливе: найчастіше характер прояву повеней, селевих потоків, лавин, зсувів і багатьох інших стихійних явищ залежить як від природних процесів, так і від ступеня перетворення ландшафтів людиною. Навіть землетруси — катастрофічні події, пов'язані з процесами в земній корі і мантії, в останні десятиліття відбуваються в районах, що не є сейсмічно активними, але з підвищеним техногенним навантаженням. У більшості випадків антропогенні і природні фактори діють спільно, підсилюючи чи послаблюючи початкову дію. Незважаючи на поєднання природних і антропогенних процесів, їх розмежування можливе і необхідне для упорядкування інформації та розробки заходів для зменшення залежності людини від екологічно небезпечних процесів і явищ. Здатність людей до прогнозу багатьох стихійних небезпек, екологічних ситуацій дозволяє значною мірою прогнозувати їх наслідки.

певної території (ландшафт, басейн річки, адміністративний район, територія міста) в

певний час Екологічними об'єктами можуть бути як рослини, тварини, біоценози, людина та ін., так і середовища суб'єктів - екотоп, місто, ландшафт та ін. Соціум, суспільство також є суб'єктами. В традиційній екології суб'єктами є рослини, тварини, угруповання, біологічні системи. Суб'єктами можуть виступати і ландшафти, хоч вони зазвичай розглядаються в якості „житла”, об'єкта для живих організмів, які виступають як суб'єкт. З часом, суб'єктами стали називати і технічні споруди, виробничі системи та види діяльності. Єдиної схеми поділу екологічних ситуацій за ступенем відхилення від норм поки що не існує.Пропонується така система класифікації екоситуацій: - катастрофічні - території, де внаслідок господарської чи іншого виду діяльності відбулися певні глибокі, незворотні зміни навколишнього середовища, наслідками яких є істотне погіршання здоров'я населення, порушення природної рівноваги, руйнування природних екосистем, деградація флори та фауни; - критичні - територія, в межах якої систематично порушуються екологічні норми, проявляються ознаки деградації компонентів природного середовища, в окремих груп населення рівень захворювань, що залежать від екологічного стану довкілля, вище середньостатистичного у регіоні; - напружені — територія, в межах якої відбувається деградація основних екосистем, природні ресурси знаходяться на межі знищення, демографічні та медико - екологічні показники систематично гірші середньостатистичних.